open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

П О С Т А Н О В А

іменем України

30 січня 2019 року Справа № 655/45/19

Горностаївський районний суд Херсонської області

в складі: судді Посунько Г.А.

секретаря Бортнюк Л.М.

з участю прокурора Шарикової В.С.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду смт.Горностаївка Херсонської області матеріали, які надійшли від Херсонського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого старшим інспектором - черговим сектору реагування патрульної поліції № 3 Горностаївського відділення поліції Каховського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за те, що він, будучи суб'єктом відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення згідно підпункту "з" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції", займаючи посаду старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 3 Горностаївського ВП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області, 23 грудня 2017 року придбав легковий автомобіль "Mitsubishi Outlaunder 2.0 Універсал-В" вартістю 174476,85 грн., що перевищує поріг у 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, та в порушення ч.2 ст.52 Закону України "Про запобігання корупції" не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції (надалі - Національне агентство) про суттєві зміни в своєму майнову стані, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-6 КУпАП - "неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані".

В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, не визнав та пояснив, що він працює на посаді старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 3 Горностаївського ВП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області.

23 грудня 2017 року він придбав легковий автомобіль "Mitsubishi Outlaunder 2.0 Універсал-В" вартістю 174476,85 грн. В десятиденний термін повідомити Національне агентство про суттєві зміни свого майнового стану він не зміг, оскільки в нього закінчився термін дії послуг електронного цифрового підпису (особистого ключа). Лише 10 січня 2018 року він отримав особистий ключ, після чого 26 січня 2018 року подав щорічну декларацію про доходи за 2017 рік, в якій вказав відомості про придбаний автомобіль. Він вважав, що оскільки відомості про придбаний автомобіль вказані ним в щорічній декларації, тому не має потреби подавати окреме повідомлення про суттєві зміни майнового стану. Він не мав умислу на приховування інформації про придбання автомобіля та не мав жодних мотивів для уникнення декларування.

На підставі викладеного вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.

В судовому засіданні прокурор Шарикова В.С. пояснила, що в матеріалах адміністративного провадження достатньо доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП - "неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані", а тому наполягає на притягненні останнього до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та думку прокурора, суд встановив наступні обставини.

Згідно підпункту "з" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є поліцейські.

07 листопада 2015 року відповідно до ст.64 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 склав присягу поліцейського на вірність українському народові.

Наказом начальника ГУНП в Херсонській області від 23 листопада 2016 року № 250 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора - чергового сектора реагування патрульної поліції № 3 Горностаївського ВП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області.

Наказом Національної поліції України від 31 травня 2017 року № 396 о/с старшому інспектору - черговому сектору реагування патрульної поліції № 3 Горностаївського ВП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання "старший лейтенант поліції".

Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно ч.1 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно ч.1 ст.61 Закону України "Про Національну поліцію" на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України"Про запобігання корупції", цим та іншими законами України.

Отже, ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за Законом України "Про запобігання корупції", оскільки станом на 23 грудня 2017 року працював на посаді старшого інспектора - чергового сектора реагування патрульної поліції № 3 Горностаївського ВП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області.

Згідно ч.2ст.52Закону України"Прозапобігання корупції"у разі суттєвої зміни у майновому стані субєкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений субєкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобовязаний письмово повідомитипро це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Згідно ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01 січня 2017 року становить 1600 грн.

Відповідно, сума 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року складає 80000 грн.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 23 грудня 2017 року № 6413/17/001236 ОСОБА_1 придбав легковий автомобіль "Mitsubishi Outlaunder 2.0 Універсал-В" вартістю 174476,85 грн.

23 грудня 2017 року право власності ОСОБА_1 зареєстровано в територіальному сервісному центрі № 2341 регіонального сервісного центру в Запорізькій області Міністерства внутрішніх справ України.

В порушення десятиденного строку, визначеного ч.2 ст.52 Закону України "Про запобігання корупції", ОСОБА_1 не повідомив Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та поясненнями ОСОБА_1

Разом з тим, частина 2 статті 172-6 КУпАП включена до глави 13-А "Адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією" та передбачає відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.

Згідно ч.1 Закону України "Про запобігання корупції" корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першійстатті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно ч.1 Закону України "Про запобігання корупції" корупція - використання особою, зазначеною у частині першійстатті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи повязаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи повязаних з ними можливостей.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного корупційного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання корупції", завжди характеризується умисною формою вини.

Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення цього діяння через необережність або через технічні збої офіційного веб-сайту Національного агентства виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Таку ж думку висловив Вищий спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму інформаційному листі "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією" від 22 травня 2017 року.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 не мав умислу приховувати суттєві зміни свого майнового стану.

Так, ОСОБА_1, придбавши автомобіль 23 грудня 2017 року, в десятинний строк не повідомив Національне агентство про суттєві зміни майнового стану з об'єктивних причин, оскільки в нього закінчився термін дії послуг електронного цифрового підпису.

10 січня 2018 року ОСОБА_1 отримав послугу електронного цифрового підпису, після чого 26 січня 2018 року подав щорічну декларацію про доходи за 2017 рік, в якій вказав відомості про придбаний ним автомобіль.

Вказані обставини свідчать про вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на декларування свого майнового стану, а не на ухилення від такого декларування.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що будь-які докази того, що ОСОБА_1 діяв умисно з використанням наданих йому повноважень, усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок, в матеріалах адміністративної справи відсутні.

Крім того, в результаті таких дій ні ОСОБА_1 особисто, ні інші особи не отримали будь-якої вигоди, а тому, суд приходить до висновку про відсутність в діях останнього суб'єктивної сторони складу адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Крім того, згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Згідно п.8 ч.1 ст.11 Закону України "Про запобігання корупції" до повноважень Національного агентства належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно ч.3 ст.12 Закону України "Про запобігання корупції" у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або повязаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим субєктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обовязковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше пяти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.

Верховний Суд у своєму рішенні від 26 березня 2018 року в справі № 800/513/17 дійшов висновку, що здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що перевірка стосовно ОСОБА_1 проводилась виключно працівниками Херсонського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, які відбирали пояснення, робили запити, збирали докази, складали протокол про адміністративне правопорушення.

При цьому в матеріалах справи відсутні дані щодо проведення Національним агентством відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1, затвердження та надсилання обґрунтованого висновку про порушення останнім законодавства у сфері запобігання корупції, що б могло бути правовою підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи певне рішення, орган влади, а особливо суд, повинен довести, що діє згідно з наведеним приписом. Такі доводи містяться в мотивувальній частині рішення.

Згідно ч.1, ч.2 ст.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Суд, керуючись вищезазначеними нормами законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, вважає необхідним закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.7, ст.9, ст.10, ч.2 ст.172-6, ст.ст.245, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП, Законом України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ, Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII, суд

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Горностаївський районний суд Херсонської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Посунько Г.А.

Джерело: ЄДРСР 79527986
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку