open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/368/19 Справа № 195/1541/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040590000368 від 26 серпня 2018 року щодо

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Томаківка, Томаківський район, Дніпропетровської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 342 КК України,

за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_6 на вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2018 року,

за участю:

секретаря ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2018 року ОСОБА_5 визнано винним та призначено покарання: за ч.2 ст.342 КК України у виді штрафу в розмірі 3400 грн.; за ч.1 ст. 345 КК України - у виді одного року виправних робіт з відрахуванням 10 % із заробітної плати в дохід держави.

Окрім того, судом визначено долю речових доказів у кримінальному провадження та вирішено питання про стягнення процесуальних витрат.

ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 342КК України, за таких обставин.

25.08.2018 близько 21.55 години поліцейським СРПП№2 Томаківського ВП НВП ГУНП ОСОБА_10 від чергового Томаківського ВП отримано інформацію про те, що за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5 чинить сварку дружині ОСОБА_11 та виганяє останню з дітьми на вулицю.

В цей же день, 25.08.2018, близько 22:10 години з метою припинення адміністративного порушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_10 , який перебував у форменому одязі та відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію», здійснював свої функціональні обов`язки, пов`язані із забезпеченням публічної безпеки і порядку, прибув до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному місці в зазначений час, працівник правоохоронного органу ОСОБА_10 побачив ОСОБА_5 та відрекомендувався йому і відразу ж після цього повідомив причини свого візиту, запропонував ОСОБА_12 надати пояснення щодо обставин вчиненого ним правопорушення. З урахуванням обставин на місці правопорушення та припинення адміністративного правопорушення, а також складання протоколу про його вчинення, ОСОБА_10 прийнято рішення про необхідність затримання ОСОБА_5 , про що повідомлено останньому з вказівкою на необхідність вийти за територію домоволодіння.

Одразу після цього, ОСОБА_5 , не надаючи жодних пояснень, уникаючи правомірної взаємодії з працівником правоохоронного органу, діючи умисно, демонстративно нехтуючи загальноприйнятими нормами взаємовідносин з представниками влади та змістом пред`явленої йому законної вимоги, конклюдентно відмовився виконувати законні вимоги працівника правоохоронного органу та зайшов у приміщення житлового будинку, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_1 , та зачинив вхідні двері.

В наступному поліцейський СРПП№2 Томаківського ВП НВП ГУНП ОСОБА_10 , з дозволу володільця домоволодіння - ОСОБА_13 , зайшов у приміщення вказаного житлового будинку, де ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що ОСОБА_10 одягнений у формений одяг і є працівником поліції, перебуває на службі та виконує службові обов`язки з охорони правопорядку, направив у сторону працівника правоохоронного органу предмет, схожий на револьвер, висловлюючи при цьому усні погрози насильства. У відповідь на незаконні дії ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , керуючись ч.і ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» застосував щодо ОСОБА_5 захід примусу - фізичну силу та змінив траєкторію направленості предмета, схожого на револьвер у бік стелі, при цьому ОСОБА_5 натиснув на спусковий гачок, здійснивши перший постріл у стелю, після чого ОСОБА_10 вийшов з приміщення житлового будинку, де залишився ОСОБА_5 .

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на здійснення погрози насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, ОСОБА_5 в цей же день, тобто 25.08.2018,

Близько 22:20 години, знаходячись у приміщенні житлового будинку, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснив другий постріл з предмету, схожого на револьвер в сторону поліцейський СРПП№2 Томаківського ВП НВП ГУНП ОСОБА_10 , продовжуючи висловлюючи при цьому усні погрози насильства, які ОСОБА_10 сприймав як реальні.

Крім того, відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 09.12.2016 №352 о/с капітан поліції ОСОБА_14 призначений на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Томаківського відділення поліції Нікопольського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області.

Відповідно до функціональних обов`язків, з якими ОСОБА_14 ознайомлений 12.01.2018, начальник сектору реагування патрульної поліції (далі по тексту - СРГШ):

- очолює СРПП, здійснює керівництво його діяльністю, несе персональну відповідальність за виконання покладених на сектор завдань та функцій;

- під час чергування виконує функції відповідального від керівництва відділу (відділення) поліції, визначені наказами МВС та Національної поліції;

- може виконувати обов`язки працівника ГРІШ, інших нарядів чергової зміни, а також чергового, якщо це не перешкоджає виконанню ним функцій управління нарядами чергової зміни.

Так, в цей же день, тобто 25.08.2018, близько 22:45 години, начальник СРПП№1 Томаківського ВП НВП ГУНП ОСОБА_14 , прибув на місце події з метою надання допомоги наряду та здійснення керівництва його діяльністю.

Знаходячись біля вхідних дверей житлового будинку, розташованого на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , керуючись ч. 1 ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_14 поставив до ОСОБА_5 передбачену вказаною статтею законну вимогу залишити визначене місце, а саме - приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 , з метою забезпечення публічної безпеки та порядку, припинення протиправної діяльності та доставки до Томаківського ВП НВП для складання адміністративного протоколу у звязку зі вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Одразу після цього, у ОСОБА_5 , який усвідомлював, що вчинив адміністративне правопорушення, а також погрожував насильством працівникові правоохоронного органу, у зв`язку з чим до нього можуть бути застосовані поліцейські заходи примусу, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення опору працівникові правоохоронного органу ОСОБА_5 25.08.2018, близько 22:45 години, знаходячись у приміщенні житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з метою перешкоджання працівникам правоохоронних органів здійснювати свої функціональні обов`язки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, через вікно застосував щодо ОСОБА_14 засіб сльозогінної дії - «Терен», який зберігав удома.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати в частині призначення покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 342 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., за ч. 1 ст. 345 КК України у виді 1 року виправних робіт з відрахуванням 10 % із заробітної плати в дохід держави. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, з урахуванням ч. 3 ст. 72 КК України, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді 1 року виправних робіт з відрахуванням 10 % із заробітної плати в дохід держави та штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., зазначені покарання виконувати самостійно.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор вказує на те, що суд, при призначенні покарання обвинуваченому, безпідставно не застосував вимоги ст. 70 КК України, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Прокурор вважає, що покарання у виді 1 року виправних робіт з відрахуванням 10 % із заробітної плати в дохід держави та штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. буде законним, справедливим і таким, що сприятиме його перевихованню та попередженню вчинення нових злочинів.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого та його захисника, які проти задоволення скарги не заперечували, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КГІК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 342 КК України, та кваліфікація його дій прокурором не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається.

Порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою скасування вироку, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Надаючи оцінку доводам прокурора, зазначеним в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, що призвело до порушення правил призначення покарання за сукупністю злочинів.

Частиною 1 ст. 70 КК України визначено, що при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

З системного аналізу зазначених вимог закону України про кримінальну відповідальність вбачається, що в разі засудження особи за вчинення кількох злочинів, покарання за якими не підлягають складанню, суд повинен застосувати положення ч. і ст. 70 КК України, однак при цьому визначити, що такі покарання підлягають окремому виконанню.

Як видно з оскаржуваного вироку, вказаних вимог закону України про кримінальну відповідальність суд першої інстанції не дотримався та призначив ОСОБА_5 покарання за кожен злочин окремо.

Згідно зі ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім іншого, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема - незастосування закону, який підлягає застосуванню.

З огляду на те, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, колегія суддів убачає підстави скасувати оскаржуване судове рішення в частині призначеного ОСОБА_5 покарання.

При визначенні обвинуваченому виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєних ним злочинів та особи обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується, працює. В якості обставин, що пом`якшують покарання, суд враховує щире каяття обвинуваченого.

При цьому, апеляційний суд погоджується з видом та розміром призначених покарань за ч. 1 ст. 345 та ч. 2 ст. 342 КК України окремо та вважає за необхідне лише застосувати положення ч. 1 ст. 70 КК України, остаточно призначивши ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів, кожне з яких слід виконувати самостійно.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованою апеляційну скаргу прокурора та дійшла висновку, що її слід задовольнити, скасувавши вирок в частині призначеного покарання та ухваливши новий вирок, у відповідності з вимогами ст. 420 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_6 задвольнити.

Вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_5 в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_5 покарання: за ч. 2 ст. 342 КК України - у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.;

за ч. 1 ст. 345 КК України - у виді 1 (одного) року виправних робіт з відрахуванням 10 % із заробітної плати в дохід держави.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, з урахуванням ч. 3 ст. 72 КК України, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді 1 (одного) року виправних робіт з відрахуванням 10 % із заробітної плати в дохід держави та штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. Покарання виконувати самостійно.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду впродовж трьох місяців з дня проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Джерело: ЄДРСР 79425871
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку