264/4632/18

2/264/336/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"21" січня 2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Литвиненко Н. В., при секретарі судового засідання Кадимовій А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення сум незаконно отриманої допомоги по безробіттю -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року Маріупольський міський центр зайнятості звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 18859,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 з 07.06.2017 року перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю. Однак, під час перебування на обліку, а саме 08 листопада 2017 року між відповідачем та ТОВ «ОЛДІС-ГРУПП» був укладений цивільно-правовий договір, про що ОСОБА_1 не було повідомлено Маріупольському міському центру зайнятості. У зв'язку з тим, що відповідач не повідомив про своє працевлаштування, допомога по безробіттю у загальній сумі 18859,73 грн., отримана ним у період з 08.11.2017 року по 17.04.2018 року, підлягає поверненню. ОСОБА_1 отриману допомогу добровільно не повернув. У зв’язку із цим, посилаючись на положення ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», статтю 1166 ЦК України, просить стягнути незаконно одержану допомогу по безробіттю з 08.11.2017 року по 17.04.2018 року в сумі 18859,73 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У цьому випадку, суд вважає доцільним ухвалити заочне рішення, оскільки відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв’язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, вважає що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

07 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, в якій вказав, що ознайомлений із правами та обов’язками, передбаченими даними законами.

07 червня 2017 року відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Маріупольським міським центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 р. № 60/62 (надалі - Порядок), за результатами якого складено акт № 347 від 18 квітня 2018 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 під час перебування на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості 08 листопада 2017 року уклав цивільно-правовий договір про виконання робіт з ТОВ «ОЛДІС-ГРУПП» у строк з 08.11.2017 року по 03.01.2018 року.

Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 03.01.2018 року, ОСОБА_1 отримано оплату вартості наданих ним ТОВ «ОЛДІС-ГРУПП» послуг у розмірі 3000,00 грн.

З огляду на вказані докази, відповідач був працевлаштований та отримував винагороду у період перебування на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості.

Відповідно до документів, наданих ТОВ «ОЛДІС-ГРУПП», а саме: акту приймання-передачі виконаних робіт від 03.01.2018 року, Відомості виплат винагород по цивільно-правовим договорам № ВЗП-000002 за січень 2018 року, вбачається, що під час перебування на обліку в якості безробітного, ОСОБА_1 отримував дохід від виконання умов цивільно-правового договору від 08 листопада 2017 року.

Наказом Маріупольського міського центру зайнятості від 18 квітня 2018 року № НТ 180418 у зв’язку із підтвердженням факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування ОСОБА_1 на обліку як безробітного, прийнято рішення про повернення сум незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у сумі 18859,73 грн.

Позивачем вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору та на адресу відповідача направлявся лист від 18.04.2018 року № 02/1464/06-16/18, відповідно до якого, ОСОБА_1 пропонувалось у добровільному порядку повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 08.11.2017 року по 03.01.2018 року в сумі 18859,73 грн., але у добровільному порядку зазначена сума відповідачем повернута не була. Доказів сплати суми витрат з допомоги по безробіттю відповідач суду також не надав.

Відповідно п.7 ч.1 ст.1 Закону України від 5 липня 2012 року №5067-VI «Про зайнятість населення», встановлено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Частиною 1 статті 4 вказаного Закону передбачено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VІ від 5 липня 2012 року особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, належать до зайнятого населення.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України від 02.03.2000р. № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.

За приписами до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до п.7 цього Порядку.

Згідно з п. 7 Порядку рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

У відповідності до п. 9 Порядку передбачено, що рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідач не оскаржував рішень центру зайнятості.

Згідно частини 3 ст.36 зазначеного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач в період знаходження на обліку в центрі зайнятості в якості безробітного, був працевлаштований та перебував в договірних відносинах з ТОВ «ОЛДІС-ГРУПП» та отримував дохід, при цьому не повідомив про цей факт позивача, що призвело до незаконної виплати центром зайнятості допомоги по безробіттю у розмірі 18859,73 грн.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачем не було надано суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню та сума виплаченого відповідачу забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю підлягає примусовому стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені та при зверненні до суду його звільнено від сплати судового збору на підставі п.18 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», у порядку передбаченому ст. 141 ЦПК України, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст.12, 76, 81, 89, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення сум незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Маріупольського міського центру зайнятості (р/р 37170300901052 в ГУДКСУ Донецької області, ОКПО 24815706, МФО 834016, одержувач – Маріупольський міський центр зайнятості), суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 18859,73 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят дев’ять грн. 73 коп.).

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судовий збір в сумі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Іншими особами, які беруть участь у справі, на рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Н. В. Литвиненко