ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2019

м. Дніпро

Справа № 904/3882/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

до Покровського районного комунального закладу "Дитячий оздоровчий табір "Дружба", с. Великомихайлівка Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 1 976 451,61 грн.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреність № 832 від 01.05.2018 представник

Від відповідача: ОСОБА_2 - керівник

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Покровського районного комунального закладу "Дитячий оздоровчий табір "Дружба" заборгованість у розмірі 1 976 451,61 грн., яка складається з:

- заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 1 768 302,88 грн.;

- заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію у розмірі 10 297,74 грн.;

- 3 % річних за прострочення оплати за активну та реактивну електроенергію у розмірі 50 472,42 грн.;

- інфляційних втрат у розмірі 147 378,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №23 про постачання електричної енергії від 02.01.2002 в частині повної та своєчасної оплати за спожиту активну та реактивну електроенергію. У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 23.11.2016 по 06.08.2018 у сумі 50 472,42 грн. та інфляційні збитки за період з грудня 2016 року по вересень 2018 року у розмірі 147 378,57 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2018 судом ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 25.09.2018.

У судовому засіданні 16.10.2018 винесено ухвалу якою закрито підтовче провадження та призначено судове засідання по суті на 07.11.2018.

12.11.2018 позивач надав до суду пояснення по справі, в яких зазначив, що представник відповідача щомісячно особисто приходить в розрахунковий відділ Покровського центру обслуговування клієнтів для подання Актів прийняття-передавання товарної продукції.

Фахівець Покровського центру обслуговування клієнтів, в свою чергу, в цей же час у присутності Споживача здійснює розрахунок фактичного споживання електроенергії та надає споживачу рахунок до сплати за спожиту електроенергію під підпис.

Позивач вказує на те, що у рахунку зазначена дата його видачі, а також термін, до якого рахунок необхідно сплатити з урахуванням п'яти операційних днів для сплати, встановлених умовами договору.

У судовому засіданні 15.11.2018 оголошено перерву до 16.11.2018.

Розпорядженням № 831 від 16.11.2018 та протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 16.11.2018, у зв'язку з перебуванням судді Євстигнеєвої Н.М. у відпустці, справу № 904/3882/18 передано на розгляд судді Назаренко Н.Г.

Ухвалою суду від 19.11.18 справу №904/3882/18 прийнято до свого провадження за правилами загального позовного провадження, призначено повторне проведення підготовчого провадження та підготовче засідання призначено на 17.12.2018.

Ухвалою від 17.12.2018 відкладено підготовче засідання на 09.01.2019.

У судовому засіданні 09.01.2019 винесено ухвалу якою закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.01.2019.

Позивач підтримав позов у повному обсязі.

Відповідач проти наявності боргу не заперечив, заборгованість пояснив відсутністю грошових коштів.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 16.01.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача , господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2002р. між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (правонаступником якого є АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі") (далі - енергопостачальник, позивач) та Покровським районним комунальним закладом "Дитячий оздоровчий табір "Дружба" (далі - споживач, відповідач) укладено Договір про постачання електричної енергії ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" для споживачів Дніпропетровської області №23 (далі Договір).

16.08.2008 сторонами підписано Додаткову угоду № 23/08 до Договору про постачання електричної енергії від 02.01.2002 № 23, згідно якої вказаний договір викладено в новій редакції.

Відповідно до розділу 1 Договору в редакції Додаткової угоди № 23/08 постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 320,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені Договором "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена у додатку №2.

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 2.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 23/08).

Пунктом 2.3. Договору в редакції Додаткової угоди № 23/08 встановлено, що споживач зобов'язується: оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків" та додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережами постачальника та електроустановами споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п.п. 2.3.5 2.3.6. Договору в редакції Додаткової угоди № 23/08).

Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором (п.3.1., пп. 3.1.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 23/08).

Пунктом 7.6. Договору в редакції Додаткової угоди № 23/08 встановлено, що на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи: Акт про використану електричну енергію (форма наведена в додатку до договору); Акт результатів замірів електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються оремо за кожною точкою обліку.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.8., пп. 9.8.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 23/08)

Пунктом 1 Додатку №3 (Порядок розрахунків) до Договору в редакції Додаткової угоди № 23/08 встановлено, що розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 16 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважати прирівняним.

Відповідно до пп. 2.2. Додатку №3 (Порядок розрахунків) до Договору в редакції Додаткової угоди № 23/08 остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня 3% річних, індекс інфляції та інші платежі (за надання споживачу додаткових послуг, суми завданих споживачем збитків тощо) згідно з умовами цього договору, здійснюється на рахунки постачальника, вказані у розділі 10 договору, на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом п'яти операційних днів з дня їх отримання.

У разі неявки споживача (уповноваженого представника споживача) для отримання рахунків, постачальник направляє рахунки споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана у договорі. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Під час визначення суми платежу в остаточному розрахунку за поточний розрахунковий період постачальником мають бути враховані суми проведених попередніх платежів за використання електричної енергії в поточному розрахунковому періоді.

Рахунки на оплату можуть надаватися споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника, поштовим зв'язком, кур'єром, факсимільним зв'язком, електронною поштою, через персональну сторінку споживача на web-сайті постачальника або іншим способом у порядку, визначеному чинним законодавством та обумовленому відповідним окремо укладеним між постачальником та споживачем договором або додатковою угодою до діючого договору.

Споживач протягом трьох днів поточного розрахункового періоду здійснює платіж за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні в наступному розрахунковому періоді за тарифами, які діяли на дату оформлення рахунку.

У разі використання споживачем зарезервованого обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні, постачальником електричної енергії здійснюється перерахунок його вартості відповідно до тарифів, які діяли в період використання зарезервованого обсягу електричної енергії.

Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунку постачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, недоврахованої внаслідок використання електричної енергії з порушенням ПКЕЕ.

Абзацом 1 пп. 4.3. Додатку №3 (Порядок розрахунків) до Договору в редакції Додаткової угоди № 23/08 встановлено, що обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті споживачем за звітний розрахунковий період визначаються з урахуваннями вимог пунктів 4.1.1. -4.1.7 цього договору та підтверджуються "Актом приймання-передавання товарної продукції" за формою, що є додатком до договору , який споживач надає постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду.

27.06.2012 сторонами укладено Додаткову угоду № 5/12 до Договору про постачання електричної енергії № 23 від 02.01.2002, пунктом 1 якої викладено перше речення розділу 1 Договору про постачання електричної енергії в наступній редакції: "Розділ 1 "Предмет договору", перше речення. Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 320 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору".

Позивач у період з листопада 2016 року по липень 2018 року належним чином виконував умови Договору та поставляв споживачу електричну енергію, що підтверджується актами про використану електричну енергію, які підписані сторонами без заперечень (а.с. 62-83).

Позивачем на оплату за наді послуги виставлено рахунки (а.с. 21-61), які вручені відповідачу, що підтверджується підписом представника відповідача на рахунках.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у період з листопада 2016 року по липень 2018 року належним чином умови договору щодо оплати за отриману електричну енергію та економічну компенсацію втрат Енергопостачальника, які виникають через перетоки реактивної електроенергії не виконував в зв'язку з чим утворилась заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 1 768 302,88 грн.; заборгованості по оплаті отриманих послуг по компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 10 297,74 грн.

Всупереч умов договору, відповідач заборгованість за використану активну електроенергію та за отримані послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії у повному обсязі не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду за захистом своїх прав.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі укладеного між сторонами договору, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 Господарського кодексу України, 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що строк оплати вартості активної електричної енергії та послуг з компенсації перетоків реактивної електричної енергії є таким, що настав.

Доказів оплати вартості активної електричної енергії у розмірі 1 768 302,88 грн. та наданих позивачем послуг з компенсації перетоків реактивної електричної енергії у розмірі 10 297,74 грн. до матеріалів справи не надано.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача боргу за активну електричну енергію у розмірі 1 768 302,88 грн. та заборгованості за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії у розмірі 10 297,74 грн. - доводяться матеріалами справи, є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивач нарахував відповідачу 3% річних за прострочення оплати за активну електроенергію у сумі 50 224,24 грн.; 3% річних за прострочення оплати за отримані послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 248,14 грн.; інфляційних втрат через прострочення оплати за активну електроенергію у сумі 146 617,73 грн. та інфляційних втрат через прострочення оплати за отримані послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 760,84 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних та встановив, що 3 % річних за прострочення оплати за активну електроенергію за період з 23.11.2016 по 06.08.2018 становлять 50 362,32 грн., а 3% річних за прострочення оплати за отримані послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії за період з 27.12.2016 по 06.08.2018 становлять 248,14 грн.

Однак суд не може вийти межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума заявлена позивачем, а саме: 3% річних за прострочення оплати за активну електроенергію у сумі 50 224,24 грн.; 3% річних за прострочення оплати за отримані послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 248,14 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та встановив, що інфляційні втрати через прострочення оплати за активну електроенергію за період з грудня 2016 року по липень 2018 року становлять 147 885,01 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому інфляційні втрати через прострочення оплати за активну електроенергію підлягають до стягнення у сумі заявленій позивачем - 146 617,73 грн.

Інфляційні втрати через прострочення оплати за отримані послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії за період з січня 2017 року по липень 2018 року, що підлягають до стягнення становлять 633,61 грн.

В частині стягнення 127,23 грн. інфляційних втрат через прострочення оплати за отримані послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії слід відмовити.

Щодо заперечення відповідача про відсутність грошових коштів суд зазначає наступне.

В статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, в силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за спірним Договором і така відповідальність не може ставитися у залежність від фінансових складнощів відповідача, обумовлених різноманітними чинниками про які вказує відповідач у своєму відзиві на позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 1 768 302,88 грн.; заборгованості по оплаті отриманих послуг по компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 10 297,74 грн.; 3% річних у сумі 50 472,42 грн.; інфляційних втрат у сумі 147 251,34 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 127,23 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: на відповідача - 29 644,87 грн., на позивача 1,93 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Покровського районного комунального закладу "Дитячий оздоровчий табір "Дружба" про стягнення заборгованості у розмірі 1 976 451,61 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Покровського районного комунального закладу "Дитячий оздоровчий табір "Дружба" (53621, Дніпропетровська область, Покровський район, село Великомихайлівка, вул. Лісна, код ЄДРПОУ 21898850) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, Шосе Запорізьке, 22, код ЄДЄРЄПОУ 23359034) заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 1 768 302,88 грн., заборгованість за спожиту реактивну електроенергію – 10 297,74 грн., 3% річних – 50 472,42 грн., інфляційні втрати – 147 251,34 грн., витрати по сплаті судового збору – 29 644,87 грн., про що видати наказ.

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 127,23 грн. з Покровського районного комунального закладу "Дитячий оздоровчий табір "Дружба" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" відмовити.

Судові витрати у сумі 1,93 грн. покласти на Позивача.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.01.2019

Суддя

ОСОБА_3