Номер провадження 22-ц/804/357/19

Єдиний унікальний номер 234/13554/18 Головуючий у 1 інстанції Михальченко А.О.

Номер провадження 22-ц/804/357/19 Суддя-доповідач Дундар І.О.

УХВАЛА

22 січня 2019 року

Донецький апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Дундар І.О.,

суддів: Корчистої О.І., Тимченко О.О.,

розглянувши в приміщенні Донецького апеляційного суду у м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 05 листопада 2018 року по цивільній справі № 234/13554/18 за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 05 листопада 2018 року позовні вимоги АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку в розмірі 17241,06 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» судовий збір в сумі 881,00грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» подали апеляційну скарга, яка разом з матеріалами справи надійшла до Донецького апеляційного суду.

Автоматизованою системою документообігу суду 18 грудня 2018 року по даній справі визначено склад колегії Донецького апеляційного суду: головуючий суддя Дундар І.О., судді Корчиста О.І., Тимченко О.О.

Ухвалою судді Донецького апеляційного суду Дундар І.О. від 21 грудня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Українська залізниця»

Під час вирішення питання щодо призначення справи до розгляду суддя Тимченко О.О. заявила самовідвід, в обґрунтування якого зазначила, що позивачем у справі є АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", яке входить до ТОВ «ДТЕК», генеральним директором якого є її родич, тому розгляду справи за її участю не може бути здійснено.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно із частиною 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України", як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Згідно зі ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Враховуючи зазначене, саме з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності судді Тимченко О.О., враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, колегія суддів вважає, що заява про самовідвід судді Тимченко О.О. підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись ст.33, 36, 39, 40, 41 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву судді Донецького апеляційного суду Тимченко Олени Олександрівни про самовідвід у цивільній справі № 234/13554/18 за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Справу передати для повторного автоматизованого розподілу з метою заміни судді Тимченко Олени Олександрівни.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: