КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/2483/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: фермерське господарство "ОСОБА_1" (28400, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Криничувате, код ЄДРПОУ НОМЕР_1)

відповідач: державний реєстратор Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області Целіщева Ірина Юріївна (28400, Кіровоградська область, смт. Компаніївка, вул. Паркова, 4)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Компаніївська районна державна адміністрація Кіровоградської області (28400, Кіровоградська область, Компаніївський район, смт. Компаніївка, вул. Паркова, 4, код ЄДРПОУ 04055073)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: фермерське господарство "Ленд" (28441, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Голубієвичі, вул. Садова, 5-А, код ЄДРПОУ 38306617)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "ОСОБА_1" (надалі - ФГ "ОСОБА_1") звернулося до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області Целіщевої Ірини Юріївни про визнання протиправним та скасування рішення.

Позов ФГ "ОСОБА_1" мотивовано тим, що між Компаніївською районною державною адміністрацією (надалі - Компаніївська РДА) та селянським (фермерським) господарством "ОСОБА_1" (надалі - СФГ "ОСОБА_1") укладено договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держкомзему у Компаніївському районі 18.11.2011 року за №352288384000529, за умовами якого СФГ "ОСОБА_1" отримало в строкове платне користування строком на 10 років земельну ділянку за кадастровим номером 3522883800:02:000:9014 загальною площею 28,8497 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. Згодом 01.01.2013 року між СФГ "ОСОБА_1" та ФГ "Ленд" укладено договір суборенди вказаної земельної ділянки до 2021 року. Головою СФГ "ОСОБА_1" ОСОБА_1 11.11.2014 року прийнято рішення про перереєстрацію СФГ "ОСОБА_1" на ФГ "ОСОБА_1", яке стало його правонаступником. Однак, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Компаніївської РДА Целіщевої І.Ю. №40560915 від 16.04.2018 року припинено речове право СФГ "ОСОБА_1" на зазначену земельну ділянку за заявою відділу у Компаніївському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про припинення договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку у зв'язку із припиненням юридичної особи-орендаря. Позивач стверджує про незаконність цього рішення відповідача, посилаючись на те, що ФГ "ОСОБА_1" є правонаступником СФГ "ОСОБА_1", а реорганізація особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди. З цих підстав позивач просить суд визнати протиправним та скасувати спірне рішення відповідача №40560915 від 16.04.2018 року про державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки, прийняте за заявою структурного підрозділу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Ухвалою суду від 10.09.2018 року відмовлено у задоволенні заяви ФГ "ОСОБА_1" про забезпечення позову.

Ухвалою судді від 05.10.2018 року відкрито провадження у справі за позовом ФГ "ОСОБА_1" та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Компаніївську та фермерське господарство "Ленд", учасникам справи встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов до суду не подав.

Від третьої особи - Компаніївської РДА - до суду надійшли заперечення проти позову, мотивовані тим, що підставою державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки за договором, укладеним між Компаніївською РДА та СФГ "ОСОБА_1", стала заява відділу у Компаніївському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яка надійшла до відділу з питань державної реєстрації Компаніївської РДА, про припинення договору оренди землі у зв'язку з ліквідацією СФГ "ОСОБА_1". Доводячи правомірність спірного рішення, Компаніївська РДА просила відмовити позивачу у задоволенні його позову.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Селянське (фермерське) господарство "ОСОБА_1" (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) створено засновником ОСОБА_1, з 07.09.2001 року було зареєстроване як юридична особа. (а.с. 43 - 48)

Між Компаніївською РДА та СФГ "ОСОБА_1" укладено договір оренди землі, за умовами якого останнє отримало в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 28,85 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. Строк дії договору - 10 років. Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Компаніївському районі, про що у Державному реєстрі земель 18.11.2011 року вчинено запис за №352288384000529. За умовами договору його дія припиняється зокрема у разі ліквідації юридичної особи-орендаря. (а.с. 111 - 113)

Згодом між СФГ "ОСОБА_1" та ФГ "Ленд" укладено договір суборенди землі від 01.01.2013 року, за умовами якого СФГ "ОСОБА_1" надало вказану земельну ділянку в суборенду ФГ "Ленд". Договір укладено строком до 2021 року. (а.с. 14)

Зазначена земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 3522883800:02:000:9014.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СФГ "ОСОБА_1" припинено як юридична особа 24.12.2014 року за рішенням засновників.

Відділ у Компаніївському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області звернувся до Компаніївської РДА листом №225/114-18 від 30.03.2018 року, в якому, посилаючись на статтю 31 Закону України "Про оренду землі", статтю 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", просив вчинити реєстраційні дії щодо припинення договору оренди землі, укладеного між Компаніївською РДА та СФГ "ОСОБА_1", з підстав припинення юридичної особи - орендаря в результаті її ліквідації. (а.с. 110)

У зв'язку з цим державним реєстратором Компаніївської РДА Целіщевою І.Ю. 10.04.2018 року проведена державна реєстрація припинення іншого речового права (права оренди земельної ділянки) за СФГ "ОСОБА_1" (рішення №40560915), про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.04.2018 року внесено відповідний запис. (а.с. 52, 109)

Позивач, стверджуючи, що він є правонаступником СФГ "ОСОБА_1", та не погоджуючись з рішенням відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №40560915 від 16.04.2018 року, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначає Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Частиною 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п'ятим цієї частини.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають зокрема: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: у тому числі, право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації є суб'єктами державної реєстрації прав.

Пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. (частина 1 статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень")

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі документів, передбачених частиною 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності визначені у статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до частин 1, 2 цієї статті рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до частин 1, 9 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтею 3 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування. (частина 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про оренду землі" орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до частин 1, 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За визначенням, наведеним у статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється зокрема в разі ліквідації юридичної особи-орендаря.

Частиною 2 статті 781 Цивільного кодексу України також передбачено, що договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Згідно з частинами 1, 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 стаття 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про фермерське господарство" діяльність фермерського господарства припиняється у разі: 1) реорганізації фермерського господарства; 2) ліквідації фермерського господарства; 3) визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом); 4) якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Згідно з підпунктом "а" пункту 1 статті 36 Закону України "Про фермерське господарство" рішення про припинення діяльності фермерського господарства приймається власником у разі реорганізації або ліквідації фермерського господарства - відповідно до закону та Статуту фермерського господарства.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулює Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 цього Закону державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Судом установлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо СФГ "ОСОБА_1" (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) 17.05.2012 року внесено рішення засновника про припинення юридичної особи в результаті ліквідації, а 24.12.2014 року проведена державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті ліквідації, без правонаступництва. (а.с. 43 - 48)

Натомість, позивач - фермерське господарство "ОСОБА_1" (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) зареєстрований як новоутворена шляхом заснування юридична особа з 18.04.2016 року, а Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить відомостей про будь-яких юридичних осіб, правонаступником яких є позивач. (а.с. 38 - 42).

Статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначений статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до цієї норми якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Отже, відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено ліквідацію 24.12.2014 року юридичної особи СФГ "ОСОБА_1" без правонаступництва, а відтак його права та обов'язки не перейшли до інших осіб.

Тому договір оренди землі, укладений між Компаніївською РДА та СФГ "ОСОБА_1", відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі", статті 781 ЦК України достроково припинився у зв'язку з ліквідацією юридичної особи-орендаря СФГ "ОСОБА_1", а позивач, який не є правонаступником СФГ "ОСОБА_1", не має щодо цієї земельної ділянки ніяких суб'єктивних прав (володіння, користування, розпорядження).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових право на нерухоме майно, речове право оренди земельної ділянки було зареєстровано за СФГ "ОСОБА_1" 09.12.2015 року, одночасно з державною реєстрацією права власності (з відкриттям розділу) на цю земельну ділянку за державою, а припинено 05.04.2018 року за рішенням відповідача №40560915. (а.с. 49 - 53)

Підставою для цього стало надходження 05.04.2018 року до відповідача заяви представника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (листа №225/114-18 від 30.03.2018 року) щодо проведення державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки СФГ "ОСОБА_1" у зв'язку з його ліквідацією. (а.с. 110)

Частиною 2 статті 84 Земельного кодексу України передбачено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 15-1 Земельного кодексу України до по повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Судом установлено, що земельна ділянка, яка була об'єктом оренди за договором, укладеним між Компаніївською РДА та СФГ "ОСОБА_1", відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, а тому розпорядження нею наразі здійснює Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області як територіальний орган Держкеокадастру - центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань серед іншого розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством; вносить у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.

Суд прийшов до висновку, що спірне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №40560915 від 10.04.2018 року (про припинення права оренди земельної ділянки) прийнято відповідачем за заявою власника земельної ділянки, на підставі належних документів та з дотриманням умов вчинення дій та процедур, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Верховний Суд України у постанові від 10.04.2012 року у справі №21-1115во-10 вказав, що визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

У ході розгляду справи суд установив, що позивач не є правонаступником СФГ "ОСОБА_1", не мав і не має прав на земельну ділянку за кадастровим номером 3522883800:02:000:9014, яка перебувала в оренді СФГ "ОСОБА_1", отже спірне рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо цього об'єкту нерухомого майна прав та інтересів позивача не зачіпає. Тому у задоволенні його позову слід відмовити.

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, підстави для стягнення на його користь понесених ним судових витрат на сплату судового збору відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фермерського господарства "ОСОБА_1" (28400, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Криничувате, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до державного реєстратора Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області Целіщевої Ірини Юріївни (28400, Кіровоградська область, смт. Компаніївка, вул. Паркова, 4) відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш