РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 січня 2019 року м. Рівне№460/2659/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВійськової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( далі відповідач), в якому просив суд:

1.Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови, викладеної в листі від 01.08.2018 №501/2701, у виплаті компенсації за несвоєчасно виплачену підйомну допомогу;

2.Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 компенсацію за несвоєчасно виплачену підйомну допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 у справі №817/551/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 м. Рівне щодо невиплати підйомної допомоги ОСОБА_1 . Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 м. Рівне на користь ОСОБА_1 невиплачену підйомну допомогу в сумі 6178,20 грн. Враховуючи те, що нарахування та виплата підйомної допомоги була здійснена, то у позивача наявні підстави для стягнення з Військової частини НОМЕР_1 компенсації за несвоєчасно виплачену підйомну допомогу, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати. Так як вказана допомога входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця. З підстав, наведених в позовній заяві, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У встановлений судом строк, відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на те, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050 визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Враховуючи те, що відповідно до Інструкції, підйомна допомога, як одноразовий додатковий вид грошового забезпечення має тимчасовий характер, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому підйомна допомога не включається до складу грошового забезпечення. З огляду на це, у позивача відсутні підстави для отримання компенсації за несвоєчасно виплачену підйомну допомогу.

Ухвалою суду від 23.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості. Вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання проходити військову службу строком п`ять років. Контракт набрав чинності з 02.02.2012. Згідно Контракту Міністерство оборони України зобов`язується відповідно до законодавства, зокрема: забезпечити належні умови для проходження військової служби громадянином України ОСОБА_1 , належне матеріальне забезпечення під час проходження військової служби, виплату підйомної допомоги на нього та кожного члена його сім`ї, який переїжджає разом із ним на нове місце проходження військової служби, виплату грошового забезпечення з урахуванням надбавок за вислугу років, знання та використання іноземної мови, відповідну кваліфікацію спортивні і почесні звання та інших надбавок, доплат, винагород, премій, інші соціальні виплати йому та членам його сім`ї, визначені законами та іншими нормативно-правовими актами (а.с. 20-23).

Також встановлено, що з06.11.2013 по 22.11.2013 ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 , м. Рівне.

Відповідно до наказу №269 від 05.11.2013 командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) підполковника ОСОБА_1 , заступника начальника інженерно-авіаційної служби, призначеного наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних сил України від 30.01.2013 року №745 головним інженером начальником інженерно-авіаційної служби управління авіації центру авіації та протиповітряної оборони Військової частини НОМЕР_1 , визнано таким, що справи і посаду здав та вибув до нового місця служби м. Рівне (а.с.14).

Наказом №7 від 06.11.2013 підполковника ОСОБА_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 , м. Львів, зараховано до списків особового складу частини, на фінансове забезпечення до управління оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на всі інші види забезпечення у військову частину НОМЕР_3 та вважати, що з 06.11.2013 він приступив до виконання службових обов`язків за посадою (а.с.15).

Згідно акту від 06.11.2013 підполковник ОСОБА_1 посаду головного інженера начальника інженерно-авіаційної служби управління авіації центру авіації та ППО оперативного командування «Північ» прийняв (а.с.16).

Відповідно до припису ТВО начальника штабу першого заступника командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОСОБА_1 було запропоновано з 22.11.2013 убути в м. Дніпропетровськ, Військова частина НОМЕР_4 , для подальшого проходження служби, на підставі наказу начальника Генерального штабу ГК ЗСУ (по особовому складу) від 08.11.2013 №766, час прибуття 25.11.2013(а.с.18).

Наказом №21 від 22.11.2013 Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) підполковника ОСОБА_1 головного інженера начальника інженерно-авіаційної служби управління авіації центру авіації та протиповітряної оборони управління оперативного командування «Північ», призначеного наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 08.11.2013 №766 на посаду начальника інженерно-авіаційної служби управління авіації центру авіації та протиповітряної оборони військової частини НОМЕР_4 , визнано таким, що справи та посаду здав і вибув для подальшого проходження служби в м. Дніпропетровськ. З 22.11.2013 року його виключено із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення (а.с.19).

16.11.2013 згідно рапорту ОСОБА_1 , ним було подано клопотання про виплату підйомної допомоги у зв`язку із переводом до нового місця служби в м. Рівне оперативного командування «Північ», згідно Закону України «Про правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який був погоджений ТВО начальника авіації начальника управління авіації центру авіації та ППО оперативного командування «Північ» полковником ОСОБА_2 та ТВО начальника центру авіації та ППО заступника командувача військ оперативного командування «Північ» полковником ОСОБА_3 (а.с.25).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 у справі №817/551/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 м. Рівне щодо невиплати підйомної допомоги ОСОБА_1 . Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 м. Рівне на користь ОСОБА_1 невиплачену підйомну допомогу в сумі 6178,20 грн. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 м. Рівне на користь ОСОБА_1 компенсацію за невиплачену підйомну допомогу в розмірі 5974,32 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено(а.с.26-28).

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 - в частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 м. Рівне на користь ОСОБА_1 компенсації за невиплачену підйомну допомогу в розмірі 5974,32грн. - скасовано та прийнято в цій частині постанову про відмову у задоволенні позову. В решті постанову суду залишено без змін (а.с.29-33).

З огляду на наведене, 15.03.2018 Рівненським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист по справі №817/551/17 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 м. Рівне на користь ОСОБА_1 невиплачену підйомну допомогу в сумі 6178,20 грн. (а.с.34).

На підставі виконавчого листа підйомна допомога в сумі 6178,20грн. була нарахована та виплачена позивачу, що підтверджується копією виписки по картковому рахунку (а.с.35).

15.06.2018 позивач звернувся із рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити компенсацію у сумі 8630,95 грн. за несвоєчасно виплачену підйомну допомогу за листопад 2013 року, яка 13.06.2018 виплачена за рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у сумі 6178,20грн.(а.с.36).

Листом від 01.08.2018 №501/2701 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050 визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Враховуючи те, що відповідно до Інструкції, підйомна допомога, як одноразовий додатковий вид грошового забезпечення має тимчасовий характер, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому підйомна допомога не включається до складу грошового забезпечення. З огляду на це, у позивача відсутні підстави для отримання компенсації за несвоєчасно виплачену підйомну допомогу (а.с.37-38).

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача щодо відмови у виплаті компенсації за несвоєчасно виплачену підйомну допомогу та стягнення з Військової частини НОМЕР_1 компенсації за несвоєчасно виплачену підйомну допомогу, позивач ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII) - цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до положень ч. 1 ст.1-2 вказаного Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 9-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII, при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується: підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцю в зв`язку з переїздом до місця служби в іншій місцевості визначався Інструкцією про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України 22.10.2001 року №370 (далі - Інструкція). Так, відповідно до п.1 цієї Інструкції, особам офіцерського складу (далі-офіцери), прапорщикам (мічманам) т-ч військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі-військовослужбовці, які проходять службу за контрактом), що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини підрозділу) до місця постійної дислокації військової частини або підрозділу зі зміною місця проживання, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.

Підпунктом 4.1. пункту 4 даної Інструкції встановлено, що підйомна допомога офіцерам, прапорщикам (мічманам) і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, виплачується тим, які переїхали у зв`язку з призначенням на посади, - за новим місцем служби на підставі наказу про призначення і наказу командира військової частини про вступ військовослужбовця до виконання обов`язків за посадою.

Відповідно до п.2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260 та зареєстрованого Мін`юстом України від 26.06.2018 №745/32197 (далі Порядок від 07.06.2018 № 260), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

Таким чином, підйомна допомога входить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Так, відповідальність роботодавця за порушення строків виплати заробітної плати у вигляді нарахування та виплати працівникам компенсації втрати частини заробітної плати визначена Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 №2050-III (далі - Закон України від 19.10.2000 №2050-ІІІ), а також розробленим з метою реалізації цього Закону - Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок).

А саме, у статтях 1, 2 Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ зазначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

А згідно статті 3 Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За змістом ст. 4 цього Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Подібні положення також містяться у Порядку.

А саме, п. 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

З аналізу норм Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру;

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Так, судом встановлено, що 15.03.2018 Рівненським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист по справі №817/551/17 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 м. Рівне на користь ОСОБА_1 невиплачену підйомну допомогу в сумі 6178,20грн.

На підставі виконавчого листа, підйомна допомога в сумі 6178,20грн. була нарахована та виплачена позивачу, що підтверджується копією виписки по картковому рахунку.

З аналізу Порядку від 07.06.2018 № 260 та Інструкції вбачається, що підйомна допомога входить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із Інструкції, особам офіцерського складу (далі-офіцери), прапорщикам (мічманам) т-ч військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини підрозділу) до місця постійної дислокації військової частини або підрозділу зі зміною місця проживання, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.

Підйомна допомога офіцерам, прапорщикам (мічманам) і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, виплачується тим, які переїхали у зв`язку з призначенням на посади, - за новим місцем служби на підставі наказу про призначення і наказу командира військової частини про вступ військовослужбовця до виконання обов`язків за посадою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що виплата підйомної допомоги має разовий характер, не є щомісячною та виплачується залежно від настання спеціальних обставин. Поміж тим, виплата такої допомоги дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника).

З аналізу норм Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання ряду умов, в тому числі доходи не повинні носити разового характеру.

Враховуючи те що підйомна допомога має разовий характер, то підстави для визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови, викладеної в листі від 01.08.2018 №501/2701, у виплаті компенсації за несвоєчасно виплачену підйомну допомогу відсутні.

Як наслідок позовна вимога про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 компенсації за несвоєчасно виплачену підйомну допомогу також не підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача необґрунтовані.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то у задоволенні поданого позову необхідно відмовити повністю.

Підстави для застосування ст.139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 02 січня 2019 року.

Суддя Зозуля Д.П.