Справа № 175/3543/18

Провадження № 2/175/1126/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М ЕН Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

09 січня 2019 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Бойко О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Сотник Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом в обґрунтування якого зазначила, що вона є власником житлового будинку за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.Новоолександрівка, вул.Шевченка, №185. В її домоволодінні також зареєстрований відповідач ОСОБА_2, який в будинку не проживає та його особисті речі там відсутні. Фактичне місце проживання відповідача їй не відомо та добровільно він знятися з реєстрації не бажає. Разом з тим, позивачка зазначила, що несе додаткові витрати по комунальних послугах, та інші додаткові витрати на будинок через реєстрацію відповідача, тому позивачка була змушена звернутися до суду та просити суд визнати відповідача таким, що втратив право користування вказаним житловим приміщенням.

Ухвалою суду від 20.09.2018 року відкрито позовне провадження у даній справі та відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, а тому суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Новоолександрівка, вул. Шевченка, №185.

Відповідно до довідки про склад сім’ї та проживання №3908 від 06.06.2018 року, а також відповідних актів обстеження домогосподарства, за вказаною адресою зареєстрований відповідач ОСОБА_2, але фактично не проживає там з 15.09.2017 року і його особистих речей там немає.

Відповідно до ст. ст. 316, 317 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Права власника житлового будинку чи квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб і розпорядження своїм житлом на власний розсуд. Частиною 1 ст. 156 ч. 1 ст. 165 ЖК України передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Це дружина наймача, їх діти і батьки, членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Члени сім’ї власника будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Фізична особа може мати кілька місць проживання ( ч.6 ст.29 ЦК України). Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і порядку передбачених законом (ч.4 ст.9 ЖК України). У п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання ,що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» за №2 від 12 квітня 1985 року зазначено, що судам, що у справах цієї категорії необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У п.34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року зазначено, що оскільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом (стаття 41 Конституції України).

Відповідно до ст.ст. 386, 391 ЦК України, власник має право звертатися до суду за захистом свого права власності перед іншою особою та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За таких підстав суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, як таких, що знайшли своє об'єктивне підтвердження, і тому вони підлягають до повного задоволення.

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивачки повинно бути стягнено сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 386, 391, 393, 405 ЦК України, 263-268 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.Новоолександрівка, вул. Шевченка, №185.

Зобов'язати відділ з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та ведення реєстру Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області зняти ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) з реєстраційного обліку за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський (колишня назва Дніпропетровський) район, с. Олександрівка, вул. Шевченка, №185.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 704,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Бойко

Повний текст рішення складено 22.01.2019 року.