ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 903/46/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

обов'язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді здійснюються помічником судді Александренко К.І.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко",

представники позивача - Голуб В.А., адвокат (дов. від 04.01.2019), Богун Г.О., адвокат (дов. від 04.01.2019)

відповідач - Волинське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,

представник відповідача - Павленко О.В., головн. спец. відділу (дов. від 26.12.2018),

розглянув касаційну скаргу Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 (головуючий суддя - Василишин А.Р., судді: Бучинська Г.Б., Розізнана І.В.)

у справі № 903/46/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко" (далі - ТОВ "Радивилівмолоко")

до Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)

про визнання недійсним та скасування рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Радивилівмолоко" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Відділення про визнання недійсним та скасування рішення від 30.11.2017 № 24 у справі № 18-17 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Позовна заява мотивована посиланням на: неповне з'ясування Відділенням обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Рішенням господарського суду Волинської області від 02.05.2018 у справі № 903/46/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду попередньої інстанції мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 рішення місцевого господарського суду зі справи № 903/46/18 скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з Відділення на користь ТОВ "Радивилівмолоко" 1762,00 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви, 2643,00 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Відділення, посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову суду апеляційної інстанції зі справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Так, згідно з доводами Відділення, викладеними у касаційній скарзі:

- висновки суду апеляційної інстанції зі справи не ґрунтуються на нормах права, зроблені з порушенням вимог статей 41, 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

- суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про нездійснення Відділенням у розгляді справи № 18-17 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" дослідження бар'єрів вступу та виходу з ринку інших суб'єктів господарювання, без урахування того, що Відділенням було досліджено регіональні ринки молока коров'ячого незбираного для промислової переробки, що закуповується у населення та визначено наявність адміністративних, економічних бар'єрів вступу на ринок інших суб'єктів господарювання;

- на порушення приписів статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційний господарський суд після з'ясування обставин справи не здійснив перевірку їх доказами, пропустивши етап дослідження доказів, відповідно, не ознайомився з результатами дослідження ринків молока коров'ячого незбираного для промислової переробки, що закуповується у населення;

- суд апеляційної інстанції у розгляді справи не взяв до уваги особливу структуру ринків молока коров'ячого незбираного для промислової переробки, без урахування того, що такі ринки є монопсонічними ринками, на яких існує тільки один покупець або група покупців, що сумісно приймають рішення;

- судом не надано оцінки доказам у справі, які подані Відділенням та надано перевагу доказам, поданим ТОВ "Радивилівмолоко".

ТОВ "Радивилівмолоко" у відзиві на касаційну скаргу просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, зазначаючи, зокрема, про те, що судовий акт попередньої інстанції винесений з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що Рішенням АМК:

- визнано ТОВ "Радивилівмолоко" таким, що відповідно до статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами діяльності протягом січня - серпня 2017 року займало монопольне (домінуюче) становище з часткою 100 % та частками, що перевищують 35 % (на ринку заготівлі молока коров'ячого незбираного для промислової переробки, що закуповується у населення) у територіальних межах населених пунктів:

Білин, Зоря, Ворчин, Ліски-Володимир-Волинського району,

Волиця-Лобачівська, Галичани, Гектари, Горохів, Губин, Зелене, Кумовище, Кутрів, Лобачівка, Мерва, Новостав та Старики - Горохівського району,

Біличі, Бужковичі, Грибовиця, Заставне, Іваничі, Іванівка, Лугове, Литовеж, Менчичі, Орищі - Іваничівського району,

Кремеш - Локачинського району,

Парибуби - Старовижівського району,

Замости - Турійського району,

з частками 100%;

у населених пунктах:

Буркачі, Борочиче, Диковини, Мислині, Новосілки, Пірванче, Смолява - Горохівського району,

Волиця, Жашковичі, Переславичі, Риковичі, Кучків, Луковичі, Мишів, Милятин - Іваничівського району,

Колпитів, Привітне - Локачинського району,

Гайки - Турійського району

з частками, що перевищують 35%;

- визнано дії ТОВ "Радивилівмолоко", які полягали в необґрунтованому, поетапному зниженні у квітні - серпні 2017 року (період "великого молока") заготівельних цін на молоко коров'яче незбиране для промислової переробки від населення з 6,00 грн/кг до 4,00 грн/кг (33,3%) за відсутності відповідного економічно обґрунтованого перерахунку оптово-відпускних цін на готову молочну продукцію, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем в межах окремих населених пунктів Володимир-Волинського, Горохівського, Іваничівського, Локачинського, Старовижівського та Турійського районів Волинської області шляхом встановлення таких цін придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

- за вказане порушення на ТОВ "Радивилівмолоко" відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено штраф у розмірі 20 000,00 грн.

Рішення АМК мотивовано, зокрема, такими фактичними даними:

- стандартизована товарна група "молоко коров'яче незбиране для промислової переробки" складається з двох диференційованих товарів - "молоко коров'яче незбиране для промислової переробки, що закуповується у населення" та "молоко коров'яче незбиране для промислової переробки, що закуповується у сільськогосподарських підприємств". Таким чином, товарними межами ринків та предметом дослідження є молоко коров'яче незбиране для промислової переробки, що закуповується у населення;

- територіальними межами ринків молока коров'ячого незбираного для промислової переробки, що закуповується у населення, визначається територія з урахуванням того, що пропозиція товару на ринку молока коров'ячого незбираного для промислової переробки, що закуповується у населення, на відміну від попиту, не має здатності до переміщення за межі адміністративного населеного пункту заготівлі молока коров'ячого незбираного певного району, що обумовлено:

адміністративним бар'єром - наявністю довідки, виданої державною службою ветеринарної медицини на реалізацію молока в певному населеному пункті;

економічними обмеженнями для виробників молока (населення), пов'язаними з необхідністю мати спеціальний автотранспорт для транспортування молока та спеціальне технологічне обладнання та устаткування, що потребує значних капітальних вкладень.

Мешканці населених пунктів позбавлені права вибору, оскільки витрати, пов'язані з доставкою (транспортуванням) молока до іншого молокоприймального підприємства, яке закуповує його за вищими цінами, перевищують очікувану вигоду. Також економічно недоцільним для мешканців населених пунктів є намагання самостійно здійснити реалізацію молока на ринках обласного чи районного центрів;

збільшення собівартості продукції за рахунок порівняно високого рівня витрат на транспортування, що пов'язаний з масштабом виробництва молока коров'ячого незбираного для промислової переробки в особистих підсобних господарствах населення;

- усе заготовлене молоко є рівнозначним за якістю товаром - негатункове із встановленням ціни за одиницю базисної жирності. При цьому продавець не може відмовитися від здачі молока ТОВ "Радивилівмолоко" та вибрати з - поміж інших молокопереробних підприємств те, яке запропонує вищу ціну. Це обумовлено економічними та організаційними обмеженнями - необхідність транспортування з дотриманням спеціальних температурних режимів, рівень транспортних витрат, неможливість постійної щоденної реалізації молока на продовольчих ринках обласного чи районного центрів;

- територіальними межами ринків є адміністративні межі населених пунктів (сіл) районів Волинської області, в яких ТОВ "Радивилівмолоко" займало монопольне (домінуюче) становище з часткою 100% та в яких ТОВ "Радивилівмолоко" займало монопольне (домінуюче) становище з часткою 35% і більше;

- часовими межами визначено проміжок часу, необхідний для здійснення аналізу поведінки ТОВ "Радивилівмолоко", протягом якого відбулося зниження закупівельних цін на молоко коров'яче незбиране для промислової переробки, що закуповується у населення, а також встановлення впливу зазначених дій на конкуренцію;

- отже, часовими межами досліджуваних ринків заготівлі молока коров'ячого незбираного від населення в межах окремих населених пунктів районів Волинської області визначено січень - серпень 2017 року;

- у весняно - літній період значно зростають обсяги надоїв молока коров'ячого незбираного, відповідно, обсяги заготівель молокопереробними підприємствами молочної сировини від населення та від сільгоспвиробників також значно зростають, що підтверджено аналізом щомісячних моніторингів господарської діяльності молокопереробних підприємств, що ведеться Відділенням;

- враховуючи аналіз ринку заготівлі молока коров'ячого незбираного в період "великого молока" за попередні роки (2015-2016 роки), зниження молокопереробними підприємствами заготівельних цін на молочну сировину у 2017 році було передбачуваним, однак значне зниження за відсутності об'єктивних на те причин призводить до ущемлення інтересів споживачів даної послуги - населення і господарств та вказує на ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку заготівлі молока коров'ячого незбираного для промислової переробки від населення та господарств в територіальних межах окремих населених пунктів районів Волинської області;

- при аналізі моніторингу рівня закупівельних цін на молоко коров'яче незбиране протягом січня - травня 2017 року Відділенням було встановлено значне, поетапне зниження ТОВ "Радивилівмолоко" рівня мінімальних заготівельних цін на молоко для промислової переробки, заготовленого від населення;

- так, починаючи з лютого 2017 року ТОВ "Радивилівмолоко", здійснюючи свою господарську діяльність в межах Волинської області знижувало рівень заготівельних цін на молоко коров'яче незбиране від населення до 33,3% та від сільгоспвиробників до 8,3%;

- водночас ТОВ "Радивилівмолоко" при значному зниженні заготівельних цін на молочну сировину від населення відповідного зниження оптово-відпускних цін на готову молочну продукцію не провело. З 09 травня 2017 року зниження цін відбулося лише до 4,8% цільномолочної продукції та до 15,8% на продукцію з терміном придатності до 12 місяців (масло, сир твердий);

- з початком сезону "великого молока" у 2015-2016 роках у результаті зростання обсягів надоїв молока коров'ячого незбираного обсяги заготівель ТОВ "Радивилівмолоко" молочної сировини для промислової переробки від населення в загальному по ТОВ "Радивилівмолоко" значно зростали, до 3,2 разів та 6,9 разів відповідно;

- у 2017 році було збільшено обсяги заготівлі молочної сировини від населення в загальному по ТОВ "Радивилівмолоко" у травні-червні відповідно до січня до 4,1 разів. Обсяги заготівлі ТОВ "Радивилівмолоко" молока коров'ячого від населення в цей же період у межах Волинської області були збільшені до 3,3 разів;

- водночас значного зростання обсягів заготівлі молочної сировини від сільгоспвиробників ТОВ "Радивилівмолоко" в період "великого молока" у 2017 році не відбулося: в загальному по ТОВ "Радивилівмолоко" зростання заготівлі становило 14,6%, а в межах Волинської області дані обсяги заготівлі зменшилися до 5,5%;

- таким чином, ТОВ "Радивилівмолоко", значно наростивши обсяги заготівлі молока коров'ячого незбираного від населення у травні - червні, відповідно до січня 2017 року (до 4,1 раз), виготовлення готової молочної продукції здійснює з дешевшої на 51,3% молочної сировини, що була заготовлена від населення (травень -червень: 4,0 грн./кг (заготівельна ціна від населення)/7,8 грн./кг (заготівельна ціна від сільгоспвиробників) = 51,3%;

- проте економічно обґрунтованого зниження оптово-відпускних цін на готову молочну продукцію ТОВ "Радивилівмолоко" протягом травня - червня 2017 року не провело;

- так, у сезон "великого молока" у 2017 році ТОВ "Радивилівмолоко" при зниженні заготівельних цін від населення на 33,3% мало можливість здійснити перерахунок на зниження оптово-відпускних цін на готову молочну продукцію до 25,3-30,0%, проте провело перерахунок лише до 15,8%;

- зниження вартості закупівлі 1 т молока для промислової переробки повинно призвести до зниження оптово-відпускних цін на готову молочну продукцію. У разі, якщо зниження цін готової молочної продукції не відбулося, здешевлення молочної сировини призводить до підвищення рівня рентабельності виробництва молочної продукції;

- аналіз динаміки оптово-відпускних цін на окремі види готової молочної продукції ТОВ "Радивилівмолоко" показав, що поетапне зниження вартості закупівлі молочної сировини від населення протягом березня - серпня 2017 року не враховано під час встановлення ТОВ "Радивилівмолоко" оптово-відпускних цін на готову молочну продукцію;

- порівняльний аналіз свідчить про відсутність взаємозалежності між зниженням вартості закупівлі молочної сировини від населення (33,3%) та зниженням оптово-відпускних цін на обрані для аналізу види готової молочної продукції ТОВ "Радивилівмолоко" (до 15,8%);

- своїми діями ТОВ "Радивилівмолоко" могло завдати шкоди здавачам молока коров'ячого незбираного, при розрахунку з якими у квітні - серпні 2017 року у порівнянні до січня - березня 2017 року необґрунтовано знизило заготівельні ціни на молоко коров'яче незбиране від населення до 33,3% (з 6 грн./кг до 4,0 грн./кг) та споживачам готової молочної продукції, оскільки збільшило оптово-відпускні ціни на готову молочну продукцію без об'єктивних на те причин;

- такі дії ТОВ "Радивилівмолоко" на ринку заготівлі молока коров'ячого незбираного для промислової переробки від населення без економічного обґрунтування призвели до значного зниження у травні-червні 2017 року закупівельних цін на молоко, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції;

- вказана цінова політика ТОВ "Радивилівмолоко" супроводжується втратою мотивації сільського населення займатися молочним скотарством та призводить до скорочення поголів'я корів в особистих селянських господарствах;

- зниження заготівельних цін на молоко коров'яче незбиране для промислової переробки від населення у квітні - серпні 2017 року було б виправдане, якби молочна продукція дешевшала б у спеціалізованих магазинах, міні -, гіпер -, супермаркетах. Проте моніторинг цін на готову молочну продукцію свідчить, що ціни на молочні продукти зберігаються на рівні лютого-березня 2017 року, а по деяких позиціях встановлено їх підвищення;

- враховуючи зазначене, дії ТОВ "Радивилівмолоко" в результаті зниження мінімальних закупівельних цін на молоко коров'яче незбиране від населення на 4,0 грн./кг могли призвести до порушення прав споживачів та завдали їм шкоди, оскільки об'єктивних причин для значного зниження заготівельних цін на молоко коров'яче незбиране від населення в період "великого молока" за відсутності відповідного економічно обґрунтованого перерахунку оптово-відпускних цін на готову молочну продукцію не встановлено;

- внаслідок таких дій доведено ущемлення інтересів споживачів - сільського населення - здавачів молока коров'ячого та ущемлення інтересів споживачів - населення, яке є споживачем готової молочної продукції.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Згідно з приписами статті 3 вказаного Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

В силу приписів статті 6 означеного Закону Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Як унормовано пунктом 11 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.

Обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.

Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 N 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Закон України "Про Антимонопольний комітет України" не покладає на Антимонопольний комітет України та його органи здійснення контролю у сфері застосування вільних цін і тарифів. Водночас за пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлення, зокрема, таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, кваліфікується як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Отже, зазначені органи можуть здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції і у встановленні та застосуванні вільних цін і тарифів. Зазначене не було враховано у розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 13 вказаного Закону зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 2 частини першої статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Відповідно до частини першої статті 48 наведеного Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу.

За порушення, передбачені, зокрема, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладаються штрафи в розмірі, передбаченому абзацом другим частини другої статті 52 названого Закону.

Підставами для скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Місцевий господарський суд, на відміну від суду апеляційної інстанції, з'ясувавши встановлену також і в оспорюваному рішенні наявність у наведених в даній постанові випадках у діях ТОВ "Радивилівмолоко" порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на досліджуваному ринку в територіальних межах окремих населених пунктів районів Волинської області шляхом встановлення таких цін придбання або реалізації товару (молока коров'ячого незбираного для промислової переробки, що закуповується у населення), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, за що на Товариство в межах розміру, визначеного Законом України "Про захист економічної конкуренції", накладено штраф, беручи до уваги те, що органи Антимонопольного комітету України можуть здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції і у встановленні та застосуванні вільних цін і тарифів, а також з огляду на відсутність визначених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним, - дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Апеляційний господарський суд помилково наведеного не врахував, як і того, що Відділенням у Рішенні було здійснено дослідження регіональних ринків молока коров'ячого незбираного для промислової переробки, що закуповується у населення, та визначено наявність адміністративних, економічних бар'єрів вступу на ринок інших суб'єктів господарювання. Зазначене призвело до безпідставного скасування законного та обґрунтованого рішення місцевого господарського суду зі справи.

Доводи ТОВ "Радивилівмолоко", викладені у відзиві про те, що судом попередньої інстанції було всебічно з'ясовано обставини справи та прийнято постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права спростовуються викладеним вище.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Згідно з приписами пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

У відповідності до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі.

Поворот виконання постанови суду апеляційної інстанції Касаційним господарським судом не здійснюється за відсутності відповідної заяви Відділення та документа, який підтверджував би те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку (частина шоста статті 333 ГПК України), що не позбавляє Відділення права, за наявності відповідних підстав, звернутися до суду першої інстанції із заявою про поворот виконання постанови суду апеляційної інстанції у відповідності до приписів частин дев'ятої та десятої статті 333 ГПК України.

У зв'язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позову відмовлено повністю - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору в сумі 3524,00 грн. за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з ТОВ "Радивилівмолоко" на користь Відділення.

Керуючись статтями 129, 308, 312, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у справі № 903/46/18 скасувати.

3. Рішення господарського суду Волинської області від 02.05.2018 у справі № 903/46/18 залишити в силі.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко" на користь Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 3524,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

5. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко