open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2019 року

м. Київ

справа № 522/11391/16-а

провадження № К/9901/15316/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 522/11391/16-а

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання неправомірними дій;

за касаційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Запорожана Д. В., Романішина В. Л., Шляхтицького О. І.) від 19 квітня 2017 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (правонаступник Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі), в якому просив:

- визнати неправомірними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 15 червня 2016 року № 166 щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії за вислугою років;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси здійснити розрахунок та призначення ОСОБА_2 пенсії з 15 червня 2016 року, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII), в редакції Закону від 01 січня 2007 року в розмірі 86 % від середнього заробітку, без обмежень граничного розміру, на підставі наданих документів та довідки, виданої прокуратурою Одеської області від 14 червня 2016 року № 533.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що він має необхідний стаж роботи на посаді слідчого прокурора та є інвалідом ІІ групи, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-XII, із розрахунку 86 % від суми місячного (чинного) заробітку, у призначенні якої відповідач протиправно відмовив.

3. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2016 року позовні вимоги задоволено.

4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 15 червня 2016 року № 166 - скасовано.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за вислугою років (в порядку Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII)) з урахуванням того, що такий вид пенсії - за вислугою років, для прокурорів передбачений нормами діючого законодавства. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 01 червня 2017 року Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 05 лютого 2018 року касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

11. Станом на 18 січня 2019 року заперечення або відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 у період з 18 вересня 1997 року по 01 березня 2016 року працював в органах прокуратури Одеської області на посадах стажера, помічника прокурора, старшого помічника прокурора, слідчого, старшого слідчого, прокурора, слідчого в особливо важливих справах.

13. 15 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», до якої долучив копію трудової книжки та довідку прокуратури Одеської області від 14 червня 2016 року № 533, яка свідчить про те, що ОСОБА_2 дійсно працював на посаді слідчого прокуратури Одеської області, з посади якого був звільнений на підставі п. 1 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII, у зв'язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я.

14. Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 15 червня 2016 року № 166 ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру», оскільки чинним законодавством не передбачено призначення такого виду пенсії. Вказана відмова обґрунтована тим, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VIII) у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

15. Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з посиланням на ст. 22 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 13 травня 2015 року № 1-9/2015, виходив з того, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 15 червня 2016 року № 166 про відмову в призначені ОСОБА_2 пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону № 1789-XII є незаконним.

17. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за вислугу років в порядку Закону України «Про прокуратуру», пенсійний орган виходив з того, що такий вид пенсії для прокурорів не передбачено чинним законодавством України.

18. Водночас, суд апеляційної інстанції вказав, що висновки пенсійного органу про відсутність у прокурорів права виходу на пенсію за вислугою років є помилковими (рішення неправомірне), оскільки згідно ч. 1 ст. 86 Закону № 1697-VII, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років.

19. Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що питання обґрунтованості вимог про призначення позивачу спірної пенсії, пенсійний орган не розглядав.

20. У зв'язку з наведеним, та оскільки вирішення вказаного питання належить до дискреційних повноважень відповідача, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за вислугою років (в порядку Закону № 1697-VII) з урахуванням того, що такий вид пенсії для прокурорів передбачений нормами діючого законодавства.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. У касаційній скарзі скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій було залишено поза увагою те, що оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії, відповідачем було прийнято відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру», оскільки чинним законодавством таке призначення не передбачено.

22. Скаржник вказує, що пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури, до яких законодавцем віднесено і позивача, було встановлено приписами ст. 50-1 Закону № 1789-XII, яка у зв'язку набранням чинності Законом № 1697-VII, втратила чинність.

23. Відтак скаржник вказує, що відсутні підстави для призначення позивачу пенсії за вислугу років у розмірі 86 % від заробітку.

24. Всі інші аргументи скаржника, наведені ним у касаційній скарзі, ґрунтуються на висновку останнього про відсутність у позивача права на перерахунок пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

26. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом № 1789-ХІІ. Зокрема, ст. 50-1 цього Закону (в редакції від 05 листопада 1991 року) визначено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Прокурорам і слідчим, що визнані інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років (ч. 9 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ).

27. Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року 3668-VI, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, ч. 1 ст. 50-1 замінено двома частинами за якою, прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років; з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців; з 01 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років; з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців; з 01 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років; з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців; з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років; з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців; з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років; з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців; з 01 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

28. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон № 1697-VII, відповідно до пп. 1 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон 1789-ХІІ (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).

29. Отже, на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

30. Разом з цим, відповідно до положень ч. 9 ст. 86 Закону № 1697-VII прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років. Прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

31. Як було вірно встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення вимоги Закону № 1697-VII враховані не були. Водночас, перевірка обґрунтованості вимог позивача про призначення пенсії, відповідачем з урахуванням вимог вказаного Закону не проводилася, і пенсійним органом це питання не вирішувалося.

32. Отже, встановивши допущені відповідачем порушення вимог чинного законодавства України при розгляді заяви позивача про призначення пенсії, апеляційний суд обґрунтовано зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії (в порядку Закону № 1697-VII) з урахуванням того, що такий вид пенсії, для прокурорів передбачений нормами діючого законодавства.

33. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про часткове задоволення позовних вимог.

34. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

35. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

36. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

37. Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Суд залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі № 522/11391/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуба

Джерело: ЄДРСР 79314212
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку