ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2019 року

Київ

справа №640/20203/15-а

адміністративне провадження №К/9901/21397/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Пасічник С.С., суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2016 року у справі за його позовом до Харківської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Харківської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 24 листопада 2015 року №371/80700/15 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17023,02 грн.

На обґрунтування позову зазначав, що оскаржувана постанова Митниці, згідно якої ОСОБА_1 визнано. винним в порушенні митних правил за статтею 485 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, є протиправною, оскільки підставою для її прийняття стали, на думку відповідача, обставини невірного визначення позивачем коду товару, що імпортується, з посиланням в обґрунтування на рішення Митниці від 23 червня 2015 року № КТ-807000013-024-2015, яким змінено опис товару (графа 31 МД) та код товару (графа 33 МД) з 4008219000 на 4008110000, однак таке рішення про визначення коду товару постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року по справі №820/10293/15 було скасовано. Також посилався на порушення відповідачем строків розгляду справи про порушення митних правил, встановлених статтею 525 МК України.

Суди встановили, що між ПП «АС-ТРЕЙДІНГ» та підприємством з Німеччини «І.М.С.GmbН» укладено контракт №13022012 від 13 лютого 2012 року на поставку товару на територію України.

У відповідності до вимог статей 262, 263 МК України представником декларанта (ПП «АС- ТРЕЙДІНГ») - ОСОБА_1 до митного поста «Харків-Центральний» подано в електронному вигляді декларацію типу ДЕ ІМ 40 №807100000/2015/018680 для здійснення митного оформлення офсетного полотна PERFECT DOT TP, яке ввозиться підприємством з Німеччини за контрактом №13022012 від 13 лютого 2012 року. У декларації ОСОБА_1 визначив код товару згідно УКТЗЕД - 4008219000.

З метою виключення простоювання транспортного засобу та в очікуванні висновку досліджень спеціалізованої лабораторії 10 червня 2015 року подано та оформлено тимчасову декларацію ІМ 40 ТН №807100000/2015/018794.

У зв'язку з тим, що у процесі контролю за правильністю заявленого декларантом коду товару згідно з УКТЗЕД виникла суперечність щодо тлумачення положень УКТЗЕД, розв'язання яких вимагала додаткової інформації, спеціальних знань, проведення дослідження товару, 10 червня 2015 року посадовою особою підрозділу митного оформлення до Харківської служби з експертного забезпечення митних органів направлений запит №61.

Відповідно до висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів від 16 червня 2015 року №142008800-0322 встановлено, що проба товару являє собою лист шаруватого матеріалу. З однієї поверхні матеріал товару являє собою полімерний матеріал синього кольору, з іншої поверхні матеріал являє собою тканину жовтувато-сірого кольору. Поверхнева щільність матеріалу проби складає 1890-ь/-2,5г/м2. При мікроскопічному дослідженні поперечного зрізу матеріалу проби встановлено, що він складається з наступних шарів: 1) шар полімерного матеріалу синього кольору без пор, 2) шар пористого полімерного матеріалу чорного кольору, 3) шар тканини з волокон жовтувато-сірого кольору, 4) шар пористого полімерного матеріалу чорного кольору, 5) шар полімерного матеріалу чорного кольору без пор, 6) шар пористого полімерного матеріалу чорного кольору, 7) шар тканини з волокон жовтувато-сірого кольору.

У висновку також зазначено, що відокремити шари тканин, пористої гуми та непористої гуми у матеріалі зразку механічно чи хімічно не уявляється можливим.

Як встановлено судами, товар (офсетне полотно) має комбінований склад, у якому поєднано шари пористої гуми (3 шари), непористої гуми (2 шари) та тканини з бавовняних волокон (2 шари). При цьому масова частка гуми переважає масову частку тканини.

З урахуванням Правила 3(b) та Правила 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, враховуючи той факт, що всі названі вище шари, що складають офсетне полотно як виріб, мають важливе значення для належного здійснення ним власне робочої функції, митним органом було визначено як критерій для класифікації такого товару співвідношення кількості та товщини шарів пористої і непористої гуми.

23 червня 2015 року відділом класифікації товарів прийнято та розміщено в програмному комплексі ІНСПЕКТОР 2006 рішення №КТ-807000013-024-2015, яким змінено опис товару (графа 31 МД) та код товару (графа 33 МД) з 4008219000 на 4008110000. Тобто, виходячи з того, що по кількості шарів та їх об'єму пориста гума переважає в складі заявленого до митного оформлення офсетного полотна, товар було класифіковано митним органом у товарній підкатегорії 4008110000 згідно з УКТЗЕД.

На підставі встановлених відомостей Митницею відносно позивача винесено постанову у справі про порушення митних правил №371/80700/15 від 24 листопада 2015 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, визначених статтею 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17032,02 грн.

Крім того судами встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року по справі №820/10293/15 рішення Митниці про визначення коду товару від 23 червня 2015 року №КТ-807000013-024-2015 скасовано, проте постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року була скасована.

У цій справі постановою Київського районного суду м. Харкова від 02 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 грудня 2016 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України позивач, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій й прийняти нове судове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування заяви додано рішення Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2011 року (справа №2а-2522/10/1670), від 19 грудня 2013 року (справа №2а/0470/9731/12), від 26 лютого, 18 червня, 12 листопада та 03 грудня 2015 року (справи №№ 2-а/431/43/13, 811/2720/13-а, 810/4310/14 та 359/2056/15-а відповідно), від 14 січня 2016 року (справа №804/3032/15).

Ухвалою Верховного Суду України від 13 квітня 2017 року відкрито провадження у справі.

Заперечення на заяву про перегляд судового рішення від Митниці не надходили.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду України від 12 січня 2018 року №20/0/19-18 заява з матеріалами справи передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон №2147-VIII).

За змістом підпункту 1 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на нижченаведене.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновками судів про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови щодо накладення на позивача адміністративного стягнення на підставі статті 485 МК України, виходив із того, що рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року по справі №820/10293/15 встановлено неправильність визначення митним декларантом ПП «АС - ТРЕЙДІНГ» - ОСОБА_1 коду товару, ввезеного ним згідно з вантажною митною декларацією №807100000/2015/018680, за кодом УКТЗЕД 4008219000 та необхідність його класифікації за кодом УКТЗЕД 4008110000. Також визнав правильним висновок судів попередніх інстанцій про дотримання відповідачем строку накладення адміністративного стягнення на позивача.

У цій справі судження сторін та правові висновки суду щодо правильності/неправильності визначення позивачем коду товару (офсетного полотна PERFECT DOT TP) й, як наслідок, наявності/відсутності обставин порушення ним митних правил обґрунтовувалися, в основному, посиланням на рішення Митниці від 23 червня 2015 року № КТ-807000013-024-2015, яким змінено опис товару (графа 31 МД) та код товару (графа 33 МД) з 4008219000 на 4008110000.

В ухвалі ж Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2011 року (справа №2а-2522/10/1670), яка надана на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції, залишаючи в силі рішення суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову, дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо прийняття рішення про визначення коду товару, яким визначено інший, ніж зазначено позивачем код товару та прийняття пов'язаних з цим рішень, а саме картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України, оскільки наявність будь-яких з наведених у поясненнях до групи 8703 УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 31 січня 2004 року №68 (із змінами та доповненнями), ознак є достатнім для віднесення транспортного засобу до вантажопасажирських групи 8703 УКТЗЕД.

В ухвалі від 19 грудня 2013 року (справа №2а/0470/9731/12) касаційний суд, не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що порівняльний аналіз вимог УКТЗЕД дає можливість зробити висновок про неможливість віднесення штукатурки гіпсової будівельної «САТЕН», штукатурки гіпсової будівельної «ІЗО» до товарної позиції 3214900090, оскільки зазначений товар не є замазкою для скла, садовою замазкою, цементом смоляним, замазкою (для ущільнення) та іншою мастикою; шпаклівкою для малярних робіт; вогнетривкою сумішшю для підготовки поверхні фасадів, внутрішніх стін будівель, підлоги, стелі тощо та іншим подібним, що не спростовується висновком судово - грунтознавчої експертизи. За наведеного, а також враховуючи те, що митні органи України з 2005 року по 2008 рік, так і митні органи Туреччини - держави виробника продукції, визначали товарну позицію: штукатурка гіпсова будівельна САТЕН, штукатурка гіпсова будівельна ІЗО, виготовлена компанією GELISTIRILMIS INSSAT MALZEMELERI VE PERLITLI SIVA SANAYI TIC. A.S.» (Туреччина), за однією товарною позицією - 25201000, касаційний суд дійшов висновку, що зміна Митницею без належних підстав товарної позиції на іншу товарну позицію (3214900090) є порушенням вимог Міжнародної Конвенції про Гармонізовану систему опису і кодування товарів.

У рішенні від 26 лютого 2015 року по справі №2-а/431/43/13 касаційний суд, посилаючись на положення частини другої статті 171-2 КАС України, скасував рішення апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що рішенням місцевого суду по суті вирішено питання щодо неправомірності дій при складанні протоколу про порушення митних правил і це судове рішення є остаточним та оскарженню не підлягає.

У рішенні від 18 червня 2015 року (справа №811/2720/13-а) Вищий адміністративний суд України погодився з правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність рішення Митниці про визначення коду товару, оскільки відповідачем необґрунтовано, яким чином хімічний склад товару свідчить про його невідповідність товарній позиції 1702, адже ані УКТЗЕД, ані пояснення до неї не містять заборони щодо включення до товарної позиції 1702 продуктів, у складі яких поряд з цукрами наявні жири та крохмаль.

Касаційний суд в ухвалі від 12 листопада 2015 року (справа №810/4310/14), яка також надана на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, зазначив, що культиватори Husqvarna TF 434 та Husqvarna TF 334 за своїми характеристиками відповідають коду УКТЗЕД 8432291000 «Розпушувачі та культиватори» товарної позиції 8432 й у період з січня 2014 року по вересень 2014 року митним органом до митного оформлення аналогічні товари (культиватори) за товарною позицією 8432 були прийняті без заперечень стосовно правильності визначення коду УКТЗЕД, у зв'язку з чим погодився з судами попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2015 року (справа №359/2056/15-а) суд касаційної інстанції визнав правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій, про те, що оскільки в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, тому, враховуючи ненадання відповідачем належних та допустимих доказів протиправного визначення коду УКТЗЕД 4418790000, постанова митного органу про порушення митних правил та накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

У доданій на обґрунтування заяви ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2016 року (справа №804/3032/15) йдеться про те, що визначений митним органом код класифікації 7326 90 98 90 «Інші вироби з чорних металів» дає лише загальний опис виробів з металу, не наводить жодних характеристик таких виробів, їх властивостей або галузі застосування, що робить неприйнятним його застосування, а тому касаційний суд погодився з висновками попередніх інстанцій про правильність визначення позивачем коду товару УКТЗЕД 8484100090 у митній декларації на підставі наданих митниці документів.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справах, на рішення в яких посилається позивач, обґрунтовуючи різне правозастосування.

Відсутність рішень касаційного суду із правозастосовним висновком, які за змістом і значенням відрізняються від правового висновку судового рішення, яке оскаржується, унеможливлює порівняння таких рішень, визначення правомірності чи незаконності оскарженого рішення та формулювання висновку про правильне застосування норми матеріального закону щодо спірних правовідносин.

Крім того в оскаржуваній ухвалі суду касаційної інстанції не наведено іншого, ніж у наданих для порівняння судових рішеннях, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві позивача.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС України відсутність неоднакового застосування касаційним судом однієї й тієї самої норми права в подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, є підставою для відмови в задоволенні заяви.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону №2147-VIII) та статтями 241, 242, 244 КАС України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII), Суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

__________________

__________________

__________________

С.С.Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко,

Судді Верховного Суду