Головуючий у І інстанції Дубас Т.В.

Провадження №22-ц/824/1306/2019 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Іванової І.В., Мельника Я.С.,

при секретарі: Шуляку Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 вересня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Антитерористичний центр при Службі безпеки України, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити факт його, ОСОБА_1 , участі у бойових діях в зоні АТО в період з 19.10.2015 по 19.12.2015 року у складі військової частини польова пошта НОМЕР_1 кулеметного відділення протитанково-кулеметного взводу 2 мотопіхотної роти, посилаючись на те, що відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 року №15/2015 «Про часткову мобілізацію» він був призваний на військову службу у військову частину польова пошта НОМЕР_2 , що в подальшому перейменована у військову частину НОМЕР_3 . Під час мобілізації, на особливий період, проходив військову службу у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 у м. Авдіївка Донецької області в період з 19.10.2015 року по 19.12.2015 року. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я, за розпорядженням командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 17.11.2015 року №514 госпітальна військово-лікарська комісія хірургічного профілю НВМКЦ «ГВКГ» МО України провела огляд його стану здоров`я. Наказом №356 від 19.12.2015 року командира 16 окремого мотопіхотного батальйону ОСОБА_1 був звільнений з військової служби за хворобою на підставі статей 86, 536, 39в, 40в графи II Розкладу хвороб, про що свідчить свідоцтво про хворобу госпітальної військово-лікарської комісії хірургічного профілю НВМКЦ «ГВКГ» МО України № 13-х від 10.12.2015 року, та був направлений для постановки на військовий облік до Скадовського РВК Херсонської області.

В подальшому заявник звертався до Скадовського РВК Херсонської області для отримання статусу учасника бойових дій, але відповіді на листи не отримав.

Положенням про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 200 від 07.05.2015 року визначено, що на Комісії військового комісаріату АРК, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визнання учасниками бойових дій із числа осіб, звільнених зі Збройних Сил (які набулиправона отримання статусу під час проходження військової служби (роботи) у Збройних Силах), колишніх партизанів та підпільників - за місцем їх реєстрації (перебування на військовому обліку).

Керуючись вищезазначеним положенням, ОСОБА_1 звернувся за місцем дислокації 58 бригади до Конотопського об`єднаного міського військового комісаріату з заявою про надання відповіді (інформації) щодо розгляду його листа та надання статусу учасника бойових дій, у відповідь на що Конотопським ОМВК листом №133 від 11.01.2018 року його було повідомлено про те, що у Конотопського ОМВК відсутня інформація щодо проходження ним служби в період з02.09.2015 року по 19.12.2015 року, та направлено його звернення за належністю до військової частини НОМЕР_3 для надання відповіді по суті звернення.

Не отримавши відповіді від Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 окремої мотопіхотної бригади оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), 14.03.2018 року заявником направлено до Військової частини НОМЕР_3 лист про надання інформації щодо проходження ним, ОСОБА_1 , військової служби в період з 02.09.2015 року по 19.12.2015 року, на що відповіді заявник також не отримав.

Станом на день звернення з даною заявою, документи, необхідні для надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 , командиром (начальником) військової частини до відповідної відомчоїкомісіїне подавались.

Враховуючи викладені вище обставини, заявник, вважаючи, що йому незаконно відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішенням КиєвоСвятошинського районного суду Київської області від 21 вересня 2018 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту його участі у бойових діях залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, заявник ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, в повному обсязі.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив про її задоволення з викладених у ній підстав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення її без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з її недоведеності та необґрунтованості, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі у військовій частині польова пошта НОМЕР_2 , на яку був призваний 10.07.2015 року відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 року №15/2015 «Про часткову мобілізацію», що підтверджується довідкою начальника штабу ВЧ Польова Пошта №9840 від 02.10.2015 року (а.с.13).

Згідно витягу з наказу командира військової частини пп НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.12.2015 року №356 (а.с.14) встановлено, що ОСОБА_1 , номера обслуги кулеметного відділення протитанково-кулеметного взводу 2 мотопіхотної роти, військової частини польова пошта НОМЕР_1 , звільнено наказом командира 16 окремого мотопіхотного батальйону від 19 грудня 2015 року №356 (по стройовій частині) з військової служби у запас на підставі статей86, 536, 39в, 40в графи II Розкладу хвороб, про що свідчить свідоцтво про хворобу госпітальної військово-лікарської комісії хірургічного профілю НВМКЦ «ГВКГ» МО України № 13-х від 10.12.2015 року, та направлено для постановки на військовий облік до Скадовського РВК Херсонської області.

14 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_5 із листом щодо надання інформації стосовно проходження ним служби з 02.09.2015 року по 19.12.2015 року (а.с.15).

11 травня 2018 року ОСОБА_1 направив до департаменту кадрової політики Міністерства оборони України заяву про надання статусу учасника бойових дій (а.с.16).

Із листа Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції від 28.08.2018 року №3567/0808-18 (а.с.32-36) вбачається, що враховуючи положення пунктів 19, 20 ч.1 ст.6 та пункту 5 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, питання надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій повинно вирішуватись відомчою комісією того відомства, у складі якого він брав участь в антитерористичній операції. І у разі якщо при розгляді відомчою комісією документів ОСОБА_1 виникне спір, що потребує міжвідомчого врегулювання, тільки ця відомча комісія може внести на розгляд міжвідомчої комісії питання надання статусу учасника бойових дій. В зв`язку з цим Служба не бере участь у правовідносинах, у яких заявник просить встановити юридичні факти, тому не може виступати заінтересованою особою у справі.

Державна служба у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції забезпечує ведення єдиного державного реєстру учасників бойових дій з числа осіб, зазначених у цьому Порядку (п. 9 Порядку).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не надано доказів розгляду його заяви про надання йому статусу учасника бойових дій, тобто будь-яке рішення відповідною відомчою комісією не приймалось.

Статтею 55 Конституції Українипередбачено, що кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно дост. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження судом розглядаються цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2ст. 315 ЦПК Українипередбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 07 квітня 2015 року розширено коло осіб, які належать до учасників бойових дій.

Пунктом 19ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»визначено, що учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

В пункті 20ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»зазначається, що до учасників бойових дій належать особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі в антитерористичній операції чи в забезпеченні її проведення, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України визначив порядок надання статусу учасника бойових дій, затвердившипостановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 «Про порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення».

Рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС; міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.

Разом з тим, п. 4 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

У відповідності до п. 3 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів антитерористичної операції та термінів її проведення» визначено райони та терміни проведення антитерористичної операції, а саме територія Донецької та Луганської області з 07 квітня 2014 року.

Для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками установ, закладів подаються на розгляд комісії у місячний строк після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу чи призначення їх на відповідні посади (п.6 Порядку).

Рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС (далі - комісія); міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання (п.5 Порядку).

Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, передбачено, що питання надання статусу учасника бойових дій розглядається відомчою комісією того відомства, у складі якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.

Пунктом 8 Порядку також передбачено, що у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.

Відповідно ч. 1 ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Стаття 81 ЦПК України визначає щокожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, аналіз вищезазначених вимог закону дає підстави для висновку про те, що суд першої інстанції, встановивши, що на заявника розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно з яким передбачено позасудовий порядок встановлення факту участі в бойових діях для отримання відповідного статусу учасника бойових дій, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову ОСОБА_1 без задоволення.

Доводи апеляційної скарги заявника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як підставу для скасування рішення суду, законності та обґрунтованості рішення суду не спростовують, оскільки відповідно до п. 4 ч. 1ст. 376 ЦПК Українипорушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише, якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи, натомість справа судом вирішена правильно, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги заявника зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги заявника цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а скарги ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст.ст.367,374,375,382,383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: