П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/2674/18

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач: Франовська К.С.

24 січня 2019 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Іваненко Т.В. Кузьменко Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року (час ухвалення рішення та дата складання повного тексту- не зазначені, місце ухвалення рішення- м.Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністратації про стягнення компенсації за втрачене домоволодіння,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації , в якому просила:

-визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, що полягає у невиплаті коштів за втрачене домоволодіння, протиправною;

-стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації матеріальну шкоду у вигляді компенсації за втрачене домоволодіння №32 по вул.Приозерній в с.Красносілка Овруцького району Житомирської області в сумі 60368,00 грн., та шкоду, заподіяну внаслідок несвоєчасної виплати компенсації за втрачене домоволодіння в сумі 144 683,12 грн., а всього 205 051,12 грн.

Позов мотивований тривалістю перебування у черзі для отримання компенсації в сумі 60368 грн. за втрачене домоволодіння, проте до цього часу компенсація їй не виплачена та на неї не нарахована відповідна індексація, що спричинило їй шкоду.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року у позові ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій порушує питання про скасування судового рішення з підстав невідповідності його нормам матеріального права та обставинам справи та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Учасники справи в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 володіла на праві власності домоволодінням №32 по вул. Приозерній в с.Красносілка Овруцького району Житомирської області, яке, відповідно до Переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року та розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Дане домоволодіння позивач здала на баланс Бондарівської сільської ради.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.04.2009 зобов'язано УПСЗН Овруцької РДА Житомирської області поставити ОСОБА_2 на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння № 32 по вул.Приозерній у с.Краснопілка Овруцького району Житомирської області в сумі 60368 грн.( адміністративна справа №2-а-33327/08)

З грудня 2009 року позивач перебуває у черзі для отримання грошової компенсації за здане, відповідно до статті 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", домоволодіння.

В червні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою про виплату компенсації за втрачене домоволодіння.

Листом від 04.06.2018 №07-04/2414 Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА Житомирської області повідомило заявника, що дійсно, позивач, перебуває на черзі у відповідача для отримання компенсації в сумі 60368,00 грн. Управлінням праці не здійснювалася виплата коштів згідно рішень судів, оскільки Законами України "Про Державний бюджет України" та кошторисами видатків кошти на виплату допомог та компенсацій згідно рішень суду для управління праці не передбачалися.

З таким рішенням позивач не погодилась і звернулась до суду з цим позовом.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач перебуває у черзі для отримання грошової компенсації за здане, відповідно до статті 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", домоволодіння із грудня 2009, право позивача є захищеним та не потребує додаткового захисту.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до частин 6, 8 статті 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом.

Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 цього Закону майно включає грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності.

Згідно з частиною 5 статті 35 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" порядок виплати компенсацій, передбачених пунктами 1 і 6 частини 1 цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №755, яке діяло до 28 листопада 2009 року, переселенець для отримання компенсації повинен подати до райдержадміністрації (виконавчого органу міської ради міста обласного підпорядкування) за місцем відселення: копію ордера на житлове приміщення, яке надається (надано) у зв'язку з переселенням (незалежно від того, на кого з членів сім'ї виписано ордер), або копію договору купівлі-продажу, який підтверджує факт придбання переселенцем житлового будинку (квартири), або копію акта введення в експлуатацію житлового будинку у разі індивідуального будівництва, або копію рішення обласної або районної державної адміністрації про передачу переселенцю будинку садибного типу, незавершеного будівництвом, передачу якого у власність здійснено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. N 637 "Про порядок передачі у приватну власність громадян незавершених будівництвом будинків садибного типу", або копію свідоцтва про право власності на житло, яке переселенець отримав після переселення у спадщину або шляхом дарування, або інші документи, які підтверджують забезпеченість переселенця житлом у місці переселення; свідоцтво про право власності на майно у місці відселення та документи про оцінку вартості, визначену згідно з пунктом 2 цього Положення; довідку про передачу майна відповідному органу місцевого самоврядування (сільській, селищній, міській раді, або їх виконавчим органам) місця відселення; довідку про склад сім'ї і прописку з місця переселення.

Переселенець на підставі зазначених документів за рішенням райдержадміністрації (виконавчого органу міської ради міста обласного підпорядкування) отримує грошову компенсацію, яка перераховується відповідним відділенням Державного казначейства місця відселення на його особистий рахунок, відкритий ним у будь-якому банку України.

Відповідно до пункту 7 Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №755, яке діяло до 28 листопада 2009 року, грошова компенсація перераховується на особистий рахунок переселенця (спадкоємця) у порядку черги, встановленої місцевими органами виконавчої влади.

У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 18 листопада 2009 року № 1243 «Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території» (набрала чинності 28 листопада 2009 року) визнана такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 755 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій" та затверджено Порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території.

Згідно з пунктом 1 Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009року № 1243, цей Порядок визначає механізм виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, компенсації за майно, втрачене у зв'язку з їх відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Дія цього Порядку поширюється на громадян, які не отримали зазначену компенсацію на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в тому числі тих громадян, які перебувають на черзі на отримання компенсації.

Пунктом 4 Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1243, передбачено, що для отримання компенсації переселенець подає до райдержадміністрації (виконавчого органу ради міста обласного значення) за місцезнаходженням втраченого нерухомого майна: заяву; копію ордера на житлове приміщення, виданого у зв'язку з переселенням (незалежно від того, на кого з членів сім'ї виписано ордер), або копію договору купівлі-продажу, що підтверджує факт придбання переселенцем у місці переселення житлового будинку садибного типу (квартири), або копію акта введення в експлуатацію у місці переселення житлового будинку садибного типу у разі індивідуального будівництва, або копію акта введення в експлуатацію будинку садибного типу, переданого переселенцю у приватну власність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 637 "Про порядок передачі у приватну власність громадян незавершених будівництвом будинків садибного типу" або копію свідоцтва про право власності на житло, яке громадянин отримав після переселення у власність на підставах, не заборонених законом; довідку про передачу втраченого нерухомого майна органу місцевого самоврядування місця відселення (сільській, селищній, міській раді); довідку про склад сім'ї та постійну реєстрацію у місці переселення; копію паспорта громадянина України.

Згідно з пунктом 5 Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1243, сума компенсації перераховується за рішенням райдержадміністрації (виконавчого органу ради міста обласного значення), що прийнято на підставі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку, відділенням Державного казначейства місця відселення на особистий рахунок переселенця або спадкоємця, відкритий ним у будь-якому банку України, у порядку черговості, встановленої райдержадміністрацією (виконавчим органом ради міста обласного значення) з урахуванням дати реєстрації заяви щодо отримання компенсації в обліковому журналі. Контроль та відповідальність за дотриманням черговості покладається на райдержадміністрацію (виконавчий орган ради міста обласного значення).

Згідно з пунктом 7 Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1243, виплата компенсації проводиться один раз.

З огляду на зазначені норми, колегія суддів вважає, що компенсація за втрачене майно має бути виплачена позивачу управлінням праці та соціального захисту населення Овруцької РДА шляхом перерахування коштів на її особистий рахунок у порядку черговості, як це і передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року №1243 "Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території."

Враховуючи те, що позивач перебуває у черзі для отримання грошової компенсації за здане, відповідно до статті 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", домоволодіння з грудня 2009 року особи, які перебувають у зазначеній черзі перед позивачем не отримали грошову компенсацію (індексацію) за втрачене майно, тому колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з вимогами ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що незабезпечення фінансовими ресурсами в повному обсязі соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в частині забезпечення житлом громадян, які мають право на відселення або самостійне переселення із радіоактивно забруднених територій, та виплати їм компенсації за втрачене майно не може бути досліджено судом в рамках даної адміністративної справи.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 січня 2019 року.

Головуючий

Франовська К.С.

Судді

Іваненко Т.В. Кузьменко Л.В.