УХВАЛА

14 січня 2019 року

Київ

справа №822/616/15

касаційне провадження №К/9901/354/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі №822/616/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолідер" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2015 №0000742204/222 про нарахування пені в сумі 95037грн., прийнятого на підставі акту про результати позапланової невиїзної перевірки від 31.12.2014 № 5970/22-04/23835836.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 05.03.2015 позовні вимоги залишив без задоволення.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.12.2018 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2015 скасував та прийняв нову постанову про задоволення позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолідер" 29.12.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2015.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", та процесуального права.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що предметом позову у справі №822/616/15 є вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2015 №0000742204/222 про нарахування пені в сумі 95037грн., прийнятого на підставі акту про результати позапланової невиїзної перевірки від 31.12.2014 № 5970/22-04/23835836.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що згідно відмітки на коносаменті №4351-0177-410.011 вантаж по зовнішньоекономічному контракту № XL-120312-AL від 12.03.2012 отриманий перевізником ДП "Кюне і На гель" від компанії "JIANGSU XIANGLONG FRICTION MATERIAL CO., LTD" 23.10.2014, то саме 23.10.2014 відбувся перехід права власності на товар, що імпортується від нерезидента до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" і саме вказана дата, відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" і є моментом здійснення імпорту. При цьому, моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" є момент перетину товаром митного кордону України або перехід права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2015 у справі щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2015 №0000742204/222 про нарахування пені в сумі 95037грн., прийнятого на підставі акту про результати позапланової невиїзної перевірки від 31.12.2014 № 5970/22-04/23835836, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Хмельницькій області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі №822/616/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.П.Юрченко