Справа № 560/3929/18

РІШЕННЯ

іменем України

16 січня 2019 року

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Після усунення недоліків позову, позивач подав позов від 30.11.2018, в якому просить: "1) Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка полягає у не проведенні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 та у неврахуванні при перерахунку з 01.08.2018 приписів постанови Хмельницького міськрайонного суду від 23.12.2016; 2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 відповідно до довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 03.08.2018 та приписів постанови Хмельницького міськрайонного суду від 23.12.2016, з урахуванням раніше проведених виплат; 3) Стягнути з ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на його користь 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.".

В обґрунтування позовних вимог вказує про те, що 23.12.2016 Хмельницький міськрайонний суд у справі № 686/24089/16-а прийняв постанову, залишену без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017, якою вирішено, зокрема, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з розрахунку 90% від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 03.10.2016, та виплатити йому різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання.

Законом України від 15.05.2018 № 2415-VIII “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” внесено зміни до Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів”, зокрема в абзаці другому пункту 3 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення слово та цифри “ 1600 гривень” замінено словами та цифрами “прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року”. Ці зміни також стосувалися складової базового розміру посадового окладу судді.

Апеляційний суд Хмельницької області 03.08.2018 видав довідку про те, що станом на січень 2018 року розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначені/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 32626,37 грн., у тому числі: посадовий оклад - 19382,00 грн.; доплата за вислугу років - 11629,20 грн.; матеріальна допомога на оздоровлення (її місячна частка) - 1615,17 грн. (остання складова суддівської винагороди вказана у довідці на підставі постанови Хмельницького міськрайонного суду від 23.12.2016).

Вважає, що відповідно до вказаної довідки перерахунок щомісячного довічного грошового утримання мав бути проведений з 01.01.2018, у тому числі й з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення. Однак ГУ ПФ України в Хмельницькій області листом від 09.10.2018 № 2283/Ц-8 повідомило, що право на перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання у нього виникло з 01.08.2018, а відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” матеріальна допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди, тому не враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання.

Протиправною бездіяльністю відповідача йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, приниженні честі та гідності, у тому числі через неможливість домогтися від державного органу та його посадових і службових осіб перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 у встановленому законом і судом прядку та неможливість реалізувати право мирно володіти відповідною частиною майна, а також через зневіру у належне виконання органом Пенсійного фонду своїх обов'язків щодо нього як фізичної особи та як судді у відставці (арк. спр.24-28).

Відповідно до ухвали від 03.12.2018, суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 2-3).

Ухвалою від 21.12.2018 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін (арк. спр. 138-139).

19.12.2018 до суду надійшов Відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить в задоволенні позову відмовити. Вказує, зокрема, що Закон України № 2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набрав чинності з 22.07.2018 року, тому перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 проведено з 01.08.2018 року. Крім цього, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, тому підстави для зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням допомоги на оздоровлення відсутні, що підтверджується постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2018 року по справі № 686/6866/17. Жодних неправомірних дій (бездіяльності) головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не вчинено, та, відповідно, відсутні правові підстави для задоволення вимог щодо стягнення моральної шкоди (арк. спр. 132-134).

21.12.2018 до суду надійшла відповідь на Відзив, в якій позивач вказує, зокрема, що пункт перший Розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України № 2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", яким встановлюється час набрання ним чинності з дня, наступного за днем його опублікування, як, власне, і пункти 2-5 цього Розділу, стосується виключно Закону № 2415-VIII і не розповсюджуються на дію в часі інших законів, перелічених в пункті 6 “Прикінцевих та перехідних положень” цього Закону. Подання до ГУ ПФ довідки апеляційного суду про новий розмір суддівської винагороди лише 06.08.2018 не звільняє відповідача від обов'язку провести перерахунок мого щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018, оскільки саме з цієї дати змінився розмір суддівської винагороди. Постанова суду від 23.12.2016 набрала законної сили 02.03.2017, до цього часу є чинною і обов'язковою до виконання всіма органами державної влади (арк. спр. 141-142).

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду у справі № 686/24089/16-а від 23.12.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017, визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому № 8092 від 03.10.2016 (розпорядження № 891493 від 28.10.2016) про призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в сумі 21947 грн. 20 коп., що становить 86 відсотків від грошової винагороди. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з розрахунку 90% від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 03.10.2016 (арк. спр. 7-10).

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 по справі №686/6866/17 скасовано постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії в частині задоволення позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.

У вказаній постанові суду по справі №686/6866/17, зокрема стверджено, що позивач просив зобов’язати провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з 1 грудня 2016 року. Суд дійшов висновку, що розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром суддівської винагороди. Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, тому колегія суддів вважає, що управлінням правомірно відмовлено позивачу у врахуванні її при обчислені щомісячного довічного грошового утримання, а відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині (арк. спр. 118-120).

Апеляційним судом Хмельницької області видано довідку від 03.08.2018 за №06-187/18 про те, що станом на січень 2018 року розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначені/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 32626,37 грн., у тому числі: посадовий оклад - 19382,00 грн.; доплата за вислугу років (60%) - 11629,20 грн.; матеріальна допомога на оздоровлення., яка виплачується судді при наданні відпустки в розмірі посадового окладу, із зазначенням її місячної частки - 1615,17 грн. (підстава: постанова Хмельницького міськрайонного суду віл 23.12.2016 у справі №686/24089/16-а, залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017) (арк. спр. 11).

26.09.2018 позивач подав до ГУ ПФ України в Хмельницькій області заяву, у якій просив провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 відповідно до довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 03.08.2018 за №06-187/18 (арк. спр. 13-14).

ГУ ПФ України в Хмельницькій області листом від 09.10.2018 за №2283/Ц-8 повідомило позивача, що підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 відсутні. Зазначено, що Закон № 2415-VIII набрав чинності з 22.07.2018, отже, враховуючи п. 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, право на перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання виникло з 01.08.2018. Також вказано, що відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” матеріальна допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди, отже, не враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання (арк. спр. 15).

12.11.2018 Апеляційним судом Хмельницької області видано довідку за №06-240/18 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, яка містить інформацію про те, що станом на січень 2018 року його суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 31 011,20 грн., у тому числі: посадовий оклад - 19 382,00 грн.; доплата за вислугу років - 11 629,20 грн. (арк. спр. 19). Відповідач у відзиві на позов вказує про надходження до нього такої довідки того ж дня - 12.11.2018 (арк. спр. 132, зворот).

Також, 12.11.2018 Апеляційним судом Хмельницької області видано судді у відставці ОСОБА_1 довідку за №06-244/18 про те, що з 1 січня 2018 року допомога на оздоровлення, яка виплачується судді при наданні відпустки в розмірі посадового окладу, становить 19382 грн., а її місячна частка складає 1615,17 грн. (арк. спр. 20).

ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.11.2018 за №2481/Ц-8 стверджено, що з 01.08.2018 року позивачу проведено перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання згідно довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 03.08.2018 №06-187/18 (арк. спр. 16).

Відповідно до ч.4 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

22 липня 2018 року набрав чинності Закон України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Цим законом внесено зміни до Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема в абзаці другому пункту 3 розділу ІІ слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Отже, дію цього Закону №1774-VIII поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме: починаючи з 01 січня 2017 року.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1762 гривні.

При цьому суд враховує, що пунктом 4 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Пенсійного Фонду України від 25.01.2008 року № 3-1 (далі - Порядок №3-1), визначено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №3-1 до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Таким чином, оскільки з 01.01.2018, у зв'язку із прийняттям Закону №2415-VІІІ, змінився посадовий оклад суддів, тому раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання позивача як судді у відставці підлягає перерахунку.

Суд звертає увагу, що відповідач не заперечує право позивача на перерахунок раніше призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання, а спір між сторонами виник лише щодо дати, з якої такий перерахунок повинен бути здійснений.

При визначенні такої дати необхідно керуватися пунктом 4 Порядку №3-1 (відповідно до якого перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою), та, враховуючи, що зміна розміру складових суддівської винагороди відбулася з 01.01.2018 (про що Апеляційним судом Хмельницької області видана відповідна довідка) , тому з 01.02.2018 раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання позивача підлягає перерахунку.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу має проводитися з 01.08.2018 (тобто, з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому набрав чинності Закон №2415-VІІІ), оскільки згідно з ч.4 ст.142 Закону №1402-VIII перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання ставиться у залежність від зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а тому, оскільки зміна посадового окладу як складової суддівської винагороди відбулася з 01.01.2018, тому з 01.02.2018 (тобто, з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою) позивачу повинен був здійснений перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Крім того, суд враховує, що Закон №2415-VІІІ, який набрав чинності 22.07.2018, містить застереження щодо зворотної дії у часі правової норми щодо зміни розрахункової величини, з якої в т.ч. обраховується суддівська винагорода, а саме: не з 1600 грн., а з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи з 01.01.2017.

Таким чином, відповідачем протиправно не проведено перерахунок з 01.02.2018 по 31.07.2018 року щомісячного довічного грошового утримання позивачу. Щодо періоду з 01.08.2018, то відповідачем надано належні докази проведення перерахунку та виплати з вказаної дати позивачу щомісячного довічного грошового утримання.

Доводи позивача про неврахування приписів постанови Хмельницького міськрайонного суду від 23.12.2016, якою зобов'язано Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з 03.10.2016, спростовуються наступним.

Відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Аналогічне правове регулювання закріплено в ст.135 Закону України від 2 червня 2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", який набрав чинності 30 вересня 2016 року та діяв на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеного утримання.

Отже, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

Відтак, відсутні правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.

Аналогічна правова позиція неодноразово вказувалась у постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 25 квітня 2018 року по справі №333/4196/17(2-а/333/221/17), від 18 липня 2018 року по справі № 638/12151/17, від 09 листопада 2018 року по справі №730/567/17, від 20 грудня 2018 року по справі №159/1942/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилання позивача на обов'язковість виконання всіма органами державної влади постанови Хмельницького міськрайонного суду у справі у справі № 686/24089/16-а від 23.12.2016 (яка набрала законної сили), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, згідно з ч.7 ст.78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

На думку суду, позивач помилково ототожнив обставини, які встановлені судовим рішенням у справі № 686/24089/16-а, із правовою оцінкою, наданою судом певному факту при розгляді іншої справи, та не врахував, що приписами ч.7 ст.78 КАС України прямо зазначено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Отже, правова оцінка, надана правомірності неврахування матеріальної допомоги на оздоровлення для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в судовому рішенні у справі у справі № 686/24089/16-а від 23.12.2016, не є преюдиціальною для суду у даній адміністративній справі.

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2018 року по справі №800/448/15 також зазначив, що суд може відійти від наданої судами в межах розгляду іншої справи правової оцінки певних юридичних фактів, які мають значення для прийняття рішення.

При цьому суд враховує, що постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 по справі №686/6866/17 скасовано постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в частині задоволення позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення з 01.12.2016. Тобто, уже за період з 01.12.2016 є рішення суду (постанова № 686/24089/16-а від 23.12.2016 стосувалась періоду з 03.10.2016), яке набрало законної сили, яким відмовлено у необхідності врахування матеріальної допомоги на оздоровлення при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Як наслідок, слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.02.2018 по 31.07.2018 відповідно до довідки, виданої 12.11.2018 Апеляційним судом Хмельницької області за №06-240/18 (а не згідно довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 03.08.2018 за №06-187/18, оскільки така включає для обчислення щомісячного довічного грошового утримання матеріальну допомогу на оздоровлення).

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 20000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1-3 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.3,5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При цьому, позивач повинен довести зазначені обставини належними, допустимими та достовірними доказами.

Позивач не надав суду доказів спричинення моральної шкоди, обґрунтування її розміру, тому ним не доведено її завдання йому, наявності причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та душевними стражданнями, приниження честі та гідності, а тому підстави для її стягнення у розмірі 20000 гривень, відсутні.

Аналогічна правова позиція вказана, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року по справі №554/9740/16-а, від 22 грудня 2018 року по справі №826/23650/15.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд, з урахуванням вказаних правових позицій Верховного Суду, дійшов висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону при непроведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.02.2018 по 31.07.2018, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється частково.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн., тому, враховуючи необхідність часткового задоволення позовних вимог, на його користь слід присудити 352,40 гривень.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо непроведення перерахунку довічного грошового утримання ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 по 31.07.2018.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання ОСОБА_1 з урахуванням довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 12.11.2018 за №06-240/18 за період з 01.02.2018 по 31.07.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 352,40 (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16 січня 2019 року

Позивач:

ОСОБА_1 (Залізняка, 14/2, кв. 12, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)

Відповідач:

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя

ОСОБА_3