Провадження № 3/127/8238/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2019 р.

. Вінниця

Суддя

Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, начальника Вінницького обласного центру з гідрометрології, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 41 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Частинами першою та другою статті 115 КЗпПУ, пунктом 4.2. колективного договору передбачена виплата заробітної плати двічі на місяць: першу половину - не пізніше 16 числа місяця, за другу половину місяця - в останній день поточного місяця. При цьому заробітна плата за першу половину жовтня 2018 року виплачена 11.10.2018 р. згідно з платіжним дорученням № 387 від 11.10.2018 р., проте виплата заробітної плати ОСОБА_2 за першу половину жовтня 2018 року виплачена 17.10.2018 р. згідно з платіжним дорученням від 17.10.2018 р.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення під час проведення 05-06 грудня 2018 року перевірки дотримання трудового законодавства виявлено триваюче порушення вимог частини другої статті 97 КЗпПУ, а саме: преміювання працівників проводиться відповідно до положень про преміювання, затверджених начальником Вінницького ЦГМ від 18.08.2017 р. та від 20.05.2016 р. Для нарахування преміювання враховується коефіцієнт оперативності, який може встановлюватись від 1,00 до 2,00%. Відповідно до таблиці 2 положення визначено коефіцієнт оперативності для існуючих у Вінницькому ЦГМ працівників станом на 01.01.2017 р. за найменуванням посад під № 5 встановлено коефіцієнт оперативності 1,6 за такими посадами: синоптики 1 категорії, провідний інженер-електронник, начальник метеорологічних станцій, провідний інженер з охорони праці. Разом з тим, у примітці зазначеної таблиці зазначено, що для працівників, які виконують функції як самостійного підрозділу без його створення, встановлюються підвищені коефіцієнти, а саме: провідний інженер з охорони праці визначено коефіцієнт оперативності 1,7%. Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону праці» посада провідний інженер з охорони праці на підприємствах з кількістю 50 і більше осіб, роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення. З огляду на викладене доцільно застосовувати коефіцієнт оперативності 1,7%, проте керівництво дану примітку при визначенні премії провідному інженеру з охорони праці ОСОБА_2 не врахувало.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду письмові пояснення, згідно з якими просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Зокрема, на підприємстві відповідно до положенням про преміювання діє комісія з питань преміювання. Згідно з протоколом № 1 від 23.01.2018 р. комісія розглянула питання підвищення коефіцієнта оперативності провідному спеціалісту з охорони праці з 1,6 до 1,7, при цьому остання дійшла висновку, що провідним інженером з охорони праці ОСОБА_2 не виконувались функції самостійного підрозділу, а тому при розрахунку премії останньому не підлягає застосуванню коефіцієнт ефективності 1,7. Окрім цього, провідний інженер з охорони праці ОСОБА_2 як член комісії Вінницького ЦГМ брав участь у розгляді питань щодо преміювання, що підтверджується протоколами засідання комісії Вінницького ЦГМ з надання премій № 8 від 25.10.2017 р., № 9 від 25.10.2017 р., № 14 від 18.12.2017 р., № 4 від 26.02.2018 р., № 7 від 24.04.2018 р., № 13 від 25.07.2018 р., № 14 від 27.08.2018 р. та № 2 від 23.01.2018 р.

Враховуючи специфіку роботи Вінницький ЦГМ, окремий структурний підрозділ з охорони праці утворювати не доречно, оскільки в структурі Вінницького ЦГМ немає виробничих відділів і самостійного виробництва. При цьому провідним інженером з охорони праці ОСОБА_2 не виконувались функції як самостійного підрозділу (відділу, сектору). Отже, з метою стимулювання праці у штатний розпис Вінницького ЦГМ, який був затверджений ДСНС України 26.09.2018 р., введена посада провідного інженера з охорони праці без створення служби з охорони праці.

Згідно з колективним договором між адміністрацією та трудовим колективом Вінницького ЦГМ на 2017 - 2020 роки для даної посади встановлена максимальна надбавка в розмірі 50% за складність та напруженість в роботі, а тому встановлення підвищеного коефіцієнту оперативності для посади провідного інженера з охорони праці є недоцільним.

Також ОСОБА_1 зазначив, що з пояснень бухгалтера І категорії ОСОБА_3 вбачається, що при формулюванні відомості для виплати заробітної плати за першу половину жовтня 2018 року не була врахована сума виплати ОСОБА_2 у зв'язку з перебуванням його на лікарняному. Документи та розрахунки на аванс або розрахунок по заробітній платі подаються до ДКСУ не пізніше чим за 2 дні до виплати. У зв'язку з вихідними та святами виплата заробітної плати за І половину жовтня 2018 року за погодженням з Держаказначейством була проведена 12.10.2018 р., усі розрахунки та документи були подані 11.10.2018 р. об 11.00 год. Протокол з лікарняним листком ОСОБА_2 було подано до бухгалтерії 11.10.2018 р. в другій половині дня, тому заробітна плата за першу половину жовтня 2018 року ОСОБА_2 була нарахована 16.10.2018 р. (з врахуванням вихідних днів 13-15 жовтня 2018 року), 17.10.2018 р. розрахунок по заробітній платі передано до ДКСУ.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шевчук А.А. - в судовому засіданні відомості, викладені у письмових поясненнях, наданих ОСОБА_1, підтримав і просив провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

Заслухавши думку захисника ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, акту проведення перевірки дотримання трудового законодавства, порушення щодо порядку преміювання працівників Вінницького ЦГМ складається з двох складових: невжиття заходів для створення на Вінницькому ЦГМ служби з охорони праці у зв'язку з чисельністю працівників 50 і більше, а також не здійснення преміювання провідного інженера з охорони праці ОСОБА_2, який виконує функції як самостійного підрозділу. Разом з тим, з наданих суду матеріалів справи, не представляється за можливе вирішити питання, хто уповноважений приймати рішення про структуру Вінницького ЦГМ, в тому числі й про створення самостійного підрозділу. Інакше кажучи, чи уповноважений ОСОБА_1 відповідно до його посадових обов'язків приймати зазначене рішення. Крім того, в письмових поясненнях, наданих ОСОБА_1, останній зазначає, що внесення змін до штатного розпису Вінницького ЦГМ потребує затвердження ДСНС України. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо такого порядку (процедури). Таким чином, посилання у акті перевірки дотримання трудового законодавства та, відповідно, у протоколі про адміністративне правопорушення на недотримання ОСОБА_1 вимог статті 15 Закону України «Про охорону праці», суд вважає безпідставним.

Щодо посилання на порушення порядку та розмірів преміювання ОСОБА_2 суд враховує наступне. Згідно з пунктом 2.8 положення про преміювання працівників Вінницького обласного центру з гідрометеорології, затвердженого начальником Вінницького ЦГМ ОСОБА_1 18.08.2017 р., преміювання за виконання особливо важливої роботи або з нагоди ювілейних чи святкових дат з урахуванням особистого вкладу здійснюється в кожному конкретному випадку за наказом керівника підприємства. Разом з тим, пунктами 2.10 і 2.11 визначено розміри преміального фонду та порядок визначення розміру премії для кожного працівника. Зі змісту зазначених пунктів випливає, що розгляд коефіцієнту трудової участі проводить комісія з питань преміювання, яка створюється наказом по Вінницькому ЦГМ. Таким чином, саме комісія наділена дискреційними повноваженнями з визначення розміру коефіцієнту трудової активності. З наданих ОСОБА_1 копій протоколів засідання зазначеної комісії випливає, що ОСОБА_2 приймав участь у її засіданні. Відомостей, які б свідчили про висловлення ним незгоди щодо порядку та умов здійснення преміювання, в тому числі й щодо визначення йому коефіцієнту оперативності надані копії протоколів засідання комісії не містять. Згідно з колективним договором між адміністрацією та трудовим колективом Вінницького ЦГМ на 2017 - 2020 роки для даної посади встановлена максимальна надбавка в розмірі 50% за складність та напруженість в роботі, а тому встановлення підвищеного коефіцієнту оперативності для посади провідного інженера з охорони праці є недоцільним. Об'єктивних даних, як б спростовували зазначене твердження, суду надано не було.

Таким чином, посилання у акті проведення перевірки дотримання трудового законодавства та протоколі про адміністративне правопорушення на невиконання керівництвом Вінницького ЦГМ вимог примітки при визначенні премії провідному інженеру з охорони праці ОСОБА_2 безпідставне, а тому провадження у справі щодо нарахування та виплати премії на підвищеного коефіцієнту ефективності ОСОБА_2 відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

При вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак порушення вимог щодо розрахунку суд враховує, що ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях посилався на те, що провідний інженер ОСОБА_2 перебував на лікарняному. В акті перевірки дотримання трудового законодавства та протоколі про адміністративне правопорушення наявне лише посилання на порушення строку здійснення нарахування та виплати заробітної плати. При цьому питання нарахування та виплати страхового відшкодування, в тому числі й у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю регулюється порядком призначення та проведення страхових виплат, постанова ФСС від 19.07.2018 р. № 13 та порядком фінансування страхувальників, постанова ФСС від 19.07.2018 року № 12. Згідно із зазначеними нормативно-правовими актами виплата лікарняних (страхового відшкодування у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю) здійснюється: у найближчий день виплати зарплати (за місяць або аванс) після дня призначення для лікарняних за перші 5 днів за рахунок підприємства, решта - у найближчий день виплати зарплати від дня отримання коштів з ФСС. Таким чином, при вирішенні питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 ознак порушення трудового законодавства у цій частині підлягає з'ясуванню питання відкриття листка непрацездатності, оскільки з дня його відкриття підприємство, в даному випадку Вінницький ЦГМ, несе обов'язок виплати страхового відшкодування за свій рахунок лише в межах 5 днів непрацездатності.

З наданих представником ОСОБА_1 копій документів випливає, що листок непрацездатності ОСОБА_2 було відкрито 02.10.2018 р., тобто в межах 5-денного строку до виплати заробітної плати. Тому твердження представника ОСОБА_1 про те, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки правопорушення, суд оцінює критично, оскільки саме підприємство несе відповідальність за нарахування та виплату заробітної плати за перші 5 днів тимчасової непрацездатності. В подальшому виплата страхового відшкодування здійснюється за рахунок ФСС у найближчий день виплати заробітної плати. Під час проведення перевірки дотримання трудового законодавства вищезазначені обставини інспектором праці залишено поза увагою. Крім того, суд враховує ту обставину, що представником ОСОБА_1 в судовому засіданні не було повідомлено, що службовими особами Вінницького ЦГМ було вжито розумних заходів для з'ясування причин неявки ОСОБА_2 на роботі, починаючи з 02.10.2018 р. Відповідно, посилання представника ОСОБА_1 на те, що у Вінницького ЦГМ був відсутній обов'язок здійснювати нарахування ОСОБА_2 заробітної плати суд оцінює критично.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за фактом невчасного нарахування та виплати заробітної плати охоплюються складом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 41 КУпАП, за ознаками порушення встановлених термінів виплати заробітної плати. Разом з тим, згідно з частиною другою статті 38 КУпАП у разі, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті. Отже, провадження у справі в цій частині відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Керуючись статтями 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 41 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя :