ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2019 року

Київ

справа №819/2014/17

адміністративне провадження №К/9901/603/18; К/9901/59773/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" та Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 (суддя Мірінович У.А.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 (судді: Святецький В.В. (головуючий), Довгополов О.М., Пліш М.А.) у справі №819/2014/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство "Галіція Дистилері" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.06.2017:

- № 0004331402, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 935 740,43 грн;

- № 0004341402, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 340,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зобов'язання за імпортним контрактом було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції. Також позивач вказує на неврахування контролюючим органом при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень наявність Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова від 13.11.2003, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова" № 2581-IV від 19.05.2005, а також Договору про зону вільної торгівлі від 18.10.2011, який ратифікований Законом України "Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі" № 5193-VI від 30.07.2012.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.03.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення від 21.08.2017 №0006351402 в повному обсязі та від №0006341402 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення у сфері ЗЕД на суму 617 051,37 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що проведення заліку взаємної заборгованості з нерезидентом, в тому числі на підставі додаткової угоди до контракту в сфері ЗЕД (за умови відсутності спору між сторонами з приводу характеру зобов'язань, їх змісту, умов виконання) свідчить, що у нерезидента відсутнє зобов'язання з повернення резиденту України іноземної валюти або товару, з моменту проведення заліку відсутня заборгованість нерезидента в іноземній валюті, а відповідно правові підстави для нарахування резиденту пені на неіснуючу заборгованість відсутні.

Крім того, оскільки, припинення зобов'язань за зовнішньоекономічним контрактом відбулось зарахуванням зустрічних однорідних вимог, внаслідок чого дебіторська заборгованість у передбачений законодавством спосіб була погашена, тобто відсутня, суди також дійшли висновку що належні Товариству валютні цінності у вигляді заборгованості в іноземній валюті на звітну дату - 01.04.2017 за межами України не знаходились, а, відповідно, у позивача не виникало обов'язку з їх декларування, у зв'язку з чим підстави для застосування штрафу за неподання звітності відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог, Приватне акціонерне товариство "Галіція Дистилері" подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 в частині відмови та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства.

6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, Головне управління ДФС у Тернопільській області також подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 в частині задоволених позовних вимог.

7. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні, відповідно до ст. 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог валютного законодавства Товариства за окремими зовнішньоекономічними контрактами за період з 03.02.2016 по 22.05.2017 за результатами якої складено акт від 26.05.2017 № 3072/19-00-14-02/31274359.

Відповідно до висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки, позивачем допущено порушення вимог:

- статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що полягало у несвоєчасному зарахуванні на рахунок позивача валютної виручки по контракту № 03/02 від 03.02.2016: на суму 27632 дол. США на 194 дні; на суму 10000 дол. США на 71 день; на суму 37520 дол. США на 160 днів. Станом на 22.05.2017 по контракту № 03/02 від 03.02.2016 рахується прострочена дебіторська заборгованість у розмірі 65152 дол. США (граничний термін поступлення валютної виручки 27632 дол. США - 09.11.2016, 37520 дол. США -13.12.2016).

- статті 9 Декрету КМУ від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (далі - Декрет № 15-93), статті 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", а саме неподання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту і знаходяться за її межами станом на 01.01.2017 та 01.04.2017 до Бучацької ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області.

На підставі акту перевірки, вказаних висновків та результатів адміністративного оскарження, контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Також судами встановлено, що 03.02.2016 між позивачем (продавець) та нерезидентом ПІК ВКЗ "Золотий Аіст" ООО (Республіка Молдова) (покупець) укладено контракт № 03/02, предметом якого визначено, що продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити коньячний спирт міцністю 62-70%, код УКТЗЕД 2208208900. Ціна на товар визначається у розмірі 2 дол. США за 1 літр абсолютного алкоголю.

На виконання умов зазначеного контракту ПАТ "Галіція Дистилері" у період березень - серпень 2016 року поставило (передало у власність) ПІК ВКЗ "Золотий Аіст" ООО товар на загальну суму 112784 дол. США, в тому числі:

- згідно митної декларації № 403020000/2016/000369 від 30.03.2016 на суму 37632 дол. США;

- згідно митної декларації № 500060804/2016/002156 від 12.07.2016 на суму 37632 дол. США;

- згідно митної декларації № 500060804/2016/002549 від 15.08.2016 на суму 37520 дол. США.

Грошові кошти у рахунок оплати товару по зазначеному контракту згідно декларації № 403020000/2016/000369 від 30.03.2016 надійшли позивачу в повному розмірі 24.05.2016, а на на оплату митних декларацій № 500060804/2016/002156 від 12.07.2016 на суму 37632 дол. США та № 500060804/2016/002549 від 15.08.2016 на суму 37632 дол. США валютна виручка поступила 19.01.2017 у розмірі 10000 дол. США.

Граничний термін надходження валютної виручки по зазначених митних деклараціях становить 09.11.2016 (№ 500060804/2016/002156 від 12.07.2016) та 13.12.2016 (№ 500060804/2016/002549 від 15.08.2016).

Водночас, 03.02.2016 між ПІК ВКЗ "Молдавський Стандарт" ООО (постачальник) та позивачем (покупець) укладено контракт № МС/ГД-2016, предметом якого визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити коньячний спирт, витримки 5 років, міцністю 55-70%, код УКТЗЕД 208208900. Ціна на товар визначається у розмірі 2,50 дол. США за 1 літр абсолютного алкоголю.

Згідно акта звірки взаємних розрахунків за період з 01.02.2016 по 20.01.2017 між ПАТ "Галіція Дистилері" та ПІК ВКЗ "Молдавський Стандарт" ООО, нерезидентом відвантажено товару на суму 140980 дол. США, валютна виручка перерахована ПАТ "Галіція Дистилері" в розмірі 75 828 дол. США, а заборгованість станом на 20.01.2017 на користь ПІК ВКЗ "Молдавський Стандарт" ООО становить 65152 дол. США.

Надалі, 20.01.2017 між ПІК ВКЗ "Молдавський Стандарт" ООО (старий кредитор, постачальник по контракту № МС/ГД-2016 від 03.02.2016), ПІК ВКЗ "Золотий Аіст" ООО (новий кредитор) та ПАТ "Галіція Дистилері" (Боржник) укладено Додаткову угоду № 1 до контракту № МС/ГД-2016 від 03.02.2016, згідно якого старий кредитор уступає, а новий кредитор приймає право вимоги від Боржника виконання зобов'язань по оплаті грошових коштів по контракту № МС/ГД-2016 від 03.02.2016 в сумі заборгованості Боржника в розмірі 65152 дол. США.

Сума заборгованості Боржника перед старим кредитором у розмірі 65152 дол. США стає сумою заборгованості Боржника перед новим кредитором.

Згідно акта про залік зустрічних однорідних вимог б/н від 20.01.2017, складений між ПАТ "Галіція Дистилері" (позивач) та ПІК ВКЗ "Золотий Аіст" ООО, які станом на 20.01.2017 мають зустрічні однорідні вимоги один до одного, термін виконання яких настав і цим актом підтверджують проведення заліку зустрічних однорідних вимог по контракту № 03/02 від 03.02.2016 та по Додатковій угоді № 1 від 20.01.2017 до контракту № МС/ГД-2016 від 03.02.2016, а саме:

1). Згідно контракту № 03/02 від 03.02.2016 позивач є кредитором, а ПІК ВКЗ "Золотий Аіст" ООО - боржником по виконанню грошового зобов'язання в сумі 65152 дол. США.

2). Згідно Додаткової угоди № 1 від 20.01.2017 до контракту № МС/ГД-2016 від 03.02.2016 позивач є боржником, а ПІК ВКЗ "Золотий Аіст" ООО - кредитором по виконанню грошового зобов'язань в сумі 65152 дол. США.

3). З моменту проведення заліку зазначені грошові зобов'язання Сторін один перед одним на суму 65152 дол. США припиняються.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. У доводах касаційної скарги позивач наводить норми матеріального права, зазначає про неправильний висновок судів попередніх інстанцій, оскільки не було враховано норм Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про вільну торгівлю від 13.11.2003, яка ратифікована Законом України № 2581-ГУ від 19.05.2005, та Договору про зону вільної торгівлі від 18.10.2011, що ратифікований Законом України № 5193-УІ від 30.07.2012, внаслідок чого суди дійшли помилкового та необґрунтованого висновку про правомірність нарахування відповідачем пені за порушення у сфері ЗЕД в розмірі 318 689,06 грн.

10. Відповідач у доводах касаційної скарги наводить норми матеріального права, вказує на їх неправильне застосування, зазначає про те, що судами не взято до уваги положення постанови НБУ "Про врегулювання ситуації на грошово - кредитному та валютному ринках України" від 13.12.2016 № 410, якою визначено, що уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог.

11. Позивачем надано відзив на касаційну скаргу контролюючого органу в якому Товариство вказує на необґрунтованість доводів скарги та просить залишити таку без задоволення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14.

Пеня це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

12.2. Підпункт 14.1.265 пункту 14.1 статті 14.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

12.3. Підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

13. Закон України від 23.09.1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

13.1. Частина перша статті1.

Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

13.2. Частина п'ята статті1.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

13.3 Частина перша статті 4.

Порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

13.4. Частина п'ята статті 4.

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

14. Постанови Правління Національного Банку України від 04.12.2015 №863 та від 03.03.2016 № 140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України":

14.1. Пункт 1.

Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

14.2. Пункт 7.

На час дії цієї постанови інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечить вимогам цієї постанови.

15. Постанови Правління Національного Банку України від 07.06.2016 №342, від 14.09.2016 № 386 та від 13.12.2016 №410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України":

15.1. Пункт 1.

Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

15.2. Пункт 4.

Уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:

в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора/російських рублях (незалежно від суми операції);

в інших валютах (якщо загальна сума зобов'язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500 000 доларів США).

15.3. Пункт 7 (пункт 9).

На час дії цієї постанови інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечить вимогам цієї постанови.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки визначені законодавством.

17. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

18. У разі порушення встановлених строків до платника податків застосовується відповідальність у вигляді пені в визначеному розмірі, а саме 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті за кожний день прострочення.

19. у зв'язку із запровадженням вимоги щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону уповноваженим банкам з червня 2016 року заборонено знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора незалежно від суми операції.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

21. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи проте неправильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог впродовж строку дії постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 №410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" не вважається підставою для зняття експортної операції з контролю.

22. Верховний Суд також зазначає, що відносини між позивачем та його контрагентом за експортною операцією врегульовані нормами приватного права. Ними не встановлені обмеження щодо зарахування зустрічних однорідних вимог при розрахунках з нерезидентами, припинення чи врегулювання зобов'язань на свій розсуд, навіть з відступленням від положень актів цивільного законодавства.

Втім, відповідно до частини другої статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

У правовому регулюванні публічно-правових відносин між позивачем та контролюючим органом - відповідачем вказані цивільно-правові норми застосовуються опосередковано.

З огляду на положення частини другої статті 19 Конституції України, при перевірці додержання резидентом строків зарахування валютної виручки, суб'єкт владних повноважень має керуватися нормами, що регулюють здійснення валютного контролю.

Як вже зазначалося, згідно з ними документи про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог не можуть виступати підставою для зняття з контролю експортних операцій. Отже, їх наявність не впливає на висновок про порушення строків зарахування валютної виручки.

Доводи касаційної скарги позивача про незастосування судом першої інстанції норм Угоди про вільну торгівлю та Договору про зону вільної торгівлі між Україною та Молдовою колегія суддів визнає також безпідставними.

При оцінці даного доводу позивача суд керується зазначеними вище висновками про застосування положень договору та законодавства при правовому регулюванні публічно-правових відносин.

Посилання позивача на необхідність дотримання принципу правової певності та неможливість скасування підзаконними актами передбаченого законами та міжнародними договорами правил, які передбачають звільнення переказів та платежів у рамках здійснення взаємної торгівлі товарами, не впливають на викладені вище висновки Верховного Суду.

Постанови Правління Національного банку України не регулюють відносини між сторонами контракту, їх норми адресовані резидентові та уповноваженому банку, що здійснює валютний контроль за експортною операцією. Резидент при здійсненні господарської діяльності не був позбавлений можливості врегулювати договірні відносини з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю або врахувати ризики їх недодержання.

Право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів передбачено частиною другою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікований відповідним Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

Крім того, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що пільги, передбачені Угодою про вільну торгівлю та Договором про зону вільної торгівлі між Україною та Молдовою застосовуються до кількісних обмежень та заходів, що мають еквівалентну дію на імпорт і/або експорт товару, однак, не звільняють резидента від відповідальності за порушення вимог статті 1 Закону України ,,Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

23. Доводи касаційної скарги контролюючого органу щодо правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є обґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Переглянувши судові рішення в межах касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставного скасування в частині оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, які були прийняті контролюючим органом у відповідності до норм чинного законодавства, а тому касаційна скарга Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 підлягає задоволенню.

Натомість касаційну скаргу Товариства слід залишити без задоволення.

25. Відповідно до п. 3 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

26. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі № 819/2014/17 в частині задоволених позовних вимог скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері".

В решті рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі № 819/2014/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду