ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2019 р. Справа № 924/862/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Желіхівської О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Груп", м. Броники Новоград-Волинського району Житомирської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт", с. Лотівка Шепетівського району Хмельницької області

про зобов'язання повернути майно

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - згідно з ордером від 13.09.2018 р. серії КВ №424076

від відповідача: не з’явився

Рішення ухвалюється 10.01.2019 р., оскільки в судовому засіданні 20.12.2018 р. постановлено ухвалу про оголошення перерви.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив : товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей-Груп", м. Броники Новоград-Волинського району Житомирської області звернулось до суду з позовом, в якому просило зобов'язати товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт", с. Лотівка Шепетівського району Хмельницької області повернути пшеницю спельту лущену органічну в кількості 400,518 тон в натурі як безпідставно набуте майно. В обґрунтування вимог посилався на те, що відповідач без достатньої правової підстави утримує 400,518 тон пшениці загальною вартістю 874318,34 грн., яка належить позивачу та знаходиться в приміщенні, яке орендувалось позивачем на підставі договору оренди від 03.01.2017 р. №03/01-17.

Ухвалою суду від 05.10.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 29 жовтня 2018 р.

Ухвалами суду від 29.10.2018 р., 08.11.2018 р., 26.11.2018 р. підготовче засідання у справі відкладалось. Ухвалою суду від 26.11.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Ухвалою суду від 12.12.2018 р. закрито підготовче провадження у справі; справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 20.12.2018 р. У судовому засідання 20.12.2018 р. постановлено ухвалу про оголошення перерви на 10.01.2019 р.

Відповідач у відзиві на позов (від 23.10.2018 р.) зауважив, що позивач не довів наявності станом на 31.12.2017 року в орендованому приміщенні 512,638 тон пшениці спельти лущеної органічної.

Позивач у відповіді на відзив (від 06.11.2018 р.) зауважив, що відповідач обізнаний про наявність в орендованому приміщенні пшениці позивача, що підтверджується складською квитанцією на зерно від 30.09.2017 р. №125, оригінал якої повинен бути наявний у відповідача, та витягом від 05.11.2018 р. №13985 з реєстру складських документів на зерно.

Відповідач у поясненнях (від 01.11.2018 р.), запереченнях (від 23.11.2018 р.) на відповідь на відзив звернув увагу на те, що з витягу з реєстру складських документів слідує, що квитанція від 30.09.2017 р. №125 станом на 31.07.2018 р. погашена по причині отримання зерна власником СДЗ.

Позивачем в порядку ст. 46 ГПК України було подано та судом прийнято (26.11.2018 р.) заяву, в якій просить зобов'язати ТОВ "Лотівка Еліт" повернути ТОВ "Цефей-Груп" пшеницю спельту лущену органічну в кількості 400,518 тон в натурі, обґрунтовуючи невиконанням відповідачем вимог укладеного між сторонами договору зберігання пшениці спельти лущеної та наслідками такого невиконання, передбаченими ст. ст. 949, 953 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог посилається, зокрема на те, що відповідач прийняв на зберігання 30.09.2017 р. від позивача 512638 кг пшениці м'якої, при цьому наявна у матеріалах справи складська квитанція №125 від 30.09.2018 р. засвідчує наявність укладеного між сторонами договору зберігання. Вважає, що оскільки відповідачем станом на 19.11.2018 р. не виконано обов'язок зберігача (зернового складу) щодо повернення зерна, є підстави для зобов'язання його виконати такий обов'язок.

У поясненнях (від 12.12.2018 р.) відповідач з огляду на заяву позивача про зміну підстав позову зазначає, що між сторонами не було укладено у письмовій формі жодного договору складського зберігання зерна, а взаємовідносини сторін базувались лише на складській квитанції №125 від 30.09.2017р., погашення якої відбулось 31.07.2018р. по причині отримання зерна власником СДЗ. Інших складських квитанцій, позивачу не надавалось. Стверджує, що між сторонами відсутні будь-які взаємовідносини по зберіганню зерна.

Представник позивача наполягла на задоволенні позову, вказуючи на неправомірність дій відповідача щодо неповернення пшениці спельти лущеної органічної в кількості 400,518 тон в натурі.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Позивачем у матеріали справи надано копію договору оренди №03/01-17 від 03.01.2017 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Груп" (орендар) (далі - договір), відповідно до якого орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування без права викупу нежитлове приміщення, визначене в п. 1.2 цього договору - нежитлова будівля зерноскладу №11, місцезнаходження: Хмельницька область, м. Славута, вул. Привокзальна, 86, загальна площа: 1030,8 кв. м. (п.п. 1.1, 2.1 договору).

Орендар зобов'язується використовувати приміщення у власній господарській діяльності, а саме: для зберігання та очистки органічної продукції (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 3.1 договору предмет оренди повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем протягом 3 днів з моменту укладення цього договору.

Приймання предмета оренди в оренду та повернення з оренди оформляється сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі (п. 3.2 договору).

За умовами п. 3.3 договору предмет оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі предмета в оренду.

Приміщення на умовах цього договору надається орендарю в оренду до 31.12.2017 р., починаючи з дати підписання акту приймання-передачі (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору після закінчення строку оренди орендар зобов'язаний звільнити приміщення в день закінчення строку оренди та здати його орендодавцю згідно з актом приймання-передачі в технічно справному стані.

Орендар має право, зокрема використовувати об'єкт оренди на власний розсуд за умови, якщо це не суперечить цільовому призначенню об'єкта, та зобов'язаний, з-поміж іншого, після закінчення строку оренди звільнити приміщення протягом 5 календарних днів з дня закінчення строку оренди та здати його орендодавцю згідно з актом приймання-передачі у технічно справному стані з урахуванням природного зносу, включаючи всі поліпшення, які встановлені стаціонарно та є невід'ємною частиною приміщення (п. 6.1 договору).

Згідно з пп. 6.11.1 договору орендодавець зобов'язується забезпечити орендарю можливість безперешкодного користування приміщення відповідно до умов, передбачених цим договором, 24 години на добу і 7 днів на тиждень; згідно з пп. 6.11.3 - прийняти приміщення у орендаря за актом приймання-передачі

Договір оренди припиняється по закінченню строку його дії, достроково за вимогою однієї з сторін, за взаємною згодою сторін, а також в інших випадках, передбачених цим договором (п. 7.1 договору).

У п. 10.1 договору зазначено, що він набуває чинності з дня його підписання сторонами.

Відповідно до акта приймання-передачі майна в оренду до договору оренди від 03.01.2017 р. орендодавець (відповідач) передав, а орендар (позивач) прийняв у строкове платне користування майно: нежитлову будівлю зерноскладу №11 загальною площею 1030,8 кв.м. за адресою: Хмельницька область, м. Славута, вул. Привокзальна, 86.

Договір, акт підписані сторонами, скріплені відтисками їх печаток.

Також сторонами в матеріали справи надано копії складської квитанції на зерно №125 від 30.09.2017 р. (серії АЧ №377080)в якій зазначено, що зерновий склад ТОВ «Лотівка Еліт» (Хмельницька область, м. Славута, вул. Привокзальна, 86) прийняв на зберігання від ТОВ «Цефей-Груп» на підставі договору складського зберігання від 10.06.2017 р. пшеницю м’яку (3 класу), урожаю 2016 року вагою 512638 кг, знеособлене зберігання. Якість зерна засвідчує аналізна картка №1597 від 30.09.2017 р., видана ВТЛ ОСОБА_2 ОСОБА_3 Зерновий склад зобов’язується зберігати зерно в строк до 01.06.2018 р. На копії складської квитанції, наданій відповідачем, зазначена відмітка "Погашено".

У матеріалах справи наявний витяг з реєстру складських документів на зерно від 05.11.2018 р. серії ДП №002656, виданий ДП "Держреєстри України", який засвідчує, що ТОВ "Цефей-Груп" зберігав на ОСОБА_2, ТОВ за адресою: 30002, Хмельницька область, Славута, вул. Привокзальна, 86, зерно згідно договору складського зберігання від 10.06.2016 р. №10/06-2016/ЛЦ. Найменування зерна: пшениця м'яка (3 класу); залікова вага: 512638 кг; термін зберігання зерна на складі: до 01.06.2018 р. На зерно виданий наступний документ: складська квитанція, серія АЧ №377080, поточний номер у реєстрі зернового складу: 125, власник складського документу: ТОВ "Цефей-Груп", дата внесення запису до основного реєстру: 30.09.2017 р., дата погашення складського документа в основному реєстрі: 31.07.2018 р. Ознаки застави зерна: не заставлено.

Позивач у листі (від 02.05.2018 р. №75), адресованому відповідачу, Шепетівському та Славутському відділам поліції ГУ НП в Хмельницькій області повідомив, що він як орендар нежитлової будівлі зерноскладу №11, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Славута, вул. Привокзальна, 86 за договором оренди від 03.01.2017 р. №03/01-17, зберігав на складі пшеницю спельту лущену органічну в кількості 400,518 тон загальною вартістю 874318,34 грн. Після закінчення строку дії договору (31.12.2017 р.) позивач неодноразово намагався вивезти (забрати) товар, який є його власністю, з території зерноскладу, але невстановлені працівники відповідача навмисно перешкоджають представникам позивача в доступі до товару. Тому вимагав в строк до 05.05.2018 р. повернути позивачу пшеницю спельту лущену органічну в кількості 400,518 тон загальною вартістю 874318,34 грн.

У відповідь на вказаний лист Шепетівський відділ поліції ГУ НП в Хмельницькій області листом (від 11.05.2018 р. №7306/124104-18) повідомив про реєстрацію заяви та направлення за належністю для прийняття рішення до Славутського відділу поліції ГУ НП в Хмельницькій області.

У матеріали справи позивачем надано копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 27 за грудень 2017 р., картки рахунку 27 за грудень 2017 р.

Також надано копію договору поставки від 26.03.2018 р. №26/03-2018/Ц, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Груп" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Захід-Насіння" (покупець), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця пшеницю спельту, урожаю 2017 року, в загальній кількості 112,120 тон +/-3% (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Ціна однієї тони товару становить 5300,00 гривень, в тому числі ПДВ. Ціна включає в себе всі витрати, які пов'язані з навантаженням товару на залізничний транспорт покупця. Загальна вартість товару складає 594236,00 гривень +/-3 % в тому числі ПДВ (п. п. 1.2, 1.3 договору).

Згідно з п. 1.4 вищезазначеного договору передача товару здійснюється постачальником на умовах ЕХW, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 р. Місце передачі товару: Хмельницька область, м. Славута, вул. Привокзальна, 86 (елеватор ТОВ «Лотівка Еліт»).

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує факт передачі товару (п. 1.5 договору).

Пунктом 1.6 цього договору передбачений термін поставки до « 27» квітня 2018 року.

Позивачем надано копію виданої ним видаткової накладної №13 від 13.04.2018 р. для ТОВ Фірма «Захід-Насіння» на пшеницю спельту (лущену) в кількості 112,12 т. на суму 594236,00 грн.

Посилаючись на неповернення відповідачем пшениці спельти лущеної органічної в кількості 400,518 тон в натурі, яка зберігалась ним на підставі договору зберігання, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача її повернути.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання: кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стяттями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Позивач просить зобов'язати відповідача повернути йому пшеницю спельту лущену органічну в кількості 400,518 тон в натурі, посилаючись при цьому на укладення між сторонами договору зберігання.

Частиною 1 ст. 936 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу, серед яких укладення договору між юридичними особами. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. У разі передання речі на зберігання іншій особі, умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання. У разі якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився. За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ч. 1 ст. 937, ч. 2 ст. 938, ч. 3 ст. 943, ч. 1 ст. 950, ст. 953 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зберігання зерна це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Статтею 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" передбачено, що зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. На вимогу особи, яка здала зерно на зберігання, зерновий склад зобов'язаний виписувати окремі складські документи на зерно на будь-які частини зданого на зберігання зерна. Нові складські документи на зерно видаються в обмін на раніше виписані.

Пунктом 24 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Згідно зі ст. 43 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію. Істотні дані складської квитанції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У розділі 1 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 р. №198 (далі - Положення), визначено, що бланки складських документів на зерно є бланками документів суворої звітності. Їх виготовлення, отримання, доставка, облік, зберігання, видача, списання проводяться згідно з чинним законодавством. Кожний примірник бланків складських документів повинен мати свої індивідуальні номер і серію ( п.п.1,3, 1.4.).

Відповідно до п. 1.5 розділу 1 Положення облік надходження, використання бланків складських документів здійснюються державним підприємством "Держреєстри України" в електронному вигляді в Реєстрі складських документів на зерно. Другі примірники виданих зерновим складом складських документів на зерно та невикористані бланки складських документів на зерно зберігаються на зерновому складі. Внесення до Реєстру складських документів на зерно інформації про використання бланків складських документів здійснюється відповідно до вимог та порядку, які визначаються Кабінетом Міністрів України у відповідності до положень статті 45 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

Згідно з п. 1.19 розділу 1 Положення після заповнення реквізитів складського документа на зерно, реєстрації його у Реєстрі складських документів на зерно з присвоєнням порядкового номера, один примірник оригіналу заповненого бланка складського документа передається поклажодавцеві або вповноваженій ним особі, а другий залишається на складі.

У матеріалах справи наявна копія складської квитанції на зерно №125 від 30.09.2017 р. (серії АЧ №377080), за якою відповідачем прийнято від позивача на зберігання на підставі договору складського зберігання від 10.06.2017 р. пшеницю м’яку (3 класу), урожаю 2016 року вагою 512638 кг. При цьому квитанція містить відмітку про її погашення.

Також витягом з реєстру складських документів на зерно від 05.11.2018 р. серії ДП №002656, виданим ДП "Держреєстри України", підтверджується, що ТОВ "Цефей-Груп" зберігав на ОСОБА_2 зерно згідно договору складського зберігання від 10.06.2016 р. №10/06-2016/ЛЦ. Найменування зерна: пшениця м'яка (3 класу); залікова вага: 512638 кг; термін зберігання зерна на складі: до 01.06.2018 р. На зерно виданий наступний документ: складська квитанція, серія АЧ №377080, поточний номер у реєстрі зернового складу: 125, власник складського документу: ТОВ "Цефей-Груп", дата внесення запису до основного реєстру: 30.09.2017 р., дата погашення складського документа в основному реєстрі: 31.07.2018 р.

У ст. 46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зазначено, що після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - "погашено". Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.

Пунктами 10.1-10.5 Положення передбачено, що якщо при заповненні бланка складського документа на зерно були допущені помилки, то уповноважений працівник складу погашає цей бланк та його копії написом "погашено", указує дату, прізвище та ініціали і ставить підпис на обох частинах подвійного складського свідоцтва. Поклажодавець не відшкодовує вартості бланка, зіпсованого під час виписки складського документа.

Якщо замість пошкодженого складського документа на зерно видано новий складський документ або в разі заміни одного складського документа на зерно на інший уповноважена особа погашає два примірники складського документа на зерно написом "Погашено", вказує дату, прізвище, ініціали і ставить підпис.

Після видачі зерна власникам складських документів на зерно уповноважена особа зернового складу погашає прийняті складські документи на зерно написом "Погашено", вказує дату, прізвище, ініціали і ставить підпис.

Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з Реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Інформація про погашення складських документів передається до державного (центрального) Реєстру складських документів на зерно згідно із статтею 45 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

Погашені складські документи на зерно, у тому числі другі примірники та дублікати, а також документи, що підтверджують сплату суми боргу за заставним свідоцтвом, письмові звернення власників складських документів зберігаються зерновим складом протягом трьох років після закінчення строку зберігання зерна.

Відповідні положення містять і пункти 40-44 Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2003 р. №510.

Підпунктом 2.5.4 розділу 2 Положення визначено, що зерновий склад щоденно надсилає державному підприємству "Держреєстри України" дані в електронному вигляді в порядку, визначеному Міністерством аграрної політики України, відомості про видані та погашені зерновим складом протягом попереднього робочого дня складські документи на зерно.

Згідно з п. 1.2 Порядку ведення основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України 11.08.2005 р. №374, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2005 р. за №1098/11378 (далі - Порядок), основний реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання (Реєстр), - це електронна база даних, що формується на основі реєстрів, які ведуться на зернових складах, що містить відомості про зерно (заставне зерно), прийняте зерновими складами на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку, та про видані ними складські документи на зерно та про держателів таких документів.

Відповідно до п. 2.3 Порядку реєстратор зобов'язаний щоденно надсилати до Реєстру в порядку, визначеному адміністратором Реєстру, всі відомості, що вносяться до реєстру зернового складу, у форматі, який визначається уніфікованим програмним забезпеченням.

Внесення змін у Реєстр здійснюється реєстратором шляхом внесення запису до Реєстру у разі: а) погашення зіпсованого при виписці чи пошкодженого при транспортуванні бланка складського документа; б) видачі нового складського документа при прийманні зерна на зберігання; в) видачі нових складських документів замість раніше виданих складських документів без відвантаження чи переоформлення зерна; г) погашення раніше виданого складського документа у зв'язку із повним або частковим відвантаженням чи переоформленням зерна; ґ) погашення раніше виданого складського документа у зв'язку із втратою або пошкодженням складського документа; д) погашення раніше виданого складського документа у зв'язку із виявленням помилок у складському документі; е) вчинення індосаменту; є) надання кредиту під заставу зерна, прийнятого на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом; ж) втрати чинності складських документів при невитребуванні заставного зерна в установлений термін; з) видачі дубліката простого складського свідоцтва; и) видачі витягу з Реєстру (п. 2.4 Порядку).

При цьому згідно з п. 2.5 Порядку для внесення змін у Реєстр відповідно до підпунктів "в", "г", "ґ", "д", "е" пункту 2.4 держатель складського документа (уповноважена ним особа) повинен звернутися до реєстратора із заявою про внесення змін у Реєстр.

У п. п. 2.6, 2.7 Порядку зазначено, що внесення змін у Реєстр у зв'язку з втратою складського свідоцтва на зерно здійснюється безпосередньо після надходження відповідної заяви. При цьому зерновий склад припиняє операції щодо зерна, на який цей документ був виданий, до відновлення прав за втраченим складським свідоцтвом на підставі рішення суду. В інших випадках реєстратор після надходження заяви про внесення змін у Реєстр перевіряє достовірність наведених у заяві відомостей і протягом трьох робочих днів вносить зміну у Реєстр та, в разі потреби, видає нові складські документи з погашенням раніше виданих. На підтвердження факту отримання нових складських документів держатель (уповноважена ним особа) ставить підпис у журналі реєстрації.

У разі виявлення помилок у виданих складських документах з вини реєстратора він погашає ці складські документи, вносить зміни у Реєстр та видає новий документ держателю складського документа (уповноваженій ним особі) безкоштовно. На підтвердження факту отримання нового документа держатель (уповноважена ним особа) ставить підпис у журналі реєстрації. У разі пошкодження складського документа, якщо таке пошкодження дозволяє ідентифікувати документ як достовірний, реєстратор на підставі другого примірника складського документа, що зберігається у нього, за рахунок держателя складського документа (уповноваженої ним особи), який звернувся із заявою про заміну складського документа, видає новий складський документ з тими самими обов'язковими реквізитами, крім номера, серії та порядкового номера документа. На підтвердження факту отримання нових складських документів держатель (уповноважена ним особа) ставить підпис у журналі реєстрації. При цьому вносяться зміни у Реєстр та вилучається з обігу і погашається пошкоджений складський документ.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна. Якщо строк зберігання зерна договором складського зберігання зерна не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно до подання поклажодавцем вимоги про його повернення.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився.

Враховуючи викладене та те, що у Реєстрі складських документів на зерно міститься інформація про погашення 31.07.2018 р. складської квитанції серія АЧ №377080 №125 та відповідна відмітка наявна на копії самої квитанції,наданої в матеріали справи, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо повернення позивачу пшениці спельти лущеної органічної в кількості 400,518 тон з посиланням на вищезазначену складську квитанцію.

При цьому, як убачається зі змісту ст. 46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та п. п. 10.1, 10.3 Положення, відповідних приписів Порядку, погашення складських документів на зерно може відбуватися як в результаті отримання зерна поклажодавцем, так і в результаті допущення помилки при заповненні бланка складського документа, його пошкодження, втрати тощо.

Однак складський документ, який погашений чи в результаті отримання майна поклажодавцем, чи в результаті допущення помилки під час заповнення чи в інших визначених законодавством випадках не може бути підставою для покладення на зберігача обов’язку з повернення зазначених у такій погашеній квитанції матеріальних цінностей.

При цьому судом звертається увага на положення п. 2.5 Порядку, згідно з якими для внесення відповідних змін у Реєстр із заявою про внесення змін до реєстратора повинен звернутись держатель складського документа.

Посилання позивача на відсутність доказів у підтвердження передання позивачу спірного зерна судом оцінюються критично з огляду на те, що позивачем не спростовано факту погашення складського документа, на який він посилається як на підставу для зобов'язання відповідача повернути зазначене у такому документі майно.

Також суд зауважує, що позивач просить повернути йому спельту лущену органічну в кількості 400,518, однак у квитанції, на яку посилається як на доказ укладення договору зберігання, зазначено про прийняття від позивача на зберігання пшениці м’якої (3 класу), урожаю 2016 року вагою 512638 кг.

Одночасно критично оцінюються посилання позивача на продаж частини спірного зерна пшениці ТОВ "Захід-Насіння" за договором від 26.03.2018 р. №26/03-2018/Ц, оскільки останнім передбачений продаж пшениці урожаю 2017 року, тоді як в складській квитанції від 30.09.2017 р. №135, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, зазначена пшениця урожаю 2016 року.

Крім того, вимога позивача у листі від 02.05.2018 р. №75, адресованому в тому числі відповідачу, про повернення пшениці спельти лущеної органічної в кількості 400,518 тон загальною вартістю 874318,34 грн., стосувалася пшениці, яка, як зазначено у листі, зберігалась в зерноскладі №11, орендованому на підставі укладеного з відповідачем договору від 03.01.2017 р. №03/01-17.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Груп", м. Броники Новоград-Волинського району Житомирської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт", с. Лотівка Шепетівського району Хмельницької області про зобов'язання ТОВ "Лотівка Еліт" повернути ТОВ "Цефей-Груп" пшеницю спельту лущену органічну в кількості 400,518 тон в натурі відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 17.01.2019 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2, 3 - позивачу (11772, Житомирська область, Новоград-Волинський район, м. Броники, вул. Весела, 7; 01010, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленко, 4/6, оф. 23), 4 - відповідачу (30453, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Лотівка, вул. Центральна, 1, корп. Б). Всім рек. з пов. про вруч.