ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/7995/18 Головуючий в 1 інст. - Козлова Н.Ю.

Провадження № 33/807/35/19 Доповідач в 2 інст. - Рассуждай В.Я.

Категорія: ч. 2 ст. 172-6 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1. та її захисника - адвоката Лишенка С.С., справу за апеляційною скаргою адвоката Лишенка С.С. на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2018 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українка, громадянка України, працююча на посаді головного державного інспектора митного поста «Запоріжжя-Центральний» Запорізької митниці ДФС, на теперішній час перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,

визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень, та стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно з постановою суду ОСОБА_1. визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, за наступних обставин.

Наказом Запорізької митниці ДФС від 21 січня 2015 року № 27-о ОСОБА_1. була призначена на посаду головного державного інспектора митного поста «Запоріжжя-Центральний», присягу державного службовця вона склала 2 серпня 2010 року, наказом Запорізької митниці ДФС від 20 лютого 2017 року № 77-о, їй було присвоєно спеціальне звання радника податкової та митної справи 3 рангу.

Таким чином, згідно пп. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1., будучи посадовою особою органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

З Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що знаходиться у вільному доступі на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції https://nazk.gov.ua/ вбачається, що 24 березня 2018 року ОСОБА_1. подала щорічну декларацію за 2017 рік.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 10 квітня 2018 року ОСОБА_1. на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2., ОСОБА_1. з іншої сторони та засвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г., придбала 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 65,35 кв.м. за грошові кошти в сумі 262000 гривень.

Таким чином, 10 квітня 2018 року ОСОБА_1. придбала 1/2 квартири, вартість якої перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, і відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у неї, як у суб'єкта декларування, з 10 квітня 2018 року виник обов'язок у десятиденний строк подати письмове повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, шляхом заповнення відповідної форми змін в особистому кабінеті користувача на веб-ресурсі https://nazk.gov.ua, а кінцевою датою подання такого повідомлення, без порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у даному випадку, є 20 квітня 2018 року.

Проте встановлено, що згідно публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані щодо придбання вищезазначеної квартири ОСОБА_1. подала лише 12 травня 2018 року, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за яке встановлена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Отже, головний державний інспектор митного поста «Запоріжжя - Центральний» Запорізької митниці ДФС ОСОБА_1., порушила вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

В апеляційній скарзі адвокат Лишенко С.С. просить постанову скасувати, провадження по справі за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку щодо дати виявлення адміністративного правопорушення, якою є дата направлення запиту до митниці ДФС - 17 липня 2018 року, а не 22 жовтня 2018 року, коли фактично було складено протокол про адміністративне правопорушення та нібито надано оцінку доказам.

Вважає, що визначення моменту виявлення вказаного правопорушення є істотним для притягнення особи до відповідальності, а тому передбачений КУпАП трьохмісячний термін для притягнення ОСОБА_1. до відповідальності минув.

Крім того, форма протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам законодавства, оскільки він заповнений в електронному вигляді та роздрукований на принтері, а повинен бути заповнений чорнилом чорного або синього кольору.

Також зазначає, що суд в неприйнятний спосіб проігнорував позицію захисту, зазначивши в постанові, що вона є «неприємною», натомість, суд може визнати позицію обґрунтованою або необґрунтованою.

Крім того, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.

Виходячи зі змісту клопотання, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови адвокат Лишенко С.С. посилається на те, що копія постанови була отримана в канцелярії суду лише 13 грудня 2018 року, і в цей же день вона була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у зв'язку з чим вважає причину пропуску строку на апеляційне оскарження поважною.

Заявлене адвокатом Лишенком С.С. клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягає задоволенню, оскільки поважність причин пропуску підтверджується розпискою про отримання копії постанови саме 13 грудня 2018 року, у зв'язку з чим апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню (а.с. 96).

Заслухавши пояснення ОСОБА_1. та її захисника - адвоката Лишенко С.С., перевіривши матеріали адміністративної справи та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що остання задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Вина ОСОБА_1. у вчинені вказаного правопорушення повністю підтверджується дослідженими під час розгляду справи доказами, зокрема відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 283 від 22 жовтня 2018 року (а.с. 1-8); відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій, у тому числі щодо дати повідомлення ОСОБА_1. про суттєві зміни в майновому стані (а.с. 67, 70-71); інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копію договору купівлі-продажу, укладеного 10 квітня 2018 року стосовно придбання за 262 000 гривень 1/2 квартири, тобто майна, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2018 року (а.с. 68-69, 73-76); інформацію з особової справи державного службовця, зокрема щодо письмового попередження ОСОБА_1. про обмеження, пов'язані із запобігання корупційним та пов'язаних із корупцію правопорушенням, а також про ознайомлення та попередження про необхідність дотримання положень Закону України «Про запобігання корупції», Глави 13-А «Адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією» КУпАП (а.с. 41-66); поясненнями ОСОБА_1. від 11 жовтня 2018 року, згідно з якими остання підтвердила, що знала про необхідність подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у 10-денний строк, однак подала повідомлення після вирішення усіх сімейних питань, у тому числі, пов'язаних із переїздом до нової квартири (а.с. 79-80).

Таким чином, суд першої інстанції належним чином проаналізував досліджені докази, надав їм правильну оцінку, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що у своїй сукупності вони підтверджують факт вчинення ОСОБА_1. адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Апеляційним судом перевірені доводи захисника щодо невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам п.п. 5, 6 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.

Відповідно до положень ст.ст. 254, 256 КУпАП протокол - це документ, складений уповноваженою на те посадовою особою, про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Зазначені вимоги закону посадовою особою, яка склала протокол, дотримані в повному обсязі, крім того, форма і зміст протоколу, відповідає додатку 3 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції та виготовлений друкарським способом.

Заповнення бланку протоколу не рукописним, а друкарським способом, про що зазначено в апеляційній скарзі, не впливає на його зміст, та не спростовує відомостей, викладених в протоколі. До того ж, в апеляційній скарзі не наведено, як впливає вказане порушення Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, на правильність висновків суду першої інстанції стосовно вини ОСОБА_1. у вчиненні правопорушення.

Таким чином, апеляційний суд відхиляє зазначені доводи апеляційної скарги, як необґрунтовані.

Судом апеляційної інстанції перевірені і доводи апеляційної скарги про те, що суд дійшов до неправильного висновку стосовно дати виявлення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців із дня виявлення, але не пізніше двох років із дня його вчинення.

За переконанням суду, датою виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є день отримання посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, усіх фактичних відомостей, що можуть свідчити про наявність або відсутність в діянні особи складу адміністративного правопорушення, оцінку яким (фактичним обставинам) надає суд або інший, передбачений КУпАП, орган.

Останніми за часом документами, що містять такі відомості, є інформація із Запорізького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області від 04.10.2018 (а.с. 72) та пояснення ОСОБА_1. від 11.10.2018 (а.с. 79).

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що датою виявлення адміністративного правопорушення є 11.10.2018 року, а не день складання протоколу - 22.10.2018 року, як зазначено в постанові суду першої інстанції, та не 17.07.2018 року, на чому наполягає захисник. Однак ця встановлена апеляційним судом обставина щодо дня виявлення правопорушення не може вплинути на рішення суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1. до відповідальності, оскільки строки, передбачені ч. 3 ст. 38 КУпАП, з 11.10.2018 року по день розгляду справи 30.11.2018 року не закінчилися.

Зазначення судом першої інстанції, що «доводи захисника стосовно порушення форми складання протоколу є також неприємними», про що йдеться в апеляційній скарзі, є суто технічною опискою, оскільки є зрозумілим, що суд мав на увазі неприйнятність позиції захисту, яка, за необхідності, може бути усунена судом першої інстанції шляхом постановлення відповідного рішення.

Апеляційна скарга не містить заперечень щодо накладеного на ОСОБА_1. стягнення, яке накладено судом першої інстанції у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1. - адвокату Лишенку С.С. строк на апеляційне оскарження постанови судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2018 року.

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1. - адвоката Лишенка С.С. залишити без задоволення.

Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2018 року, якою Євтушенко Анну Миколаївну притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 334/7995/18