РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 січня 2019 року

м. Рівне

№1740/2442/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,

відповідача: представник Дацюк Мирослава Валентинівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до

Управління Держпраці у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушень № 176/951/АВ/П від 07.08.2018 та постанови № РВ 176/951/000326/Т8-ФС від 21.08.2018 про накладення штрафу у розмірі 111 690 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.07.2018 інспектором праці ОСОБА_5 відповідно до направлення на інспекційне відвідування від 27.07.2018 №632-П/09-27 було проведено інспекційне відвідування, за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №РВ 176/951/АВ/П від 07.08.2018. Зазначає про те, що при проведенні інспекційного відвідування було виявлено порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме працівника ОСОБА_6 допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та порушення вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП України, а саме: не укладено трудовий договір з працівником ОСОБА_6. Також вказує про те, що на підставі Акту інспекційного відвідування 21.08.2018 начальником Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_7 було винесено Постанову №РВ 176/951/000326/Т8-ФС від 21.08.2018 про накладення штрафу у розмірі 111 690 грн. Разом з тим, зазначає, що 07.08.2018 відповідачем було винесено припис про усунення виявлених порушень №РВ 176/951/АВ/П, яким було її зобов'язано усунути порушення, зазначені в акті інспекційного відвідування. Водночас, вказує про те, що 03.08.2018 нею було подано зауваження до Акту інспекційного відвідування. Листом від 06.08.2018 № 04-16/4324 відповідачем була надана відповідь на заперечення до акту інспекційного відвідування №РВ/176/951/АВ від 31.07.2018. Зі змісту якої вбачається, що наведені у запереченні аргументи не спростовують порушення, викладеного в акті інспекційного відвідування. Крім того, позивач вказує, що нею 16.08.2018 було подано скаргу на припис. Однак, відповіді на скаргу не отримано. Вважає, що припис та постанова про накладення штрафу є необґрунтованими, оскільки прийняті без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Просить суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 05.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін.

У встановленні судом строки відповідачем - Управлінням Держпраці у Рівненській області, подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що відповідно до наказу Управління Держпраці у Рівненській області від 27.07.2018 № 673 та направлення на інспекційне відвідування від 27.07.2018 № 632-Н/09-27 було здійснено інспекційне відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Вказує про те, що за результатами інспекційного відвідування складено акт, внесено припис про усунення виявлених порушень, складено та передано до суду протокол, а також винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: працівника ОСОБА_6 допущено ФОП ОСОБА_1 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, вказує про те, що під час інспекційного відвідування 31.07.2018 у відділі продажу окулярів ТРЦ "Екватор" за адресою: м. Рівне, вул. Макарова, 23, працювала ОСОБА_6, було встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП України, а саме фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не укладено трудовий договір з працівником ОСОБА_6. Водночас, зазначає, що згідно наданих під час інспекційного відвідування документів, ФОП ОСОБА_1 за період з 04.07.2018 по 04.08.2018 було укладено цивільно-правовий договір про надання послуг з ОСОБА_6. Вказує також про те, що у зазначеному договорі чітко обмовлено про те, що ОСОБА_6 зобов'язана якісно та своєчасно виконувати роботи за завданням уповноваженого представника ФОП ОСОБА_1 Тобто вказаним договором підмінено укладення трудового договору з найманим працівником. З огляду на зазначене, просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 31.10.2018 розгляд справи було відкладено на 03.12.2018.

В судовому засіданні 03.12.2018 представник позивача надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просила суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні 03.12.2018 представник відповідача надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов, просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні 03.12.2018 було оголошено перерву до 02.01.2019, для надання додаткових доказів відповідачем.

В судовому засіданні 02.01.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступні слова представників сторін, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 08.06.2018 інспекторами праці управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому та Управління Держпраці у Рівненській області була проведена інформаційно-роз'яснювальна робота у ТРЦ "Екватор", за наслідком якої було складено узагальнюючу інформацію (а.с.84-86).

Враховуючи зазначену узагальнюючу інформацію, начальником відділу було підготовлено службову записку на ім'я начальника Управління Держпраці у Рівненській області, в якій зазначено, що відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 слід прийняти рішення про доцільність проведення інспекційного відвідування. Підставами відвідування зазначено: пп.3 п. 5 Порядку № 295 від 26.04.2017 та результати заходу інформаційно-роз'яснювального характеру від 08.06.2018 у ТРЦ "Екватор" (а.с.87).

Відповідно до вказаної службової записки та результатів заходу інформаційно-роз'яснювального характеру у Торгово-розважальному центрі "Екватор" від 08.06.2018, керуючись підпунктом 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 начальником Управління Держпраці у Рівненській області було прийнято наказ про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 673 від 27.07.2018 та направлення на інспекційне відвідування № 632-П/09-27 від 27.07.2018 (а.с. 64, 65).

Судом також встановлено, що відповідно до результатів заходу інформаційно-роз'яснювального характеру від 08.06.2018, наказу Управління Держпраці у Рівненській області від 27.07.2018 № 673 "Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1" та на підставі направлення Управління Держпраці у Рівненській області на інспекційне відвідування від 27.07.2018 № 632-П/09-27 було проведено інспекційне відвідування з питань додержання вимог законодавства про працю в фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка здійснює підприємницьку діяльність у Торгово-розважальному центрі "Екватор", що знаходить за адресою: 33000, Рівненська область, м.Рівне, вул. Макарова, 23.

За результатами інспекційного відвідування інспектором праці ОСОБА_5 31.07.2018 було складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №РВ176/951/АВ (а.с.12-17).

В акті зазначено про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог:

- ч. 3 ст. 24 КЗпП України, які полягали в тому, що працівника ОСОБА_6 допущено ФОП ОСОБА_1 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Під час інспекційного відвідування 31.07.2018 у відділі з продажу окулярів ТРЦ "Екватор" за адресою: м. Рівне, вул. Макарова, 23, працювала ОСОБА_6. Відповідно до пояснень ОСОБА_6І наданих інспектору праці вона працює з 01.07.2018, продає окуляри згідно графіку з 10.00год. до 22.00год., три дні через три, відділ ТРЦ "Екватор" у ФОП ОСОБА_1 На момент проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 найманих працівників з якими укладені трудові договори немає;

- ч. 1 ст. 21 КЗпП України, які полягали в тому, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не укладено трудовик договір з працівником ОСОБА_6.

31.07.2018 о 16 год. 55 хв. інспектором праці ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення №РВ176/951/АВ/П/ПТ. Зі змісту якого вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення 31.07.2018 в м.Рівне, вул. Макарова, 23, відділ у ТРЦ "Екватор", а саме допустила порушення законодавства про працю, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 41 КУпАП. З правопорушенням остання не погодилася про, що зазначено в протоколі. Примірник протоколу ОСОБА_1 отримала 31.07.2018 про, що свідчить її особистий підпис (а.с.22-24).

Судом встановлено, що 03.08.2018 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було подано до Управління Держпраці у Рівненській області зауваження до акта інспекційного відвідування №РВ176/951/АВ (а.с.25-27). Зі змісту таких заперечень вбачається, що позивач просить виключити з акта твердження, проти яких подала заперечення, як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи та допущенні внаслідок неповного вивчення документів

Листом від 06.08.2018 №04-16/4324 Управління Держпраці в Рівненській області надало відповідь на заперечення до акту інспекційного відвідування №РВ176/951/АВ від 31.07.2018 подані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, зі змісту якого вбачається, що інспекційне відвідування проведено у відповідності до вимог Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2018 № 295 та акт інспекційного відвідування складено з дотриманням норм чинного законодавства (а.с.48-49).

07.08.2018 Управлінням Держпраці у Рівненській області, за наслідками виявлених порушень фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було винесено припис про усунення виявлених порушень за №РВ176/951/АВ/П, яким зобов'язано позивача усунути порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України та ч. 1 ст. 21 КЗпП України до 20.08.2018 (а. с. 20-21).

Начальником Управління Держпраці у Рівненській області 07.08.2018 прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №РВ176/951П/ПТ/Т8 (а.с.71).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 начальнику управління Держпраці в Рівненській області ОСОБА_8 було подано скаргу на припис про усунення виявлених порушень № РВ 176/951/АВ від 07.08.2018, в якій вона просить скасувати його в повному обсязі (а.с.28-31).

Судом встановлено, що 21.08.2018 начальником Управління Держпраці у Рівненській області на підставі акта інспекційного відвідування від 31.07.2018 №РВ176/951/АВ винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №РВ 176/951/000326/Т8-ФС за порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 законодавства про працю, а саме:

- вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, працівника ОСОБА_6 допущено ФОП ОСОБА_1 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Під час інспекційного відвідування 31.07.2018 у відділі з продажу окулярів у ТРЦ "Екватор" за адресою: м. Рівне, вул. Макарова, 23, працювала ОСОБА_6;

- ч. 1 ст. 21 КЗпП України фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не укладено трудовик договір з працівником ОСОБА_6. Відповідальність за такі порушення передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України та накладено штраф в розмірі 116 690 гривень (а.с. 18-19).

Вважаючи припис № РВ 176/951/АВ від 07.08.2018 про усунення виявлених порушень та постанову від 21.08.2018 №РВ 176/951/000326/Т8-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами - неправомірними, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення про Державну службу України з питань праці, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 (далі - Положення № 96).

Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п. 1 Положення № 96).

Пунктом 2 Положення № 96 передбачено, що Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, відповідач є суб'єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Підстави, порядок, процедура здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю фізичними особами встановлено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою КМУ від 26.04.2017 року №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України" (далі - Порядок №295).

Частиною 4 статті 2 Закону № 877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до ч.5 ст.2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що норм Закону № 877-V повинні дотримуватися всі органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, а також зазначено норми, які повинні бути дотримані вказаними органами у будь-якому випадку.

Так, нормативно-правим актом, який встановлює особливості проведення інспекторами управління держпраці інспекційного відвідування щодо додержання законодавства про працю є Порядок №и 295.

Зокрема, підстави проведення інспекційних відвідувань щодо додержання законодавства про працю встановлені п. 5 Порядку № 295.

Відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Як встановлено судом, начальником Управління Держпраці у Рівненській області 27.07.2018 було прийнято наказ № 673 "Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1". Підставою для здійснення інспекційного відвідування були, зокрема, результати заходу інформаційно-роз'яснювального характеру в торгово-розважальному центрі "Екватор" від 08.06.2018.

Здійснення заходів інформаційно-роз'яснювального характеру урегульовано пунктами 31, 32, 33 Порядку № 295, якими передбачено, що за письмовою заявою роботодавця інспектори праці можуть проводити аналіз стану дотримання законодавства про працю та надавати рекомендації щодо його застосування. За результатами проведеного аналізу складається довідка.

З метою запобігання порушенням законодавства про працю роботодавці можуть ініціювати проведення інспекторами праці регулярних інформаційно-роз'яснювальних кампаній щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників.

Інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

З системного аналізу вказаних норм права суд дійшов висновку, що інформаційно-роз'яснювальні заходи, покликані на надання допомоги суб'єктам господарювання щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників, а не для виявлення інформації про порушення законодавства про працю, що може бути підставою для призначення інспекційного відвідування згідно пп. 3 п. 5 Порядку № 295.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що начальником Управління Держпраці у Рівненській області, в порушення пп. 3 п. 5 Порядку № 295, було безпідставно прийнято наказ № 673 від 27.07.2018 на підставі результатів заходу інформаційно-роз'яснювального характеру в торгово-розважальному центрі "Екватор" від 08.06.2018.

Водночас, із досліджених письмових доказів, судом не встановлено жодного іншого факту порушення законодавства про працю зазначеного у підпунктах 1, 2, 4-7 п. 5 Порядку № 295, які дали б можливість керівнику органу контролю прийняти рішення про проведення інспекційного відвідування.

Крім того, згідно з п. 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. (п. 20 Порядку № 295).

Відповідно до п. 21 Порядку № 295 якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

31.07.2018 інспектором праці Управління Держпраці у Рівненській області було проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №РВ176/951/АВ. Вказаний акт перевірки підписаний ФОП ОСОБА_1 31.07.2018 із зазначенням, що заперечення будуть подані у триденний термін.

03.08.2018 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було подано до Управління Держпраці у Рівненській області зауваження до акта інспекційного відвідування №РВ176/951/АВ.

Листом від 06.08.2018 №04-16/4324 Управління Держпраці в Рівненській області надало відповідь на заперечення до акту інспекційного відвідування №РВ176/951/АВ від 31.07.2018 подані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, зі змісту якого вбачається, що інспекційне відвідування проведено у відповідності до вимог Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2018 № 295 та акт інспекційного відвідування складено з дотриманням норм чинного законодавства (а.с.48-49).

07.08.2018 Управлінням Держпраці у Рівненській області, за наслідками виявлених порушень фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було винесено припис про усунення виявлених порушень за №РВ176/951/АВ/П.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що стосуються порушень законодавства про працю зафіксованим інспектором управління держпраці у акті інспекційного відвідування, суду слід зазначити наступне.

Так, Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі - КЗпП України) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Частиною 2 ст. 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Відповідно до п. 2 Порядку № 509 однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки порушення законодавства про працю, що зафіксовані в акті перевірки.

Щодо порушень встановлених під час інспекційного відвідування, суд зазначає наступне.

Як зазначалося, у акті інспекційного відвідування в розділі III Опис виявлених порушень, зафіксовано порушення: - ч. 3 ст. 24 КЗпП України, яке полягало в тому, що працівника ОСОБА_6 допущено ФО-П ОСОБА_1 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Під час інспекційного відвідування 31.07.2018 у відділі з продажу окулярів у ТРЦ "Екватор" за адресою: м. Рівне, вул. Макарова, 23, працювала ОСОБА_6. Відповідно до пояснень ОСОБА_6 наданих інспектору праці вона працює з 01.07.2018, продає окуляри згідно графіку з 10:00 год. до 22:00 год. три дні через три, відділ ТРЦ "Екватор" у ФО-П ОСОБА_1; - ч. 1 ст. 21 КЗпП України яке полягало в тому, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не укладено трудовий договір з працівником ОСОБА_9.

Вирішуючи питання щодо наявності порушення трудового законодавства збоку позивача, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Отже, з аналізу зазначеної норми випливає, що трудовий договір характеризується, зокрема, тим, що працівник не сам організовує роботу і виконує її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковується відповідним посадовим особам, водночас, має вестися табель відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин. В трудових договорах також визначається обов'язок працівника щомісячно виконувати відповідні роботи в межах робочого процесу, а за невиконання обов'язків визначено матеріальну чи дисциплінарну відповідальність.

За змістом ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Суд звертає увагу, що у випадку, коли фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, заробіток осіб, з якими укладені договори, залежить виключно від кількісних показників виконання договору - кількості виконаних заявок замовника, а відносини між товариством та виконавцем не передбачають заздалегідь встановлених норм виконання робіт, мінімальної плати за договором, то вказані відносини відповідають ознакам договору про надання послуг.

Так, відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд зауважує, що договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства, при цьому слід розрізняти особливості цих договорів.

Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але з цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результат, який визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких проводиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

Оскільки законодавство не містить обов'язкових приписів у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, суд дійшов висновку, що сторони договору (роботодавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. При цьому сторони дотримались обов'язкової вимоги щодо письмової форми договору.

Судом встановлено, що 04.07.2018 між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та громадянкою України ОСОБА_6 (Виконавець) було укладено цивільну-правову угоду №1 (далі - Угода, а.с.32-33). За умовами якої Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати власними силами на власний ризик роботи (послуги), передбачені цією Угодою, в сфері продажу товарів Замовника (пп.1.1 п. 1 Угоди).

Виконавець самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку (пп.1.2 п. 1 Угоди).

Відповідно до пп.2.1 п. 2 Угоди Виконавець зобов'язаний якісно та своєчасно виконувати протягом терміну дії Угоди такі роботи (послуги) за завданням уповноваженого представника Змовника: консультація зацікавлених; прийняти 3 партії товару; оформлення документів від імені замовника ; ведення бази даних із закупівлі товарів; приймати розраховувати і обліковувати кошти за товар від імені власника; перевірка, та у випадку необхідності, поповнення складських запасів до встановленого рівня; здійснити 100 продаж окулярів на протязі дії договору.

Підпунктом 3.1 пункту 3 Угоди передбачено, що Замовник здійснює прийняття виконаних Виконавцем робіт (наданих послуг) та їх оплату на підставі відписаного сторонами Акту виконаних робіт/послуг.

Дана Угода діє з "04" липня 2018 року до "04" серпня 2018 року (пп.6.1 п. 6 Угода).

Отже, із матеріалів справи випливає, що ОСОБА_6 надавала послуги фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на підставі цивільно-правової угоди від 04.07.2018, з 04.07.2018 по 04.08.2018. Це узгоджується із інформацією, вказаною у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за липень 2018 року та серпень 2018 року (а.с.35-41).

Судом також встановлено, що 06.08.2018 за результатами виконаних робіт замовником - ФО-П ОСОБА_1 та виконавцем - громадянкою України ОСОБА_6 укладено акт приймання-передачі наданих послуг за Цивільно-правовою угодою №1 від 04.07.2018 (а.с.34).

Відповідно до якого було надано послуги: - консультація зацікавлених, об'єм виконання 100%; - здійснити 100 продаж окулярів на протязі дії договору - 50%; приймати, розраховувати і обліковувати кошти за товар від імені власника - 100%. Загалом об'єм виконання становить - 60 %. Вартість виконаних робіт (послуг) відповідно до виконаної роботи/наданих послуг за липень місяць 2018 року складає 2340, 00 грн.

Будь-якої інформації про те, ОСОБА_6 не погоджується з укладенням відповідної цивільно-правової угоди, відповідачем під час інспекційного відвідування здобуто не було, а відтак вказана угода вважається такою, що укладена за вільним волевиявленням, на розсуд сторін і погоджена ними.

Суд зазначає, що оплата наданих послуг проводилася саме по факту наданих конкретних послуг за актом приймання-передачі робіт, а не за сам процес виконання трудових обов'язків протягом робочого дня. На підтвердження вказаного факту позивачем надано акт приймання-передачі наданих послуг від 06.08.2018.

Також, суд зауважує, що відповідно до цивільно-правової угоди ОСОБА_6 не підпорядковувалася правилам внутрішнього трудового розпорядку, вона сама організовувала свою роботу і виконувала її на власний ризик.

Так, у судовому засіданні, ОСОБА_1 пояснила суду, що ОСОБА_6 виконувала умови договору у час коли їй це було зручно та попереджала про це замовника, тобто час виконання робіт за договором визначався за погодженням сторін у межах графіку роботи магазину.

Доказів того, що ОСОБА_6 підпорядковувалася правилам внутрішнього трудового розпорядку відповідачем суду не надано. Також, відповідачем не надано суду і пояснень ОСОБА_6, наданих інспектору праці, у яких вона вказала на графік своєї роботи.

Твердження відповідача обгрунтовані класифікатором професій ДК 003:2010 "продавець" відхиляються судом, оскільки ОСОБА_6 не займала штатної посади продавця, не виконувала роботи за умов керівництва та контролю ФОП ОСОБА_1, а здійснювала на власний ризик роботи з реалізації партії окуляр згідно умов договору цивільно-правового характеру.

На підставі викладеного та з огляду на те, що відповідачем не доведений факт наявності трудових відносин між ФО-П ОСОБА_1 та ОСОБА_6, суд приходить до висновку про відсутність факту допуску ФОП ОСОБА_1 працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), а саме складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

З огляду на сукупність викладених обставин приймаючи припис про усунення виявлених порушень №РВ 176/951/АВ/П від 07.08.2018 та постанову № РВ 176/951/000326/Т8-Фс від 21.08.2018 Управління Держпраці у Рівненській області діяло необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, позивачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини на яких ґрунтуються її вимоги, а відповідачем не доведено правомірність своїх дій, відтак позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління Держпраці у Рівненській області судові витрати у розмірі 2878,91 грн. Оригінали квитанцій знаходяться в матеріалах справи (а.с. 2, 55).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Припис Управління Держпраці у Рівненській області про усунення виявлених порушень № РВ 176/951/АВ/П від 07.08.2018 та Постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу № РВ 176/951/000326/Т8-ФС від 21.08.2018.

Стягнути на користь позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Держпраці у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39780243, вул. Лермонтова, 7, м. Рівне, 33028) судові витрати на суму 2878 (дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 91 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 09 січня 2019 року.

Суддя Зозуля Д.П.