open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 грудня 2018 р. № 520/8513/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А.В.

при секретарі - Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача - Деревянко Д.В., Бугаєнко С.І., Мартинчука Ю.М.

відповідача - Тимошник Д.А., Костіна К.В., Голіус А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (сел. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область, 62371, код ЄДРПОУ 05471230) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) про визнання протиправним та скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач , Приватне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати пункти 9, 12, 13, 14, 15, 16, 19, 24, 28, 49, 50, 74 та 75 Припису Державного пожежно-рятувального загону з охорони об'єктів (м. Харків) Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 1 від 30.03.2018 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити .

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, надали до суду відзив на позов, просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В період з 12.03.2018 р. по 23.03.2018 р. Державним пожежно-рятувальним загоном з охорони об'єктів (м. Харків) Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (надалі Відповідач) була проведена планова перевірка Приватного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5» (надалі Позивач) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами проведеної планової перевірки Відповідачем було складено Акт № 1 без дати складений за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, який було отримано Позивачем 26.03.2018 р.

30.03.2018 р. Відповідачем було винесено Припис № 1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, який було отримано Позивачем 30.03.2018 р.

Позивач не погодився з пунктами 9, 12, 13, 14, 15, 16, 19, 24, 28, 49, 50, 74 та 75 вищевказаного Припису Відповідача № 1 від 30.03.2018 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки виходячи з нижчезазначеного, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Пунктом 9 Припису № 1 зобов'язано позивача «Встановити у кабельних спорудах протипожежні двері з межею вогнестійкості ЕІ ЗО. (пропонується до виконання з 2013 року). - надано строк до 10.01.2019 р.

Суд вказує, що відповідно до розділу III, Глава 2, п.2.3. Правил пожежної безпеки України, які затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417 «Під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.

Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлення будь - які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Відповідно до НАПБ В.01.034-2005/111. п.3.2. «Двері кабельних споруд виконуються протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ ЗО й такими що само зачиняються з ущільненими притворами; відчиняння зовнішніх дверей виконується назовні внутрішніх між відсіками по напрямку найближчого виходу».

Вимоги цих Правил не поширюються на підземні споруди промислового призначення; метрополітени (крім об'єктів комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення); тунелі; об'єкти виробництва, зберігання та утилізації вибухових і радіоактивних речовин й засобів підривань; морські та річкові споруди, що знаходяться на плаву; нафто-, газо-, продуктопроводи; лісові масиви.

Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (Правила пожежної безпеки України, затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417.)

Законодавство про пожежну, техногенну безпеку та цивільний захист не обмежено дією у часі, а тому застосовуються до Позивача незалежно в якому році він увів в експлуатацію будівлі, споруди, територію ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», оскільки по сьогоднішній день він їх експлуатує з метою здійснення господарської діяльності.

Тобто на думку суду даний пункт припису не підлягає скасуванню.

Також, Пунктом 12 Припису № 1 зобов'язано обладнати машзал сертифікованими в Україні автоматичними установками пожежної сигналізації та пожежогасіння - надано строк до 10.01.2019 р.

Відповідно до розділу V, Глава 1, п.1.2. Правил пожежної безпеки України, які затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417 «Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системами протипожежного захисту».

Відповідно до додатку 6 НАПБ В.01.034-2005/111 «Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України» таблиці А.2. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Позивачем не заперечується відсутність даного обладнання, але на його думку підприємство не підпадає під дію даного законодавчого акту, на що суд зазначає наступне.

Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (Правила пожежної безпеки України, затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417.)

Законодавство про пожежну, техногенну безпеку та цивільний захист не обмежено дією у часі, а тому застосовуються до Позивача незалежно в якому році він увів в експлуатацію будівлі, споруди, територію ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», оскільки по сьогоднішній день він їх експлуатує з метою здійснення господарської діяльності.

А тому даний пункт припису також не підлягає скасуванню.

Пунктом 13 Припису № 1 зобов'язано встановити протипожежні двері в місцях виходу з машинного залу категорії «В» в інші приміщення головного корпусу категорії «Д» - надано строк до 10.01.2019 р.

Відповідно до розділу III, Глава 2, п.2.3. Правил пожежної безпеки України, які затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417 під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.

Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Відповідно до п.п. 8.2.7 п.п. 8.2. п. 8. НАПБ В.01.034-2005/111 «Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України» отвори в протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнанні захисними протипожежними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завісти тощо). Не допускається встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних та проти димних дверей, а також знімати пристрої для їх само зачинення.

Законодавство про пожежну, техногенну безпеку та цивільний захист не обмежено дією у часі, а тому застосовуються до Позивача незалежно в якому році він увів в експлуатацію будівлі, споруди, територію ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», оскільки по сьогоднішній день він їх експлуатує з метою здійснення господарської діяльності.

А тому даний пункт припису також не підлягає скасуванню.

Матеріалами справи підтверджено, що Пунктом 14 Припису № 1 від 30.03.2018 р. Відповідач визначив порушення, яке необхідно Позивачу усунути, вимагаючи від нього вжити такі заходи: «Прийняти в експлуатацію у приміщеннях головного корпусу змонтовані системи протипожежного захисту».

Найменування нормативно-правового акту або документа, вимоги якого, на думку Відповідача, порушено, із зазначенням статті (частини, пункту, абзацу тощо): ППБУ Розділ V Глава 1 п. 1.2, НАПБ В.01.034-2005/111 ДБН В.2.5-56-2014 додаток 6, таблиця А.2.».

Суд вважає ці доводи щодо виявлених порушень та посилання на вищевказані нормативні акти та їх застосування Відповідачем хибним, виходячи з наступного.

Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (розділ V глава 1 п. 1.2 «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014 р.)

Таблиця А.2, що є додатком до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", (на який мається посилання у оскаржуваному приписі) має назву «Приміщення у будинках та спорудах різного призначення».

Жодних посилань в оскаржуваному приписі Відповідача на статтю (частину, пункт, абзац тощо) Таблиці А2, яка є додатком до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" не міститься.

НАПБ В.01.034-2005/111 «Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України» було затверджено Наказом Міністерства палива та енергетики України 26.07.2005 № 343 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2005 р. за № 1230/11510.

Додаток 6 до пункту 12.1.29 НАПБ В.01.034-2005/111 «Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України» (на який мається посилання у оскаржуваному приписі) визначає Перелік будівель, приміщень і споруд підприємств, що підлягають обладнанню установками протипожежної автоматики.

Жодних посилань в оскаржуваному приписі Відповідача на статтю (частину, пункт, абзац тощо) Додатку 6 до НАПБ В.01.034-2005/111 не міститься.

Згідно з п.п. И.2.1 - 2.3 п. И.2 Додатку «И» до ДБН В.2.5-56:2014, при перевірці відповідності СПЗ комісія перевіряє: наявність документації, відповідність виконаних робіт вимогам проекту, якість цих робіт, проходження сигналів пожежної тривоги та сигналів про несправність від об'єкта спо стерігання до ЦПТС пультової організації.

Результати роботи комісії за відсутності порушень оформляються актом підтвердження відповідності, який розробляється за формою И.1 або И.2 монтувальною або налагоджувальною організацією (п.п. И.2.4 п. И.2 Додатку «И» до ДБН В.2.5-56:2014)

Позивачем під час проведення останньої перевірки надавалися Відповідачу відповідні Акти підтвердження відповідності СПЗ.

Таким чином, суд приходить до висновку про скасування п.14 Припису 1.

Судом також встановлено, що Пунктом 15 Припису № 1 зобов»язано позивача «Обладнати машиний зал автоматичними системами охолодження ферм покриття». (Пропонується до виконання з 2013 року). - надано строк до 10.01.2019 р.

Відповідно до п. 13.1.21. НАБП В.01.034-2005/111 «Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України» визначає Перелік будівельних, приміщень і споруд підприємств, що підлягають обладнанню установками протипожежної автоматики.» та «машині зали повинні бути обладнанні автоматичними системами охолодження ферм покриття», але цього зроблено не було, що не заперечувалось позивачем.

Тобто на думку суду даний пункт є законним та правомірним.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що пунктом 16 Припису № 1 від 30.03.2018 р. Відповідач визначив порушення, яке необхідно Позивачу усунути, вимагаючи від нього вжити такі заходи: «Довести межу вогнестійкості металевих ферм майстерні ТВ машинного (турбінного) відділення на відмітці нуль до мінімальної межі вогнестійкості шляхом нанесення сертифікованих в Україні вогнезахисних розчинів».

Найменування нормативно-правового акту або документа, вимоги якого, на думку Відповідача, порушено, із зазначенням статті (частини, пункту, абзацу тощо): ДБН В.1.1-7-2016, НАПБ В.01.034-2005/111 табл. 1, п. 1.2».

Суд вказує, що Таблиця 1, що міститься в п. 5 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 р. № 287, (на який мається посилання у оскаржуваному приписі) має назву «Ступінь вогнестійкості будинку та класи вогнестійкості будівельних конструкцій».

Жодних посилань в оскаржуваному приписі Відповідача на статтю (частину, пункт, абзац тощо) Таблиці 1, що міститься в п. 5 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» не міститься.

Судом встановлено, що а ні Акт перевірки, ні оскаржуваний припис не містять посилань на результати досліджень, в результаті яких відповідач дійшов висновку, що межу вогнестійкості металевих ферм майстерні ТВ машинного (турбінного) відділення на відмітці нуль не доведена до мінімальної межі вогнестійкості.

Пункт 1.2. НАПБ В.01.034-2005/111 «Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України», затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України 26.07.2005 № 343 має наступний зміст: «Забезпечуючи пожежну безпеку на енергетичних підприємствах, слід також керуватись стандартами, державними будівельними нормами, "Правилами устройства электроустановок" (далі - ПУЕ) (шосте видання, Енергоатомвидав, 1987), "Правилами побудови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" ДНАОП 0.00-1.32-01, "Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила" ГКД 34.20.507-2003, затверджена наказом Мінпаливенерго України від 13.06.2003 № 296, та іншими нормативними актами, які регламентують вимоги пожежної безпеки».

Відповідач в п. 16 оскаржуваного припису № 1 від 30.03.2018 р. помилково посилається на п.1.2. НАПБ В.01.034-2005/111 «Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України», затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України 26.07.2005 № 343, так як ця норма має відсильний характер та є частиною пункту 1 НАПБ В.01.034-2005/111, що встановлює галузь їх застосування і не стосується змісту п. 16 оскаржуваного припису № 1 від 30.03.2018 р.

Таким чином, суд приходить до висновку про скасування п.16 Припису №1.

Судом встановлено, що Пунктом 19 Припису № 1 від 30.03.2018 р. Відповідач визначив порушення, яке необхідно Позивачу усунути, вимагаючи від нього вжити такі заходи: «Пофарбувати в повному обсязі у встройки ІВС труби пожежогасіння у відповідний колір».

Найменування нормативно-правового акту або документа, вимоги якого, на думку Відповідача, порушено, із зазначенням статті (частини, пункту, абзацу тощо): ППБУ Розділ V, Глава 2, п.2.3, ГОСТ 14202-69 п. 5».

Розділ V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 № 1417 (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за № 252/26697) визначає загальні вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту.

Глава 2 Розділ V «Правил пожежної безпеки в Україні» регулює правовідносини в галузі системи протипожежного водопроводу.

Відповідно до вимог п.п. 3 п. 2.3. Глави 2 Розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні» насосні станції повинні відповідати таким вимогам: трубопроводи й насоси необхідно фарбувати у відповідний колір згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности", ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки".

В соответствии с п. 5 ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки" противопожарные трубопроводы, независимо от их содержимого (вода, пена, пар для тушения пожара и др.), спринклерные и дренчерные системы на участках запорно-регулирующей арматуры и в местах присоединения шлангов и др. устройств для тушения пожара должны окрашиваться в красный цвет (сигнальный).

Під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта (п. 22 розділу ІІ «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 № 1417).

Жодних відомостей про зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, в Акті перевірки Відповідача теж не міститься.

Також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2014 N 695 та схваленою Постановою Верховної Ради України від 11.12.2014 N 26-VIII щодо припинення дії на території України стандартів колишнього СРСР пунктом 1456 частини 1 Наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14 грудня 2015 року N 187 «Про скасування міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року» скасовано повністю чинність міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року, з 01 січня 2018 року, а саме ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки".

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про скасування пункту 19 Припису №1 від 30.03.2018 року.

Матеріалами справи підтверджено, що Пунктом 24 Припису № 1 від 30.03.2018 р. Відповідач визначив порушення, яке необхідно Позивачу усунути, вимагаючи від нього вжити такі заходи: «Відокремити протипожежною перегородкою 1-го типу БЩУ від машзалу КТЦ, та прорізи заповнити відповідними протипожежними перешкодами з нормованими межами вогнестійкості».

Найменування нормативно-правового акту або документа, вимоги якого, на думку Відповідача, порушено, із зазначенням статті (частини, пункту, абзацу тощо): ППБУ Розділ ІІІ, Глава 2, п.2.3, СНіП 2.09.02-85* п.2.10, ДБН В.1.1-7-2016. таблиці 1,2».

Вважаємо ці доводи щодо виявлених порушень та посилання на вищевказані нормативні акти та їх застосування Відповідачем є хибним виходячи з наступного.

Розділ ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 № 1417 (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за № 252/26697) визначає загальні вимоги пожежної безпеки до утримання територій, будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів.

Глава 2 «Правил пожежної безпеки в Україні» регулює правовідносини в галузі утримання будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів.

Відповідно до вимог п. 2.3. Глави 2 Розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні» під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.

Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Согласно требованиям п.п. 2.10. п. 2. СНиП 2.09.02- 85* «Производственные здания», утверждены постановлением Госстроя СССР от 30 декабря 1985 г. N 287, при раз ме ще нии в од ном зда нии или по ме ще нии тех но ло ги че ских про цес сов с раз лич ной взры во по жар ной и по жар ной опас но стью сле ду ет пре ду смат ри вать ме ро при ятия по пре ду пре жде нию взры ва и рас про стра не ния по жа ра. Эф фек ти вность этих ме ро при ятий долж на быть обо сно ва на в тех но ло ги че ской час ти про ек та. Ес ли ука зан ные ме ро при ятия яв ля ют ся не до ста точ но эф фек тив ны ми, то тех но ло ги че ские про цес сы с раз лич ной взры во по жар ной и по жар ной опас но стью сле ду ет раз ме щать в от де ль ных по ме ще ни ях; при этом по ме ще ния ка те го рий А, Б и В сле ду ет от де лять од но от дру го го, а так же от по ме ще ний ка те го рий Г и Д и кори до ров про ти во по жар ны ми пе ре го род ка ми и про ти во по жар ны ми пе ре кры ти ями сле ду ющих типов: в зда ни ях I сте пе ни ог не стой ко сти - про ти во по жар ны ми пе ре го род ка ми 1 го ти па1 (1 Ти пы про ти во по жар ных пре град при ня ты в со от ветс твии со СНиП 2.01.02-85*),про ти во по жар ны ми пе ре кры ти ями (меж ду этаж ны ми и над под ва лом) 2 го типа; в зда ни ях II, III и IIIб сте пе ней ог не стой ко сти - про ти во по жар ны ми пе ре го род ка ми1 го ти па, в зда ни ях IIIа сте пе ни ог не стой ко сти - 2 го ти па, в зда ни ях IVа сте пе ни ог не стой ко сти по ме ще ния ка те го рии В - про ти во по жар ны ми пе ре го род ка ми 2 го ти па, по ме ще ния ка те го рий А и Б - в со от ветс твии с п. 2.8, про ти во по жар ны ми пе ре кры ти ями (меж ду этаж ны ми и над под ва лом) 3 го типа; в зда ни ях IV сте пе ни ог не стой ко сти - про ти во по жар ны ми пе ре кры ти ями 3 го ти па над под валом.

При раз ме ще нии в по ме ще нии тех но ло ги че ских про цес сов с оди на ко вой взры во по жар ной и по жар ной опас но стью не об хо ди мость от де ле ния их друг от дру га пе ре го род ка ми, а так же устройс тво там бур-шлю зов в мес тах про емов в этих пе ре го род ках долж ны быть обо сно ва ны в тех но ло ги че ской час ти про ек та, при этом при ме не ние про ти во по жар ных пе ре го ро док не яв ля ет ся обя за те ль ным, кро ме слу ча ев, пре ду смот рен ных нор ма ми тех но ло ги че ско го про ек ти ро вания.

Таблиця 1, що міститься в п. 5 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 р. № 287, (на який мається посилання у оскаржуваному приписі) має назву «Ступінь вогнестійкості будинку та класи вогнестійкості будівельних конструкцій».

Таблиця 2, що міститься в п. 6 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 р. № 287, (на який мається посилання у оскаржуваному приписі) має назву «Типи протипожежних перешкод».

Суд вказує, що жодних посилань в оскаржуваному приписі Відповідача на статтю (частину, пункт, абзац тощо) Таблиці 1 та 2, що міститься в п. 5 та п. 6 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» не міститься.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про будівельні норми» N 1704-VI від 05.11.2009 р.: будівельні норми - затверджений суб'єктом нормування підзаконний; нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури; державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним; органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва; галузеві будівельні норми - нормативний акт, затверджений міністерством в межах своїх повноважень у разі відсутності державних будівельних норм або необхідності встановлення вимог до будівництва окремих видів споруд, що конкретизують вимоги державних будівельних норм.

Застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 11 Закону України «Про будівельні норми» N 1704-VI від 05.11.2009 р.)

ПрАТ «Харківська ТЕЦ-5» не відноситься до переліку суб'єктів господарювання, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Отже застосування Позивачем будівельних норм або їх окремих положень, а тим більше СНиПов (Строительних норм и правил) прийнятими державними органами колишнього СРСР не є обов'язковим.

Таким чином, суд приходить до висновку про скасування п.24 Припису №1 від 30.03.2018 року.

Судом також встановлено, що пункт 28 Припису № 1 від 30.03.2018 року позивача зобов'язано: «Встановити у кабельних на півповерхах 2-го та 30-го блоку сертифіковані протипожежні двері з межою вогнестійкості відповідно до будівельних норм».

Відповідно до розділу III, Глава 2, п.2.3. Правил пожежної безпеки України, які затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417 під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.»

Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Суд вказує, що згідно з п.9.1.2. НАПБ 05.028-2004 «Протипожежний захист енергетичних підприємств, окремих об'єктів та енергоагрегатів.» у протяжних кабельних спорудах слід передбачати перегородки, що ділять їх на відсіки довжиною не більше 150 м, а з масло наповненим-кабелями - на відсіки не більше 100 м. Перегородки між відсіками та огороджувальними конструкціями кабельних споруд повинні передбачатися з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 45 хв. Улаштування перегородок слід передбачати, як правило, в місцях відгалужених в інші кабельні тунелі.

Суд зазначає, що законодавство про пожежну, техногенну безпеку та цивільний захист не обмежено дією у часі, а тому застосовуються до Позивача незалежно в якому році він увів в експлуатацію будівлі, споруди, територію ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», оскільки по сьогоднішній день він їх експлуатує з метою здійснення господарської діяльності.

А тому даний пункт припису не підлягає скасуванню.

Також, матеріалами справи підтверджено, що Пунктом 49 Припису № 1 від 30.03.2018 року позивача зобов'язано: «Виконати тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (сертифіковані протипожежні двері) в вентиляційних на 1-ому поверсі, згідно з вимогами ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», у відповідності до п.6.16, табл.3 ДБН В.1.1.-7-2016.»(пропонується до виконання з 2016 року.) - надано строк виконання до 10.01.2019 р.

Суд вказує, що відповідно розділу III, Глава 2, п.2.3. Правил пожежної безпеки України, які затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417 під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.; протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-якій пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Згідно з п.6.16. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», типи протипожежних перешкод і вимоги до огороджувальних конструкцій з нормованими класами вогнестійкості та межами поширення вогню по них встановлюються з урахування призначенням, ступеня вогнестійкості, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, величини пожежної навантаги, площі приміщень, умовної висоти (поверховості) будинку, наявності системи протипожежного захисту, інженерно-технічних засобів, що застосовуються для захисту від пожежі.

Таблиця З ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», містить тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах: 1-й, 2-й, та 3- й.

Суд зазначає, що законодавство про пожежну, техногенну безпеку та цивільний захист не обмежено дією у часі, а тому застосовуються до Позивача незалежно в якому році він увів в експлуатацію будівлі, споруди, територію ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», оскільки по сьогоднішній день він їх експлуатує з метою здійснення господарської діяльності.

А тому даний пункт припису є законним та обґрунтованим.

Судом встановлено, що Пунктом 50 Припису № 1 від 30.03.2018 р. Відповідач визначив порушення, яке необхідно Позивачу усунути, вимагаючи від нього вжити такі заходи: «Обладнати інженерно-лабораторний корпус сертифікованими в Україні автоматичними установками пожежної сигналізації».

Найменування нормативно-правового акту або документа, вимоги якого, на думку Відповідача, порушено, із зазначенням статті (частини, пункту, абзацу тощо): ППБУ Розділ V Глава 1 п.1.2, НАПБ В.01.034-2005/111 ДБН В.2.5-56-2014 додаток 6, таблиця А.2.».

Розділ V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 № 1417 (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за № 252/26697) визначає загальні вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту.

Глава 1 Розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні» регулює правовідносини в галузі системи протипожежного захисту, засобів зв'язку.

Відповідно до вимог п. 1.2. Глави 1 Розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні» будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Таблиця А.2, що є додатком до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", (на який мається посилання у оскаржуваному приписі) має назву «Приміщення у будинках та спорудах різного призначення».

Жодних посилань в оскаржуваному приписі Відповідача на статтю (частину, пункт, абзац тощо) Таблиці А2, яка є додатком до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" не міститься, що унеможливлює надання правового обґрунтування незаконності прийняття припису в цій частині.

НАПБ В.01.034-2005/111 «Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України» було затверджено Наказом Міністерства палива та енергетики України 26.07.2005 № 343 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2005 р. за № 1230/11510.

Додаток 6 до пункту 12.1.29 НАПБ В.01.034-2005/111 «Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України» (на який мається посилання у оскаржуваному приписі) визначає Перелік будівель, приміщень і споруд підприємств, що підлягають обладнанню установками протипожежної автоматики.

Жодних посилань в оскаржуваному приписі Відповідача на статтю (частину, пункт, абзац тощо) Додатку 6 до НАПБ В.01.034-2005/111 не міститься.

Інженерно-лабораторний корпус Позивача фактично обладнано сертифікованими в Україні автоматичними установками пожежної сигналізації. Позивачем під час проведення останньої перевірки надавалися Відповідачу відповідні Акти підтвердження відповідності СПЗ, але з незрозумілих причин були ним проігноровані. Відповідач не погоджується з фактом їх фактичної наявності лише через відсутность актів введення їх в експлуатацію (п. 14 оскаржуваного припису Відповідача).

Таким чином, суд приходить до висновку про скасування пункту 50 Припису №1 від 30.03.2018 року.

Також, Пунктом 74 Припису № 1 від 30.03.2018 р. Відповідач визначив порушення, яке необхідно Позивачу усунути, вимагаючи від нього вжити такі заходи: «Провести ідентифікацію об'єкту підвищеної небезпеки суб'єкту господарювання у відповідності до вимог Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки».

Найменування нормативно-правового акту або документа, вимоги якого, на думку Відповідача, порушено, із зазначенням статті (частини, пункту, абзацу тощо): ЗУ № 2245 ст. 9, Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки затверджений ПКМУ від 11.07.2002 № 956 п. 3.

Відповідач вважає, що Позивачем не проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки суб'єктів господарювання у відповідності до вимог Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, що є порушенням ст. 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» N 2245-III від 18.01.2001 року та п. 3 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956.

Правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, встановлено Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки".

Статтею 1 цього Закону визначено, що об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України. На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об'єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.

Згідно з п. 1 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956, його дія поширюється на всіх суб'єктів господарювання, у власності або користуванні яких є об'єкти, де можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини (далі - потенційно небезпечні об'єкти), а також на всіх суб'єктів господарювання, які мають намір розпочати будівництво потенційно небезпечних об'єктів.

Суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує проведення його ідентифікації (п. 3 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки)

Потенційно небезпечний об'єкт вважається об'єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на об'єкті, дорівнює або перевищує встановлений норматив порогової маси. (п. 4 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки)

Потенційно небезпечним об'єктом вважається апарат або сукупність пов'язаних між собою потоками в технологічний цикл апаратів, об'єднаних за адміністративною та/або територіальною ознакою. Потенційно небезпечним об'єктом за адміністративною ознакою вважається структурний підрозділ (виробництво, цех, відділення, дільниця, тощо) суб'єкта господарювання. (п. 5 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки)

Під час проведення ідентифікації для кожного потенційно небезпечного об'єкта розраховується сумарна маса кожної небезпечної речовини із зазначених у нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин або кожної небезпечної речовини, яка за своїми властивостями може бути віднесена до будь-якої категорії або до декількох категорій небезпечних речовин згідно із зазначеними нормативами.

У разі коли небезпечна речовина може бути віднесена одночасно до кількох категорій небезпечних речовин, використовується значення речовини у тій категорії, в якій її порогова маса найменша.

У разі коли сумарна маса жодної індивідуальної небезпечної речовини або небезпечної речовини будь-якої категорії не перевищує 1 відсотка порогової маси небезпечних речовин другого класу, об'єкт не відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки (п. 6 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки)

Суб'єкт господарювання складає повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 (додаток 1) і надсилає його у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держпраці, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради (далі - уповноважені органи). (п. 18 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки)

Уповноважені органи ведуть облік об'єктів підвищеної небезпеки на підставі повідомлень про результати ідентифікації. (п. 22 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки)

Державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки веде Держпраці (додаток 2). (п. 23 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки)

Включення об'єкта підвищеної небезпеки до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється протягом 30 робочих днів після подання суб'єктом господарювання до територіального органу Держпраці повідомлення про результати ідентифікації. (п. 24 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки)

Територіальний орган Держпраці не пізніше ніж через десять робочих днів після реєстрації об'єкта підвищеної небезпеки письмово повідомляє суб'єктові господарювання про включення такого об'єкта до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки.

Суб'єкт господарювання письмово повідомляє про включення об'єкта підвищеної небезпеки до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки іншим уповноваженим органам.

У разі коли за результатами ідентифікації об'єкти не віднесено до об'єктів підвищеної небезпеки, територіальний орган Держпраці надсилає суб'єктові господарювання інформацію про результати ідентифікації. (п. 25 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки)

На виконання вимог Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» N 2245-III від 18.01.2001 року та Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956 Позивач неодноразово організовував проведення ідентифікації своїх потенційно небезпечних об'єктів (котлотурбінний цех, електричний цех, електричний цех, хімічний цех, які розташовані за адресою: Харківська обл., Дергачівський район, с. Подвірки) на предмет віднесення них до об'єктів підвищеної небезпеки і внесення них до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки.

Факт організації проведення ідентифікації своїх потенційно небезпечних об'єктів Позивачем в 2014 році підтверджується Листом Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківської області (Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області) № 08-02-22/3104 від 08.07.2014 р., який до 23.12.2015 р. здійснював функції по веденню обліку, Державного реєстр об'єктів підвищеної небезпеки та проведенню ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки (про результати якої повідомлявся суб'єкт господарювання).

Даним листом Територіальне управління Держгірпромнагляду у Харківській області повідомило ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», що її потенційно небезпечні об'єкти (котлотурбінний цех, електричний цех, електричний цех, хімічний цех, які розташовані за адресою: Харківська обл., Дергачівський район, с. Подвірки), враховуючи кількість небезпечних речовин відповідно до умов технологічного процесу, не підлягають включенню до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки.

Також, листом № 01-10/2186 від 16.11.2016 р. Позивач подав Головному управлінню Держпраці у Харківській області Повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 та Висновок експертизи ДП «Східний експертно-технічний Держпраці» від 14.11.2016 р. № 63.2-17-2004.16.

Головне управління Держпраці у Харківській області листом № 10302/03.03-24/9518 від 29.11.2016 р. повідомила Позивача, що за результатами представленого Повідомлення про результати ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», виділених для ідентифікації у складі об'єктів де виявлені небезпечні речовини, а саме: котлотурбінний цех, електричний цех, хімічний цех, які розташовані за адресою: Харківська обл., Дергачівський район, с. Подвірки, керуючись п. 25 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956, враховуючи те, що з проведеними розрахунками сумарна маса небезпечних речовин, не перевищує розрахункову масу небезпечних речовин 1 і 2 класу, об'єкт не відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки та не підлягає включенню до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки.

Судом встановлено, що Відповідач був обізнаний про організацію проведення Позивачем ідентифікації своїх потенційно небезпечних об'єктів (котлотурбінний цех, електричний цех, електричний цех, хімічний цех, які розташовані за адресою: Харківська обл., Дергачівський район, с. Подвірки) на предмет віднесення них до об'єктів підвищеної небезпеки і внесення них до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки. Даний факт підтверджується листом ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» № 01-10/1510 від 28.07.2016 р. з доданим до нього Повідомленням про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 поданим Відповідачеві.

Кодекс цивільного захисту України, Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052, не наділяє Відповідача повноваженнями здійснювати перевірку Позивача з питань організації проведення ідентифікації своїх потенційно небезпечних об'єктів на предмет віднесення них до об'єктів підвищеної небезпеки і внесення них до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки та, як слідство, виносити приписи з цих питань.

Стаття 69. Підстави для видачі центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, приписів, постанов і розпоряджень

Керуючись вимогами п.п. ґ) п. 2 ч.1 ст. 69 Кодекс цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови з питань техногенної безпеки у разі непроведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечного об'єкта.

Відповідно до вимогам п.п. д) п. 2 ч.1 ст. 69 Кодекс цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови з питань техногенної безпеки у разі відсутності декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956 затверджено «Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки» та «Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки», з яких вбачається, що «ідентифікація об'єкта підвищеної небезпеки» та «декларування (декларація) безпеки об'єкта підвищеної небезпеки» не є тотожними поняттями, а є двома різними та самостійними поняттями.

Відповідач відповідно до п.п. д) п. 2 ч.1 ст. 69 Кодекс цивільного захисту України на ділений повноваженнями видавати приписи у разі відсутності декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки.

Стаття 69 Кодексу цивільного захисту України не містить повноважень Відповідача видавати приписи у разі «непроведення ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки».

Отже, Відповідачем здійснено проведення перевірки додержання вимог законодавства Позивачем з питань, нагляд (контроль) за додержанням якого не належить до повноважень органу державного нагляду (контролю), встановлених законом, що є порушенням ч.2 ст. 19 Конституції України.

В період з 17.10.2016 р. по 04.11.2016 р. на підприємстві Позивача Головним управлінням держпраці у Харківській області було проведено планову перевірку за результатами якої складено АКТ перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 04.11.2016 р. № 19-03.01-5102/1909.

Зі змісту вищезазначеного Акту вбачається, що в його розділі ІV міститься Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Пункт 1.20 даного Переліку містить наступне питання з безпеки та охорони праці, що підлягає перевірці: «Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки суб'єктів господарювання проведена» та стоїть позначка «+» в колонці («так»).

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання (ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» N 877-V від 05.04.2007 року).

Здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання заборонено. (абз. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» N 877-V від 05.04.2007 року)

Отже, в порушення ст. 3 абз. та абз. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» N 877-V від 05.04.2007 року Відповідач допустив дублювання повноважень Головного управління держпраці у Харківській області та здійснив після нього планову перевірку Позивача з одного й того самого питання.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про скасування пункту 74 Припису №1 від 30.03.2019 року.

Також, матеріалами справи підтверджено, що Пунктом 75 Припису № 1 від 30.03.2018 р. Відповідач визначив порушення, яке необхідно Позивачу усунути, вимагаючи від нього вжити такі заходи: «Обладнати об'єкт системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення».

Найменування нормативно-правового акту або документа, вимоги якого порушено, із зазначенням статті (частини, пункту, абзацу тощо): Кодекс цивільного захисту України ст. 53 ДБН В.2.5-76:2014, Наказ МНС України № 288 від 15 травня 2006 року «Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у випадку їх виникнення п.1.

Стаття 53 Кодекс цивільного захисту України N 5403-VI від 2 жовтня 2012 року (на яку є посилання в оскаржуваному приписі) регулює питання щодо автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Відповідно до ч.1 ст. 53 Кодекс цивільного захисту України N 5403-VI від 2 жовтня 2012 року на об'єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).

Відповідачем помилково застосовується до Позивача ст. 53 Кодекс цивільного захисту України N 5403-VI від 2 жовтня 2012 року, так як зазначалося вище, Позивач не є об'єктом підвищеної небезпеки. До матеріалів справи надані належні та допустимі докази, які підтверджують, що вказаний об'єкт ідентифіковано відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин, як встановлено у статті 9 Закону України від 18 січня 2001 року № 2245-III «Про об'єкти підвищеної небезпеки».

Також, згідно з ч.4 ст. 53 Кодекс цивільного захисту України N 5403-VI від 2 жовтня 2012 року вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Даними правилами (на які в оскаржуваному приписі посилається Відповідач) є «Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення», що були затверджені Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 травня 2006 року N 288 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 5 липня 2006 р. за N 785/12659.

В той же час, з приводу застосування Відповідачем Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 травня 2006 року N 288 «Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» звертаємо увагу суду на той факт, що цій підзаконний нормативний акт є нечинним, що підтверджується наступним.

Вищевказаний наказ 15 травня 2006 року N 288 міститься в пункті 2 Переліку наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що скасовуються як такі, що втратили актуальність та встановлюють регуляторні бар'єри.

Даний Перелік є додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. N 166-р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади».

ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення» (на який мається посилання у оскаржуваному приписі) був затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Жодних посилань в оскаржуваному приписі Відповідача на статтю (частину, пункт, абзац тощо) ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення» не міститься.

Таким чином, суд приходить до висновку про скасування пункту 75 Припису №1 від 30.03.2018 року.

Суд вказує, що відповідно до вимог пункту 12 частини 1 статті 67, частини 2 статті 68, частин 1 та 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки у разі встановлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації об'єктів, будівель, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг.

Також, вимогами частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», передбачено, що на підставі акта перевірки, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, ДСНС України або її територіальний орган звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг. При цьому, «Наявність припису, складеного на підставі акта перевірки, не позбавляє ДСНС України або її територіальний орган права звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) при наявності порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей».

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частиною 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Також, в частині 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що «Виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності».

Згідно вимог пунктів 1 та 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України «Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; - порушення таких вимог зазначено в Акті, з посиланнями на Правила пожежної безпеки в Україні, що затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;» - тобто нездійснення заходів по захисту людей від небезпечного впливу вже виниклої надзвичайної ситуації на об'єкті, які також вказані в Акті.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача є частково правомірними та такими, що частково ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином частково обґрунтовані, частково підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244,245,246КАС України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 14, 16, 19, 24, 50, 74, 75 припису Державного пожежно-рятувального загону з охорони об'єктів (м. Харків) Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 1 від 30.03.2018 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ 38631015) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (сел. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область,62371, код ЄДРПОУ 05471230) сплачений судовий збір в сумі 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 29.12.2018 року.

Суддя Зінченко А.В.

Джерело: ЄДРСР 79063636
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку