Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2836/18

Провадження № 1-в/553/60/2019

У Х В А Л А

Іменем України

14.01.2019 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу за клопотанням засудженого ОСОБА_4 про зарахування в строк відбування покарання строку попереднього ув`язнення, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2018 року засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про зарахування в строк відбування покарання строку попереднього ув`язнення в період з 29.10.2016 року до набрання вироком від 04.09.2017 року законної сили, а також з 27.11.2017 року по 12.12.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Представник ПВК № 64 та засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи в їхню відсутність.

Прокурор в судовому засіданні просив клопотання засудженого задовольнити частково, зарахувати в строк покарання попереднє ув`язнення в період з 04.09.2017 року по 27.11.2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

При вирішенні клопотання засудженого суд враховує наступне.

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 04.09.2017 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна. Початок строку відбування покарання вирішено рахувати з 04 вересня 2017 року. Згідно ч. 5 ст. 72 КК України зараховано обвинуваченому ОСОБА_5 термін його попереднього ув`язнення по цій справі з 29 жовтня по 11 листопада 2016 року у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 04 вересня 2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 змінено з домашнього арешту на утримання під вартою, взявши його під варту негайно в залі суду.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04 вересня 2017 року ОСОБА_5 затриманий 04.09.2017 року о 15 год. 20 хв. на підставі вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 04.09.2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 27.11.2017 року вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 04.09.2017 року залишено без змін.

Відповідно до розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 04.09.2017 року відносно ОСОБА_5 набрав законної сили 27.11.2017 року.

На підставі витягу з протоколу № 49 від 07.12.2017 року комісії Державної установи "Полтавська установа виконання покарань № 23" з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії ОСОБА_5 направлений для відбування покарання до Державної установи "Полтавська виправна колонія № 64".

Як встановленов ч.5ст.72КК України(вредакції ЗаконуУкраїни №838-VIIIвід 26.11.2015року,яка діяладо 21червня 2017року),зарахування судомстроку попередньогоув`язнення уразі засудженнядо позбавленняволі вмежах тогосамого кримінальногопровадження,у межахякого доособи булозастосовано попереднєув`язнення,провадиться зрозрахунку одиндень попередньогоув`язнення задва дніпозбавлення волі. У строк попереднього ув`язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

В п. 2 "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" № 838-VIII від 26.11.2015 року визначено, що цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом (а саме: на 24.12.2015 року) набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.

Відповідно до положень ч. 5ст. 72 ККу редакціїЗакону № 2046-VIII, який набрав чинності 21 червня 2017 року, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами ч. 1 цієї статті, а при призначенні покарань, не зазначених у ч. 1ст.72 КК, суд, ураховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Питання темпоральної дії (тобто дії у часі) закону про кримінальну відповідальність врегульоване ст. 4 і 5 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК Українизлочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину згідно із ч. 3 ст. 4 КК України визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.За загальним правилом, відповідно до ч. 2 ст. 4 КК Українизакон про кримінальну відповідальність має пряму дію у часі. Це означає, що закон поширює свою дію на ті кримінально-правові відносини, які виникли після набрання ним чинності (тобто на момент їх виникнення відповідний закон про кримінальну відповідальність уже набрав чинності і ще не втратив її).

Статтею 5 КК Українивизначено низку умов, за яких допускається надання зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі. Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

У тих випадках, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ч. 4 ст. 5 КК України).Згідно із ч. 4 ст. 5 КК Україниколи закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів і наступні його редакції в силу погіршення кримінально-правового становища особи зворотної дії не мають, до правовідносин застосовується той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. У такому випадку йдеться про застосування так званого проміжного закону - закону, що набув чинності після вчинення злочину, але втратив чинність до моменту прийняття рішення у справі.

Із системного тлумачення норми ч. 4 ст. 5 КК Українивипливає, що "проміжний" закон про кримінальну відповідальність, який встановлює найбільш сприятливі умови для особи порівняно з "наступним" ("наступними") законом (законами), який погіршує кримінально-правове становище особи, має так звану переживаючу (ультраактивну) дію.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК Україничинність закону про кримінальну відповідальність у часі визначається щодо злочинності, караності, а також інших кримінально-правових наслідків діяння.Варіанти темпоральної дії закону про кримінальну відповідальність у часі законодавець виділяє також і вст. 5 КК України, що нерозривно пов`язана та застосовується в системному взаємозв`язку зіст. 4 цього Кодексузалежно від трьох умов:чи цей закон скасовує (або встановлює) злочинність діяння, пом`якшує (чи посилює) кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує (чи погіршує) становище особи.

Ці норми кореспондують з нормоюст. 58 Конституції Українипро те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Положення ч. 5ст. 72 КК Українищодо правил зарахування попереднього ув`язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1ст. 72 цього Кодексу, є "іншим кримінально-правовим наслідком діяння" в розумінні ч. 2ст. 4 КК України. Підставою для такого твердження є те, що інститут зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання впливає на кримінально-правове становище особи (покращує або погіршує його).

Щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність необхідно констатувати, що у будь-якому випадку вона не допускається, якщо закон про кримінальну відповідальність встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи (ч. 2ст. 5 КК України).

Так само виключається зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі в тій частині, в якій він частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи. У такому разі він має зворотну дію у часі лише в тій частині, в якій пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ч.3ст. 5 КК України).

Висновок щодо недопустимості зворотної дії в часі закону про кримінальну відповідальність, який змінювався кілька разів і встановлював злочинність діяння, посилював кримінальну відповідальність або іншим чином погіршував становище особи, також випливає зі змісту норми ч. 4ст. 5 КК України.

Вищенаведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 29.08.2018 року в справі № 663/537/17 (провадження № 13-31кс18), відповідно до яких положення ч. 5ст. 72 КК Українищодо правил зарахування попереднього ув`язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1ст. 72 КК України, визначають "інші кримінально-правові наслідки діяння" у розумінні ч. 2ст. 4 КК України. Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону № 838-VIII(пряма діяЗакону № 838-VIII). Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону № 838-VIII(зворотна діяЗакону № 838-VIIIяк такого, який "іншим чином поліпшує становище особи" у розумінні ч. 1ст. 5 КК України). Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону № 838-VIIIв силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинностіЗаконом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону № 838-VIII. В такому разіЗакон № 838-VIIIмає переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадківЗакону № 2046-VIIIє неправильним, оскільки зворотна діяЗакону № 2046-VIIIяк такого, що "іншим чином погіршує становище особи", відповідно до ч. 2ст. 5 КК Українине допускається. Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону № 2046-VIII(пряма діяЗакону № 2046-VIII).

Згідно з абзацом 3 п. 3 роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про застосування окремих положень Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" незалежно від процесуального порядку (КПК чи КПК 1960 року) попереднє ув`язнення у розумінні положень ст. 1 Закону України "Про попереднє ув`язнення" закінчується з моменту набрання вироком законної сили. У зв`язку із цим не підлягає зарахуванню у строк попереднього ув`язнення термін слідування під вартою засудженої особи із слідчого ізолятора до установи виконання покарань, тобто термін від дати набрання обвинувальним вироком законної сили до дати прибуття до місця відбуття покарання.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про попереднє ув`язнення", попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

В ст. 3 вказаного вище Закону визначено, що підставою для попереднього ув`язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.

З оглядуна зміствищенаведених нормчинного законодавства,період триманняпід вартою ОСОБА_5 в умовахслідчого ізоляторупісля набраннязаконної силивироком Октябрського районного суду м. Полтави від 04.09.2017 року, й до часу прибуття засудженого до установи виконання покарань за своїм змістом не є попереднім ув`язненням. Вказана дата є початком періоду відбування покарання засудженим.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, те, що ОСОБА_5 відбуває покарання за вчинення злочину, вчиненого 29.10.2016 року, в період з 29.10.2016 року по 11.11.2016 року утримувався під вартою та цей період вже зарахований з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 04.07.2017 року, період застосування до засудженого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, як і період з 28.11.2017 року, тобто після набрання законної сили вироком суду, не є попереднім ув`язненням, суд приходить до висновку, що клопотання засудженого в цій частині не підлягає задоволенню. Разом з тим, суд вважає огранованим і таким, що підлягає задоволенню клопотання засудженого в частині зарахування до покарання строку попереднього ув`язнення з 04 вересня 2017 року, тобто з часу обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та фактичного затримання, і до 27 листопада 2017 року, тобто по день набрання вироком суду законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст. 537, 539 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування в строк відбування покарання строку попереднього ув`язнення задовольнити частково.

Зарахувати в строк покарання, призначеного ОСОБА_6 вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 04.09.2017 року у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна, строк попереднього ув`язнення в період з 04 вересня 2017 року по 27 листопада 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

На ухвалу може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1