ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 січня 2019 р. Справа № 903/836/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни

та за присутності представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1В головний спеціаліст - юрисконсульт Державної екологічної інспекції у Волинській області (довіреність №13 від 07.05.2018р.)

від відповідача: ОСОБА_2- представник (дов. № б/н від 01.12.2018р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області, м. Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка", с. Рованці Луцького району

про стягнення 2 235,30 грн.

Суть спору: Державна екологічна інспекція у Волинській області звернулась до господарського суду з позовом від 12.11.2018р. №9/2403 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка" 2235,30 грн. у відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природнього середовища.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Державною екологічною інспекцією у Волинській області в період з 06.04.2018р. по 10.04.2018р. на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Волинській області від 28.03.2018р. №96 та направлення від 04.04.2018р. №196 було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Захід-Агро-Техніка". За результатами перевірки складено акт щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №125 від 10.04.2018р., в якому зафіксовано, що ТОВ "Захід-Агро-Техніка" використовує орендовану земельну ділянку з порушенням ст.20 Земельного кодексу України. Приписом Державної екологічної інспекції у Волинській області №000231 від 10.04.2018р. визначено дії, які необхідно вчинити для усунення порушень екологічного законодавства. Зокрема, п.3 припису зобовязано ТОВ "Захід-Агро-Техніка" забезпечити зміну цільового використання орендованої земельної ділянки. За результатами перевірки на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, Державна екологічна інспекція у Волинській області нарахувала ТОВ "Захід-Агро- Техніка" 2 235,30 грн. шкоди, яка заподіяна державі в результаті нецільового використання земельної ділянки площею 0,2218 га., за кадастровим номером 07722880700:04:001:6552.

Ухвалою суду від 14.11.2018р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 06.12.2018р., запропоновано сторонам вчинити певні дії та надати суду відповідні матеріали.

05.12.2018р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання вих.№62 від 05.12.2018р. про перехід від розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження на підставі ч. ч. 1, 4, 5, 6 ст. 250 ГПК України.

Присутня в судовому засіданні 06.12.2018р. представник відповідача заявила усне клопотання про залишення без розгляду клопотання про перехід від розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, яке судом було задоволене.

За відповідним клопотанням сторони судом до матеріалів справи було долучено відзив вих.№63 від 06.12.2018р. відповідача на позовну заяву з документами в обґрунтування останнього, в якому представник відповідача позов заперечує з наступних підстав:

Згідно направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 04.04.2018 р. №196 позивачем в термін з 06.04.2018р. по 10.04.2018р. проведено планову перевірку ТОВ "Захід-Агро-Техніка", за результатами якої складено уніфікований акт перевірки №125 дотримання вимог природоохоронного законодавства, яким встановлено, що на орендованій земельній ділянці за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Веселкова, 54а, відповідачем облаштовано площадку з твердим покриттям, де зберігаються сільськогосподарські машини та устаткування, у звязку з чим встановлено порушення ст. 20 "Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок" Земельного кодексу України.

У відповідності до договору оренди земельної ділянки від 07.11.2017р, посвідченого приватним нотаріусом Луцького МНО ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за номером 1226, відповідач орендує у фізичної особи ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,2218 га, розташовану в с. Рованці Луцького району Волинської області. Цільове призначення даної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських і будівельних споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 0722880700:04:001:6552. Строк дії договору оренди визначено до 07.11.2019р.

Посилаючись на наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.08.2017р. № 303 "Про затвердження уніфікованої форми акту, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання субєктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів", відповідач засвідчує, що згідно направлення на проведення перевірки №196 від 04.04.2018р., планова перевірка відповідача мала б здійснюватись: старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища у Волинській області ОСОБА_5; головним спеціалістом - державним інспектором з охорони навколишнього середовища у Волинській області ОСОБА_6

Уніфікований акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання субєктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №125, підписаний лише старшим державним інспектором охорони навколишнього середовища у Волинській області ОСОБА_5С, участі в перевірці не приймав та підпис в акті не проставляв - ОСОБА_6, що свідчить про невідповідність ОСОБА_6 формі та змісту, передбаченої вище зазначеним підзаконним актом.

При цьому зазначає, що підставою для визнання ОСОБА_6 неналежним доказом є те, що навіть не зважаючи на надані документи, зокрема, Договір оренди, позивач ствердно зазначив в ОСОБА_6 про наявність твердого покриття на земельній ділянці, що розташована за адресою: вул. Веселкова, 54а, с. Рованці Луцького району Волинської області. В той час, як Договір оренди не містить адреси розташування земельної ділянки (вул. Веселкова, 54а, с. Рованці Луцького району Волинської області), оскільки така адреса присвоюється сільською радою, про що видається відповідна довідка власнику земельної ділянки. Такий документ інспектором не запитувався та відповідачем не надався, оскільки був відсутнім на час проведення перевірки.

Отже, відповідачу невідомо перевірка якої земельної ділянки здійснювалась під час планової перевірки на підставі направлення №196 від 04.04.2018р., оскільки земельна ділянка, що розташована за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Веселкова, 54а в користуванні відповідача - не перебуває. Протилежного позивачем до матеріалів позовної заяви не додано.

Зазначає, що ідентифікуючими даними земельної ділянки є кадастровий номер 0722880700:04:001:6552 та її місце розташування, що зазначені в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №352133, який виданий ОСОБА_4, котрий являється власником орендованої відповідачем земельної ділянки. Згідно даного державного акту, орендована земельна ділянка знаходиться за адресою: с. Рованці Луцького району Волинської області. Таку ж інформацію щодо місця розташування землі містить публічна кадастрова карта.

Вище наведені відомості письмових доказів, що містяться в матеріалах судової справи, на переконання відповідача, підтверджують факт, що орендована відповідачем земельна ділянка розташована за адресою: с. Рованці Луцького району Волинської області та спростовують інформацію про її розташування за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Веселкова, 54а, як про це зазначено старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища у Волинській області ОСОБА_5 в ОСОБА_5.

При цьому зауважує, що в ОСОБА_5 не вказано яка площа земельної ділянки покрита твердим покриттям та не зазначено яке саме тверде покриття слід розцінювати як нецільове використання земельної ділянки.

Крім того, відповідач не погоджується з розрахунком розміру шкоди, оскільки останній, на переконання товариства, складений невірно. Зокрема: формула розрахунку містить показник "Пн", який у відповідності до п. 5 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963, означає - Пн - площа земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням, гектарів. В розрахунку, який долучено до позовної заяви, показник Пн зазначено: "за актом перевірки від 10.04.2018р. №125", проте в ОСОБА_5 дана величина - відсутня, оскільки в процесі перевірки не зясовувалась. Отже, розрахунок, який містить "0" (невідому величину), в процесі множення, додавання отримує "0".

Водночас, посилаючись на ст. 1166 ЦК України, відповідач засвідчує, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини; за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Однак, обґрунтовуючи протиправну поведінку відповідача, позивач посилається на те, що ТОВ "Захід- Агро-Техніка" використовувало земельну ділянку, яка розташована за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Веселкова, 54а, не за цільовим призначенням, проте, як вже зазначалось в користуванні відповідача перебуває земельна ділянка розміщена в с. Рованці Луцького району Волинської області. Будь-яких належних доказів на підтвердження викладеної в ОСОБА_5 інформації позивач до суду не надав, розміру збитків не довів.

Відтак, на переконання відповідача дана позовна заява є безпідставною з огляду на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що земельна ділянка за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Веселкова, 54а, перебуває в користуванні відповідача, а також в ОСОБА_5 не зазначено площі земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням (гектарів) та, відповідно, здійснено невірний розрахунок розміру шкоди.

В судовому засіданні 06.12.2018р. за клопотанням представника Державної екологічної інспекції у Волинській області, повязаним з необхідністю ознайомлення позивачем з відзивом відповідача на позовну заяву, судом було постановлено протокольну ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви до 06.12.2018р.

В судовому засіданні 06.12.2018р. після початку розгляду справи по суті судом було постановлено ухвалу про оголошення перерви до 03.01.2019р. для надання можливості представнику позивача надати суду відповідь на відзив відповідача та надання можливості сторонам подати до суду додаткові докази, пояснення та заперечення по справі.

21.12.2018р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь №9/2677 від 17.12.2018р. на відзив відповідача з доказами в обґрунтування останньої, в якій позивач позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити останні в повному обсязі.

При цьому позивач зазначає, що спеціально уповноваженим органом управління в галузі охорони навколишнього природного середовища раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, та її органи на місцях. Державна екологічна інспекція у Волинській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України на території Волинської області. На підставі ст. 20-2 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", наказу від 28.03.2018р. за № 96 та направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 04.04.2018р. № 196 Державною екологічною інспекцією у Волинській області в період з 06.04.2018р. по 10.04.2018р. було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності ТОВ "Захід -Агро-Техніка", в ході якої було встановлено, що ТОВ "Захід -Агро-Техніка" орендує приміщення під офіс у громадянина ОСОБА_4 площею 164 кв. м. на підставі договору оренди від 05.04.2018р., в п. 1.1 якого зазначено, що орендодавець зобовязується надати орендарю приміщення під офіс, загальною площею 164 кв.м., що розташоване за адресою: 45606, Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Веселкова, 54а. Приміщення, що передається в оренду, належить орендодавцю на праві приватної власності, зареєстрованої в реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 1521741607228. Орендар вступає у володіння та користування обєктом, що надається в оренду, одночасно із підписанням сторонами акта приймання - передачі орендованого приміщення. Акт приймання - передачі приміщення складається за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Веселкова, 54а. Вказаний акт було підписано 05.04.2018р. Також на підставі договору оренди від 07.11.2017р. №1226, зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_3, товариство відповідача орендує у громадянина ОСОБА_4 і земельну ділянку площею 0,2218 га., яка належить орендодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №352133, який зареєстровано в управлінні Держкомзему у Луцькому районі від 05.09.2012р. за № 07228001051098.

На орендованій земельній ділянці товариством облаштовано площадку з твердим покриттям для стоянки сільськогосподарської техніки, якою торгує підприємство.

Відповідно до правовстановлюючих документів орендована земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови і її використання під офісні приміщення та під стоянку для сільськогосподарських машин й устаткування, є нецільовим використанням даної земельної ділянки, що є порушенням ст. 20 Земельного кодексу України.

Акт перевірки відповідачем підписаний, що підтверджує правомірність зафіксованих правопорушень.

Державною екологічною інспекцією у Волинській області було здійснено розрахунок розмірів відшкодування шкоди, які заподіяні державі в результаті нецільового використання земельної ділянки площею 0,2218 га, за кадастровим номером 07722880700:04:001:6552, що належить на правах оренди ТОВ "Захід -Агро-Техніка", у відповідності до "Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963.

Посилаючись на положення ст. 1 ЗУ "Про державний контроль за використанням і охороною земель", ст. ст. 20-2, 55, 68, 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 19, 20, 211 Земельного кодексу України, позивач засвідчує, що відповідно до проведеного Державною екологічною інспекцією у Волинській області розрахунку розміру відшкодування шкоди, яка заподіяна державі в результаті нецільового використання ТОВ "Захід - Агро-Техніка" земельної ділянки площею 0,2218 га, за кадастровим номером 07722880700:04:001:6552, загальна сума збитків становить 2 235,30грн.

02.01.2019р. на адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення вих.№ 1 від 02.01.2019р. щодо відповіді позивача на відзив з доказами в обґрунтування останніх, в яких відповідач позов заперечує.

При цьому товариство засвідчує, що у своїй відповіді на відзив Державна екологічна інспекція у Волинській області зазначає, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ "Захід-Агро-Техніка" на підставі договору оренди від 05.04.2018р. орендує у громадянина ОСОБА_4 приміщення під офіс площею 164 кв.м., яке знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Веселкова, 54а.

Водночас, у відповідності до договору оренди земельної ділянки від 07.11.2017р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького МНО ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №1226, відповідач орендує у фізичної особи ОСОБА_4 земельну ділянку пл.0,2218 га, розташованої в с. Рованці Луцького району Волинської області. Цільове призначення даної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських і будівельних споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 0722880700:04:001:6552. Строк дії договору оренди землі становить до 07.11.2019 року.

На виконання абз. 7 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідачем було зареєстровано право оренди земельної ділянки, що стверджується, досліджуваним під час перевірки, витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №102818093 від 07.11.2017р.

У відповідності до даного витягу, адреса місця знаходження орендованої земельної ділянки: с. Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці.

Станом на поточну дату договір оренди земельної ділянки чинний у первісній редакції, будь-які зміни, доповнення до нього не вносились, як наслідок продовжується оренда земельної ділянки за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці.

Документи (договір оренди приміщення від 05.04.2018р., договір оренди земельної ділянки від 07.11.2017р. Р№1226, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №352133 від 04.09.2012р., витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №102818093 від 07.11.2017р.), отримані позивачем під час перевірки, у відповідності до уніфікованого акту перевірки №125 дотримання вимог природоохоронного законодавства, протилежного не встановлюють.

Згідно вказаного переліку документів адресою, за якою знаходиться орендована земельна ділянка з кадастровим номером: 0722880700:04:001:6552 є: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці.

Вказана в акті перевірки №125 адреса місця знаходження земельної ділянки (вул. Веселкова, 54А, с. Рованці, Луцького району, Волинської області), яка перевірялась на предмет цільового використання отримана невідомо з яких вихідних даних. Позивач не надає належних та допустимих доказів для підтвердження такого факту.

Відтак, лише факт оренди відповідачем приміщення під офіс за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Веселкова, 54а, не може являтись підставою для оренди земельної ділянки за цією ж адресою.

Крім того, у своїй відповіді на відзив позивачем так і не спростовано, викладену відповідачем інформацію про те, що у формулі розрахунку розміру шкоди показник "Пн" - відсутній.

Водночас, позивач стверджує, що на земельній ділянці, яка використовувалась не за цільовим призначенням також знаходяться орендовані офісні приміщення, тобто величина "Пн" у формулі не може відповідати загальній площі земельної ділянки.

Присутній в судовому засіданні 03.01.2019р. представник позивача просить долучити до матеріалів справи копії відповіді Боратинської сільської ради №1207/2-18 від 11.12.2018р. та договору оренди земельної ділянки від 07.11.2017р. Р№1226.

В судовому засіданні 03.01.2019р. судом було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 14.01.2019р.

11.01.2019р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії довідки Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області №20 від 11.01.2019р., виданої громадянину ОСОБА_4 про те, що на належній йому, згідно державного акта ЯМ №352133, земельній ділянці, площею 0,2218га, кадастровий номер 0722880700:04:001:6552, яка розміщена в селі Рованці Луцького району Волинської області знаходиться недобудоване приміщення без асфальтованих та бетонних площадок.

Присутній в судовому засіданні 14.01.2019р. представник позивача позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив відповідача.

В судовому засіданні 14.01.2019р. представник відповідача позов заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях стосовно відповіді позивача на відзив.

Крім того, звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи копії декларації про початок будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 0722880700:04:001:6552, що належить на праві власності ОСОБА_4.

Представник відповідача стосовно долучення до матеріалів справи копій довідки Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області №20 від 11.01.2019р. та декларації про початок будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 0722880700:04:001:6552 заперечує.

Усі без виключення пояснення, заперечення та докази, подані сторонами у справі, в тому числі подані відповідачем копії довідки Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області №20 від 11.01.2019р. та декларації про початок будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 0722880700:04:001:6552 були прийняті судом та приєднані до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що предявлений позивачем до відповідача позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

Викладена позиція суду повязана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:

Згідно зі ст.35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Указом №454/2011 від 13.04.2011р. Президента України затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, за змістом п.1 якого державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п.7 вказаного Положення Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Наказом №652 від 28.09.2017р. Державної екологічної інспекції України було затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію у Волинській області.

Основним завданням Державної екологічної інспекції у Волинській області є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах Волинської області. Вказана інспекція здійснює державний нагляд (контроль) територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог, зокрема, законодавства про використання та охорону земель.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Наказу №96 від 28.03.2018р. начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області (а.с. 28-30) та направлення начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області від 04.04.2018р. №196 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Захід-Агро-Техніка" (а.с. 23) у період з 06 квітня 2018 року по 10 квітня 2018 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Волинської області була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка".

У відповідності до вищевказаного направлення предметом перевірки було: дотримання вимог Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища", Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Закону України "Про відходи", Закону України "Про рослинний світ", Закону України "Про тваринний світ", Земельного та Водного кодексів України, Лісового кодексу України, кодексу України "Про надра", Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно направлення на проведення перевірки №196 від 04.04.2018р., для проведення планової перевірки ТОВ "Захід-Агро-Техніка" направлялись:

-старший державний інспектор з охорони навколишнього середовища у Волинській області ОСОБА_5;

-головний спеціаліст - державний інспектор з охорони навколишнього середовища у Волинській області ОСОБА_6

За результатами перевірки 10.04.2018р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Волинської області Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_5 було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №125, яким було встановлено, що на орендованій земельній ділянці (кадастровий номер 07722880700:04:001:6552) ТОВ "Захід-Агро-Техніка", розташованій в селі Рованці Луцького району по вул. Веселкова, 54а, облаштовано площадку з твердим покриттям де зберігаються сільськогосподарські машини й устаткування (а.с. 18-22).

Вказаний акт перевірки №125, яким було зафіксовано факт нецільового використання ТОВ "Захід-Агро-Техніка" земельної ділянки площею 0,2218га, кадастровий номер 0722880700:04:001:6552 було підписано зі сторони позивача лише старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Волинської області Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_5 (участі в перевірці не приймав та підпис в акті не проставляв ОСОБА_6В.), а зі сторони відповідача - директором ТОВ "Захід-Агро-Техніка" ОСОБА_7, головним бухгалтером ТОВ "Захід-Агро-Техніка" ОСОБА_8

В ході перевірки позивачем було встановлено, що 05 квітня 2018 року між ОСОБА_4 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка" (орендар) було укладено договір оренди приміщення, згідно пунктів 1.1.-1.2. якого орендодавець зобовязався передати орендарю приміщення під офіс загальною площею 164,0м.кв., що знаходиться за адресою: 45606, Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Веселкова, 54А. Приміщення, що передається в оренду, належить орендодавцю на праві приватної власності, зареєстрованої в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №1521741607228. Орендар вступає у володіння та користування обєктом, що надається в оренду, одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі орендованого приміщення, який підписується сторонами протягом двох календарних днів з моменту підписання даного договору.

Водночас, згідно пункту 6.1. договору оренди приміщення від 05.04.2018р. даний договір набуває чинності з моменту передачі майна в тимчасове користування і діє з моменту його укладення по 31 грудня 2018 року.

Даний договір було підписано сторонами (а.с. 55-56).

Згідно акту приймання-передачі приміщення від 05.04.2018р., ОСОБА_4 передав, а ТОВ "Захід-Агро-Техніка" прийняло у користування приміщення загальною площею 164 м.кв., розташоване за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Веселкова, 54 А (а.с. 58).

Крім того, було встановлено, що 07.11.2017 року між ОСОБА_4 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з пунктами 1.1.-1.2. якого орендодавець зобовязався передати орендарю земельну ділянку у строкове платне володіння і користування без зміни цільового призначення, а орендар зобовязався прийняти і використовувати земельну ділянку відповідно до умов цього договору та вимог земельного законодавства. Земельна ділянка, яка є обєктом оренди, належить орендодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №352133, виданого Боратинською сільською радою Луцького району Волинської області від 04.09.2012 року, який зареєстровано 05.09.2012р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №072280001011098 (а.с. 40-42).

Згідно пункту 2.1. договору оренди землі обєктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування-Волинська область, Луцький район, село Рованці, розмір-0,2218га, цільове призначення-для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер-0722880700:04:001:6552.

Даний договір укладено строком на 2 роки (п. 3.1. договору).

Вказаний договір підписано сторонами, посвідчено 07.11.2017 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №1226.

Як вбачається з Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №352133, зареєстрованого 05.09.2012р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №072280001011098 (а.с. 24) та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №102818093 від 07.11.2017р. (а.с. 61), цільове призначення земельної ділянки площею 0,2218 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:6552, яка розташована за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, є для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

З довідки Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області №1207/2-18 від 11.12.2018р. вбачається, що цільове призначення земельної ділянки площею 0,2218 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:6552, яка розташована за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Веселкова, 54, є для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 63).

Водночас, з довідки Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області №20 від 11.01.2019р., виданої громадянину ОСОБА_4, вбачається, що на належній йому, згідно державного акта ЯМ №352133, земельній ділянці, площею 0,2218га, кадастровий номер 0722880700:04:001:6552, яка розміщена в селі Рованці Луцького району Волинської області, знаходиться недобудоване приміщення без асфальтованих та бетонних площадок.

Отже, відповідно до вищезазначених правовстановлюючих документів орендована відповідачем земельна ділянка площею 0,2218га, кадастровий номер 0722880700:04:001:6552 відноситься до земель житлової та громадської забудови і її використання під офісні приміщення та під стоянку для сільськогосподарських машин й устаткування є нецільовим використанням даної земельної ділянки, що є порушенням статті 20 Земельного кодексу України.

З метою усунення порушень, виявлених під час здійснення планової перевірки, Державною екологічною інспекцією у Волинській області було винесено припис від 10.04.2018р. №000231, яким було зобовязано директора ТОВ "Захід-Агро-Техніка", зокрема, забезпечити зміну цільового використання орендованої земельної ділянки (а.с. 17).

Перебуваючи на посаді комерційного директора ТОВ "Захід -Агро- Техніка" ОСОБА_9 відповідальний за природоохоронну діяльність не забезпечив зміну цільового використання орендованої земельної ділянки, за що закон передбачає адміністративну відповідальність відповідно до ст.53 Кодексу України про адміністративні правопорушення в якій зазначено, що використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

10.04.2018 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Волинської області Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_5 стосовно директора ТОВ "Захід -Агро-Техніка" ОСОБА_9 було складено протокол № 000502 про адміністративне правопорушення (а.с. 14) та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 10.04.2018 року №000421 (а.с. 16).

17.04.2018р. адміністративний штраф було добровільно сплачено, що стверджується квитанцією № 200 від 17.04.2018р. на суму 340,00грн. (а.с. 15).

У відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 Державною екологічною інспекцією у Волинській області було здійснено розрахунок розмірів відшкодування шкоди, які заподіяні державі в результаті нецільового використання земельної ділянки площею 0,2218 га , за кадастровим номером 07722880700:04:001:6552, що належить на праві оренди ТОВ "Захід-Агро-Техніка", с. Рованці, вул. Веселкова, 54а.

Відповідно до проведеного Державною екологічною інспекцією у Волинській області розрахунку розміру відшкодування шкоди, яка заподіяна державі в результаті нецільового використання земельної ділянки площею 0,2218 га, за кадастровим номером 07722880700:04:001:6552 ТОВ "Захід - Агро-Техніка" загальна сума збитків становить 2 235,30 грн. (а.с. 27).

З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Волинській області було направлено на адресу ТОВ "Захід -Агро-Техніка" претензію №2/1104 від 14.05.2018р., якою зобовязано відповідача у даній справі відшкодувати завдану навколишньому природному середовищу шкоду в розмірі 2 235,30 грн., однак дана претензія відповідачем залишена без належного реагування та задоволення (а.с. 25-26).

Отже, з урахуванням того, що відповідачем в добровільному порядку суму збитків у розмірі 2 235,30 грн. не відшкодовано, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню вказана сума збитків, що стало підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У відповідності до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 66 Конституції України унормовано, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про державний контроль за використанням і охороною земель", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Згідно із ст. ст.68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно із статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Вказані правові норми кореспондуються з положеннями статті 56 ЗУ "Про охорону земель", згідно якої юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням і охороною земель" невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Також статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Державна екологічна інспекція у Волинській області для виконання покладених на неї завдань має право розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та пред'являти претензії.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з ч. 1 ст. 791 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Ідентифікуючими ознаками земельної ділянки для її визначення, як обєкту цивільних прав, відносної якої здійснювалась планова перевірка старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища у Волинській області ОСОБА_5, є кадастровий номер 0722880700:04:001:6552, площа та її місце розташування, що зазначені в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №352133, який виданий ОСОБА_4, котрий являється власником орендованої відповідачем земельної ділянки. Згідно даного державного акту, орендована земельна ділянка знаходиться за адресою: с. Рованці, Луцького району, Волинської області та має загальну площу 0,2218 га.

Вище наведені відомості письмових доказів, що містяться в матеріалах судової справи, засвідчують, що орендована відповідачем земельна ділянка розташована за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Веселкова, 54, має кадастровий номер 0722880700:04:001:6552, загальну площу 0,2218 га та спростовують інформацію про її розташування за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Веселкова, 54а, як про це зазначено старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища у Волинській області ОСОБА_5 в акті за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання субєктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №125 від 10.04.2018 року.

Документи, здобуті під час перевірки, у відповідності до уніфікованого акту перевірки №125 від 10.04.2018 року дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Захід-Агро-Техніка", а саме: договір оренди приміщення від 05.04.2018 року за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Веселкова, 54а; договір оренди земельної ділянки від 07.11.2017 року Р№1226; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №352133 від 04.09.2012 року; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №102818093 від 07.11.2017 року лише підтверджують, що земельна ділянка з кадастровим номером 0722880700:04:001:6552 не знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Веселкова, 54а.

Факт облаштування твердого покриття відповідачем на земельній ділянці доводиться лише поясненнями позивача у справі, в той час, коли жодних доказів (речових, письмових, пояснення свідків) стороною позивача до справи не додано.

Присутній в судовому засіданні 03.01.2019р. старший державний інспектор з охорони навколишнього середовища у Волинській області ОСОБА_5 у своїх усних поясненнях засвідчив, що бачив огороджену земельну ділянку, яка була покрита твердим покриттям, однак після надання довідки Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області від 11.12.2018р. №1207/2-1, про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 0722880700:04:001:6552, знаходиться в Луцькому районі у селі Рованці по вулиці Веселковій, 54, так і не зміг вказати, на якій саме земельній ділянці, (кадастровий номер, площа, адреса), якого розміру (га) бачив тверде покриття.

Також позивачем не було визначено у чому саме полягає протиправна дія чи бездіяльність відповідача.

В акті, складеному позивачем за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання субєктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №125 від 10.04.2018 року, не вказано яка площа земельної ділянки покрита твердим покриттям та не зазначено яке саме тверде покриття слід розцінювати як нецільове використання земельної ділянки.

У відповідності до п. 5 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963, обовязковим у визначенні розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є показник "Пн" - площа земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням, гектарів.

Однак, в розрахунку розміру шкоди зумовленої нецільовим використанням земельної ділянки площею 0,2218 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:6552 та належить на правах оренди ТОВ "Захід-Агро-Техніка", с. Рованці, вул. Веселкова, 54а, який долучено до позовної заяви, показник "Пн" зазначено: "за актом перевірки від 10.04.2018 №125", проте в ОСОБА_5 дана величина відсутня, оскільки в процесі перевірки не зясовувалась та не була доведеною стороною позивача в межах судової справи.

Отже, добуток в розрахунку, у якому є множник, що рівний "0" (невідома величина), в процесі множення дорівнює "0", оскільки формула розрахунку, заподіяної шкоди передбачає дію множення.

Частиною 7 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено: у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обовязків субєкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах субєкта господарювання.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди.

При цьому в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок з доведення наявності шкоди, протиправності поведінки заподіювача шкоди, а також причинного зв'язку між такою протиправною поведінкою та шкодою. Водночас на заподіювача шкоди покладається обов'язок щодо доведення відсутності його вини у заподіянні цієї шкоди. Аналогічного висновку у подібних правовідносинах дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 18.04.2018р. у справі № 904/4933/17 та Вищий господарський суд України в постанові від 26.10.2016р. у справі № 908/498/16.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1166 ЦК України встановлено загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. У деліктних зобов'язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Зобов'язання із заподіяння шкоди є цивільно-правове зобов'язання, за якого потерпілий має право вимагати від особи, що заподіяла шкоду, цілковитого відшкодування протиправно заподіяної шкоди.

Загальним підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст. 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювана шкоди, причинний звязок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України.

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, яких зазнала потерпіла особа, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України). Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Аналогічного висновку дійшла Велика палата Верховного Суду у справі №922/3412/17 від 20.11.2018 року.

У справі, що розглядається господарським судом Волинської області за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка" про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорони навколишнього природного середовища в розмірі 2 235,30 грн., позивачем не доведено наявність протиправної поведінки відповідача, що полягає у нецільовому використанні земельної ділянки з кадастровим номером 0722880700:04:001:6552, площею 0,2218 га; наявність завданої шкоди внаслідок нецільового використання вище вказаної земельної ділянки і, відповідно, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою і, як наслідок, вину завдавача шкоди.

В той же час відповідачем надано достатньо доказів, необхідних для встановлення відсутності вини та деліктної відповідальності ТОВ "Захід-Агро-Техніка" і необхідних, для притягнення до відповідальності, складових цивільного правопорушення, що в свою чергу виключає юридичну відповідальність ТОВ "Захід-Агро-Техніка" та обовязок відшкодовувати шкоду в розмірі 2 235,30 грн.

При цьому, суд засвідчує, що в ОСОБА_5, складеному позивачем за наслідками проведення перевірки товариства відповідача міститься інформація про огляд балансів ТОВ "Захід-Агро-Техніка" та встановлено, які основні/неосновні засоби перебувають на обліку, однак позивачем не встановлено перебування на балансі можливого асфальтованого покриття, оскільки облікування даного основного засобу на балансі підприємства передбачено Обліком основних засобів у розрізі груп, визначених пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92, здійснюється з використанням Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів", затвердженого наказом Державного комітету України зі стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.1997р. №507. За зазначеним Класифікатором дороги, вулиці, автостради (код КОФ 120103) належать до групи основних засобів "Будинки, споруди та передавальні пристрої". В свою чергу, листом Міністерство Фінансів України від 06.10.2006р. № 31-34000-30-25/20896 "Щодо бухгалтерського обліку основних засобів" розяснив, що асфальтове покриття, в бухгалтерському обліку відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291, відображається на балансі підприємства.

Викладене додатково підтверджує той факт, що позивач в ОСОБА_5 виклав відомості не про ту земельну ділянку, яка перебуває в користуванні відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що позивачем у встановленому порядку не доведено, а матеріалами справи не встановлено факту заподіяння державі збитків внаслідок порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка" вимог природоохоронного законодавства, а також те, що позивач в установленому порядку обставини, які повідомлені відповідачем, не спростував, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 2 235,30грн. є необґрунтованими і не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд вважає, що витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід залишити за ним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення

складено 17.01.2019р.

СуддяВ. А. Войціховський