РІШЕННЯ

Іменем України

16 січня 2019 року

м. Чернігів

справа № 927/854/18

Господарський суд Чернігівської області, у складі головуючого судді Фесюри М.В. за участю секретаря Скороход А.О., у судовій справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766

в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", проспект Перемоги, 76, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 01189425

до відповідача:Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Чернігівській області, вул. Шевченка, 28, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 34759704

про стягнення 38 753,83 грн

представники сторін:

позивача: ОСОБА_1, відповідача: ОСОБА_2

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Чернігівської філії подано позов до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Чернігівській області (надалі - Управління спецзв'язку) про стягнення 38 753,83 грн заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач по закінченню строку дії договору №1576060.15 про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку від 24.04.15, новий Договір не уклав, при цьому не звільнив кабельну каналізацію електрозв'язку (надалі - ККЕ) ПАТ "Укртелеком" від належних йому кабелів та продовжив використання ККЕ без будь-яких правових підстав і не здійснюючи жодної оплати за використання ККЕ протягом 2016-2017 р.р.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.18 справа №927/854/18 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 28.11.18 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання). Також цією ухвалою встановлено відповідачу - п’ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду відзиву на позов з доданими до нього документами.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення ухвала суду від 26.11.18 отримана відповідачем 30.11.18.

14.12.18 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього документами.

Також 14.12.18 від відповідача надійшли клопотання:

-від 14.12.18 №51/01-1210 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін;

- від 14.12.18 №51/01-1209 про витребування доказів, які підтверджують право власності (володіння) на кабельну каналізацію електрозв’язку;

Ухвалою суду від 18.12.18 ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 16.01.19. Також судом ухвалено клопотання відповідача про витребування доказів прийняти до розгляду та здійснити розгляд останнього в судовому засіданні.

Також 14.12.18 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву від 14.12.18 №51/01-1208, яким у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі з підстав наступного. Відповідач зазначає, що на момент закінчення дії Договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку №1576060.15 від 24.04.15 виник спір щодо правового режиму кабельної каналізації електрозв’язку, а відповідно до абз. 4 п. 8 розділу V «Допуск до ККЕ» Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, (затверджених рішенням від 12.07.12 №359 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, надалі – НКРЗІ), у разі якщо на день припинення договору між замовником та постачальником має місце спір, демонтаж та видалення кабелю із ККЕ забороняються до вирішення спору у встановленому законодавством порядку.

Також відповідач в заперечення позовних вимог посилається на наступне:

-договір від №1576060.15 від 24.04.15 про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку повністю виконаний сторонами та є таким, що припинив свою дію по закінченню строку, на який договір укладено;

-сторони не домовились стосовно укладення нового договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку та такий договір не укладено з вини позивача, оскільки останній ухилявся від надання документів, які підтверджують право власності (володіння) на кабельну каналізацію електрозв’язку, що унеможливило укладення нового договору;

-за своєю природою договір про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку є договором найму (оренди), а ККЕ – є нерухомим майном, плата за користування яким справляється на користь власника майна, або особи, уповноваженої на це власником;

-позивачем не підтверджено в установленому порядку право власності на кабельну каналізацію електрозв’язку, а отже останній не може надавати її в користування та отримувати платню за вказане;

-взяття бюджетних зобов'язань, без дотримання вимог «Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів коштів в органах Державної казначейської служби України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.12, Бюджетного кодексу України, «Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. №228, вважається бюджетним правопорушенням;

Суд відзив відповідача разом з додатками залучив до матеріалів справи.

18.12.18 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача від 18.12.18 №14-11/474 з додатками. Суд відзив з доданими доказами залучив до матеріалів справи.

Відповідно до змісту відповіді позивача, останній зазначає про наступне. Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за фактичне користування відповідачем кабельної каналізації електрозв’язку в 2016 та 2017 роках за період з 01.01.16 по 31.12.17, та зазначене, в свою чергу, підтверджується тим, що після закінчення строку дії договору 31.12.15 відповідач не демонтував розміщені кабелі електрозв’язку; позивач відповідно до п.5.8. розділу V Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку не має права самостійно демонтувати кабелі зв’язку відповідача, оскільки останній є бюджетною установою; відповідач відмовився укладати надіслані ПАТ "Укртелеком" проекти договорів на використання за 2016 та 2017 роки та не звертався протягом 2016 та 2017 р.р. до інших ймовірних власників ККЕ з питань укладення договору на користування ККЕ; факт користування ККЕ в м. Чернігові, м. Мена та м. Козелець підтверджується актами звіряння обсягів ККЕ Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком" протягом 2016-2017 років, підписаними представниками обох сторін; відповідач в 2018 році уклав договір на користування ККЕ з ПАТ "Укртелеком" на строк з 01.01.18 по 31.12.18 на ті ж ділянки, які були предметом договору №1576060.15 від 24.04.15 та перелічені в актах звіряння обсягів ККЕ за період з 01.01.16 по 31.12.17, підписаними представниками обох сторін. Також позивач зазначив, що відповідно до п.2 розділу I Правил надання в користування ККЕ (затверджені рішенням НКРЗІ від 12.07.16 №359) постачальником послуг з надання в користування ККЕ є оператори, провайдери телекомунікацій, що є власниками (володільцями) ККЕ і на договірних умовах надають в користування ККЕ замовникам для власних потреб або для телекомунікаційних послуг. Позивач має статус оператора телекомунікацій відповідно до рішення НКРЗІ від 28.09.2006 р. №384 ПАТ "Укртелеком" включено до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за №74. Так, вказує позивач, укладення відповідного договору здійснюється не лише із власником, але із володільцем і оператором відповідної інфраструктури або окремих її елементів. Позивач, посилаючись на ч.3 ст. 397 Цивільного кодексу України, вказує на те, що відповідачем не наведено доказів неправомірного володіння ККЕ ПАТ "Укртелеком" в м. Чернігові, м. Мена та м.Козелець, в яких розміщені його кабелі електрозв’язку.

Також 21.12.18 до канцелярії суду від відповідача надійшли письмові заперечення на відзив позивача (від 21.12.18 №51/01-1245). Згідно змісту останніх, оскільки на момент закінчення дії договору №1576060.15 від 24.04.15 виник спір щодо правового режиму кабельної каналізації електрозв’язку, отже у відповідності до абз. 4 п.8 розділу V «Допуск до ККЕ» Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку» демонтаж та видалення кабелю із ККЕ заборонено;-оскільки дія договору №1576060.15 від 24.04.15 закінчилася 31.12.15, положення п.2 розділу I Правил використання кабельної каналізації електрозв’язку виключає надання в користування ККЕ за відсутності укладеного договору; оскільки позивачем не підтверджено в установленому законом порядку право власності (володіння) на ККЕ, тому позивач не може надавати її в користування та отримувати платню за вказане.

Суд письмові заперечення відповідача від 21.12.18 №51/01-1245 залучив до матеріалів справи.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано повністю. Присутній в судовому засіданні представник відповідача у задоволенні позовних вимог заперечив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (надалі - Укртелекомом) та Управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області (надалі - Замовник) укладено Договір №1576060.15 про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку.

Згідно з п.1.1., 1.2.Договору кабельна каналізація електрозв'язку (ККЕ) - це обладнання і споруди Укртелекому, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій, що включають трубопроводи, закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, на мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання;

канал кабельної каналізації електрозв'язку - це окремо виділені місця в колекторах, телекомунікаційних колодязях, тунелях, акведуках, шляхопроводах, на мостах, мостових переходах, естакадах, трубопроводах, а також інші надземні та підземні інженерні споруди, що призначені для прокладання або використовуються для прокладання магістральних, з'єднувальних та розподільних проводових і волоконно-оптичних кабелів електрозв'язку, а також розміщення супутніх лінійних технічних засобів телекомунікацій.

Відповідно до п.2.1. Договору, предметом цього договору є технічні, організаційні та економічні умови надання в користування ККЕ Укртелекому.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що Укртелеком відповідно до умов цього договору надає замовнику в користування ККЕ, що передбачає виконання комплексу організаційно-технічних заходів та надання таких послуг:

а)бронювання місця в ККЕ Укртелекому;

б)погодження робочого проекту;

в)технічний нагляд за роботою Замовника в ККЕ Укртелекому;

г)надання місця в каналі ККЕ;

ґ )використання ККЕ Укртелекому.

Відповідно до п. 2.3., 2.4. Договору замовник зобов'язується оплачувати послуги відповідно до умов цього договору, додатків до нього та додаткових угод. Сторони в рамках договору взаємодіють відповідно до Порядку використання технічних засобів телекомунікацій і ресурсів телекомунікаційних мереж в інтересах державної системи урядового зв’язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005р. №805 (зі змінами) та інших нормативно-правових актів України.

Згідно з п. 3.2. п.п. 3.2.1., 3.2.2. Договору Замовник зобов’язаний:

своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за цим Договором відповідно до його умов та вимог чинного законодавства України, на підставі виставлених Укртелекомом рахунків та підписаних Сторонами актів виконаних робіт (наданих послуг);

повернути підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) протягом п’яти робочих днів з дня отримання акту або надати обґрунтовані причини його непідписання. У разі не повернення акту виконаних робіт (наданих послуг) в зазначений термін, акт вважається підписаним.

п.п.3.4.3. пункту 3.4. Договору передбачено, що замовник має право отримати оплачене місце в каналі ККЕ Укртелекому та використовувати протягом строку дії Договору.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що ціна договору складається із сумарної вартості послуг, передбачених цим Договором і складає 20 877,00 грн, в т.ч. ПДВ – 3479,40 грн. Вартість послуг за цим Договором визначається на підставі Граничних тарифів на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій (далі – Граничні тарифи), затверджених рішенням НКРЗІ від 30.12.13 №861, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.02.2014р. за №230/250075. Граничні тарифи застосовуються для здійснення розрахунків за цим Договором з дня набрання ними чинності або внесення до них змін.

Відповідно до п. 4.8., 4.9. Договору вартість послуг з використання ККЕ визначається відповідно до Граничних тарифів та встановлюється в додатках №4/1-3/N до Договору. Оплату послуги з використання ККЕ Замовник здійснює щомісячно не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі виставлених Укртелекомом рахунків та підписаних Сторонами актів виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно з п.4.11. Договору на вартість усіх послуг, зазначену у відповідних додатках до Договору, додатково нараховується податок на додану вартість за ставкою, визначеною відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 10.1. Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2015 року. Умови цього договору застосовуються до відносин сторін, які виникли з 1 січня 2015 року.

За умовами п.11.1. Договору передбачені цим Договором права та обов'язки Укртелекому, в тому числі проведення розрахунків, виконуються Чернігівською філією ПАТ "Укртелеком".

На виконання умов договору ПАТ "Укртелеком" надало Управлінню спецзв'язку в користування ККЕ відповідно до Додатку №1/1 до договору, а Управління спезв'язку відповідно до додатку №4/1-4/N до договору, п.3.4, 4.8, 4.9 договору здійснювало оплату за таке користування в повному обсязі протягом 2015 року.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Згідно з ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.7 ст. 27 Закону України "Про телекомунікації", оператори телекомунікацій, незалежно від форм власності, в першу чергу надають у користування на договірних засадах ресурси своїх мереж державній системі урядового зв’язку, національній системі конфіденційного зв’язку, органам з надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань у порядку, встановленому ЦОВЗ.

Згідно з пунктом 2 розділу І Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації 23.08.2012р. №428 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 за №1571/21883 у редакції, чинній на момент укладення між сторонами договору, та яка відповідає редакції Правил згідно з рішенням НКРЗІ від 12.07.2016р. №359, використання ККЕ - це послуга постачальника з надання замовнику у користування місця у каналі ККЕ на договірних умовах на певний строк. Замовник - це суб'єкт господарювання, який отримує у постачальника на договірних засадах послуги з надання в користування ККЕ. Постачальник- це оператор, провайдер телекомунікацій, що є власниками (володільцями) ККЕ і на договірних умовах надають в користування ККЕ замовникам для власних потреб або для надання телекомунікаційних послуг.

Отже з огляду на викладене вище використання ККЕ є послугою, яка надається постачальником, а укладений сторонами договір №1576060.15 від 24.04.15 про надання в користування ККЕ є договором про надання послуг та крім загальних положень щодо послуг і зобов"язань за Господарським і Цивільним кодексами України, підпадає під регулювання спеціальними нормами Закону України "Про телекомунікації" і Правилами надання в користування ККЕ.

Пунктом п.5.8 розділу V Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку зазначено, що у разі закінчення строку дії договору здійснюється вивільнення ресурсів зайнятої ККЕ. Замовник зобов'язаний демонтувати кабелі електрозв'язку протягом двадцяти робочих днів з дня розірвання договору або закінчення строку його дії, якщо договором не визначено інше.

При цьому, постачальник не має права самостійно демонтувати кабелі зв"язку замовника, якщо останній є бюджетною установою.

Так, сторонами по справі не заперечується надання та отримання послуг за договором в період його дії з 01.01.2015 по 31.12.2015. Тобто, обставини розміщення кабелів електрозв"язку відповідача в ККЕ, наданих в користування позивачем за договором, є підтвердженими.

По закінченню строку дії договору Управління спецзв"язку не демонтувало свої кабелі з ККЕ та продовжило їх фактичне використання на ділянках, перелік яких зазначено в Додатку №1/1 до договору, що ним не оспорюється.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розділом VI Правил встановлено, що за надані постачальником послуги з надання в користування ККЕ замовник здійснює їх оплату згідно з договором про надання в користування ККЕ. НКРЗІ встановлює тарифи на надання в користування ККЕ, які передбачають надання замовнику послуг з: розробки та видачі ТУ; погодження робочого проекту; технічного нагляду постачальником ККЕ; бронювання місця в ККЕ; надання місця в каналі ККЕ; використання ККЕ. Надання в користування ККЕ здійснюється постачальником за тарифами, встановленими НКРЗІ з дня набрання ними чинності або внесення змін до них.

Пунктом 4 частини 2 ст.66 Закону України "Про телекомунікації" визначено, що державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій.

Граничні тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій затверджені рішенням НКРЗІ від 30.12.2013 №861.

Таким чином, користування ККЕ є платною послугою за регульованим тарифом. Чинне законодавство не передбачає безоплатного користування ККЕ, а отже суб'єкти, якими отримано послуги з надання в користування ККЕ, зобов'язані оплатити такі послуги за встановленим тарифом.

Згідно пояснень позивача, наявних в матеріалах справи актів звіряння обсягів ККЕ ЧФ ПАТ "Укртелеком", які використовувало Управління Держспецзв'язку в Чернігівській області для розміщення власних кабелів зв'язку протягом січня-листопаду 2016 року, грудня 2016 року, січня - листопаду 2017 року, грудня 2017 року, і наданого розрахунку заборгованості (а.с. 13-17), при виставленні рахунків на оплату позивачем використано граничні тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій, затверджені рішенням НКРЗІ від 30.12.2013 №861 згідно зі ст.5 "Граничні тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій" з коефіцієнтом 0,2 до тарифу.

Зазначений вид послуги передбачений п.п. ґ п.2.2. Договору, Правилами, розрахунок оплати був здійснений також за послугу "Використання ККЕ".

Так, позивачем за використання ККЕ Управлінню спецзв'язку нараховано плату за період з 01.01.2016 по 01.11.2016 в сумі 17812,96 грн, за грудень 2016 року в сумі 1611,39 грн, з 01.01.17 по 01.11.17 в сумі 17725,29 грн, за грудень 2017 року в сумі 1604,19 грн, всього на загальну суму 38 753,83 грн. Відповідач щодо розрахунку позивача та застосованих тарифів не заперечив, акти звіряння обсягів ККЕ ЧФ ПАТ "Укртелеком", які використовувало Управління Держспецзв'язку в Чернігівській області для розміщення власних кабелів зв'язку протягом січня-листопаду 2016 року, грудня 2016 року, січня - листопаду 2017 року, грудня 2017 року відповідачем отримано без зауважень щодо нарахованих сум з оплати послуги.

В матеріалах справи відсутні докази демонтажу кабелів електрозв'язку та видалення відповідачем кабелю із ККЕ, які було надано позивачем за Договором №1576060.15 від 24.04.15 згідно додатку до Договору №1/1. Таким чином, зазначене свідчить про фактичне використання відповідачем ККЕ, а отже відповідач отримував надані позивачем послуги.

Також суд відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для демонтажу і видалення кабелю з ККЕ у зв'язку з наявністю спору на день припинення договору, виходячи з наступного. Відповідно до розділу IV Правил, досудове врегулювання спорів між замовником та постачальником, які виникають на будь-яких етапах укладення та виконання договору, вирішується шляхом проведення двосторонніх консультацій та переговорів. Консультації та переговори проводяться уповноваженими представниками замовника та постачальника ККЕ після попереднього повідомлення однієї зі сторін про ініціювання проведення переговорів. Якщо за результатами переговорів з’ясовано, що сторони не можуть дійти згоди щодо укладення чи виконання договору, позиції сторін оформлюються у вигляді протоколу розбіжностей. Кожна зі сторін може направити протокол розбіжностей разом із заявою про врегулювання спору в Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі - НКРЗІ). За результатами розгляду заяви НКРЗІ надає сторонам рекомендації щодо досудового врегулювання спору. У разі неможливості досудового врегулювання спору між сторонами шляхом переговорів або відповідно до пункту 2 цього розділу спір вирішується в судовому порядку. В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази того, що між сторонами вирішується спір, докази передання будь-якого спору на вирішення до компетентного органу відсутні, тоді як за пунктом 8 розділу V Правил демонтаж та видалення кабелю із ККЕ забороняються лише до вирішення спору у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи положення наведених вище норм та встановлених фактичних обставин справи, а саме: продовження використання відповідачем після закінчення дії договору №1576060.15 від 24.04.15 каналів кабельної каналізації електрозв'язку, постачальником послуги з використання якої є позивач, нездійснення оплати за таке використання та відсутність в матеріалах справи доказів демонтажу кабелів електрозв'язку, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно клопотання відповідача від 14.12.18 №51/01-1209 про витребування доказів, які підтверджують право власності (володіння) ПАТ "Укртелеком" на кабельну каналізацію електрозв’язку, суд зазначає наступне.

Так, ч.1 ст.1 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що власник (володілець) ККЕ це суб'єкт господарювання, у власності (володінні) якого перебувають уся інфраструктура кабельної каналізації електрозв'язку або окремі її елементи, набуті на належній правовій підставі, призначені для забезпечення доступу до телекомунікаційної мережі загального користування.

Згідно з Правилами постачальником у правовідносинах з надання в користування ККЕ є оператор, провайдер телекомунікацій, що є власниками (володільцями) ККЕ.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про телекомунікації" оператор телекомунікацій - суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про телекомунікації" визначено, що взаємодія операторів телекомунікацій з органами державної влади та органами місцевого самоврядування стосовно отримання ними телекомунікаційних послуг здійснюється на договірних засадах відповідно до законодавства України.

Частиною 7 статті 27 вказаного вище Закону встановлено, що оператори телекомунікацій, незалежно від форм власності, в першу чергу надають у користування на договірних засадах ресурси своїх мереж державній системі урядового зв’язку, національній системі конфіденційного зв’язку, органам з надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань у порядку, встановленому ЦОВЗ.

З наведених вище положень законодавства вбачається, що укладення відповідного договору здійснюється не лише власником, але і з володільцем і оператором відповідної інфраструктури або окремих її елементів.

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "Укртелеком" є оператором телекомунікацій.

Позивач внесений до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за видом діяльності, зокрема, надання в користування каналів електрозв'язку з правом здійснення їх технічного обслуговування та експлуатації.

У володінні ПАТ "Укртелеком" перебувають ККЕ, які передано відповідачеві в користування за договором, що не заперечується відповідачем.

Предметом спору по даній справі є стягнення плати за фактично надані послуги з користування ККЕ, а не спір з приводу права власності на ККЕ.

Отже, клопотання відповідача про витребування доказів, які підтверджують право власності (володіння) позивача на кабельну каналізацію електрозв’язку задоволенню не підлягає з викладених вище підстав.

З цих же підстав судом не приймається заперечення відповідача стосовно відсутності права позивача укладати договір про надання в користування ККЕ.

Частиною1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Чернігівської філії до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Чернігівській області про стягнення 38 753,83 грн заборгованості за використання каналів кабельної каналізації електрозв'язку підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 129, 237-241, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Чернігівській області (вул. Шевченка, 28, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 34759704) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766, р/р 26007010194910 в ПАТ «Альфа-Банк» м. Київ, МФО 300346) в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (проспект Перемоги, 76, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 01189425) заборгованість за користування каналами кабельної каналізації електрозв’язку в сумі 38 753, 83 грн та 1762,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 17 січня 2019 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/