ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2019 року

м. Дніпро

справа № 280/4313/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Дніпрі апеляційні

скарги 1) ОСОБА_1,

2) Первинної організації профспілки працівників Державного підприємства "Дослідне господарство "Відродження"

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року (головуючий суддя - Новікова І.В.) про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до 1) Національної академії аграрних наук України,

2) Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької Державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України» в особі голови ОСОБА_3

треті особи 1) ОСОБА_4,

2) Первинна організація профспілки працівників державного підприємства "Дослідне господарство " Відродження",

3) Державне підприємство "Відродження" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної Академії Аграрних Наук України,

4) Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України

про визнання протиправним та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 (далі - Позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної академії аграрних наук України (далі - Відповідач-1) та Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України" в особі голови ОСОБА_3 (далі - Відповідач-2), треті особи: ОСОБА_4 (третя особа-1), Первинна організація профспілки працівників державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» (третя особа-2), Державне підприємство «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України» (третя особа-3), Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція національної академії аграрних наук України (третя особа-4), в якому, з урахування зміни предмету позову, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії Національної академії аграрних наук України, оформлене протоколом №3 засідання Конкурсної комісії на посаду директора ДП "ДГ "Відродження" ДДСДС НААН" щодо визначення переможцем конкурсу на посаду директора ДП "ДГ "Відродження" ДДСДС НААН" (ідентифікаційний код: 00724838, місцезнаходження: 72331, Запорізька обл., Мелітопольський район, селище Відродження, вулиця Горького, будинок 34) ОСОБА_4, оприлюднене на офіційному сайті Національної академії аграрних наук України (http://naas.gov.ua/content/publichna-informaciya/ogoloshennya/4508/) 09 жовтня 2018 року;

- визнати незаконним та скасувати наказ Національної академії аграрних наук України від 17.10.2018 №304-к «Про призначення ОСОБА_4.» на підставі протоколу №3 засідання Конкурсної комісії на посаду директора ДП «ДГ «Відродження» ДДСДС НААН» щодо визначення переможцем конкурсу на посаду директора ДП «ДГ «Відродження» ДДСДС НААН» від 09.10.2018.

09 листопада 2018 року від Національної академії аграрних наук України до суду першої інстанції надійшло клопотання про закриття провадження у справі з огляду на те, що спір який вирішується в даній адміністративній справі не є публічно-правовим, а тому не підлягає розгляду адміністративними судами.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду 27 листопада 2018 року провадження в адміністративній справі №280/4313/18 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької Державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України» в особі голови ОСОБА_3, треті особи Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція національної академії аграрних наук України, Державне підприємство «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України», ОСОБА_4, Первинна організація профспілки працівників державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» про визнання протиправними та скасування рішень - закрито (т. 1, а.с. 152-155).

Позивач - ОСОБА_1, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку (т. 1, а.с. 187-191).

В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що Відповідач-1 наділений делегованими повноваженнями щодо управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління, тобто на основі законодавства здійснює владні управлінські функції, тому даний спір є публічно-правовим та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Третя особа - Первинна організація профспілки працівників Державного підприємства "Дослідне господарство "Відродження", не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, оскаржила її в апеляційному порядку (т. 1, а.с. 167-171).

В апеляційній скарзі третя особа, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що висновок суду першої інстанції щодо приватно-правового характеру даного спору не відповідає дійсності, адже фактично спір виник внаслідок порушень саме публічної процедури проведення конкурсу та перш за все пов'язаний із усуненням вказаних порушень.

Відповідач-1, Відповідач-2, третя особа-2, третя особа-3 та третя особа-4, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили.

За таких обставин, з урахуванням думки представника Позивача, третьої особи-1 та представника третьої особи-1, кожного окремо, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі нез'явившихся представників учасників справи.

В судовому засіданні представник Позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду. Крім того, вважає, що апеляційну скаргу третьої особи-2 слід задовольнити.

В судовому засіданні третя особа-1 та представник третьої особи-1, кожен окремо, проти вимог апеляційних скарг, кожної окремо, заперечували, просили суд апеляційні скарги залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши пояснення представника Позивача, ОСОБА_4 та його представника, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, а апеляційні скарги, кожна окремо, не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Закриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів Позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, а тому порушені права підлягають захисту саме в порядку цивільного судочинства відповідно до ст. 19 ЦПК України у способи, визначені ст. 16 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до положень пункту 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір (спір у сфері публічно-правових відносин) - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Вірним є висновок суду першої інстанції, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Так, Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Національної академії аграрних наук України.

Однак, слід зазначити, що Національна академія аграрних наук України не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

Оскарження рішення комісії для конкурсного відбору керівника не є спором з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Правовий статус Національної академії аграрних наук України визначений в ст. 18 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» відповідно до якої національні галузеві академії наук - Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України. Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України. Національна академія мистецтв України - це самоврядні наукові організації, засновані на державній власності, що с державними організаціями, створеними як неприбуткові державні бюджетні установи.

Правові основи управління об'єктами державної власності визначені Законом України «Про управління об'єктами державної власності» відповідно до якого управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Національна академія наук України, галузеві академії наук, яким державне майно передано в безстрокове безоплатне користування, щодо цього майна здійснює організацію і проведення Конкурсів з визначення керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки.

Таким чином держава передала Національній академії аграрних наук України лише право щодо реалізації прав держави як власника, пов'язаних з користуванням об'єктами державної власності.

Право щодо організації і проведення конкурсів випливає з права користування майном.

Зазначені повноваження власника жодним чином не відноситься до владних управлінських функцій.

Відповідно до вимог статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, одним із яких може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, метою пред'явлення позову Позивача є захист його інтересів та прав щодо призначення та проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України».

При цьому, директор ДП «Дослідне господарство «Відродження» Донецької Державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України» приймається на посаду шляхом підписання строкового трудового договору - контракту. Відповідно, процес прийняття особи на роботу в даному випадку, питання пов'язані з виконанням даною особою трудових функцій та звільнення з посади відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів Позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку Відповідачів тож порушені права підлягають захисту в порядку цивільного судочинства відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у способи, визначені статтею 16 Цивільного кодексу України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, ухвала суду першої інстанції у даній справі про закриття провадження у справі прийнята без порушення норм процесуального, і тому ухвалу суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 27 листопада 2018 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційних скарг заявників, кожної окремо, спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставами для скасування ухвали суду, а тому апеляційні скарги, кожну окремо, необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Первинної організації профспілки працівників Державного підприємства "Дослідне господарство "Відродження" - залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року в адміністративній справі №280/4313/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 30.01.2019 р.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова