264/5991/18

1-в/264/8/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2019 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., за участю секретаря судового засідання Ткачук Т.В., прокурора Нуждіна С.В., засудженого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування положень ст.72 ч.5 КК України та про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, -

В С Т А Н О В И В:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про застосування положень ст.72 ч.5 КК України та про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 підтримав клопотання та просив задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що клопотання засудженого підлягає частковому задоволенню, а саме не заперечував проти застосування положень частини 5 статті 72 КК України, в задоволенні клопотання засудженого про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким просив відмовити, оскільки засудженим порушено порядок звернення до суду, а також не доведено свого виправлення.

Суд , вислухавши учасників процесу, вважає, що клопотання засудженого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11 липня 2017 року ОСОБА_1 засуджений за скоєння злочинів, передбачених ст. ст. 296 ч.4, 115 ч. 2 п. 8, 263 ч. 1, 70 ч. 1 КК України до 12 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України ОСОБА_1 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 03 грудня 2012 року по 03 березня 2015 року включно та з 24 серпня 2015 року по 20 червня 2017 року включно.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 01 лютого 2018 року у вироку Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11 липня 2017 року виправлено описку і відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 з 03 грудня 2012 року по 23 жовтня 2014 року включно, та з 24 серпня 2015 року по 20 червня 2017 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 11 серпня 2017 року.

Частиною 5 статті 72 КК України передбачено зарахування строку попереднього ув'язнення, у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження , з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Судом, при вивченні письмових матеріалів справи, встановлено, що ОСОБА_1 був затриманий 03 грудня 2012 року.

Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року (№ 838-VIII), відповідно до якого зараховується строк попереднього ув'язнення у строк відбування покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України, де одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дні позбавлення волі, втратив чинність 21 червня 2017 року на підставі Закону України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII.

Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 29.08.2018 року, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.

Як убачається з вироку суду від 11 липня 2017 року злочинна діяльність ОСОБА_1 розпочалась з літа 2012 року.

За таких обставин, під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII), тобто у розрахунку де одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дні позбавлення волі.

З урахуванням того, що відносно ОСОБА_1 прийнято рішення щодо зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України з моменту його затримання з 03 грудня 2012 року по 23 жовтня 2014 року включно та з 24 серпня 2015 року по 20 червня 2017 року включно, суд вважає можливим застосувати положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII з 21 червня 2017 року по день розгляду клопотання засудженого, оскільки до нього продовжують застосовуватись заходи попереднього ув'язнення.

Стосовно клопотання засудженого про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 82 КК України особам, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинно перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Водночас спеціальними нормами КВК України визначено порядок дострокового звільнення засуджених від відбування покарання. Так, зокрема, статтею 107 цього Кодексу передбачено, що засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України звертатися до адміністрації з проханням внести подання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання чи щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням. Незважаючи на відсутність такого звернення, частина третя статті 154 КВК України зобов'язує адміністрацію установи виконання покарань після відбуття засудженим установленої КК України частини строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким. При цьому, законодавець поставив виконання адміністрацією цього обов'язку під судовий контроль, надавши засудженим право оскарження до суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань відповідно до п. 13-1 ч.1 ст.537 КПК України.

Таким чином, законом урегульовано порядок, за яким питання щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким має попередньо вирішуватися адміністрацією установи виконання покарань та визначено механізм запобігання порушень прав засуджених з боку адміністрації.

Отже, засуджений вправі звернутися до суду з клопотанням з питань виконання покарання, що не вимагають передбаченої законом досудової підготовки, яка в даному випадку відповідно до ч.2 ст.25 КВК України та п. 4 Положення про спостережні комісії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2004 року № 429 включає погодження вирішення питання щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким з спостережною радою при виконавчому комітеті міської ради.

Вирішення цього питання без згоди спостережної ради означає позбавлення громадянського суспільства права на урахування його думки щодо можливості ресоціалізації конкретного засудженого в певний час.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що засудженим не було дотримано вказаних вище вимог, зокрема, не дотримано передбаченої діючим законодавством процедури звернення з питанням про заміну покарання більш м'яким.

Керуючись ст. 72 ч.5, 82 КК України, ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування положень ст.72 ч.5 КК України та про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - задовольнити частково.

Зарахувати у строк відбування покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 липня 2017 року термін попереднього ув'язнення засудженому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 21 червня 2017 року по 22 січня 2019 року включно за правилами ч. 5 ст. 72 КК України, де одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дні позбавлення волі.

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський райсуд м. Маріуполя протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Ю. О. Матвєєва