П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/2202/18

Головуючий у 1-й інстанції:Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

24 січня 2019 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С.

секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,

за участю:

прокурора: Іжаківської Вікторії Олегівни

представника Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України : Лагоди Ольги Андріївни

представника третьої особи: Рибінцева Сергія Сергійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України, Житомирської обласної ради, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" про визнання протиправними та скасування протоколу і рішення,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2018 року позивач звернувся до суду із позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України, Житомирської обласної ради, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" про визнання протиправними та скасування протоколу і рішення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

08 листопада 2018 року до суду від ТД "Комета" надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

09 листопада 2018 року від Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України та Житомирської обласної ради надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

17 грудня 2018 року від Житомирської обласної ради надійшли до суду доповнення до відзиву.

В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представники Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України та ТД "Комета" заперечували щодо доводів апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач - Житомирська обласна рада, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, протоколом № 4184 засідання колегії Державної комісії по запасах корисних копалин від 05.12.2017 року зафіксовано розгляд матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів Центрально-Круківської ділянки Масловського 1 родовища гранітів, поданих на розгляд ТОВ "ТД Комета" з метою отримання спеціального дозволу на видобування (а.с.27-42).

Програмою робіт з введення в експлуатацію Центрально-Круківської ділянки Маславського 1 родовища граніту визначено перелік робіт, їх обсяг, вартість, джерело фінансування та строк проведення робіт (а.с.43).

Наказом від 14.02.2018 №58 введено в дію протокол №37 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.02.2018 (а.с.44).

Рішенням Житомирської обласної ради від 07.03.2018 №993 погоджено надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Центрально-Круківської ділянки Маславського 1 родовища площею 8,22 га, яка знаходиться у Хорошівському районі Житомирської області, ТОВ "ТД Комета" (а.с.52).

Позивач вважаючи протокол та рішенні протиправними, звернувся до суду для їх скасування.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії Житомирської обласної ради під час винесення рішення про погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "ТД Комета" не суперечать нормам чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається зі змісту мотивувальної частини рішення, суд першої інстанції надає оцінку виключно діям Житомирської міської ради під час надання погодження на користування надрами з метою видобування гранітів Центрально-Круківської ділянки Маславського 1 родовища площею 8,22 га, яка знаходиться у Хорошівському районі Житомирської області, ТОВ "ТД Комета".

При цьому, судом першої інстанції, при винесенні рішення не надано жодної належної та достатньої аргументації щодо законності дій Державної комісії України по запасах корисних копалин ( далі ДКЗ України) при Державній службі геології та надр України, у даних правовідносинах.

Аналізуючи доводи апелянта щодо протиправності дій Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України під час винесення протоколу № 4184 від 05.12.2017 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 19 Конституції України посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, а також керуватись у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України про надра, запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 28 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України № 865 від 22.12.1994 (далі - Порядок № 865) визначено, що надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акта про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Тобто, з аналізу наведених норм, вбачається, що отримання товариством «ТД Комета» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин Маславського 1 родовища, можливе лише за умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин в порядку, та за умовами, що визначені наведеним вище Порядком № 865.

Пунктом 5 Порядку № 865 передбачено, що залежно від ступені підготовленості до промислового освоєння запасів корисних копалин державна експертиза може завершуватися або затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, або апробацією балансових запасів основної корисної копалини (незмінених вивітрюванням гранітів) та спільно залягаючої корисної копалини (зачеплених вивітрюванням гранітів) придатних для видобування (п. п. 3.3., 3.4. спірного протоколу № 4184).

Згідно п. 7 Порядку № 865 державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин (доданий до протоколу № 4184 звіт ТОВ «ГЕОПРОФ» «Геолого-економічна оцінка Центрально-Круківської ділянки Маславського 1 родовища граніту у Хорошівському району Житомирської області"), підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка).

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що висновок суду першої інстанції щодо можливості подачі ТОВ "ТД"Комета" матеріалів для розгляду до ДКЗ України без наявності відповідного дозволу є помилковим, оскільки судом неправильно застосовано вимоги п. 9 Порядку № 865, відповідно до якого матеріали геолого - економічної оцінки запасів корисних копалин повинні містити, серед іншого, документи, що засвідчують право на користування надрами.

Відповідно до п. 9 Порядку № 865 матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин повинні містити серед іншого документи, що засвідчують право на користування надрами.

Згідно пунктів 16 та 17 вказаного вище Порядку, матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин подаються до ДУЧ користувачами надр або уповноваженими ними особами.

Після одержання матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин ДКЗ України укладає договори з користувачами надр або з уповноваженими ними особами на проведення робіт з експертизи та оцінки запасів корисних копалин і виконує їх в обумовлений у договорі термін.

Згідно ст. 14 Кодексу України про надра, видобування корисних копалин є одним із видів користування надрами.

Положеннями ч. 1 ст. 19 Кодексу України «Про надра» визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування Ділянкою надр, що свідчить про те, що юридична особа або фізична особа є Надрокориетувачем з моменту надання їй спеціального дозволу на користування надрами і до моменту закінчення терміну дії або припинення такого дозволу.

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України у своїй постанові від 10.08.2017 року у справі № К/800/17654/15 (821/4521/14), в якій зазначив, що юридична особа або фізична особа є надрокористувачем з моменту надання їй спеціального дозволу на користування надрами і до моменту закінчення терміну дії або припинення такого дозволу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, "ТД "Комета" на розгляд до Державної комісії України по запасах корисних копалин подано матеріали геолого - економічної оцінки ( звіт ТОВ "ГОПРОФ"), технічне завдання на виконання камеральних робіт та інші документи (п.1 спірного протоколу).

Поряд з цим, як вбачається з документів, отриманих ДКЗ України та самого оскаржуваного протоколу ДКЗ № 4184 від 05.12.2017 року, ТОВ "ТД Комета" станом на момент розгляду вищезазначених матеріалів не володіла спеціальним дозволом на користування надрами. Центрально - Круківська ділянка Маславського 1 родовища гранітів не розроблялась.

Вказані обставини також підтверджуються реєстром спеціальних дозволів на користування надрами, розміщеному на офіційній електронній сторінці ДНВП "Геоінформ України", де дані щодо наявності у ТОВ "ТД Комета" діючого спеціального дозволу на користування надрами Маславського 1 родовища, відсутні.

Відтак, з урахуванням наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ТОВ "ТД Комета" не є надрокористувачем в розумінні вимог Закону.

Таким чином, в порушення вищезазначених вимог природоохоронного законодавства, Кодексу України про надра, Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, Державною комісією України по запасах корисних копалин протиправно прийнято на розгляд матеріали попередньої геолого-економічної оцінки запасів Центрально-Круківської ділянки Маславського 1 родовища гранітів від юридичної особи - не надрокористувача (ТОВ «ТД Комета»), оскільки наведене товариство, станом на час подання таких матеріалів, не володіло чинним спеціальним дозволом на користування надрами.

Колегія суддів зауважує, що статтею 13 Кодексу України "Про надра", визначено виключний перелік того, хто може бути надрокористувачами, однак не усі особи вказані в даній нормі є надрокористувачами автоматично.

Суд зауважує, що вказане нормативне регулювання спірних правовідносин визначає те, що надрокористувачем особа стає після отримання відповідного спецдозволу.

Беручи до уваги всі вищевикладені факти у їх сукупності вбачається, що ДКЗ України, незаконно розглянуто матеріали- геолого-економічної оцінки і протиправно складено протокол №4184 від 05.12.2017 року, яким апробовано балансові запаси основної та спільно залягаючої корисних копалин Маславського І родовища.

З огляду на викладене, протокол № 4184 засідання колегії ДКЗ України від 05.12.2017 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Також, колегія суддів вважає, помилковим висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для виконання вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» при прийнятті оспорюваного рішення Житомирської обласної ради.

Так, згідно преамбули Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі - Закон), цей Закон встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може маги значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Пунктами 1 та 3 ч. 1 ст. 1 Закону визначені основні поняття, що застосовуються у даному нормативно-правовому акті.

Зокрема, вплив на довкілля - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров'я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об'єктів, історичних пам'яток та інших матеріальних об'єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об'єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об'єктів, інше втручання в природне середовище.

Статтею 3 Закону передбачено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої Діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Гака планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст.3 Закону, видобування корисних копалин, крім І корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи в землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим використанням, відносяться до другої категорії видів планової діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають відповідній оцінці.

Пункти 4 та 6 ст.3 Закону визначають, що забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті (видобування корисних копалин), без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності. Також, забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об'єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об'єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Відповідно до ст.9 Закону, уповноважений територіальний орган (управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації) видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов'язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п'ятій цієї статті, с обов'язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

Стаття 1 Закону передбачає обов'язкові умови врахування результатів оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності

Так, звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб'єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планової діяльності, і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акту органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов'язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля. У рішенні про провадження планованої діяльності зазначається, що екологічні умови провадження планованої діяльності визначені у висновку з оцінки впливу на довкілля. За рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування рішення про провадження планованої діяльності може включати екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п'ятій статті 9 цього Закону.

Із системного аналізу викладених вище норм вбачається, що рішеннями про провадження планової діяльності з видобутку корисних копалин є як спеціальний дозвіл на користування надрами, який надає право на їх видобуток і породжує для суб'єкта господарювання права та обов'язки, визначені Кодексом України про надра, іншим природоохоронним законодавством так і рішення, що передують отриманню спеціального дозволу та прийняття яких, є обов'язковою умовою для його отримання. Відповідні рішення, в тих чи інших формах приймає орган місцевого самоврядування (рішення) та Мінприроди України (накази Міністра та рішення комісії).

Відтак, оцінка впливу на довкілля повинна бути проведена до прийняття рішеннями про видачу спеціального дозволу на користування надрами та передувати наданню погоджень органом місцевого самоврядування та Мінприроди України, з метою чіткого визначення вказаними органами можливості видобутку корисних копалин суб'єктом господарювання і відсутності неприйнятного впливу на довкілля внаслідок такого видобутку під час надання вказаних погоджень.

Водночас, як вимагається Порядком №615, видача спеціального дозволу в обов'язковому порядку погоджується з обласними радами, у вказаному випадку Житомирською обласною радою, як органом місцевого самоврядування, який представляє всю територіальну громаду області і від її імен, погоджує або відмовляє в погодженні передачі надр регіону у користування.

Суд зауважує, що законодавством не встановлено чіткі критерії якими повинні керуватись обласні ради при наданні погоджень або відмову у погодженні щодо видачі спеціальних дозволів.

Однак, аналізуючи приписи ст.ст. 2,4,10 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що обласні ради, це перш за все орган місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ міст у межах повноважень , визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільським, селищним, міським радам. Їх діяльність базується на принципах :народовладдя, законності, гласності, колегіальності, поєднання місцевих і державних інтересів; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб, тощо.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України " Про основи національної безпеки України" національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у різних сферах, у тому числі, у сфері використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища.

Статтею 4 наведеного Закону визначений перелік суб'єктів забезпечення національної безпеки, серед яких вказані органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 6 Закону України «Про основи національної безпеки України» пріоритетами національних інтересів України, які Житомирська обласна рада, як відповідний суб'єкт повинна забезпечувати, є серед іншого - забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів.

Таким чином, приймаючи рішення про погодження або відмову у погодженні, обласна рада, як колегіальний орган та суб'єкт забезпечення національної безпеки, керуючись загальними приписами Конституції України та законами України, повинна оцінити можливий негативний вплив видобутку корисних копалин, в тому чи іншому місці, на довкілля.

Оцінка такого впливу можливо провести лише в порядку та за умов, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» шляхом складання відповідного висновку.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що обласна рада при прийнятті свого рішення № 993 від 07.03.2018 повинна була врахувати наявність чи відсутність такого висновку і відомості, які там містяться. Без оцінки впливу на довкілля неможливо прийняти рішення про відмову або погодження видачі спеціальною дозволу і оцінити законність майбутньої діяльності з видобутку корисних копалин.

На підставі вищевикладених фактів вбачається, що рішення Житомирської обласної ради № 993 від 07.03.2018 року є протиправним і підлягає скасуванню.

Виходячи зі змісту апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення, судова колегія визнає апеляційну скаргу обґрунтованою, а викладені в ній доводи такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.

Тому, зважаючи на вказані обставини колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно провів аналіз діючого законодавства, яке регламентує вказані правовідносини, не надав правильного обґрунтування всім належним доказам позивача, у зв'язку з чим прийшов до невірного висновку по досліджених доказах, чим порушив норми матеріального та процесуального права.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України, Житомирської обласної ради, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" про визнання протиправними та скасування протоколу і рішення скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України, Житомирської обласної ради, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" про визнання протиправними та скасування протоколу і рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати протокол № 4184 від 05.12.2017 року засідання колегії Державної комісії по запасах корисних копалин.

Визнати протиправним та скасувати рішення п'ятнадцятої сесії Житомирської обласної ради VII скликання № 993 від 07.03.2018 року Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 21.12.2017 року № 31153/03/12-17 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ " ТД Комета".

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 04 лютого 2019 року.

Головуючий

Гонтарук В. М.

Судді

Біла Л.М. Граб Л.С.