open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
13 Справа № 911/728/18
Моніторити
Постанова /18.02.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /13.12.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /05.12.2019/ Касаційний господарський суд Постанова /22.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /27.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /22.07.2019/ Північний апеляційний господарський суд Рішення /27.05.2019/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /01.04.2019/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /11.03.2019/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /20.02.2019/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /29.01.2019/ Господарський суд Київської області Постанова /14.01.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /05.11.2018/ Касаційний господарський суд Постанова /20.09.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /30.07.2018/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /26.06.2018/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /12.06.2018/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /13.04.2018/ Господарський суд Київської області
emblem
Справа № 911/728/18
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /18.02.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /13.12.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /05.12.2019/ Касаційний господарський суд Постанова /22.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /27.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /22.07.2019/ Північний апеляційний господарський суд Рішення /27.05.2019/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /01.04.2019/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /11.03.2019/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /20.02.2019/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /29.01.2019/ Господарський суд Київської області Постанова /14.01.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /05.11.2018/ Касаційний господарський суд Постанова /20.09.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /30.07.2018/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /26.06.2018/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /12.06.2018/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /13.04.2018/ Господарський суд Київської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/728/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз",

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС"

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 20.09.2018

у складі колегії суддів: Станік С.Р. (головуючий), Гончаров С.А., Тищенко О.В.

та рішення Господарського суду Київської області

від 26.06.2018

у складі судді Заєць Д.Г.

у справі №911/728/18

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС"

про стягнення 308 896, 19 грн. штрафних санкцій

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 24.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2018 у справі №911/728/18 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №911/728/18 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2018.

3. Ухвалою від 05.11.2018 Верховний Суд поновив Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2018 у справі №911/728/18, відкрив касаційне провадження у справі №911/728/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" та ухвалив здійснити перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2018 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

4. Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз", позивач) подало відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" (далі - ТОВ "Енергосервіс ", скаржник, відповідач).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

5. Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою №2101вих-18-627 від 04.04.2018 (вх. №755/18 від 10.04.2018) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" про стягнення 308 896, 19 грн. неустойки за договором №1607000509 від 15.07.2016 про закупівлю робіт.

5.1. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №1607000509 від 15.07.2016 про закупівлю робіт лише частково виконав роботи, а також порушив строки виконання робіт. Враховуючи зазначене, позивач просив стягнути з відповідача 207 489, 96 грн. пені та 101 406, 22 грн. штрафу за порушення строків виконання окремих етапів підрядних робіт.

Короткий зміст рішення першої інстанції

6. Рішенням від 26.06.2018 Господарський суд Київської області, з посиланням на статті 193, 230 ГК України, статті 509, 525, 526, 549, 599, 610, 612, 628, 629, 837, 846, 854 ЦК України, позовні вимоги задовольнив, стягнув з ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" на користь ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" 207 489, 96 грн. пені, 101 406, 22 грн. штрафу, 4 633, 44 грн. витрат по сплаті судового збору.

6.1. Місцевий суд встановив обставини укладення між позивачем та відповідачем договору №1607000509 від 15.07.2016 про закупівлю робіт, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник зобов'язувався виконати роботи з ремонту пунктів вимірювання витрат газу на ГРС УМГ "Харківтрансгаз" (Будівельно-монтажні роботи) - Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС 2, місто Кривий Ріг (далі - роботи), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. При цьому, судом встановлено, що відповідно до пункту 5.7 договору роботи повинні виконуватись відповідно до узгодженого підрядником і замовником Календарного плану (Додаток 3), затвердженого при підписанні договору, у якому погоджено види робіт та строки їх виконання, із зазначенням відповідного року, місяця та числа, та відповідно до якого передбачено кінцеві строки виконання відповідачем робіт, а саме в частині розроблення та проходження експертиз робочої проектної документації - до 31.12.2016, в частині постачання газовимірювального та технологічного обладнання - до 30.04.2017, в частині будівельно-монтажних робіт - 30.09.2017, в частині пусконалагоджувальних робіт - до 31.10.2017. Також, місцевий суд встановив, що відповідачем частково виконані роботи за етапом №3 "будівельно-монтажні роботи" (строк до 30.09.2017), які прийняті позивачем за актом №1 приймання виконаних будівельних робіт від 30.11.2017 (акти форми №КБ-2в за листопад 2017 року, довідка форми №КБ-3 за листопад 2017 року) на суму 424 432, 67 грн. та актом №2 приймання виконаних будівельних робіт від 29.12.2017 (акти №2 форми №КБ-2в, довідка форми №КБ-3 за грудень 2017 року) на суму 49 683, 72 грн., а вартість невиконаних відповідачем робіт за етапом №3 "будівельно-монтажні роботи" становить 966 835, 21 грн., що підтверджується довідкою №2105ВН-18-88 від 13.02.2018. Крім того, відповідачем не виконано роботи за етапом №4 "пусконалагоджувальні роботи" (строк до 31.10.2017), вартістю 7 708, 80 грн., що підтверджується довідкою №2105ВН-18-88 від 13.02.2018, тому місцевий суд дійшов висновку, що зобов'язання відповідача з виконання робіт за договором №1607000509 від 15.07.2016, зокрема, за етапами №3 та №4, виконані частково та з порушенням строків на загальну суму 474 116, 39 грн., а загальна вартість робіт, в яких відповідачем допущено прострочення виконання, складає 1 448 660, 40 грн. Крім того, місцевим судом встановлено, що позивачем відповідно до умов договору (пункт 7.2. договору) нараховано пеню на суму 207 489, 96 грн. та штраф в розмірі 7% на суму 101 406, 22 грн. На адресу відповідача надсилався Акт звірки розрахунків за період з 01.07.2016 по 15.04.2018, який відповідачем залишено поза увагою.

6.2. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що:

- в матеріалах справи наявні листи ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС", адресовані позивачу, №1110/16 від 11.10.2016, №2811-2/16 від 28.11.2016, в яких відповідач просив провести експертизу та погодити робочий проект "Ремонту пунктів виміру витрати газу на ГРС №2 м. Кривий Ріг Криворізького ЛВУ МГ УМГ "Харківтрансгаз" 096.409-ГРС" (які додано до зазначених листів), а листом №40/12 від 05.01.2017 позивач погодив ТОВ "Енергосервіс" проектну документацію згідно з проведеною відомчою експертизою. При цьому, посилання відповідача на лист №1505/17 від 15.05.2017, яким відповідач повідомляв позивача про відтермінування робіт у зв'язку з відсутністю обігових коштів внаслідок затримки оплати за поставлене позивачу обладнання в березні 2017 року не прийнято судом до уваги, оскільки докази надіслання відповідачем та отримання позивачем такого листа відсутні, що також підтверджено відповідачем у судовому засіданні;

- заперечення відповідача щодо неузгодження сторонами плану фінансування будівництва і невиконання позивачем зобов'язань, визначених Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 не прийняті до уваги місцевим судом, оскільки роботи з ремонту пунктів вимірювання витрат газу, що є предметом договору №1607000509 від 15.07.2016, є поточним ремонтом, про що зазначено в договорі та Технічних вимогах на розробку робочого проекту (Додаток №3 до Договору), який проводиться без зупинення експлуатації і не відноситься до робіт, пов'язаних з капітальним будівництвом, що також узгоджується з визначеннями та нормами, зазначеними у листі Державного комітету будівництва та архітектури України від 30.04.2003 №7/7-401 "Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів". Тому положення Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, не застосовуються до правовідносин між сторонами укладеного договору;

- посилання відповідача на пункти 83, 84 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, не взято до уваги місцевим судом, оскільки фінансування робіт за договором сторонами узгоджено в тексті договору, а інших умов, які б вказували на необхідність узгодження плану фінансування будівництва, договором не передбачено, жодного звернення з цього приводу від відповідача також не надходило, а відтак, посилання відповідача на пункт 85 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, як на підставу не розпочинати роботи, а на перехідних будовах - припинити їх виконання, є неправомірним. Крім того, при підписанні договору №1607000509 від 15.07.2016 та додаткових угод до нього сторонами погоджено графік виконання робіт - Календарний план (Додаток 3), в якому погоджено види робіт та строки їх виконання із зазначенням відповідного року, числа, місяця, а тому посилання відповідача на те, що із графіка неможливо встановити види робіт є безпідставними.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7. Постановою від 20.09.2018 Київський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" залишив без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2018 у справі №911/728/18 залишив без змін.

7.1. Постанова апеляційного суду, з посиланням мотивована тим, що:

- апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що зобов'язання відповідача з виконання робіт за договором №1607000509 від 15.07.2016, зокрема, за етапами №3 та №4, виконані частково на загальну суму 474 116, 39 грн. та з порушенням строків, тому суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 207 489, 96 грн. та штрафу в розмірі 101 406, 22 грн. є обґрунтованими, арифметично правильними та відповідають умовам договору та статті 230 ГК України;

- доводи скаржника про те, що кошторисна документація з відповідачем не погоджувалась та заперечувалась достовірність кошторисної документації відхилені апеляційним судом, як необґрунтовані, з огляду на те, що наявна в матеріалах справи копія Кошторисної документації 096.409-ГРС-ЗК "Ремонт пунктів вимірювання витрати газу на ГРС №2 м. Кривий Ріг Криворізького ЛВУМГ УМГ "Харківтрансгаз" засвідчена відповідно до вимог статті 91 ГПК України, і відповідачем не заявлялось клопотання про витребування оригіналу зазначеної документації, не ставилось питання щодо витребування оригіналу такої документації;

- апеляційний суд зазначив, що посилання відповідача на лист №1505/17 від 15.05.2017 не можуть бути прийняті до уваги саме як підстава для звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання робіт, оскільки погодження строку виконання робіт, його зміна (відтермінування) є істотною умовою договору, яка підлягає узгодженню обома сторонами в оформленому належним чином документі;

- апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо відхилення доводів відповідача про неузгодження сторонами плану фінансування будівництва і невиконання позивачем зобов'язань, визначених Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, оскільки фінансування робіт сторонами узгоджено в договорі. Інших умов, які б вказували на необхідність узгодження плану фінансування будівництва, договором не передбачено, жодного звернення з цього приводу від відповідача також не надходило, а відтак, посилання відповідача на пункт 85 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, як на підставу не розпочинати роботи, а на перехідних будовах - припинити їх виконання, є необґрунтованим;

- доводи скаржника про те, що відсутність дозволу на виконання будівельних робіт не давала можливості виконувати роботи за договором судом апеляційної інстанції відхилено, оскільки на ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" оформлено дозвіл № 906.15.32 зі строком дії з 30.03.2015 по 29.03.2020, копія якого наявна в матеріалах справи. Апеляційний суд зазначив, що умовами договору не передбачено залежності строків виконання кожного етапу підрядних робіт окремо або загалом від зазначених позивачем обставин неузгодження плану фінансування будівництва чи неотримання дозволу на ведення будівельних робіт. Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з вимогами про надання документів та обладнання, а отже, зазначені доводи не звільняють скаржника від відповідальності за порушення строків виконання зобов'язань за договором.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (відповідач у справі)

8. Скаржник доводив, що суди попередніх інстанцій зробили посилання, однак фактично не дослідили Договір про закупівлю робіт №1607000509 від 15.07.2016, Договірну ціну (Додаток №1 до договору), Технічні вимоги (додаток 2), Календарний план до договору (додаток 3), акт приймання-передачі змонтованого обладнання, а тому не встановили фактичних обставин того, що відповідач повністю виконав свої зобов'язання за договором по закупівлі газового обладнання та його монтажу, оскільки відповідач передав позивачу саме змонтоване газове обладнання і підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні. При цьому, відповідач не виконав тільки пусконалагоджувальні роботи змонтованого газового обладнання, оскільки не мав можливості їх виконувати у зв'язку з відсутністю у позивача дозвільних документів для виконання таких робіт, внаслідок чого судами порушено вимоги статей 74-77 ГПК України.

8.1. Скаржник аргументував, що суд апеляційної інстанції здійснив неправильну оцінку дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки №906.15.32 від 30.03.2015 як такому, що є дозволом на виконання будівельних робіт, хоча вони не є тотожними. Таким чином, апеляційний суд не тільки необґрунтовано відхилив доводи відповідача, але й фактично легалізував своєю постановою відсутність у позивача дозволу на виконання будівельних робіт. При цьому, позивач не передав відповідачу дозвіл на виконання будівельних робіт та висновок державної екологічної експертизи на роботи, які позивач повинен був отримати відповідно до вимог Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 та статей 1, 15, 39 Закону України "Про екологічну експертизу", а також позивач не надав відповідачу документ, що підтверджує забезпечення позивачем технічного нагляду за виконанням робіт по Договору відповідно до статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність".

8.2. Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували положення статті 614 ЦК України, відповідно до яких особа несе відповідальність лише у випадку наявності її вини (умислу або необережності), однак, в даному випадку вина відповідача відсутня, а відповідач не міг виконати в повному обсязі зобов'язання за договором у зв'язку з невиконанням взятих на себе за договором зобов'язань позивачем.

Доводи інших учасників справи

9. У відзиві ПАТ "Укртрансгаз" на касаційну скаргу ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" зазначено, що відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права переважно щодо тих обставин, які є надуманими, взятими за аналогією з іншої подібної судової справи. При цьому, відповідач не доводив і не посилався в судах попередніх інстанцій на такі обставини.

9.1. Позивач зазначив у відзиві, що одночасне доведення безпідставності позовних вимог відсутності факту порушення зобов'язання разом з доведення відсутності своєї вини у порушенні такого зобов'язання відповідно до статті 614 ЦК України, на думку позивача, є несумісним, оскільки одне одного виключає.

9.2. Позивач аргументував, що відсутність документації та дозволів, на які посилається відповідач, не завадило останньому розпочати і частково виконати будівельно-монтажні роботи. При цьому, обов'язок отримувати відповідні дозволи передбачено постановою КМУ №466 від 13.04.2011 лише за умови виконання робіт капітального ремонту, однак, в даному випадку такі роботи не проводились, тому такий дозвіл не вимагається.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

10. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 614 - особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Частина 2 статті 614 - відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частина 1 статті 837 - за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 3 статті 837 - для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Частина 1 статті 843 - у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частина 1 статті 846 - строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

11. Закон України "Про трубопровідний транспорт"

Стаття 15 - для визначення екологічної безпеки під час розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих об'єктів трубопровідного транспорту, а також під час їх експлуатації проводиться оцінка впливу на довкілля у порядку, встановленому законодавством України.

12. Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"

Частина 5 статті 32 - усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):

- незначні наслідки - СС1;

- середні наслідки - СС2;

- значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об'єкти:

- характеристики можливих наслідків від відмови (стану об'єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:

- рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об'єкті, - 50 осіб;

- рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об'єкті, - 100 осіб;

- рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об'єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ);

- пам'ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

- нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам'яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам'ятки);

- об'єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки";

- житлові будинки понад чотири поверхи;

- об'єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (крім об'єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об'єкти:

- пам'ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

- об'єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки";

- житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров'я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об'єкті.

Частина 1 статті 34 - замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Частина 6 статті 34 - інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об'єкта, замовника та підрядників розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

Частина 7 статті 34 - виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

13. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 86 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 2 статті 86 - жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частина 3 статті 86 - суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 статті 210 - суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Частина 2 статті 210 - докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частина 1 статті 237 - при ухваленні рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;

4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

5) як розподілити між сторонами судові витрати;

6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Частина 2 статті 237 - при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

14. Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.

Пункт 5 - будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

15. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статті 614 ЦК України, статей 1, 15 Закону України "Про трубопровідний транспорт", статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 1, 15, 39 Закону України "Про екологічну експертизу", статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", пункту 3.16 ДСТУ БД.1.1-1:2003 "Правила визначення вартості будівництва", пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, статей 86, 210 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

16. Згідно з частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Як предмет договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов'язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов'язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому, значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.

Отже, предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому не може виникати зобов'язання; предмет договору має відображати головну сутність договору даного виду.

17. Відповідно до статті 875 ЦК України, де наведено нормативне визначення поняття договору будівельного підряду, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об'єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов'язані із місцезнаходженням об'єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт.

18. Виходячи з такого юридичного аналізу та узгоджуючи судову практику, Постановою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/22058/17 зроблено правовий висновок про те, що за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення виконання відповідачем обов'язку зі здачі завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт/поставки обладнання в межах основного зобов'язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.

Колегія суддів касаційного суду в даній справі погоджується з такими правовими висновками та не вбачає правових підстав відступати від них.

19. Як встановлено судами, зобов'язання відповідача - основні обов'язки підрядника, які входять до змісту зобов'язання, що виникає з договору підряду, визначено в пункті 1.1 договору №1607000509 від 15.07.2016, а саме: підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту пунктів вимірювання витрат газу на ГРС УМГ "Харківтрансгаз" (Будівельно-монтажні роботи) - Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС 2 м. Кривий Ріг (далі - роботи), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Тобто з умов пункту 1.1 договору вбачається основне зобов'язання підрядника - виконати роботи, завершальною стадією яких є здача об'єкта в експлуатацію. Водночас умовами спірного договору також визначено інші обов'язки підрядника, які існують в межах основного зобов'язання, в тому числі обов'язок підрядника щодо забезпечення поставки обладнання у певні строки (Додаток №1 та Додаток № 2 до договору), який пов'язаний з виконанням передбачених договором робіт, оскільки відповідне обладнання підлягає монтуванню і встановленню на об'єкті будівництва, тобто є необхідним саме для виконання таких робіт.

Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, надавши оцінку змісту спірного договору, урахувавши наведені положення законодавства, суди встановили, що строк виконання відповідачем робіт за договором №1607000509 від 15.07.2016, в тому числі поставка обладнання, яке підлягає монтуванню на об'єкті, встановлено з дати укладення договору до 31.12.2017. Отже, результат підрядних робіт, виходячи з предмета договору будівельного підряду, це закінчені будівельні роботи відповідно до такого договору.

Суди прийняли до уваги положення пункту 7.2 Договору як такі, що є підставою стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені та штрафу) за порушення строків виконання окремих етапів підрядних робіт, та встановивши порушення відповідачем договірних строків виконання робіт по третьому та четвертому етапу підрядних робіт згідно з Додатком №3 до Договору, погодились з вимогами позивача та наданим ним у позовній заяві розрахунком пені на суму 207 489, 96 грн. за період з 30.09.2017 по 31.03.2018 та штрафу на суму 101 406, 22 грн., виходячи з прострочення більше 30 днів виконання підрядних робіт на суму 1 448 660, 40 грн.

20. Не погоджуючись з висновками судів щодо можливості стягнення неустойки за період порушення строків виконання окремих етапів підрядних робіт в межах загальної дії договору підряду, колегія суддів касаційного суду зазначає таке.

За змістом статей 13, 14 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 883 ЦК України передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % цієї вартості.

За змістом частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення за договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Як передбачено пунктом 7.2 договору №1607000509 від 15.07.2016: "За порушення строків виконання Робіт або виконання Робіт в менших обсягах та за ціною, що вказані в даному договорі, підрядник виплачує Замовникові пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості Робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє Підрядника від виконання зобов'язань в натурі".

Відтак, суди попередніх інстанцій, стягнувши неустойку за період дії спірного договору до 31.12.2017, не дослідили належним чином договірних умов щодо можливості стягнення неустойки за порушення строків виконання окремих етапів виконання робіт та можливості включення до вартості підрядних робіт вартості поставленого обладнання, оскільки спірний договір має ознаки змішаного договору (договору підряду та договору постачання обладнання).

21. Враховуючи наявні матеріали справи та доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, Верховний Суд також звертає увагу, що судами попередніх інстанцій, в порушення положень статей 76-77, 91 ГПК України, не надано оцінку усім доводам скаржника.

Зокрема, суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили доводи відповідача про те, що позивачем не надано суду оригіналу проектно-кошторисної документації 096.409-ГРС-ЗК "Ремонт пунктів вимірювання витрати газу на ГРС №2 м. Кривий Ріг Криворізького ЛВУМГ УМГ "Харківтрансгаз", оскільки відповідно до частини 6 статті 91 ГПК України, у випадку відсутності оригіналу та наявних сумнівів відповідача щодо відповідності поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Крім того, з наданої позивачем копії вбачається, що проектно-кошторисна документація розроблена ПрАТ "Енергооблік", однак, не містить ознак її погодження сторонами укладеного договору, як додаток до спірного договору, а також не підтверджує погодження сторонами договору саме такого варіанту проектно-кошторисної документації шляхом обміну листами (т. 1, а. с. 83-126).

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що відповідно до частини 1 статті 844 ЦК України, кошторис набирає чинності та стає частиною договору з моменту підтвердження його замовником. Відповідно до частини 1 статті 875 ЦК України. за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації. Отже, проектно-кошторисна документація стає частиною договору з моменту її підтвердження замовником і тільки після цього підрядник може приступати до виконання підрядних робіт. Відтак, прострочення замовника з погодженням проектно-кошторисної документації може бути підставою для звільнення підрядника від відповідальності за неналежне виконання прийнятих зобов'язань згідно з частиною 4 статті 612 ЦК України. Разом з тим, зазначених доводів відповідача про допущене прострочення позивачем погодження проектно-кошторисної документації та звільнення у зв'язку з цим від відповідальності відповідача за порушення строків виконання підрядних робіт суди належним чином не дослідили, оскільки не встановили моменту остаточного погодження замовником проектно-кошторисної документації та отримання її відповідачем як складової частини договору підряду.

22. Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника за касаційною скаргою про відсутність в позивача загального дозволу на ведення будівельних робіт, відповідно до пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, про те, що зазначений різновид підрядних робіт вимагає отримання дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки вони відносяться до класу наслідків, які вимагають такого дозволу (СС2, СС3), так як зазначені доводи та обставини справи на предмет необхідності отримання такого дозволу не були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою відповідача.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

23. Отже, доводи скаржника, зазначені в пунктах 8, 8.2 описової частини даної постанови, Суд вважає частково обґрунтованими з підстав, зазначених в пунктах 16-21 мотивувальної частини даної постанови, а доводи згідно з пунктом 8.1 є необґрунтованими, згідно з висновками пункту 22 мотивувальної частини цієї постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. З огляду на зазначене та наявність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови судом апеляційної інстанції та рішення місцевим судом, Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги відповідача, скасування постанови апеляційного суду та рішення місцевого суду з направленням справи на новий розгляд до місцевого суду.

Під час нового розгляду суди повинні врахувати висновки Верховного Суду щодо застосування приписів частини 4 статті 612, частини 1 статті 844, частини 1 статті 875 ЦК України, викладені в пунктах 16-22 мотивувальної частини цієї постанови, дослідити наявність договірних умов щодо можливості стягнення неустойки за окремі етапи виконання підрядних робіт та наявність обставин прострочення позивача із затвердженням проектно-кошторисної документації, вплив такої прострочки, у разі її встановлення на можливість виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань у визначені договором строки, наявність договірних умов щодо включення вартості поставленого обладнання у загальну вартість підрядних робіт для розрахунку неустойки за невиконання підрядних робіт та перевірити правильність розрахунку періоду для нарахування неустойки, виходячи з умов укладеного договору про строк його дії до 31.12.2017 та встановлених обставин можливого прострочення замовником затвердження проектно-кошторисної документації.

В. Судові витрати

25. У зв'язку з продовженням розгляду справи питання щодо розподілу витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, Верховним Судом не вирішується.

На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2018 у справі №911/728/18 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк

Джерело: ЄДРСР 79250051
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку