ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. Житомир справа № 287/38/18-а

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ємільчинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій незаконними, зобов'язання повернути недоотриманий розмір пенсії, стягнення суми виплат недоотриманої пенсії 6046,00 грн та відшкодування моральної шкоди у сумі 25000,00 грн, -

встановив:

27.09.2018 ОСОБА_1 звернулась до Олевського районного суду Житомирської області із позовом до Ємільчинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якій просить:

- визнати дії Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення розміру пенсії з 22.08.2017 - незаконними;

- зобов’язати Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відновити з 22.08.2017 виплату пенсії у розмірі, який був до виконання рішення Олевського районного суду Житомирської області від 20.12.2017 у справі №287/97/17-а, перерахувати та повернути недоотриманий розмір пенсії з 22.08.2017.

- стягнути з Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 25000,00 грн морального збитку.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона звернулась до відповідача у липні 2017 року з заявою про призначення пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З 03.10.2017 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” №2148-VIII від 03.10.2017, яким внесено зміни до ряду нормативних актів з питань пенсійного забезпечення, у тому числі і до ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, де зазначено що пенсія призначається відповідно до ч.2 ст.27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 20.12.2017 було зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії на користь позивача відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22.08.2017. Таким чином, позивач вважає, що оскільки призначення пенсії їй відбулось до набрання чинності Закону України №2148-VIII та її загальний трудовий стаж було набуто до набрання чинності цього Закону, то відповідач не мав права здійснювати перерахунок пенсії із застосуванням вказаної правової норми і зменшувати раніше призначений розмір пенсії на виконання рішення Олевського районного суду Житомирської області від 20.12.2017.

Ухвалою судді Олевського районного суду Житомирської області від 01.10.2018 адміністративна справа №287/38/18 передана за підсудністю до Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи з дня отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 було продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

03.01.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов від 28.12.2018 вих.№5775/07 (а.с. 48-49). В обґрунтування заперечень останній зазначив, що пенсія позивача не призначалась відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», окрім того для такого перерахунку необхідно подати заяву встановленого зразка. Пояснює, що проведення вказаного перерахунку пенсії відповідно до ч.2 ст.27 Закону України №1058-ІV пенсія складатиме 1722,85 грн, таким чином проведення такого розрахунку є недоцільним, оскільки призведе до зменшення розміру пенсійної виплати. З матеріалів справи видно, що пенсія позивачу призначена на підставі положень Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач не надала доказів подання заяви про перехід на інші умови пенсійного забезпечення, а тому відсутні підстави вважати, що виплата пенсії позивачу здійснюється на умовах Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Таким чином, оскільки виплата позивачу пенсії здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то і збільшення розміру пенсії повинно/має бути проведене у розмірах, встановлених цим Законом. Відповідачем зазначено, що ним було виконано рішення Олевського районного суду у повному обсязі відповідно до чинного законодавства. Стосовно відшкодування моральної шкоди відповідач зазначив у відзиві про те, що позивачем не наведено жодних обставин та не додано відповідних доказів завдання їй моральної чи матеріальної шкоди, а також не наведено з яких міркувань позивач виходила при визначенні розміру шкоди.

10.01.2019 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на відзив (а.с. 59).

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.04.1991 перебуває на обліку в Ємільчинському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 20.12.2017 у справі №287/97/17-а за позовом ОСОБА_1 до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дії Ємільчинського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку їй пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними. Зобов'язано Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії на користь ОСОБА_1, відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, починаючи з 22.08.2017. В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.

Вказане рішення набрало законної сили 05.03.2018.

На виконання вказаного рішення Ємільчинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області проведено перерахунок ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішення Олевського районного суду Житомирської області від 20.12.2017 виконано повністю, що не заперечується сторонами.

Позивач не погоджується з таким перерахунком, оскільки розмір її пенсії після виконання рішення Олевського районного суду Житомирської області від 20.12.2017 зменшився з 2655,00 грн та складає 1412,00 грн. Вважає, що оскільки призначення пенсії їй відбулось до набрання чинності Закону України №2148-VIII та її загальний трудовий стаж було набуто до набрання чинності цього Закону, то відповідач не мав права здійснювати перерахунок пенсії із застосуванням вказаної правової норми і зменшувати раніше призначений розмір пенсії на виконання рішення Олевського районного суду Житомирської області від 20.12.2017, у зв’язку із чим звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам у даній справі, суд зазначає про таке.

Як видно з матеріалів справи, підставою для подання позову, який розглядається, стало судове рішення у справі №287/97/17-а про зобов’язання Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії на користь ОСОБА_1, відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, починаючи з 22.08.2017.

Вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили підтверджено і встановлено право позивача на здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, починаючи з 22.08.2017.

Позивачем обрано спосіб захисту свого права шляхом подання позову про визнання дій Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення розміру пенсії з 22.08.2017 незаконними, зобов’язання Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відновити з 22.08.2017 виплату пенсії у розмірі, який був до виконання рішення Олевського районного суду Житомирської області 20.12.2017 у справі №287/97/17-а, перерахувати та повернути недоотриманий розмір пенсії з 22.08.2017 та відшкодувати з Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 25000,00 грн морального збитку, в обґрунтування якого вона посилається на неналежне виконання рішення суду у справі №287/97/17-а. Тобто, позивач вважає, що їй обчислено пенсію на виконання вказаного рішення не у тій сумі.

Однак, позивачем не враховано, що спірні правовідносини між сторонами уже вирішені судом із встановленням обставин та перейдено до стадії виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з ч.2 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

За змістом ст.254 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, то такі особи мають право звернутися із заявою про роз’яснення такого судового рішення.

Крім того, відповідно до ст.383 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов’язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

При цьому, у порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах не передбачено звернення позивача з окремим позовом щодо зобов’язання виконання судового рішення по іншій справі.

Тобто, якщо позивач вважає протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинених на виконання рішення суду у справі №287/97-17-а або порушення його прав, свобод чи інтересів, то вона повинна була звернутись до суду у порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред’являти новий позов.

Таким чином, оскільки позивачем по суті заявлено позовну вимогу щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання належного виконання рішення Олевського районного суду Житомирської області від 20.12.2017 у справі №287/97/17-а, то, відповідно, позивачем невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права.

Суд не має права зобов’язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.

Згідно з частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на те, що рішення Олевського районного суду Житомирської області від 20.12.2017 у справі №287/97/17-а 05.03.2018 набрало законної сили і у силу статей 14, 370 КАС України є обов’язковим до виконання, а також, те що обставини встановлені судовими рішеннями відповідно до ч.4 ст.78 КАС України не доказуються при розгляді іншої справи у і якій беруть участь ті самі особи, то позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки позовні вимоги заявлені у рамках даної справи вже були предметом дослідження та розгляду, а також судом їм було надано відповідну правову оцінку.

Вирішуючи питання стосовно вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно з ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснив, що моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Оскільки протиправності у діях відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Олевського районного суду Житомирської області, судом не встановлено, то суд приходить до висновку, що вимоги про відшкодування моральної шкоди до задоволення не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (11000, Житомирська область, Олевський район, м. Олевськ, вул. Московська, 20Б, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Ємільчинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (11001, Житомирська область, м. Олевськ, вул. Свято-Миколаївська, 31, код ЄДРПОУ 41246527) про визнання дій незаконними, зобов'язання повернути недоотриманий розмір пенсії, стягнення суми виплат недоотриманої пенсії 6046,00 грн та відшкодування моральної шкоди у сумі 25000,00 грн - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 16 січня 2019 року.

Суддя О.В. Єфіменко