АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/168/19

Головуючий по 1 інстанції Скляренко В.М.

Категорія: 310020000

Доповідач в апеляційній інстанції Пономаренко В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

суддів Гончар Н.І., Пономаренка В.В., Фетісової Т.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2018 року (ухваленого суддею Скляренко В.М.) в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей , -

:

в с т а н о в и л а :

14 серпня 2018 року ОСОБА_3 звернулась в суд с позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначила, що з 2002 року по 2016 рік перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5.

Згідно із свідоцтвом про встановлення батьківства НОМЕР_1, ОСОБА_5 вказано батьком, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Від спільного шлюбу сторони мають сина, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як зазначає ОСОБА_3, неповнолітні діти проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні.

Про добровільну сплату аліментів ОСОБА_3 не змогла домовитись з ОСОБА_5, тому була змушена звернутись з зазначеним позовом до суду.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Той з батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України: стану здоров`я і матеріального становища одержувача аліментів і платника аліментів: наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина тощо.

Зокрема ОСОБА_3 вказує, що відповідач офіційно не працює, виїхав працювати до Польщі, аліменти нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, інших неповнолітніх дітей не має, батьки на утриманні відповідача не перебувають.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього кодексу.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації (п. 2 ст. 184 Сімейного кодексу), яка проводиться згідно із Законом «Про індексацію грошових доходів населення».

Також вказує, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоровя набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246-VIII визначено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2018 року 1 860 грн., з 1 липня 1 944 гри., з 1 грудня 2027 грн.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення (для дітей віком до 6 років, дітей віком від 6 до 18 років, працездатних осіб та осіб, які втратили працездатність), виходячи з наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, схвалених науково-громадською експертизою на принципах соціального партнерства та затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2000 № 656.

Набір продуктів харчування формується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, з використанням нормативів фізіологічної потреби організму людини в продуктах харчування, з урахуванням їхнього хімічного складу та енергетичної цінності, з урахуванням рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Останній раз в Україні набори продуктів харчування, набори непродовольчих товарів та набори послуг для основних соціальних і демографічних груп населення переглядались та затверджувались постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 780.

За цей час зріс рівень інфляції, знизився валютний курс гривні, що призводить до подорожчання товарів та послуг в Україні. Так за 2016 рік сукупний індекс інфляції склав 112,4 %, за 2017 рік - 113,7 %, за сім місяців 2018 року - 103,6 %. За період з 2016 року по дату звернення з позовом курс гривні по відношенню до долара США знизився більш як на 1 грн. Таким чином соціальні стандарти в силу обєктивних причин не завжди відповідають реальним потребам незахищених категорій населення, зокрема, дітей.

Так, 19.07.2018 року у відповідності до ст. 5 Закону України «Про прожитковий мінімум», Міністерство соціальної політики України повідомило, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах червня 2018 року у розрахунку на місяць на одну особу становив 3327 грн. (з урахуванням суми обовязкових платежів - 3818 грн.), для дітей віком до 6 років - 3 142 грн., для дітей віком від 6 до 18 років - 3 842 грн., для працездатних осіб - 3 455 грн. (з урахуванням суми обовязкових платежів - 4 293 грн.), для осіб, які втратили працездатність, - 2 796 грн.

Тобто, затверджений прожитковий мінімум майже вдвічі менший фактичного прожиткового мінімуму.

У зв'язку з вище зазначеним ОСОБА_3 в позовній заяві просила суд першої інстанції стягнути з ОСОБА_5 на її користь аліменти на утримання синів ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 3842 грн. на кожного сина, щомісячно, з урахуванням індексації, до досягнення синами повноліття, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн. по 1 500 грн. на кожну дитину, починаючи з 14 серпня 2018 року і до досягнення ними повноліття.

Не погоджуючись із заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2018 року, представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій просить змінити рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2018 року. В резолютивній частині, зазначивши: «Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 7684 грн. щомісячно (по 3874 грн. на кожну дитину), починаючи з 14.08.2018 року і до досягнення дітьми повноліття.»

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не обґрунтував чому саме сума в 1 500 грн. щомісячно є достатньою для гармонійного розвитку дітей.

На думку апелянта в утриманні дітей батьки мають однаково брати участь в їх утриманні, та зазначає, що 3 000 грн. (по 1 500 грн. із кожного з батьків) не можуть забезпечити достатнього рівня матеріального утримання дитини.

Позивач обґрунтовувала свою позицію, виходячи з фактичного прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Зокрема ОСОБА_3 вказує, що Міністерство соціальної політики України відповідно до ст. 5 ЗУ «Про прожитковий мінімум» в якій йде мова про те, що з метою спостереження за динамікою рівня життя в Україні на

основі наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних і демографічних груп населення, а також публікує його на своєму офіційному веб-сайті. Апелянт зазначає, що відповідно до відомостей Міністерства соціальної політики України з червня по жовтень 2018 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років в середньому склав 3 800 грн.

На думку апелянта ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Апелянт вказує необхідно враховувати, що той з батьків, який сам проживає з двома дітьми, утримує та виховує їх, має обмежені можливості щодо повноцінного працевлаштування з високою заробітною платою, оскільки змушений постійно відволікатись від трудової діяльності в зв'язку з хворобами дітей, канікулами, гуртками, поїздками на змагання, батьківськими зборами тощо.

З приводу не надання доказів фінансового стану ОСОБА_5 апелянт акцентує увагу на тому, що він офіційно не працює та їздить на заробітки за кордон, та зазначає, що немає можливості дізнатись про реальний його доходу, вказує на загальновідомий факт, що рівень оплати праці за кордоном значно вищий ніж в Україні.

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги та доданими до неї матеріалами надіслано особам, які беруть участь у справі, роз'яснено їх право подавати відзив на апеляційну скаргу до 12 січня 2019 року.

Протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_5 не надійшов.

Передбачені ст. 365 ЦПК України підготовчі дії суддею - доповідачем проведені, апеляційний розгляд справи забезпечено. Визначено коло осіб, які беруть участь у справі, з'ясовано характер спірних правовідносин та матеріальний закон, який їх регулює, обставини, на які посилаються сторона на обгрунтування апеляційної скарги. Підстави для проведення додаткових підготовчих дій відсутні.

У відповідності до вимоги ст. ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2018 року, що є об'єктом апеляційного оскарження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи - згідно ухвали апеляційного суду Черкаської області від 15 січня 2019 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

При винесені заочного рішення суд першої інстанції керувався статтею 182 СК України (в ред., що діє з 08.07.2017 року), якою передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В даному випадку судом враховувалось вік відповідача, працездатність, відсутність в нього інших утриманців, а також прожитковий мінімум на дитину віком від 6 років до 18 років, який на момент розгляду справи становить 1944 грн., а 50% цього розміру відповідно становить 972 грн. При цьому суд першої інстанції не погодився з вимогами позивача про вирахування аліментів з фактичного прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, вказаних в розмірі 3842 грн.

Так суд першої інстанції дослідивши докази, проаналізувавши вище вказані діючі норми законодавства України, вважав за необхідне стягнути аліменти в розмірі 3 000 грн. щомісячно по 1 500 грн. на кожну дитину з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2.

З даним висновком погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Встановлено, що сторони (ОСОБА_3 та ОСОБА_5.) мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьком яких є відповідач - ОСОБА_5, що стверджується свідоцтвом про встановлення батьківська НОМЕР_2 від 30.07.2002 року, свідоцтвом про народження дітей НОМЕР_3 від 30.07.2002 року, НОМЕР_4 від 13.10.2011 року (а.с. 7-9).

З акту опитування сусідів від 30.07.2018 року № 760, затвердженого головою комітенту самоорганізації населення мікрорайону «Дніпровський», вбачається, що неповнолітні діти - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 проживають разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Встановлено, що батько неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7 участі в утриманні неповнолітніх дітей не приймає, хоча є фізично здоровим і працездатним та зобов'язаний утримувати своїх неповнолітніх дітей. Доказів протилежного відповідачем ОСОБА_5 суду не надано, тому вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей є законними та такими, що підлягають до задоволення.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача ОСОБА_5 на утримання неповнолітніх дітей, суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, врахував наступне.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХП (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності-для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 182 СК України (в ред., що діє з 08.07.2017 року) визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначаються судом.

Частиною першою статті 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід або частину доходу одержує в натурі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України в ред., що діє з 08.07.2017 року).

Оскільки дані про те, що відповідач працює відсутні, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі.

При визначені розміру стягуваних аліментів суд першої інстанції вірно виходив з вимог ст.182 СК України, а саме з врахуванням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум на дитину віком від 6 років до 18 років з 01.07.2018 року в розмірі 1944 грн., а з 01.12.2018 року такий розмір визначено в сумі 2027 грн.

В даному випадку судом першої інстанції враховано вік відповідача, працездатність, відсутність в нього інших утриманців, а також прожитковий мінімум на дитину віком від 6 років до 18 років, який на момент розгляду справи становить - 1944 грн., а 50% цього розміру відповідно становить 972 грн.

Враховуючи, що відповідно до норм СК України обоє батьків зобов'язані брати участь в утриманні своїх неповнолітніх дітей (і позивачка і відповідач), суд першої інстанції прийшов до вірного переконання про стягнення аліментів в розмірі 3000 грн. щомісячно (по 1500 грн. на кожну дитину).

Підстав для стягнення аліментів в більшому розмірі суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, не вбачає, оскільки позивачем суду не надано доказів фінансового стану відповідача, який би дозволяв йому сплачувати аліменти в більшому розмірі.

Також суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, вірно врахував і те, що відповідачем не використано право на подання відзиву на позовну заяву і на апеляційну скаргу та не доведено належними доказами того факту, що він не може сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей в тому розмірі, який визначається судом (по 1500 грн. на кожну дитину).

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про необхідність стягнення аліментів з врахуванням фактичного прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, а саме з суми 3842 грн., оскільки це суперечить ст.182 СК України.

Колегія суддів не приймає як належний та допустимий доказ інформацію Міністерства соціальної політики України щодо фактичного розміру прожиткового мінімуму за червень 2018 року та інформаційно-аналітичну записку щодо рівня життя населення у січні-травні 2018 року (а.с.11-17), оскільки фактичний розмір прожиткового мінімуму застосовується Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні.

Колегія суддів не може прийняти вимоги апелянта зазначені в апеляційній скарзі про зміну рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2018 року та про зазначення в резолютивній частині рішення: «Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_5. на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 7684 грн. щомісячно (по 3874 грн. на кожну дитину), починаючи з 14.08.2018 року і до досягнення дітьми повноліття», оскільки у відповідності з вимогами ч.6 ст.367 ЦПК України, в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вимоги зазначені в апеляційній скарзі є іншими ніж вимоги, що ставились перед судом першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду колегії суддів і вони не спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи надані сторонами докази, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому у відповідності до ст.375 ЦПК України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Судові витрати залишаються за стороною, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст.141,367,368,374,375,381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2018 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - залишити без змін

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, на умовах та в порядку визначеному ЦПК України.

Судді Гончар Н.І.

Пономаренко В.В.

Фетісова Т.Л.