П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2019 р.

м.Одеса

Справа № 497/517/18

Категорія: 10.2.4

Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В. , Кравченка К.В.

за участю секретаря - Сінчі А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

30.03.2018 року ОСОБА_2 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до суду із позовом до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (надалі по тексту - відповідач, Ізмаїльське об'єднане УПФУ Одеської області), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії комісії при Ізмаїльському об'єднаному УПФУ Одеської області у зв'язку з відмовою позивачу, як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- скасувати рішення від 25 січня 2018 року (протокол № 1) та № 32 від 25 січня 2018 року комісії при Ізмаїльському об'єднаному УПФУ Одеської області у зв'язку з відмовою позивачу, як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов'язати відповідача провести позивачу призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу починаючи з наступного дня після досягнення позивачем 55 років, тобто з 30 червня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач в цілому зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці, з 1980 року по 03 грудня 1992 року він працював у колгоспі ім. Димитрова на посаді тракториста-машиніста та був безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції. 12 лютого 2000 року КСП "Калчево" було реорганізовано у багатопрофільний сільськогосподарський кооператив "Калчево", у зв'язку з чим позивач був звільнений із КСП "Калчево" та прийнятий на роботу в члени багатопрофільного сільськогосподарського кооперативу "Калчево". С 2000 року по 2010 рік включно позивач працював у багатопрофільному сільськогосподарському кооперативі "Калчево" на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції. З 04.05.2010 року по 10.09.2010 року позивач працював у ТОВ "Балкан-Плюс" на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції. Відповідно до п. 11 постанови Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року, маючи загальний стаж роботи - більше 30 років (з 1980 року по 2010 рік, та як тракторист-машиніст безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції - більше 20 років), позивач 17 жовтня 2017 року звернувся з заявою та необхідним пакетом документів до Ізмаїльського об'єднаного УПФУ Одеської області про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах. Як вказує позивач, 05 березня 2018 року він отримав від комісії при Ізмаїльському об'єднаному УПФУ Одеської області рішення від 25 січня 2018 року (протокол № 1) та № 32 від 25 січня 2018 року про результати розгляду його заяви, відповідно до якого йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з не підтвердженням його стажу роботи, не беручи до уваги наявність основного документу, який підтверджує трудовий стаж - трудової книжки, а також інших документів, які підтверджують право на дану пенсію.

Вважаючи зазначені дії та рішення відповідача неправомірними та наявність у нього права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 30.08.2018 року подав апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на порушення судом норм процесуального і матеріального права, що призвело до не правильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено йому у призначенні пільгової пенсії, оскільки факт роботи на посаді тракториста-машиніста за періоди з 1983 по 1988 роки, з 1992 по 2010 роки відображений в трудовій книжці позивача, яка в силу вимог ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(далі - Закон №1788-XII) є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи на певній посаді, а отже оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови та задоволенням позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частково задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, 17 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Ізмаїльського об'єднаного УПФУ Одеської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (тракторист-машиніст).

З огляду на копії трудових книжок ОСОБА_2 серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_4, позивач з 1983 року по 1988 рік, з 1992 року по 2010 рік працював трактористом-машиністом в колгоспі ім. Димитрова (в подальшому - КСП, БСК «Кальчево»).

16 листопада 2017 року ГУ ПФУ в Одеській області складно акт № 8599 зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії щодо ОСОБА_2 (а.с. 98-99).

25 січня 2018 року комісія при ГУ ПФУ в Одеській області розглянула заяву позивача про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та прийняла рішення (протокол № 1) про відмову ОСОБА_2 у підтвердженні періодів роботи на посаді тракториста-машиніста з 1983 по 1988, з 1992 по 2010 роки відповідно до п. "в" ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», оскільки за даними перевірки за 1991, 1992, 1994, 1996, 1997, 2000, 2001 роки в наявних шляхових листах відсутні записи по ОСОБА_2, а в наявних шляхових листах за 1999 рік за трактором закріплено 2 трактористи - машиністи, в інших не підтверджується зайнятість протягом повного польового періоду у виробництві сільськогосподарської продукції (а.с. 16).

25 січня 2018 року Ізмаїльським об'єднаним УПФУ Одеської області прийнято рішення № 32 про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 18).

У вказаному рішенні зазначено, що документи, які розглядалися при визначенні права на пенсію: рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.01.2018 року (протокол № 1) про відмову у підтвердженні періодів роботи з 1983 по 2010 рік в колгоспі ім. Димитрова, реорганізованому в КСП/МСК «Калчево», копії трудових книжок НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_4, архівні довідки про стаж роботи від 22.06.2017 р. № 813/05-23, № 814/05-23, архівний витяг від 22.06.2017 р. № 815/05-23, к/копія атестата № НОМЕР_6, копія посвідчення тракториста-машиніста НОМЕР_5, акти зустрічних перевірок від 16.11.2017 р. № 8599 та № 8598, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.01.2018 р., архівна довідка про заробітну плату від 22.06.2017 р. №812/05-23.

Також у рішенні відповідачем зазначено, що при підрахунку страховий стаж позивача для призначення пенсії складає 25 років 11 місяців 11 днів.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені адміністративного позову, виходив з того, що позивачем не було надано докази безпосередньої зайнятості ОСОБА_2 у виробництві сільськогосподарської продукції в оспорюваний період роботи на посаді тракториста - машиніста.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції не повно та не об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, та не правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІУ, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Згідно з п.«в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.

Відповідно до ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Згідно зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Ч.1 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що органи, які призначають пенсії мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій, окремих осіб, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Таким чином, основними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста (фактично - механізатора), безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 січня 2018 року Ізмаїльським об'єднаним УПФУ Одеської області прийнято рішення № 32 про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки позивачу відмовлено у підтвердженні періоду роботи на посаді тракториста-машиніста з 1983 року по 1988 рік, з 1992 року по 2010 рік , так як за даними перевірки за 1991 , 1992, 1994, 1996, 1997, 2000, 2001 роки в наявних шляхових листах відсутні записи по ОСОБА_2, в наявних шляхових листах за 1999 рік за трактором закріплено 2 трактористи-машиністи, в інших не підтверджується зайнятість протягом повного періоду у виробництві сільськогосподарської продукції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, як убачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_4, що ОСОБА_2 у 1983 році відпрацьовано 199 людино-день (при встановлених 150 л./дн.), у 1985 році відповідно 276 людино- днів (при встановлених 250 л/дн.), у 1987 році відповідно 273 людино- днів (при встановлених 250 л/дн.), у 1988 році відповідно 268 людино- днів (при встановлених 250 л/дн.). При цьому відповідачем було неврахована період з 1983 р. по 1988 р. , так як, ОСОБА_2 у 1984 році відпрацьовано 139 людино-день (при встановлених 150 л./дн.), у 1986 році відповідно 167 людино- днів (при встановлених 250 л/дн.). Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає , що відповідачем невірно було обраховано відпрацьовані людино- дні, так як позивач в інших роках вищевказаного періоду працював понаднормово, тому при зарахуванні періоду роботи на посаді тракториста-машиніста з 1983 року по 1988 рік, відповідач повинен був врахувати роботу позивача за весь період .

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з копії трудової книжки серії НОМЕР_7 убачається, що позивач був безпосередньо постійно зайнятий на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві, що підтверджується фактично відпрацьованими людино-днями за оскаржувані роки.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що позивач досягнув передбаченого пенсійним законодавством для такого виду пенсій віку, у останнього наявний достатній загальний та спеціальний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років .

Положеннями ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Колегія суддів вважає безпідставним неприйняття до уваги трудової книжки позивача, як основного документа, який підтверджує трудовий стаж роботи особи, а тому відсутні підстави для неприйняття такої до уваги як належний доказ підтвердження стажу роботи позивача.

Також колегія суддів зазначає . що в судовому засіданні 24.04.2019 року були допитані свідки, які у відповідності до вимог п.18 Порядку №637 підтвердили, що позивач дійсно у спірні періоди роботи у колгоспі ім. «Дмитрова» (в подальшому КСП, БСК «Кальчево»), ТОВ «Балкан-Плюс» працював на посаді «тракторист - машиніст» і безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду. Враховуючи те, що зазначені свідки знають позивача по спільній роботі та працювали з ним в одних колгоспах, суд апеляційної інстанції враховував їхні показання для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії комісії при Ізмаїльському об'єднаному УПФУ Одеської області у зв'язку з відмовою позивачу, як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправними , а рішення від 25 січня 2018 року (протокол № 1) та № 32 від 25 січня 2018 року комісії при Ізмаїльському об'єднаному УПФУ Одеської області у зв'язку з відмовою позивачу, як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах - скасуванню.

Разом з тим, для належної оцінки вказаним обставинам по справі суд апеляційної інстанції дійшов до висновку щодо зобов'язання Ізмаїльське об'єднане УПФУ Одеської області розглянути повторно заяву позивача про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та прийняла рішення (протокол № 1) у підтвердженні періодів роботи на посаді тракториста-машиніста з 1983 по 1988, з 1992 по 2010 роки відповідно до п. "в" ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням викладеного в мотивувальній частині рішення.

Отже з огляду навищевикладене, суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам, що призвело до ухвалення помилкового рішення, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Згідно із ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

Відповідно до ст. 139 КАС України, а також враховуючи положення ст. 5 Закону України «Про судовий збір», слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 1057 (тисяча п'ятдесят сім) грн. 40 коп..

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені вимоги законодавства, колегія суддів вважає, що судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення заявлених вимог.

Керуючись ст.ст.ст.ст. 241, 243, 244, 245, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

- визнати протиправними дії комісії при Ізмаїльському об'єднаному УПФУ Одеської області у зв'язку з відмовою позивачу, як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- скасувати рішення від 25 січня 2018 року (протокол № 1) та № 32 від 25 січня 2018 року комісії при Ізмаїльському об'єднаному УПФУ Одеської області у зв'язку з відмовою позивачу, як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області розглянути повторно заяву позивача про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та прийняла рішення (протокол № 1) у підтвердженні періодів роботи на посаді тракториста-машиніста з 1983 по 1988, з 1992 по 2010 роки відповідно до п. "в" ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням викладеного в мотивувальній частині рішення.

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (68609, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46, код ЄДРПОУ 37743414) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 1057 (тисяча п'ятдесят сім) грн. 40 коп..

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 28 січня 2019 року.

Головуючий суддя

Димерлій О.О.

Судді

Єщенко О.В. Кравченко К.В.