ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2019 року

м. Дніпро

справа № 0840/2869/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року (суддя суду 1 інстанції Татаринов Д.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:

- визнати бездіяльність відповідача щодо припинення позивачу виплати пенсії у разі втрати годувальника протиправною;

- зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії позивачу та виплатити невиплачену пенсію з 01 березня 2016 року.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01 березня 2016 року по 10 січня 2018 року залишено без розгляду.

Залишаючи позовну заяву за період з 01 березня 2016 року по 10 січня 2018 року без розгляду, суд першої інстанції вказав на те, що позивачем не надано жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 01 березня 2016 року по 10 січня 2018 року та не зазначено підстав неможливості своєчасного звернення до суду з зазначеними вимогами у встановлений КАС України строк.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до частини 2 статті 46 Закону нарахування суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Отже, залишення вимоги про зобов'язання виплатити пенсію за період з 01 березня 2016 року по 10 січня 2018 року без розгляду є безпідставним.

У відповідності до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи

апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до матеріалів справи, з позовом до суду ОСОБА_1 звернулась засобами поштового зв'язку 11 липня 2018 року, що підтверджується штампом поштового відділення на конверті.

Судом встановлена та підтверджено матеріалами справи, що після припинення нарахування та виплати пенсії позивач не звертався до відповідача з відповідною заявою про її поновлення.

Положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, базується на Конституції України і складається, зокрема, з Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Пунктом 3 частини 3 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що персональна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості:

частина персональної облікової картки, яка відображає сплату за рахунок коштів Пенсійного фонду пенсії застрахованій особі за місяцями: дата, з якої призначено пенсію;

місяць нарахування (перерахунку, індексації) пенсії;

сума періодів страхового стажу;

коефіцієнт страхового стажу;

коефіцієнт заробітної плати (доходу);

заробітна плата (дохід) для обчислення, перерахунку, індексації пенсії;

розмір пенсії для виплати;

запис про членів сім'ї, які знаходяться на утриманні застрахованої особи.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України.

Судом встановлено, що про невиплату пенсії з 01 березня 2016 року позивачу стало відомо одразу ж після припинення її виплати, оскільки виплата пенсії є щомісячною виплатою коштів особі, а нарахування та виплата пенсію є регулярним платежем, який відповідач повинен здійснювати щомісяця.

Зважаючи на те, що позивач звернувся до суду з позовом 11 липня 2018 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог поза межами шестимісячного строку звернення до суду встановленого статтями 122 та 123 КАС України.

Посилання позивача на статтю 46 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як на підставу для задоволення позовних вимог починаючи з 01.03.2016, суд вважає необґрунтованими, оскільки у спірних правовідносинах позивачу суми пенсії не були нараховані органом Пенсійного фонду України, а, отже, відсутні підстави для застосування вищевказаної норми чинного законодавства.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №573/1759/17 (адміністративне провадження №К/9901/3564/18).

За викладених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що права позивача підлягають захисту в межах шестимісячного строку звернення до суду.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 31.01.2019 року, за приписами статті 328 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров