КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 року справа № 320/12/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянув у місті Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) з позовом до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просять суд:

- визнати неправомірним рішення Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 30.11.2018 №1265/06 про відмову ОСОБА_1 у призначенні/перерахунку пенсії відповідно до ст.. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу»;

- зобов'язати Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, а саме, здійснити її перехід на пенсію відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 з 22.11.2018.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має стаж роботи на посаді державної служби, що дає їй підстави для призначення пенсії відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015.

Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову з тієї підстави, що посадовим особам контролюючих органів згідно з пунктом 1 статті 343 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання, а періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Отже, право на переведення з пенсії за віком на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у позивача відсутнє, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач скористалась своїм правом та надала відповідь на відзив відповідача, відповідно до якого зазначила, що відповідачем жодним чином не спростовано доводи позивача про наявність у неї права на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 15-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену їй з 21.01.2014, та перебуває на обліку в Переяслав-Хмельницькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області.

22 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Переяслав-Хмельницького управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про перерахунок пенсії, у якій просила перевести її з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с. 72).

До вказаної заяви позивачем були додані документи, що свідчать про стаж державної служби, довідку про заробітну плату та копію трудової книжки, що підтверджується розпискою-повідомленням від 22.11.2018 №1126 (а.с. 72, зворотній бік).

Розглянувши заяву позивача та додані до неї матеріали, відповідач прийняв рішення від 30.11.2018 №1265/06, яким відмовив у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.15).

Відмовляючи у переведенні на інший вид пенсії, відповідач виходив з того, що ОСОБА_1 не має відповідного стажу, що дає право на призначення пенсії згідно з Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

З трудової книжки ОСОБА_1 судом встановлено, що

- у період з 30.09.1975 по 14.12.1976 позивач працювала на посаді начальник ВУС Новогороднічної селищної ради депутатів трудящих;

- у період з 15.12.1976 по 07.06.1980 позивач перебувала на службі в органах МВС;

- у період з 03.07.1980 по 27.01.1988 позивач працювала на посаді юрисконсульта радгоспу « 30-ліття Перемоги»;

- у період з 27.01.1988 по 17.09.1992 позивач працювала на посаді юрисконсульта 1 категорії Міжгосподарської юридичної служби при Раді Яготинського РАПО;

- у період з 29.09.1992 по 23.07.1993 позивач працювала на посаді юрисконсульта Яготинського «Райагротехсервіс»;

- у період з 23.07.1993 по 06.04.2006 позивач працювала на різних посадах Державної податкової інспекції в Яготинському районі ;

- у період з 07.04.2006 по 05.04.2007 позивач працювала на посаді завідуючої юридичним сектором Державної податкової інспекції у Яготинському районі;

- у період з 06.04.2007 по 27.08.2013 позивач працювала на різних посадах Яготинської міжрайонної Державної податкової інспекції Київської області;

Судом встановлено, що стаж роботи позивача на посадах в різних податкових органах становить 20 років 1 місяць 4 дні.

В оспорюваній відмові відповідач стверджує про те, що період роботи позивача в органах Державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких позивачеві були присвоєні персональні чи спеціальні звання, - не зараховується до стажу державної служби, що не дає право на призначення пенсії за віком з урахуванням положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (а.с. 15).

V. Норми права, які застосував суд

З'ясовуючи, чи має позивач право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу», суд виходив з наступного.

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі також Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.

Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі також Закон № 3723-XII), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Водночас відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Механізм обчислення стажу державної служби визначено у Порядку обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), що був чинний у період чинності Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

Відповідно до пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Суд зазначає, що спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII.

Відповідно до частини першої статті 15 вказаного Закону, посадовою особою органу державної податкової служби за правилами може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання.

Статтею 6 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Абзацами 1, 2 пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-XII незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

VI. Оцінка суду

Виходячи з системного аналізу положень Закону № 889-VIII та статті 37 Закону № 3723-ХІІ, суд дійшов висновку, що із набранням чинності Законом № 889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Разом із цим законодавцем передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 мають не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, незалежно від того, чи займали такі особи станом на 01.05.2016 посади державної служби. Для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок (страхові внески).

Аналіз положень пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України свідчить, що посадові особи податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Аналогічну позицію виклав Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а.

Отже, період роботи позивача з 23.07.1993 по 27.08.2013 у податкових органах на різних посадах зараховується до стажу державної служби, що дає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність у позивача станом на 01.05.2016 стажу роботи на посадах державної служби понад 20 років.

Отже, позивач має право на призначення пенсії з урахуванням положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

Вищевказаним спростовуються доводи відповідача про те, що позивач не належить до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».

VIII. Висновок суду

Суд дійшов висновку, що рішення Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 30.11.2018 №1265/06 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» є протиправним та підлягає скасуванню.

Беручи до уваги, що інших підстав, що виключали б можливість призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII учасниками справи не зазначено, вимога позивача про зобов'язання Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця з 22.11.2018 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому суд звертає увагу, що у позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, перевівши її з пенсії за віком, що призначена на загальній підставі, на пенсію за віком з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

Суд зазначає, що позивач й відповідач у своїх письмових поясненнях помилково ототожнюють процедуру переведення з одного виду пенсії на інший з процедурою перерахунку пенсії.

Так, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.

У свою чергу перерахунок пенсії, за своїм змістом, є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

Спірні правовідносини стосуються саме переведення позивача з одного виду пенсії, а саме пенсії, призначеної на загальних підставах, на інший вид - пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

Вказані пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, з чого слідує, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії.

Відповідно до положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Однак, у разі помилкового обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права чи неналежного формулювання позовних вимог, адміністративні суди мають право на підставі частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.

Положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України цілком кореспондуються з положеннями частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зважаючи на зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що у даному випадку спірні правовідносини стосуються переведення позивача на інший вид пенсії, ніж той, що вона отримувала раніше. За таких обставин порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача перевести ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

IX. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позивачем 27.12.2018 сплачено судовий збір, суд приходить до висновку, що сплачені ОСОБА_1 кошти на оплату судового збору у розмірі 1409,60 грн. підлягають поверненню (а.с.3, 4)

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним рішення Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 30.11.2018 №12651/06 про відмову ОСОБА_1 у призначенні/перерахунку пенсії відповідно до ст.. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу».

Зобов'язати Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 37757652, місцезнаходження: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького, буд. 28) здійснити ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) перерахунок пенсії, а саме, здійснити її перехід на пенсію відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 з 22.11.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 37757652, місцезнаходження: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького, буд. 28) судовий збір у розмірі 1409,60 (Одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду - 06.02.2019.

Суддя Леонтович А.М.