ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2019 Справа №914/1586/18

Господарський суд Львівської області в особі судді Пазичева В. М., розглянувши позовні матеріали

за позовом: Керівника Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі

позивача 1: Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

позивача 2: Вищого професійного училища № 11 м. Червоноград, м. Червоноград

до відповідача 1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Роль Ганни Миколаївни, м. Червоноград

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: Міністерство освіти і науки України , м. Київ

про: визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути приміщення

Суддя : Пазичев В.М.

При секретарі: Вашкевич Н.І.

Представники :

від прокуратури: Куцик В.Б., дов. № 048029 посвідчення від 27.09.17 року.

від позивача 1: Дорош А.-М. Р. дов. № 5/34-34/0/2-19-2 від 03.01.2019 року.

від позивача 2: не з'явився.

від відповідача 1: Савко Н.В. - дов. № 18-11-00016 від 02.01.2018 року.

від відповідача 2: Василишин І.Й., посвідчення № 382 від 14.09.2005 р., Роль А.С., довіреність № б/н від 21.09.18 року.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився.

Суд встановив: 22.08.2018 року за вх. № 1678 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву Керівника Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації та Вищого професійного училища № 11 м. Червоноград (надалі - ВПУ № 11) до відповідача 1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Роль Ганни Миколаївни, про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути приміщення.

Отже, при огляді позовної заяви та поданих до неї документів, встановлено, що мають місце наступні недоліки, а саме позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме: не вказано поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача 1 та позивача 1.

27.08.2018 року ухвалою Господарського суду Львівської області позовну заяву у справі № 914/1586/18 за позовом Керівника Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації та Вищого професійного училища № 11 м. Червоноград до відповідача 1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Роль Ганни Миколаївни, про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути приміщення - залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.09.2018 року відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання на 01.10.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.10.2018 року, підготовче засідання відкладено на 09.10.2018 року, у зв'язку із неявкою представника позивача 2. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.10.2018 року, підготовче засідання відкладено на 17.10.2018 року, для надання доказів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2018 року, підготовче засідання відкладено на 24.10.2018 року, в зв'язку з відсутністю представника позивача 1 та позивача 2. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.10.2018 року, підготовче засідання відкладено на 05.11.2018 року, в зв'язку з відсутністю представника позивача 2 та третьої особи. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.11.2018 року, підготовче засідання відкладено на 12.11.2018 року, в зв'язку з відсутністю представника позивача 2 та третьої особи. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.11.2018 року, підготовче засідання відкладено на 19.11.2018 року, в зв'язку з відсутністю представника позивача 2 та третьої особи. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.11.2018 року, підготовче засідання відкладено на 06.12.2018 року, у зв'язку з відсутністю представника позивача 2 та третьої особи. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.12.2018 року, підготовче засідання закрито, справа призначена до судового розгляду по суті на 03.01.2019 року.

Прокурор вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 03.09.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 01.10.2018 року, від 09.10.2018 року, від 17.10.2018 року, від 24.10.2018 року, від 05.11.2018 року, від 12.11.2018 року, від 19.11.2018 року, від 06.12.2018 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

27.09.2018 р. за вх. № 2535/18 прокурор подав заяву про зміну предмету позову, а саме: просить:

" 1. Визнати недійсним Договір оренди нерухомого державного майна № 125 від 10.08.2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Фізичною особою-підприємцем Роль Ганною Миколаївною, а саме нежитлового приміщення № 17 за адресою: м. Червоноград, вул. Стуса, 3 загальною площею 96,8 кв.м., та застосувати наслідки недійсності правочину.

2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Роль Ганну Миколаївну звільнити та передати за актом приймання - передачі Вищому професійному училищу № 11 м. Червонограда нежитлове приміщення № 17 за адресою: м. Червоноград, вул. Стуса, 3 загальною площею 96,8 кв.м., та вартістю 248 300,00 грн.

3. Стягнути з відповідача на користь Прокуратури Львівської області (отримувач: Прокуратура Львівської області, код ЄДРПОУ 02910031, банк платника Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 3511093000774, код класифікації видатків бюджету 2800) 3 524,00 грн. судового збору, сплаченого за подання до Господарського суду Львівської області позовної заяви.

4. Судові витрати покласти на відповідача.".

27.09.2018 р. за вх. № 36078/18 прокурор подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

27.09.2018 р. за вх. № 36080/18 прокурор подав відповідь на відзив.

09.10.2018 р. за вх. № 37964/18 прокурор подав заяву.

16.10.2018 р. за вх. № 38786/18 прокурор подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

16.10.2018 р. за вх. № 38787/18 прокурор подав відповідь на відзив.

17.10.2018 р. за вх. № 39012/18 прокурор подав пояснення по справі.

Позивач 1 вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 03.09.2018 року, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 01.10.2018 року, від 17.10.2018 року, від 24.10.2018 року, від 05.11.2018 року, від 12.11.2018 року, від 19.11.2018 року, від 06.12.2018 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

28.09.2018 р. за вх. № 36241/18 представник позивача 1подав відповідь на відзив.

09.10.2018 р. за вх. № 37958/18 представник позивача 1 подав пояснення по справі.

24.10.2018 р. за вх. № 40307/18 представник позивача 1 подав письмові пояснення по справі.

31.10.2018 р. за вх. № 41533/18 представник позивача 1 подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Позивач 2 вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 03.09.2018 року, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 01.10.2018 року, від 17.10.2018 року, від 24.10.2018 року, від 05.11.2018 року, від 12.11.2018 року, від 19.11.2018 року, від 06.12.2018 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті на адресу суду, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов'язковою.

05.10.2018 р. за вх. № 37264/18 представник позивача 2 подав відповідь на відзив.

17.10.2018 р. за вх. № 39113/18 представник позивача 2 подав заяву, в якій просить розглядати дану справу без участі уповноваженого представника.

Відповідач 1 вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 03.09.2018 року, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 01.10.2018 року, від 17.10.2018 року, від 24.10.2018 року, від 05.11.2018 року, від 12.11.2018 року, від 19.11.2018 року, від 06.12.2018 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

20.09.2018 р. за вх. № 35014/18 представник відповідача 1 подав відзив на позов.

08.10.2018 р. за вх. № 37421/18 представник відповідача 1 подав пояснення по справі.

17.10.2018 р. за вх. № 39210/18 представник відповідача 1 подав клопотання.

24.10.2018 р. за вх. № 40372/18 представник відповідача 1 подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

24.10.2018 р. за вх. № 2806/18 представник відповідача 1 подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

05.11.2018 р. за вх. № 42206/18 представник відповідача 1 подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

29.11.2018 р. за вх. № 45735/18 представник відповідача 1 подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Відповідач 2 вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 03.09.2018 року, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 01.10.2018 року, від 17.10.2018 року, від 24.10.2018 року, від 05.11.2018 року, від 12.11.2018 року, від 19.11.2018 року, від 06.12.2018 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

28.09.2018 р. за вх. № 36262/18 представник відповідача 2 подав відзив на позов.

17.10.2018 р. за вх. № 2743/18 представник відповідача 2 подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Міністерство освіти і науки України (проспект Перемоги, 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185).

05.11.2018 р. за вх. № 42205/18 представник відповідача 2 подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

12.11.2018 р. за вх. № 43285/18 представник відповідача 2 подав клопотання про відкладення підготовчого засідання.

12.11.2018 р. за вх. № 43286/18 представник відповідача 2 подав відзив на позовну заяву.

19.11.2018 р. за вх. № 44406/18 представник відповідача 2 подав відзив на заяву про зміну предмету позову.

Третя особа, вимог ухвали суду про відкладення розгляду справи від 17.10.2018 року, від 24.10.2018 року, від 05.11.2018 року, від 12.11.2018 року, від 19.11.2018 року, від 06.12.2018 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті на адресу суду, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов'язковою.

23.10.2018 р. за вх. № 40034/18 представник третьої особи подав клопотання про відкладення підготовчого засідання.

26.10.2018 р. за вх. № 40924/18 представник третьої особи подав клопотання про відкладення підготовчого засідання.

19.11.2018 р. за вх. № 44409/18 представник третьої особи подав пояснення.

Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Відповідно до ст. 240 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 03.01.2019 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

У позовній заяві позивач зазначає, що Червоноградською місцевою прокуратурою за результатами опрацювання інформації з Вищого професійного училища № 11 м. Червонограда встановлено порушення вимог законодавства України щодо забезпечення мережі закладів освіти, відчуження їх майна, використання приміщень для цілей, не пов'язаних з освітніми процесами та дозвіллям дітей, використання коштів на їх утримання.

Прокурор зазначає, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області в особі начальника Копача М.І. (далі - Орендодавець), який діє на підставі Положення про регіональне відділення ФДМУ № 3607 від 02.10.2012 р., з одного боку, та Фізичною особою - підприємцем Роль Ганною Миколаївною, з другої сторони (далі - Орендар), укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 125 (далі - Договір), яке знаходиться за адресою: м. Червоноград, вул. В.Стуса, 3, що перебуває на балансі ВПУ № 11 м. Червонограда (далі - Балансоутримувач).

Відповідно до п. 10.1. Договору, цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 10.08.2016 р. по 08.08.2019 р. включно.

Згідно п. 1.2 Договору, майно передається в оренду з метою провадження суб'єктом малого підприємництва виробничої діяльності, виробництва панчішно-шкарпеткових виробів, а також з міст іншого використання

Прокурор наголошує, що крім цього, з інформації ВПУ № 11 м. Червонограда № 185 від 26.07.2018 р. вбачається, що Вище професійне училище № 11 м. Червонограда, що знаходиться на вул. В. Стуса, 3 у м. Червонограді, перебуває у державній власності. Орендоване ФОП Роль Г.М. нежитлове приміщення площею 96,8 кв. м. знаходиться на першому поверсі двоповерхового цегляного будинку навчально-виробничих майстерень ВПУ № 11 м. Червонограда та є частиною будівлі училища. Станом на 31.03.2016 р. вартість орендованого майна становить 248 300 грн. Однак, як з'ясовано місцевою прокуратурою, вказаний Договір підлягає визнанню судом недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину, оскільки на момент укладення оспорюваного договору були недотримані вимоги, передбачені ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зокрема, договір не відповідає вимогам ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту», ст. ст. 5, 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки відповідач орендує приміщення навчального закладу для цілей, не пов'язаних з навчально-виховним процесом, а з метою здійснення підприємницької діяльності, відтак, спірний Договір слід визнати недійсним та зобов'язати ФОП Роль Г.М. повернути за актом приймання-передачі орендоване приміщення ФДМУ по Львівській області, виходячи з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п. 2.2 Статуту, ВПУ № 11 є юридичною особою, має самостійний баланс, власний рахунок в органах державного казначейства та в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний код.

За твердженням прокурора, ст. 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Відповідно до ч. ч. 1-3, 5 вказаної статті кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені тим.

Як передбачено ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Прокурор стверджує, що завданням законодавства України про освіту, відповідно до ст. 2 Закону України «Про освіту» (діючого на день укладання договору), є регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загальнокультурної підготовки громадян України, а, відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державною і а комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Прокурор наголошує, що частиною 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» (чинну в редакції на момент укладення спірного Договору) встановлено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані у навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням (аналогічні вимоги. містяться у ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» в новій редакції). Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу 5.5.2.008-01, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. за № 63, встановлено, що у будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються такі функціональні групи приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання та профорієнтації, продовженого дня, фізкультурно-спортивні, приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека, адміністративні, допоміжні приміщення - вестибюль, рекреації, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями тощо (п. 3.2). Здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється (п. 3.19). Ці норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 р. та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-Ш ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Отже, на думку прокурора, законом визначено обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто таким, що пов'язане з навчально-виховним процесом, в тому числі на умовах оренди. Таким чином, вирішальним для вирішення спору є надання оцінки оспорюваному договору на предмет мети використання переданого в оренду об'єкту, встановлення обставин, що свідчать про те, чи пов'язана діяльність орендаря з навчально-виховним процесом, а не встановлення необхідності та придатності приміщення для навчального процесу.

В той же час, прокурор стверджує, що згідно укладеного Договору № 125, визначено цільове призначення площ об'єкта оренди 96,8 м - для виробництва панчішно-шкарпеткових виробів, а також для використання для інших робіт.

Прокурор зазначає, що оскільки приміщення, яке передано в оренду є частиною будівлі навчального закладу та, згідно вимог чинного законодавства, може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчальним процесом та, передача в оренду приміщень загальноосвітніх навчальних закладів для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється, - оспорюваний договір оренди порушує принцип цільового використання майна та гарантованого права дітей на освіту.

Таким чином, прокурор стверджує, що основною метою використання об'єктів освіти - приміщення, що знаходиться на балансі Вищого професійного училища № 11 м. Червонограда загальною площею 96,8 кв.м. на вул. Стуса, 3 в м. Червоноград, яке є частиною будівлі навчального закладу, є одержання прибутку від виготовлення панчішно-шкарпеткових виробів, а не досягнених вищенаведених у ст. 5 Закону України "Про загальну середню освіту" завдань, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, що підтверджує той факт, що у відповідача немає підстави для здійснення освітньої діяльності, у тому числі у сфері шкільної освіти.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про охорону дитинства», місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема, розвиток мережі навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, соціального захисту, а також позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей, зміцнення їх матеріально-технічної бази.

Враховуючи наведені норми вказаних Законів України, на думку прокурора, слід зазначити, що хоча, згідно із абзацом 5 частини 4 статті 61 Закону України «Про освіту», додатковими джерелами фінансування навчальних закладів, заснованих, в тому числі на комунальній власності, є також доходи від надання в оренду приміщень, однак, оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується за цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу, організації дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей. Оскільки приміщення, яке передано в оренду, є частиною будівлі навчального закладу, то воно може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчальним процесом. З урахуванням викладеного, на момент укладення оспорюваного Договору оренди були недотримані вимоги, передбачені ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, згідно яких зміст правочину не можу суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 207 ГК України, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про освіту» (діючий на день укладання договору), система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти, згідно із ст. 20 вказаного Закону, включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту.

Прокурор зазначає, що, за змістом наведених норм законодавства, під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти. В той же час, згідно витягу ЄРДПОУ, видами діяльності ФОП Роль Г.М. виробництво панчішно-шкарпеткових виробів (основний), неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, інші види роздрібної торгівлі поза магазинами. Таким чином, у ФОП Роль Г.М. відсутні підстави для здійснення освітньої діяльності, у тому числі у сфері шкільної освіти.

Прокурор наголошує, що відповідно до п. 2.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією з сторін є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається друга сторона.

Таким чином, прокурор стверджує, що підставою представництва керівником Червоноградської місцевої прокуратури інтересів держави у сфері охорони дитинства в особі Львівської обласної державної адміністрації та Вищого професійного училища № 11 м. Червонограда шляхом пред'явлення позову є неправомірність надання майна навчального закладу за адресою: м. Червоноград, вул. Стуса, 3 у оренду для цілей, що не пов'язані з освітніми процесами.

У заяві про зміну предмету позову прокурор зазначає, що Договір підлягає визнанню судом недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину, оскільки на момент укладення оспорюваного договору були недотримані вимоги, передбачені ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зокрема договір не відповідає вимогам ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту», ст. ст. 5, 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки відповідач орендує приміщення навчального закладу для цілей, не пов'язаних з навчально-виховним процесом, а з метою здійснення підприємницької діяльності, відтак, спірний Договір слід визнати недійсним та зобов'язати ФОП Роль Г.М. повернути за актом приймання-передачі, орендоване ФДМУ по Львівській області виходячи з наступних підстав.

За твердженням прокурора, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», вищевказані факти є підставою для захисту інтересів держави в особі ВПУ №11 органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову, з урахуванням чого Червоноградська місцева прокуратура звертається до суду з цим позовом. Як роз'яснив Конституційний Суд України в Рішенні № 3-рп/99 від 8 квітня 1999 року, поняття «інтереси держави» є оціночним. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Враховуючи вищенаведене, прокурором самостійно визначено, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає в незаконному, нецільовому використанні приміщення навчального закладу, загрозі збереження існуючої матеріально-технічної бази навчального закладу, а також забезпечення належних умов для навчання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Прокурор зазначає, що враховуючи те, що згідно відомостей реєстру прав власності на нерухоме майно ВПУ № 11 м. Червонограда є власником комплексу з 4 будівель виникла необхідність у зміні предмету позову.

Прокурор просить: 1. Визнати недійсним Договір оренди нерухомого державного майна № 125 від 10.08.2016 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області та Фізичною особою-підприємцем Роль Ганною Миколаївною, а саме нежитлового приміщення № 17 за адресою: м. Червоноград, вул. Стуса, 3 загальною площею 96, 8 кв.м., та застосувати наслідки недійсності правочину.

2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Роль Ганну Миколаївну звільнити та передати за актом приймання-передачі Вищому професійному училищу №11 м. Червонограда нежитлове приміщення за адресою: №17 за адресою: м. Червоноград, вул. Стуса, 3 загальною площею 96, 8 кв.м. та вартістю 248 300 грн.

3. Стягнути з відповідача на користь прокуратури Львівської області (отримувач: прокуратура Львівської області, код ЄДРПОУ 02910031, банк платника Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 3511093000774, код класифікації видатків бюджету 2800) 3 524грн. судового збору, сплаченого за подання до господарського суду Львівської області позовної заяви.

4. Судові витрати покласти на відповідача.

Позивач 1 зазначає, що Львівська обласна державна адміністрація поданий Червоноградською місцевою прокуратурою Львівської області позов вважає необґрунтованим та таким, що не спрямований на захист оспорюваних прав Львівської ОДА, оскільки її інтереси чи права не порушуються.

Пунктом 7.10 Статуту Вищого професійного училища № 11 м. Червонограда визначено, що об'єкти прав власності: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, гуртожиток, комунікації, обладнання, засоби навчання, та інше майно вищого професійного училища є державною власністю, що закріплене Міністерством освіти і науки України за вищим професійним училищем на праві оперативного управління.

Функції розпорядження майном, яке закріплено за вищим професійним училищем, здійснює Міністерство освіти і науки України.

Позивач 1 зазначає, що з відомостей з реєстру права власності на нерухоме майно вбачається, що комплекс, в який входить 4 будівлі за адресою: м. Червоноград, вулиця Стуса, 3 є у загальнодержавній власності. На праві постійного користування, згідно з державним актом № ЯЯ177776 від 29.03.2011 р. земельна ділянка належить ВПУ №11, власником якої є Львівська обласна державна адміністрація. Це лише єдиний факт, який є взаємопов'язуючим між Львівською ОДА та ВПУ № 11.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; державне підприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами - щодо нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна цього підприємства, що передається дипломатичним представництвам та консульським установам іноземних держав, представництвам міжнародних міжурядових організацій в Україні; підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Тому, на думку позивача 1, належним є орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області згідно договору оренди нерухомого державного майна № 125 від 10 серпня 2016 року. Вказане також підтверджується спільним листом Фонду Державного майна України та Міністерства освіти і науки України № 10-16-11280 1/9-380 від 07.07.2008 р., який власне і роз'яснює порядок укладення договорів оренди майна закладів освіти.

Крім цього, позивач 1 звертає увагу на те, що, як слідує з відзиву на позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України, листом Міністерство освіти і науки України надало дозвіл на передачу зазначеного майна в оренду з метою виробництва панчішно-шкарпеткових виробів, відповідно до законодавства терміном до 3-ох років. Таким чином, при укладенні Договору оренди № 125 від 10.08.2016 р. не порушено права або охоронювапі законом інтереси Львівської обласної державної адміністрації, оскільки органом уповноваженим управляти зазначеним майном є Міністерство освіти і науки України.

Позивач 1 звертає увагу на те, що Прокуратурою також у позовній заяві не обґрунтовано належним чином, в чому саме полягає порушення інтересів держави в особі Львівської ОДА, що є однією із підстав для відмови у задоволенні позову.

Позивач 1 наголошує, що не зрозумілою теж є позиція прокуратури щодо повернення майна саме Львівській обласній державній адміністрації, оскільки ні чинним законодавством на момент укладення спірного договору, ні статутом ВПУ №11 м. Червонограда не передбачено підстав такої передачі.

Враховуючи нищенаведене, керуючись ст. 166 ГПК України, Львівська обласна державна адміністрація не підтримує, позов поданий Червоноградською місцевою прокуратурою Львівської області.

Позивач 1 зазначає, що Керівником Червоноградської місцевої прокуратури змінено позовну вимогу № 2 та викладено у наступній редакції: «Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Роль Ганну Миколаївну звільнити та передати за актом приймання-передачі Вищому професійному училищу № 11 м. Червонограда нежитлове приміщення № 17 за адресою: м. Червоноград, вул. Стуса, 3 загальною площею 96,6 кв.м. та вартістю 248 300 грн.»

Тобто, змінено вимогу щодо передачі майна Львівській обласній державній адміністрації.

Незважаючи на це, Львівська обласна державна адміністрація поданий Червоноградською місцевою прокуратурою Львівської області позов вважає необгрунтованим та таким, що не спрямований на захист оспорюваних прав Львівської ОДА, оскільки її інтереси чи права не порушуються.

Крім цього, як слідує з відзиву на позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України, листом Міністерство освіти і науки України надало дозвіл на передачу зазначеного майна в оренду з метою виробництва панчішно-шкарпеткових виробів, відповідно до законодавства терміном до 3-ох років.

Таким чином, при укладенні договору оренди № 125 від 10.08.2016 р. не порушено права або охоронювані законом інтереси Львівської обласної державної адміністрації, оскільки органом, уповноваженим управляти зазначеним майном є Міністерство освіти і науки України.

Прокуратурою також у позовній заяві не обґрунтовано належним чином, в чому саме полягає порушення інтересів держави в особі Львівської ОДА, що є однією із підстав для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 166 ГПК України, Львівська обласна державна адміністрація не підтримує позов, поданий Червоноградською місцевою прокуратурою Львівської області.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювані відповідні функції у спірних правовідносинах, Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Як роз'яснив Конституційний суд України в Рішенні № 3-рп/99 від 8 квітня 2009 року, поняття «інтереси держави» є оціночним. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням па законодавство, на підставі якого подасться позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 166 ГПК України, Львівська обласна державна адміністрація не підтримує позов, поданий Червоноградською місцевою прокуратурою Львівської області.

У своїх поясненнях позивач 2 зазначає, що 10.08.2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та фізичною особою-підприємцем Роль Ганною Миколаївною укладено договір оренди нерухомого державного майна № 125. Сторонами договору оренди нерухомого державного майна № 125 є регіональне відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та фізична особа-підприємець Роль Ганна Миколаївна.

Згідно ст. 61 Закону України "Про освіту", в редакції, що була чинною на момент укладення договору оренди, фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Позивач 2 зазначає, що 18.03.2016 року на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області Вищим професійним училищем № 11 м. Червонограда було скеровано лист про те, що на балансі Вищого професійного училища №11 м. Червонограда є майнонежитлове приміщення № 17 площею 96,8 кв. м., яке знаходиться за адресою: Львівська область, м. Червоноград. вул. Стуса, 3, розміщене на першому поверсі навчально-виробничих майстерень, та яке може бути надане в оренду.

Листом № 56 від 18.03.2016 року Вище професійне училище № 11 м. Червонограда повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, що зазначене майно є вільним.

Позивач 2 стверджує, що ФОП Роль Г.М., використовуючи орендоване, вільне від навчального процесу приміщення, не перешкоджає роботі навального закладу в цілому. Кошти, отримані від сплати орендної плати, є додатковим джерелом фінансування навчального закладу та спрямовуються на забезпечення потреб училища.

Позивач 2 вважає, що договір оренди нерухомого державного майна № 125 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Фізичною особою-підприємцем Роль Ганною Миколаївною укладено відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, з дотриманням вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Закону України «Про освіту».

Отже, позивач 2 вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

У своїх поясненнях відповідач 1 зазначає, що позов вважає безпідставним та незаконним з наступних підстав: так, керівник Червоноградської місцевої прокурори Львівської області неправильно трактує ст. 203 ч. 1 ЦК України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна», які говорять зовсім інше чим те, що пише прокурор. Під час укладення договору Сторони зобов'язані керуватись розділом 2 Цивільного Кодексу України і іншими нормами законів, та в першу чергу ч. 1, ст. 638 ЦК України. Вказує, що договір є укладеним, якщо Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору с належність правомірних Сторін, що укладають договір, умови про предмет, ціну та строки договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

В даному випадку, на думку відповідача 1, договір укладений між належними Сторонами, які мали право на укладення такого договору. В договорі оренди передбачені всі істотні умови, а саме, предмет договору, його ціна, строк та інше, тому на час звернення з позовом не має жодної законної підстави для розірвання цього договору оренди ні у Прокурора, ні у позивачів.

Відповідач 1 стверджує, що при укладенні договору оренди № 125 від 10.08.2016 р., Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області брало згоду на укладення цього договору у Міністерства освіти і науки України та Вищого професійного училища № 11 м. Червонограді. Вони таку згоду давали, тому при укладенні договору нічиї інтереси не були порушені.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області вважає, що позовна заява від 21.08.2018 р. № 14-44/4014вих-18 є безпідставною і не підлягає до задоволення.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області скерувало на адресу Міністерства освіти і науки України (органу, уповноваженого управляти державним майном) лист від 04.04.2016 р. №07-03-01995, в якому, з метою прийняття рішення по заяві ФОП Роль Г.М. щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна - нежитлового приміщення №17 площею 96,8 кв.м., яке знаходиться на 1-му поверсі будівлі ВПУ № 11 м. Червонограда за адресою: Львівська область, м. Червоноград, вул. Стуса, З, що перебуває на балансі ВПУ №11 м. Червоноград, просило надати висновки, передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Листом від 21.04.2016 р. № 1/11-5520 Міністерство освіти і науки України надало дозвіл на передачу зазначеного майна в оренду з метою виробництва панчішно-шкарпеткових виробів, відповідно до законодавства терміном до 3-х років, що підтверджено поясненнями Міністерства освіти і науки України у даній справі.

Отже, враховуючи викладене вище, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області при укладенні договору оренди нерухомого державного майна від 10.08.2016 р. № 125 не порушило норм чинного законодавства, тому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи викладене вище, регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач 2 зазначає, що Керівник Червоноградської місцевої прокурори Львівської області неправильно трактує ст. 203 ч. 1 ЦК України та ст. ст. 5, 9, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», які говорять зовсім інше чим те, що вказує прокурор.

Відповідач 2 зазначає, що в даному випадку договір укладений між належними Сторонами, які мали право на укладення такого договору, в договорі оренди передбачені всі істотні умови, а саме: предмет договору, його ціна, строк та інше, тому порушень Цивільною Кодексу України та ст.ст. 5, 9 Закону України "Про оренду державного га комунального майна" - немає.

Відповідач 2 стверджує, що він з училищем уклав договір № 02 від 04.01.2016 р., про надання освітніх послуг у сфері професійно-технічної освіти. В 2018 р. укладено договір № 01 від 03.01.2018 р.. про надання освітніх послуг у сфері професійно-технічної освіти, та надавав учням училища можливість проходження виробничого навчання га виробничої практики. На час розгляду цієї справи, учні училища - ОСОБА_8 і ОСОБА_9, згідно укладених договорів, проходять виробничу практику.

Відповідач 2 стверджує, що Керівник Червоноградської місцевої прокурори в своєму позові помилково вказує, що відповідач 2 зазначає, що орендує приміщення навчального закладу для цілей, не пов'язаних з навчально-виховним процесом, а тільки з метою здійснення підприємницької діяльності. Відповідач 2 орендує приміщення для здійснення своєї підприємницької діяльності, але крім цього, надає послуги училищу пов'язані з навчально-виховним процесом. Прокурор добре знає, що професійно-технічні училища готують робітничі спеціальності і після закінчення училища діти йдуть на роботу на фабрики і заводи, а при підготовці таких учнів необхідно, щоб вони безпосередньо побачили виробництво і пройшли на ньому виробничу практику. Тому виробничу практику у відповідача 2 на виробництві проходять учні училища. Під час укладання даного договору оренди у відповідача 2 з керівником вищого професійного училища №11, була домовленість, що учні училища можуть на виробництві проходити практику, а також можуть проводити з учнями екскурсії та знайомитись з виробництвом.

Відповідач 2 звертає увагу на те, що після укладення договору оренди, відповідач 2 виконував своє зобов'язання і з училищем уклав договір № 02 від 04.01.2016 р., про надання освітніх послуг у сфері професійно-технічної освіти. В 2018 р. було також укладено договір № 01 від 03.01.2018 р., про надання освітніх послуг у сфері професійно-технічної освіти, та надавав учням училища доступ до виробничого цеху, можливість проходження учнями виробничою навчання та виробничої практики. На час розгляду справи, учні училища ОСОБА_8 і ОСОБА_9, згідно укладених договорів з Вищим професійним училищем № 11 м. Червонограда, проходять виробничу практику.

У своїх поясненнях третя особа - Міністерство освіти і науки України зазначає, що Положенням про Міністерство освіти і науки України (далі - МОН) затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 630 визначено, що МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності

Відповідно до статті 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Заклади освіти всіх форм власності, зареєстровані у встановленому законом порядку, мають рівні умови користування нерухомим майном державної або комунальної власності, що передається в оренду.

Усі кошти, отримані від оренди нерухомого майна державного чи комунального закладу освіти, використовуються виключно на потреби цього закладу освіти.

Згідно з частиною сьомою статті 8 Закону України «Про професійно-технічну освіту» до повноважень міністерства та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, відноситься розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про професійно-технічну освіту» засновник закріплює за професійно-технічними навчальними закладами державної або комунальної форми власності та установами професійно-технічної освіти об'єкти права власності, які належать засновнику на праві власності або орендовані ним у інших власників.

Міністерством освіти і науки України було прийнято наказ від 13 жовтня 2011 року № 1190 «Про деякі питання комісії Міністерства з майнових питань», відповідно до якого утворена комісія з майнових питань підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, та затверджено Положення про Комісію з майнових питань підприємств.

Вказана комісія була утворена відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»; «Порядку списання об'єктів державної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 № 1314; «Порядку відчуження об'єктів державної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 № 803; «Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 та з метою посилення контролю за списанням, відчуженням та розпорядженням (користуванням) державним майном підприємствами, установами та організаціями, які належать до сфери управління Міністерства.

Згідно до пункту 3 вказаного Положення завданням комісії є розгляд наданих документів, підготовка рекомендацій щодо списання, відчуження, розпорядження, користування державним майном та здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства при списанні, відчуженні та розпорядженні, користуванні майном.

До Міністерства освіти і науки України надходило звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області щодо надання дозволу на передачу в оренду державного майна, що перебуває на балансі Вищого професійного училища №11.

Ураховуючи пропозиції Комісії з майнових питань підстав, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, було надано дозвіл на передачу в оренду приміщення першого поверху будівлі майстерні, площею 96,8 м. кв., розташованої за адресою: Львівська область, м. Червоноград, вул. Стуса, 3, з метою виробництва панчішно-шкарпеткових виробів, відповідно до законодавства терміном до 3-х років.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч. 3 ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Державну політику у сфері оренди здійснюють Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна. Стаття 5 даного закону вказує, що Орендодавцями державного майна є Фонд державного майна України, регіональні відділення та представництва.

Тобто, при укладенні даного договору оренди Сторони зобов'язані керуватись Цивільним Кодексом, України, розділом 2, безпосередньо ст. ст. 638-642, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» які вказують, що договір є укладеним, якщо Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а істотними умовами договору оренди є:

- об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

- термін, на який укладається договір оренди;

- орендна плата з урахуванням її індексації;

- порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення;

- виконання зобов'язань;

- забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;

- порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;

- відповідальність сторін;

- страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

- обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України.

Умови договору оренди, є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Згідно ч. 7 ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області в особі начальника Копача М.І. (далі - Орендодавець), який діє на підставі Положення про Регіональне відділення ФДМУ № 3607 від 02.10.2012 р., з одного боку та Фізичною особою - підприємцем Роль Ганною Миколаївною, з другого боку (далі - Орендар), укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 125 (далі - Договір), яке знаходиться за адресою: м. Червоноград, вул. В.Стуса, 3, що перебуває на балансі ВПУ № 11 м. Червонограда (далі - Балансоутримувач).

Відповідно до п. 10.1. Договору, цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 10.08.2016 р. по 08.08.2019 р. включно.

Згідно п. 1.2 Договору, майно передається в оренду з метою розміщення провадження суб'єктом малого підприємництва виробничої діяльності, виробництва панчішно-шкарпеткових виробів, а також іншого використання нерухомого майна.

Крім цього, з інформації ВПУ № 11 м. Червонограда № 185 від 26.07.2018 р. вбачається, що Вище професійне училище № 11 м. Червонограда, що знаходиться на вул. В. Стуса, 3 у м. Червонограді перебуває у державній власності. Орендоване ФОП Роль Г.М. нежитлове приміщення площею 96,8 кв. м. знаходиться на першому поверсі двоповерхового цегляного будинку навчально-виробничих майстерень ВПУ № 11 м. Червонограда та є частиною будівлі училища.

Відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду, у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним державним майном. Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Листом від 18.03.2016 р. № 58 балансоутримувач повідомив Регіональне відділення про те, що на балансі Вищого професійного училища № 11 м. Червонограда є майно- нежитлове приміщення № 17 площею 96,8 кв. м., яке знаходиться за адресою: Львівська область, м. Червоноград, вул. Стуса, 3, розміщене на першому поверсі навчально-виробничих майстерень та яке може бути надане в оренду. Листом від 18.03.2016 р. №56 позивач-2 повідомив, що зазначене майно є вільне.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області скерувало на адресу Міністерства освіти і науки України (органу, уповноваженого управляти державним майном) лист від 04.04.2016 р. № 07-03-01995, в якому, з метою прийняття рішення по заяві ФОП Роль Г.М. щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна - нежитлового приміщення № 17 площею 96,8 кв.м., яке знаходиться на 1-му поверсі будівлі ВПУ № 11 м. Червонограда за адресою: Львівська область, м. Червоноград, вул. Стуса, 3, що перебуває на балансі ВПУ № 11 м. Червоноград, просило надати висновки, передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Листом від 21.04.2016 р. № 1/11-5520 Міністерство освіти і науки України надало дозвіл на передачу зазначеного майна в оренду з метою виробництва панчішно-шкарпеткових виробів, відповідно до законодавства, терміном до 3-х років.

Крім того, відповідно до ст. 61 Закону України "Про освіту", додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Отже, з метою додаткового фінансування позивача 2, відповідачу 2 передано у користування вільні від навчального процесу приміщення, що не перешкоджає роботі навального закладу в цілому.

Посилання керівника Червоноградської місцевої прокуратури на Державні санітарні правила і норми (ДСанПіН) влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63, є безпідставним, оскільки воно суперечить ст. 61 Закону України "Про освіту", і стосується лише санітарних вимог щодо користування орендованим приміщенням.

Крім цього, спільним листом від 07.06.2018 р. № 10-16-11280/1/9-380 Фонду державного майна України та Міністерства освіти і науки України надано роз'яснення щодо порядку укладення договорів оренди майна закладів освіти. Згідно з даним листом, Регіональним відділенням правомірно, без порушень норм чинного законодавства укладено Договір оренди № 125 від 10.08.2016 р..

Отже, при укладенні Договору оренди № 125 від 10.08.2016 р. не порушено права або охоронювані законом інтереси Львівської обласної державної адміністрації, оскільки органом, уповноваженим управляти зазначеним майном є Міністерство освіти і науки України, що підтверджується самим позивачем 1.

Крім того, повернення орендованого майна по акту приймання-передачі, згідно з п. 10.9. Договору, здійснюється протягом трьох робочих днів Орендарем Балансоутримувачу, тому незрозумілою учасникам процесу є позиція прокуратури щодо повернення майна Львівській обласній державній адміністрації, яка не є Балансоутримувачем.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавцями є:

- Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо Цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що с державною власністю;

- підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

В даному випадку орендодавцем є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, оскільки площа зданого в оренду майна Вищого професійного училища № 11 м. Червонограда є більша ніж 200 кв. м., що підтверджується листом від 07.06.2018 р. № 153 Вищого професійного училища № 11 м. Червонограда з додатком, який є у матеріалах справи.

Крім цього, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області не є розпорядником зазначеного майна, а лише орендодавцем, оскільки органом, уповноваженим управляти зазначеним майном, є Міністерство освіти і науки України.

Також, Цивільний Кодекс України, а саме: ст. 202, вказує, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а багатосторонній правочин - погоджена дія двох і більше сторін. Ст. 203 ч. 1 ЦК України вказує, що правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства а також моральним засадам суспільства.

Однак, даний договір оренди не суперечить Цивільному Кодексу України, а суперечить, на думку прокурора, іншим актам цивільного законодавства, тобто ст. 63 ч. 5 Закону України "Про освіту", та ст. ст. 5. 9 Закону України «Про оренду державного га комунального майна».

Прокурор вимагає, що вказаний Договір підлягає визнанню судом недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину, оскільки на момент укладення оспорюваного договору були недотримані вимоги, передбачені ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зокрема, договір не відповідає вимогам ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту», ст.ст. 5, 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки відповідач орендує приміщення навчального закладу для цілей, не пов'язаних з навчально-виховним процесом, відтак, спірний Договір слід визнати недійсним та зобов'язати ФОП Роль Г.М. повернути за актом приймання-передачі орендоване ФДМУ по Львівській області.

В силу п. 2.2 Статуту, ВПУ № 11 є юридичною особою, має самостійний баланс, власний рахунок в органах державного казначейства та в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний код.

Ст. 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Відповідно до ч.1-3,5 вказаної статті кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин мас бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені тим.

Як передбачено ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Завданням законодавства України про освіту, відповідно до ст. 2 Закону України «Про освіту» (діючого на день укладання договору), є регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загальнокультурної підготовки громадян України.

Частиною 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» (чинну в редакції на момент укладення спірного Договору) встановлено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу 5.5.2.008-01, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. за № 63, встановлено, що у будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються такі функціональні групи приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання та профорієнтації, продовженого дня, фізкультурно-спортивні, приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека, адміністративні, допоміжні приміщення - вестибюль, рекреації, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями тощо (п. 3.2).

Здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється (п. 3.19).

В той же час з'ясовано, що згідно укладеного Договору № 125 визначено цільове призначення площ об'єкта оренди 96,8 м - для виробництва панчішно-шкарпеткових виробів, а також іншого використання нерухомого майна.

Таким чином, основною метою використання об'єктів освіти - приміщення, що знаходиться на балансі Вищого професійного училища №11 м. Червонограда загальною площею 96,8 кв.м. на вул. Стуса, 3 в м. Червоноград, яке є частиною будівлі навчального закладу, є одержання прибутку від виготовлення панчішно-шкарпеткових виробів, а також досягнених вищенаведених у ст. 5 Закону України "Про загальну середню освіту" завдань, що пов'язано з навчально-виховним процесом, зокрема проведення виробничої практики учнів училища безпосередньо на виробництві.

За Інформацією Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, відповідно до договору від 03.01.2018 р. № 101 «Про надання освітніх послуг у сфері професійно-технічної освіти між професійно-технічним навчальним закладом (ВПУ № 11 м. Червонограда) та замовником робітничих кадрів (ФОП Роль Г.М.), учні ВПУ № 11 міста Червонограда проходять навчально-виробничу практику, що сприяє розвитку освітнього принципу поєднання теоретичного та практичного навчання.

Враховуючи наведені норми вказаних Законів України, слід зазначити, що згідно із абзацом 5 частини 4 статті 61 Закону України «Про освіту», додатковими джерелами фінансування навчальних закладів, заснованих, в тому числі на комунальній власності, є також доходи від надання в оренду приміщень, а оренда приміщень у них дозволяється у випадках, якщо об'єкт оренди використовується для діяльності, пов'язаної з навчальним процесом.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 207 ГК України, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про освіту» (діючий на день укладання договору), система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти згідно із ст. 20 вказаною Закону включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту.

За змістом наведених норм законодавства, під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти, зокрема, набуття практичних навичок застосування отриманих знань.

Під час укладання договору оренди відповідачем 2 і керівником Вищого професійного училища № 11, мала місце домовленість, та укладені відповідні договори про те, що учні училища будуть у відповідача 2 на виробництві проходити виробничу практику, а також з учнями будуть проводитись екскурсії та знайомлення з виробництвом, що не є освітньою діяльністю, а такою діяльністю, що є повязаною з навчальним і виховним процесом. Отже, не вимагає наявності спеціального дозволу.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про освіту", фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Додатковими джерелами фінансування є:

кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів;

плата за надання додаткових освітніх послуг;

кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані навчальним закладом на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян;

доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

дотації з місцевих бюджетів;

дивіденди від цінних паперів;

валютні надходження;

добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян;

інші кошти.

Вищенаведенні статті Закону України "Про освіту" не пов'язані між собою наслідками, а саме здача в оренду частину приміщення навчального закладу, не веде до перепрофілювання або використання об'єкту освіти не за призначенням. В законі немає обмежень щодо мети використання зданих в оренду приміщень.

Отже, Договір оренди, як на момент укладення так і станом на час розгляду справи не суперечить вимогам ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", оскільки, як зазначено у відзиві на позовну заяву ФОП Роль Г.М., і підтверджено наданими доказами, виробнича діяльність відповідача-2 дозволяє учням училища проходити виробничу практику у навчальному закладі, зокрема у виробничих майстернях, що використовуються відповідачем 2.

Як зазначено вище, 18.03.2016 року на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області Вищим професійним училищем № 11 м. Червонограда було скеровано лист про те, що на балансі Вищого професійного училища № 11 м. Червонограда є майно-нежитлове приміщення № 17 площею 96,8 кв. м., яке знаходиться за адресою: Львівська область, м. Червоноград. вул. Стуса, 3, розміщене на першому поверсі навчально-виробничих майстерень, та яке може бути надане в оренду. Листом № 56 від 18.03.2016 року Вище професійне училище № 11 м. Червонограда повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, що зазначене майно є вільним. ФОП Роль Г.М., використовуючи орендоване, вільне від навчального процесу приміщення, не перешкоджає роботі навального закладу в цілому, а кошти, отримані від сплати орендної плати є додатковим джерелом фінансування навчального закладу та спрямовуються на забезпечення потреб училища.

Договір оренди нерухомого державного майна № 125 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Фізичною особою-підприємцем Роль Ганною Миколаївною укладено відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема з дотриманням вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Закону України «Про освіту».

Даний договір оренди не суперечить Цивільному Кодексу України, а суперечить на думку прокурора іншим актам цивільного законодавства, тобто ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", та ст.ст. 5, 9 Закону України «Про оренду державного га комунального майна».

Державну політику у сфері оренди здійснюють Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна. Стаття 5 даного закону вказує, що Орендодавцями державного майна є Фонд державного майна України, регіональні відділення та представництва.

Міністерством освіти і науки України, тобто органом, уповноваженим управляти орендованим майном, листом від 21.04.2016 р. № 1/11-5520 надано дозвіл на передачу зазначеного майна в оренду з метою виробництва панчішно-шкарпеткових виробів.

Міністерство освіти і науки України зазначає, що Положенням про Міністерство освіти і науки України (далі - МОН) затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 630 визначено, що МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності

Відповідно до статті 80 Закону України «Про освіту», до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Заклади освіти всіх форм власності, зареєстровані у встановленому законом порядку, мають рівні умови користування нерухомим майном державної або комунальної власності, що передається в оренду.

Усі кошти, отримані від оренди нерухомого майна державного чи комунального закладу освіти, використовуються виключно на потреби цього закладу освіти.

Згідно з частиною сьомою статті 8 Закону України «Про професійно-технічну освіту», до повноважень міністерства та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, відноситься розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про професійно-технічну освіту», засновник закріплює за професійно-технічними навчальними закладами державної або комунальної форми власності та установами професійно-технічної освіти об'єкти права власності, які належать засновнику на праві власності або орендовані ним у інших власників.

Міністерством освіти і науки України було прийнято наказ від 13 жовтня 2011 року № 1190 «Про деякі питання комісії Міністерства з майнових питань», відповідно до якого утворена комісія з майнових питань підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, та затверджено Положення про Комісію з майнових питань підприємств.

Вказана комісія була утворена відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»; «Порядку списання об'єктів державної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 р. № 1314; «Порядку відчуження об'єктів державної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 р. № 803; «Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 р. № 1482 та з метою посилення контролю за списанням, відчуженням та розпорядженням (користуванням) державним майном підприємствами, установами та організаціями, які належать до сфери управління Міністерства.

Згідно до пункту 3 вказаного Положення, завданням комісії є розгляд наданих документів, підготовка рекомендацій щодо списання, відчуження, розпорядження, користування державним майном та здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства при списанні, відчуженні та розпорядженні, користуванні майном.

До Міністерства освіти і науки України надходило звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області щодо надання дозволу на передачу в оренду державного майна, що перебуває на балансі Вищого професійного училища № 11.

Ураховуючи пропозиції Комісії з майнових питань підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, було надано дозвіл на передачу в оренду приміщення першого поверху будівлі майстерні, площею 96,8 м. кв., розташованої за адресою: Львівська область, м. Червоноград, вул. Стуса, 3, з метою виробництва панчішно-шкарпеткових виробів, відповідно до законодавства терміном до 3-х років, з урахуванням іншого використання орендованого майна, включаючи проведення виробничої практики учнями училища.

Крім того, відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

15.07.2015 року набрав чинність розділ IV Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VІІ, що визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, в тому числі статтею 23 встановлено підстави представництва інтересів громадянина або держави в суді. Цим законом було внесено також зміни до статей 2 та 29 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній на час укладення Договор.

Так, за приписами статті 2 ГПК України (у редакції Закону України № 1798-ХІІ від 06.11.1991 р., чинній до 15.12.2017 р.), господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Приписами частини 3 статті 53 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1657- VІІ

Зокрема, у Законі України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Крім цього, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві чи іншій заяві, скарзі повинен обгрунтувати, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Жодних обґрунтувань щодо порушення інтересів держави в позовній заяві не наведено, оскільки не зазначено, в чому саме полягає порушення інтересів держави в особі Львівської обласної державної адміністрації та ВПУ № 11 м. Червонограда.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац перший та другий частини третьої статті 23).

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження суду підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

У п. 1 та 3 постанови Вищого господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23 березня 2012 року № 7 (із змінами), Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому ч. 2 або 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Отже, після 15.07.2015 року, прокурор звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва. Доведення цих підстав здійснюється у загальному порядку шляхом подання належних та допустимих доказів. Відповідно, наявність одного факту порушення інтересів держави недостатньо для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді. Таке право, в тому числі право подавати позов, прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, недостатньо для прийняття судом цієї заяви та рішення такого спору по суті.

Таким чином, нормами чинного законодавства (ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 Господарського процесуального кодексу України) прямо передбачено імперативний обов'язок прокурора при поданні позову обґрунтувати як наявність підстав для представництва в суді законних інтересів держави, так і неможливість здійснення або фактичне нездійснення захисту цих інтересів, в даному випадку Львівською обласною державною адміністрацією та ВПУ № 11 м. Червоноград.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у ч. 2 ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

ВПУ № 11 м. Червоноград, якого прокурор визначив позивачем у справі, не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, в інтересах якого, в розумінні п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99, прокурор може звернутись до суду. Зазначена юридична особа, є державною установою.

Пунктом 7.10 Статуту Вищого професійного училища № 11 м. Червонограда визначено, що об'єкти прав власності: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, гуртожиток, комунікації, обладнання, засоби навчання, та інше майно вищого професійного училища є державною власністю, що закріплене Міністерством освіти і науки України за вищим професійним училищем на праві оперативного управління.

Функції розпорядження майном, яке закріплено за вищим професійним училищем, здійснює Міністерство освіти і науки України.

Крім цього, як слідує з відзиву на позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України, листом Міністерство освіти і науки України надало дозвіл на передачу зазначеного майна в оренду з метою виробництва панчішно-шкарпеткових виробів, відповідно до законодавства терміном до 3-ох років.

Таким чином, при укладенні Договору оренди № 125 від 10.08.2016 р. не порушено права або охоронювані законом інтереси Львівської обласної державної адміністрації, оскільки органом, уповноваженим управляти зазначеним майном є Міністерство освіти і науки України.

Прокуратурою також у позовній заяві не обґрунтовано належним чином, в чому саме полягає порушення інтересів держави в особі Львівської ОДА, що є однією із підстав для відмови у задоволенні позову.

Не зрозумілою теж є позиція прокуратури щодо повернення майна саме Львівській обласній державній адміністрації, оскільки ні чинним законодавством на момент укладення спірного договору, ні статутом ВПУ №11 м. Червонограда не передбачено підстав такої передачі.

Враховуючи нищенаведене, керуючись ст. 166 ГПК України, Львівська обласна державна адміністрація не підтримує, позов поданий Червоноградською місцевою прокуратурою Львівської області.

Крім того, пунктом 7.10 Статуту Вищого професійного училища № 11 м. Червонограда визначено, що об'єкти прав власності: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, гуртожиток, комунікації, обладнання, засоби навчання, та інше майно вищого професійного училища є державною власністю, що закріплене Міністерством освіти і науки України за вищим професійним училищем на праві оперативного управління.

Функції розпорядження майном, яке закріплено за вищим професійним училищем, здійснює Міністерство освіти і науки України.

З відомостей з реєстру права власності на нерухоме майно вбачається, що комплекс в яких входить 4 будівлі за адресою: м. Червоноград, вулиця Стуса, 3 є у загальнодержавній власності Вищого професійного училища №11 м. Червонограда.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоративнії), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; державне підприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами - щодо нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна цього підприємства, що передається дипломатичним представництвам та консульським установам іноземних держав, представництвам міжнародних міжурядових організацій в Україні; підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Тому, на думку позивача 1, належним є орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, згідно договору оренди нерухомого державного майна № 125 від 10 серпня 2016 року.

Вказане також підтверджується спільним листом Фонду Державного майна України та Міністерства освіти і науки України № 10-16-11280 1/9-380 від 07.07.2008 р., який власне і роз'яснює порядок укладення договорів оренди майна закладів освіти (додаток № 5 до відзиву відповідача-1).

Отже, ВПУ № 11 м. Червоноград є самостійною юридичною особою, має змогу без залучення інших осіб або органів захищати порушені права, оскільки не відноситься до органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, представництво інтересів яких прокурор має право здійснювати в суді, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Водночас, прокурором не зазначено причин неможливості позивачами, як самостійними юридичними особами з відповідною процесуальною дієздатністю , самостійно здійснювати захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку.

Правова позиція з цього питання також викладена в постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 року у справі №6-678цс17.

Пунктом 87 рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р., Європейський суд з прав людини повторює, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos, рішення від 23.06.1993 р.). Більше того, принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Dombo Beheer. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996).

У рішенні по справі "Надточій проти України" (Заява N 7460/03) від 15.05.2008 р., суд нагадує, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом ("Кресс проти Франції" № 39594/98, "Ф.С.Б. проти Італії", рішення від 28.08.1991 р., "Т. проти Італії", рішення від 12.10.1992 та "Кайя проти Австрії" рішення від 08.06.2006 р.). Така ж правова позиція Суду висловлена в рішенні у справі "Гурепка проти України (№ 2)" від 08.04.2010.

Також, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі "Менчінська проти Росії" (рішення від 15.01.2009), суд зауважив, що сама наявність прокурора в судовому процесі порушує ст. 6 § Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки прокурор надаючи свої зауваження та міркування, таким чином стає союзником однієї із сторін, що створює відчуття нерівності у іншої сторони. Суд також зазначив, що, хоча прокурор згідно норм процесуального права і мав формальне право на участь у справі, проте дана справа не мала будь-яких особливих обставин, що виправдовувала його участь.

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини підтверджує, що участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

Із зазначеного вбачається, що прокурором подано позов в інтересах позивачів без достатніх правових підстав та за відсутності належного обґрунтування підстав такого представництва, що стало наслідком порушення принципів рівності та змагальності сторін судового процесу як фундаментальних засад права на справедливий суд.

При цьому, наведені прокурором обставини звернення з даним позовом до суду не є достатніми підставами за яких прокурор має право здійснювати представництво інтересів державних компаній у суді.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що прокурором не представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а позивачами та відповідачами позовні вимоги спростовані, суд прийшов до висновку, що позов Керівника Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації та Вищого професійного училища № 11 м. Червоноград до відповідача 1: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Роль Ганни Миколаївни, про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути приміщення є не обґрунтованим та не підлягає до задоволення частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 1688 від 09.08.2018 року на суму 5486,50 грн. про сплату судового збору.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на сторін пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.01.2019 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Пазичев В.М.