ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/19918/18

Пров. №2/766/664/19

28 січня 2019 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Ус О.В.,

секретаря Яковлєвої О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Асоціації "Юридична палата Херсонської області", ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 09.10.2018 року звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недостовірною інформацію поширену ОСОБА_2 та Асоціацією «Юридична палата Херсонської області» на сайті газети «Постфактум» в статті «Как чиновники городского совета набивают за счет бюджета свои карманы» за посиланням http://www.postfactum.ks.ua/2018/09/12/ как-чиновники -городского-совета- нaби.html, а саме наступні твердження: «как чиновники городского совета набивают за счет бюджета областного и городского свои личные карманы»; «Показан дом депутата городского совета ОСОБА_1, который подозревается в разворовывании средств областного и городского бюджетов в особо крупных размерах»; «вчерашних регионалов, а ныне директоров коммунальных предприятий: ОСОБА_1, ОСОБА_3, Чемериса, которые после «революции достоинства» стали долларовыми миллионерами, что в свою очередь, позволяет им беспрепятственно разворовывать бюджет у стариков, детей и малоимущих. ОСОБА_1 содержит свою дочь, которая проживает в одной из Скандинавских стран, и за последний год летал три раза к ней, сын, которого он содержит в Киеве, жена, которая нигде не работает, и вопрос «На какие деньги практически скуплено пол-Киндийки товарищем ОСОБА_1?» та зобов'язати ОСОБА_2 та Асоціацію «Юридична палата Херсонської області» не пізніше наступного дня від набрання рішенням по цій справі законної сиди спростувати інформацію, вказану в попередньому пункті, шляхом розміщення на постійній основі тексту рішення по цій справі на веб - сайті газети «Постфактум» http://www.postfactum. ks. uа/. В обґрунтування позову зазначив, що 12.09.2018 року на сайті газети «ПостФактум» було опубліковано статтю під назвою «Как чиновники городского совета набивают за счет бюджета свои карманы» за посиланням http://www.postfactum.ks.ua/2018/09/12/как–чиновники–городского-совета-нaби.html з посиланням на відео під назвою «Задержан очередной депутат паразит революции «достоинства» вчерашний регионал ОСОБА_4». Позивач вважає, що у вказаній статті наведено інформацію, яка не відповідає дійсності і є недостовірною оскільки спростовується фактичним даними.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 02.11.2018 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

19.12.2018 року від відповідача – Асоціації "Юридична палата Херсонської області" в особі ОСОБА_5 через канцелярію суду надійшла заява в якій зазначено, що Асоціація жодного відношення до публікації статті під назвою статті «Как чиновники городского совета набивают за счет бюджета свои карманы» на сайті газети «ПостФактум» не має рішення по даній справі ніяк не стосується прав та обов’язків Асоціації, при ухваленні рішення покладаються на розсуд суду.

19.12.2018 року від відповідача – ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшла заява в якій остання зазначила, що позовні вимоги не визнає просить суд проводити розгляд справи без її участі в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 20.12.2018 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

14.01.2019 року від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копій документів.

В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Асоціації "Юридична палата Херсонської області" в судове засідання не з’явився – про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в матеріалах справи міститься заява від ОСОБА_5 про розгляд справи без її участі.

Відповідач – ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась – про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд, дослідив матеріали справи, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, за наступних підстав.

ОСОБА_1 встановлено, на сайті газети «Постфактум» за посиланням http://www.postfactum.ks.ua/ 2018/09/12/как-чиновники-городского-совета-нaби.html міститься стаття «Как чиновники городского совета набивают за счет бюджета свои карманы». У вказаній статті міститься інформація стосовно позивача у справі, а саме наступні твердження: «как чиновники городского совета набивают за счет бюджета областного и городского свои личные карманы»; «Показан дом депутата городского совета ОСОБА_1, который подозревается в разворовывании средств областного и городского бюджетов в особо крупных размерах»; «вчерашних регионалов, а ныне директоров коммунальных предприятий: ОСОБА_1, ОСОБА_3, Чемериса, которые после «революции достоинства» стали долларовыми миллионерами, что в свою очередь, позволяет им беспрепятственно разворовывать бюджет у стариков, детей и малоимущих. ОСОБА_1 содержит свою дочь, которая проживает в одной из Скандинавских стран, и за последний год летал три раза к ней, сын, которого он содержит в Киеве, жена, которая нигде не работает, и вопрос «На какие деньги практически скуплено пол-Киндийки товарищем ОСОБА_1?»

Згідно довідки №207/2018-Д-ЦК від 27.09.2018 року про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, виданої Директором Центру компетенції УЦПНА, власником веб-сайту: http://www. postfactum.ks.ua/ є реєстрант доменного імені www.postfactum.ks.ua – ОСОБА_2, якщо інше не визначене умовами договору між останнім та/або отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній (арк. справи 6-9).

Інтернет видання Газета "Постфактум" зазначена як інформаційно-аналітичне видання міста Херсон та Херсонської області. Контакти видання відсутні.

Згідно державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агенств як суд'єктів інформаційної діяльності, Асоціація "Юридична палата Херсонської області" є засновником "Газети Постфактум", про що видано свідоцтво серії ХС 490/141 Р від 25.08.2010 р.

Згідно Розпорядження голови Херсонської обласної ради №11 від 19.01.2017 року про покладення виконання обов’язків директора Херсонського вищого училища фізичної культури Херсонської обласної ради на ОСОБА_1, заступника директора з навчальної роботи з 19.01.2017 року до призначення керівника вказаного закладу у визначеному законодавством порядку покладено виконання обов’язків директора Херсонського вищого училища фізичної культури Херсонської обласної ради (арк. справи 10).

Згідно декларації про майновий стан ОСОБА_1 та членів його сім’ї за 2016 рік, що розміщена на сайті Національного агенства з питань запобігання корупції вбачається, що ОСОБА_1 у 1999 році набув право власності на житловий будинок загальною площею 210 кв.м., у 2008 році - право власності на земельну ділянку загальною площею 597 кв.м., у 2015 році - право власності на земельну ділянку загальною площею 30 кв.м., у 1994 році – право власності на автомобіль. У 2016 році ОСОБА_1 отримав дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі 84932,00 грн. ОСОБА_1 має кошти розміщені на рахунку у ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 99728,00 грн., ОСОБА_6 (є дружиною ОСОБА_1В.) має кошти розміщені на рахунку у ПАТ «Укрсоцбанк» у розмірі 7496 грн (арк. справи 11-14)

Згідно декларації про майновий стан ОСОБА_1 та членів його сім’ї за 2017 рік вбачається, що ОСОБА_1 за 2017 рік отримав дохід (заробітну плату за основним місцем роботи) у розмірі 159609 грн. та має кошти розміщені на рахунку у ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 197647,00 грн (арк. справи 15-22)

Так, статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно приписів ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

В свою чергу, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У відповідності до положень ст. 32 Конституції України кожному гарантується cудовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Як встановлено вимогами положеннями ч.ч. 4, 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. На що також було звернуто увагу Верховним ОСОБА_1 України в п. 4 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 року.

ОСОБА_1 прийнято до уваги, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

На що також було звернуто увагу Верховним ОСОБА_1 України в п. 15 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 року.

Пунктом 18 вказаної вище постанови № 1 від 27.02.2009, передбачено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Пленум Верховного ОСОБА_1 України в п. 12 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснив судам, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України).

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Відповідачі всупереч вимог ст. 81 ЦПК України не надали доказів відповідності інформації, розміщеної 12 вересня 2018 року в статті під назвою «Как чиновники городского совета набивают за счет бюджета свои карманы» за посиланням http://www.postfactum.ks.ua/2018/09/12/ как-чиновники-городского-совета-нaби.html в мережі Інтернет або відомості щодо автора відповідного інформаційного матеріалу.

Пунктом 19 постанов Пленуму Верховного ОСОБА_1 № 1 від 27.02.2009 року передбачено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Основними принципами інформаційних відносин, згідно із ст. 2 Закону України «Про інформацію» є гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода обміну нею; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

В пункті 19 наведеної вище Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року №1, розяснено судам, що відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Так, оціночним судженням є поширена інформація, яка не містить фактичних даних та за своєю суттю є критикою чи оцінкою дій особи.

Суд приймає до уваги те, що стаття, на яку посилається позивач носить інформацію про фактичні дані, крім того суб'єктивну думку автора висловлено в брутальній, принизливій та непристойній формі.

З досліджених матеріаліви справи випливає, що інформація викладена в статях, поширених 12 вересня 2018 року в статті під назвою «Как чиновники городского совета набивают за счет бюджета свои карманы» за посиланням http://www.postfactum.ks.ua/2018/09/12/как-чиновники-городского-совета- нaби.html в мережі Інтернет є не основаними на правдивих доказах і підтвердженнях, як такого громадського інтересу не мають та автор статей порушив професійні норми щодо викладення інформації.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складене 31 січня 2019 року.

На підставі вище викладеного та керуючись Конституцією України, Загальною декларацією прав людини, Європейською Конвенцією захисту прав людини та основоположних свобод, Законом України «Про інформацію», Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу), ст.ст. 15, 16, 23, 277, 1167, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 137, 139, 141, ст.ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Асоціації "Юридична палата Херсонської області", ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити.

Визнати недостовірною інформацію поширену на сайті газети "ПостФактум" в статті "Как чиновники городского совета набивают за счет бюджета свои карманы» за посиланням http:// www. postfactum. ks.ua/ 2018/09/12/ как-чиновники -городского-совети- нaби.html, а саме наступні твердження: «как чиновники городского совета набивают за счет бюджета областного и городского свои личные карманы»; «Показан дом депутата городского совета ОСОБА_1, который подозревается в разворовывании средств областного и городского бюджетов в особо крупных размерах»; «вчерашних регионалов, а ныне директоров коммунальных предприятий: ОСОБА_1, ОСОБА_3, Чемериса, которые после «революции достоинства» стали долларовыми миллионерами, что в свою очередь, позволяет им беспрепятственно разворовывать бюджет у стариков, детей и малоимущих. ОСОБА_1 содержит свою дочь, которая проживает в одной из Скандинавских стран, и за последний год летал три раза к ней, сын, которого он содержит в Киеве, жена, которая нигде не работает, и вопрос «На какие деньги практически скуплено пол-Киндийки товарищем ОСОБА_1?».

Зобов'язати ОСОБА_2 та Асоціацію «Юридична палата Херсонської області» не пізніше наступного дня від набрання рішенням законної сили спростувати інформацію, вказану в попередньому пункті, шляхом розміщення на постійній основі тексту рішення по цій справі на веб - сайті газети «Постфактум» http://www.postfactum. ks. uа/.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя

ОСОБА_7