Справа № 712/1088/19

Провадження № 1кс/712/665/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про застосування запобіжного заходу

27 січня 2019 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси винесене в кримінальному провадженні №42019251010000014від 11.01.2019, старшим слідчим Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_4 та погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кричів, Могилівської області (Білорусь), українця, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не має на утриманні малолітніх дітей, пенсіонера МВС України, працюючого директором КЗ «Обласний соціальний гуртожиток для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» Черкаської обласної ради, ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , посилаючись на те, що ОСОБА_6 , відповідно до рішення Черкаської обласної ради від 22.12.2017 № 19-7/VII «Про призначення ОСОБА_6 на посаду директора комунального закладу «Обласний соціальний гуртожиток для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» Черкаської обласної ради, призначений на посаду директора КЗ «Обласний соціальний гуртожиток для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» Черкаської обласної ради з 29 грудня 2017 року, шляхом укладання з ним контракту строком на п`ять років за результатами конкурсу, та здійснював організаційно-розпорядчі функції, тобто являвся службовою особою, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та примітки ст. 364 КК України, якому відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди.

У вересні 2018 у робочий час з 08.00 год. до 18.00 год., більш точний час на даний час слідством не встановлено, перебуваючи у приміщенні КЗ «Обласний соціальний гуртожиток для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» Черкаської обласної ради, що за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вулиця Василя Стуса, 35, ОСОБА_6 , будучи службовою особою, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, висловив вимогу директору ТОВ «Фортуна ДПЛ «Плюс» ОСОБА_7 , надати йому неправомірну вигоду в сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень за укладеннядоговору підряду на проведення будівельних робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт системи водовідведення» та можливості отримати роботу за рахунок бюджетних коштів на загальну суму 160 000 гривень.

В подальшому, 04.01.2019 у робочий час з 08.00 год. до 18.00 год., більш точний час на даний час слідством не встановлено, перебуваючи у приміщенні КЗ «Обласний соціальний гуртожиток для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» Черкаської обласної ради, що за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вулиця Василя Стуса, 35, під час зустрічі з ОСОБА_7 висловив вимогу про необхідність надання неправомірної вигоди для себе у вигляді грошових коштів у розмірі 3 частин договору, тобто 40 000 (сорок тисяч) гривень, за отримання відповідних підписаних документів про виконані роботи та не створення штучних перешкод у господарській діяльності ТОВ «Фортуна ДПЛ «Плюс».

Тим самим, ОСОБА_6 , погрожуючи вчинити дії з використанням своїх повноважень, а саме не повертати документи, які свідчать про виконання договірних зобов`язань та створювати штучні перешкоди у господарській діяльності ТОВ «Фортуна ДПЛ «Плюс», висловив вимогу надати неправомірну вимогу та створив умови, за яких ОСОБА_7 , з метою запобігання негативних наслідків для товариства, директором якого він являється, був вимушений погодитися виконати вимогу ОСОБА_6 щодо передачі йому вище вказаної суми неправомірної вигоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно, з корисливих спонукань, ОСОБА_6 25.01.2019, під час зустрічі з ОСОБА_7 , у період часу з 11.35 год. до 11.50 год., перебуваючи на території автовокзалу, який розташований за адресою: м. Черкаси, вулиця Смілянська, 166/А, одержав від ОСОБА_7 обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень.

ОСОБА_6 25.01.2019 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

ОСОБА_6 26.01.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Вина ОСОБА_6 підтверджується зібраними по справі доказами.

Слідчий в клопотанні посилається на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 міри запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, за яке передбачається покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а також наявність ризиків, котрі дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, знищити документи та інші докази, які мають істотне значення для встановлення правопорушення, впливати на свідків у кримінальному провадженні. Перебуваючи на волі, ОСОБА_6 матиме можливість безперешкодно застосовувати вплив на свідків у кримінальному провадженні, з метою схилення їх до дачі неправдивих показів, переслідуючи при цьому мету уникнення від кримінальної відповідальності та приховування можливих аналогічних фактів своєї злочинної діяльності; а також перебуваючи на волі матиме можливість впливати на експерта.

Просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, що не перевищує 60 діб з утриманням у Черкаському СІЗО.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання повністю підтримали та просили його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні будь-які докази стосовно того, що особа може ухилятися від слідства, та може перешкоджати розслідуванню кримінального провадження. Просив застосувати ОСОБА_6 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов`язання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав захисника.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження вважає наступне.

Статтею 177КПК Українипередбачено,що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті 177цього Кодексу,слідчий суддя,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,у томучислі: 1)вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; 3)вік тастан здоров`япідозрюваного,обвинуваченого; 4)міцність соціальнихзв`язків підозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; 5)наявність упідозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; 6)репутацію підозрюваного,обвинуваченого; 7)майновий станпідозрюваного,обвинуваченого; 8)наявність судимостейу підозрюваного,обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; 10)наявність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1ст. 9 Конституції Українитаст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV "Про міжнародні договори України"чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами.

Згідно зст. 9 КПК Українипід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно дост. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Крім того,згідноз ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, яка у відповідності дост. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, кожен має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом.

Так, у справі «Смирнов проти Росії» Європейський суд з прав людини наголосив, що особа, обвинувачена в скоєнні злочину, завжди повинна знаходитися на свободі, до закінчення розгляду справи, якщо Держава не зможе довести, що маються «умісні і достатні» причини взяти її під варту, і зокрема, коли є підстави вважати, що особа ухилятиметься від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі, або продовжить злочину діяльність.

В частині 3 ст. 5 Конвенції / правова позиція ЄСПЛ, викладена в п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі "Єлоєв проти України"/ після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчинені злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.

В своєму клопотанні слідчий та прокурор вказує, що до підозрюваного ОСОБА_6 необхідно обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що дасть необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконному впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, але доказів не надано.

При формуваннівнутрішнього переконання слідчого,прокурора,слідчого судді,врахування тяжкостізлочину маєсвій раціональнийзміст,оскільки вонасвідчить проступінь суспільноїнебезпеки цієїособи тадозволяє спрогнозуватиз достатньовисоким ступенемімовірності їїповедінку,беручи доуваги,що майбутнєпокарання затяжкий злочинпідвищує ризиктого,що підозрюваний можеухилятися від слідствай суду.Проте сампо собіфакт тяжкостізлочину,який інкримінуєтьсяособі,не можебути підставоюдля застосуваннязапобіжного заходу,оскільки цесуперечило бпрезумпції невинуватості.У цьомуключі послідовноюта логічноює позиціяЄвропейського судуз правлюдини,яка зводитьсядо наступного:небезпека можливостіпереховуватися відправосуддя неможе вимірюватисявиключно напідставі суворостіможливого вироку.Наявність сильноїпідозри втому,що особавчинила тяжкийзлочин,є,звичайно,таким чинником,що відноситьсядо сутіпитання,однак самапо собітака підозране можебути виправданнямдовготривалому утриманнюпід вартою.Небезпека переховуванняособи відправосуддя повиннаоцінюватися нелише усвітлі тяжкостіпокарання,але йвиходячи зусіх іншихобставин,які можутьабо підтвердитинаявності такоїнебезпеки,або звестиїї дотакого мінімуму,що попереднєув`язнення виявитьсяневиправданим.

Слідчим та прокурором не доведено, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Судом встановлено,що підозрюванийраніше несудимий,має міцні соціальні зв`язки, а саме наявність постійного місця проживання та місця роботи, здійснює догляд за хворою дружиною, є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, за місцем проживання характеризується позитивно. Аналізуючи наведене, суд вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту в нічний час доби.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183-184, 193 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту внічний часдоби з22:00год.до 06:00год. строкомна 60(шістдесят)днів, тобто до 27 березня 2019 року включно.

Строк домашнього арешту обчислювати з моменту винесення ухвали, тобто з 27 січня 2019 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в період з «22» год. «00»хв. по «06» год. «00» хв. щоденно;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 .

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення.

Копію ухвали направити начальнику Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області для організації її виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1