ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/232/18 Справа № 179/1452/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря с/з ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018040470000365 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_6 на вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2018 року, щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, освіта середня-технічна, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України,

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 , -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2018 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України та призначено йому покарання у виді 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 грн.

Розстрочено ОСОБА_7 виплату штрафу в розмірі 1700,00 грн. на три місяці зі сплатою першого платежу в розмірі 566,66 грн. та двох наступних по 566,67 грн. відповідно, які можуть бути сплачені в строк до 31 числа кожного місяця (або останнього дня місяця, який не має такого числа), після набрання вироком законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати з проведення експертизи в розмірі 1144,00 грн.

Вирішено питання щодо речових доказів в порядку ст. 100 КПК України.

Згідно з вироком суду, обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення за таких обставин.

На початку травня місяця по 20 червня 2018 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, всупереч ст.ст. 6, 12, 15 Закону України Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори та ст.ст. 2, 10 Закону України Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними, достовірно знаючи, що посів та вирощування конопель заборонено, знаходячись на своїй присадибній земельній ділянці та клумбі, яка розташована на території подвір`я, та на якій ростуть рослини малини, що розташована за місцем його проживання по АДРЕСА_2 , незаконно посіяв рослини роду конопель, з метою подальшого використання у власних цілях, без мети збуту.

Протягом травня-червня 2018 року ОСОБА_7 продовжуючи злочинні дії направлені на вирощування конопель, доглядаючи за даним посівом, а саме спушуючи, прополюючи, проріджуючи з метою доведення їх до стадії достигання незаконно виростив 17 рослин з морфологічними ознаками рослин роду конопель (Cannabis), які згідно висновку експерта № 1/8.6/2427 від 06.07.2018 віднесені до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини обіг яких допускається для промислових цілей.

Не погоджуючись з вказаним вироком перший заступник прокурора Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу, в якій не заперечуючи доведеність вини обвинуваченого у скоєнні ним кримінального правопорушення, не оскаржуючи фактичних обставин кримінального правопорушення, місця, часу, способу його вчинення та інших обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним, просить вирок суду в частині призначення покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 310 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. В іншій частині вирок залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував вимоги ст. 51 КК України, яка передбачає виключний перелік видів покарань, що можуть бути застосовані до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, а також санкцію ч. 1 ст. 310 КК України, якою передбачено можливість призначення за це злочин таких видів покарань, як штраф, арешт, обмеження волі, та призначив обвинуваченому ОСОБА_7 , покарання без зазначення його виду, вказавши при цьому лише його розмір, у зв`язку з чим неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що полягає у неправильному тлумаченні закону, яке суперечить його точному змісту.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який наполягав на своїх вимогах, обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, колегія суддів, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, та у судовому засіданні вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в матеріалах кримінального провадження доказами в тій частині, в якій воно було оскаржено.

Вирок суду, згідно зі ст. 370 КПК, повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, при обставинах, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 310 КК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними доказами, які були досліджені в судовому засіданні та оцінені за наслідками повного, всебічного та об`єктивного розгляду обставин справи.

Ні обставини вчинення кримінального правопорушення, ні юридична оцінка дій ОСОБА_7 в апеляційній скарзі не оскаржуються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 відповідно до встановлених судом першої інстанції обставин правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 310 КК України.

Перевіривши матеріали кримінального правопорушення в межах вимог апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає доводи прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції закону про кримінальну відповідальність є такими, які не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкціях статті (санкції частини статті) Особливої частини того ж Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин відповідно до вимог Загальної частини того ж Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Оскаржуваним вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України.

Обговорюючи доводи прокурора про необхідність ухвалення нового вироку у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції закону про кримінальну відповідальність, колегія звертає увагу на наступне.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 420 КПК, скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:

- необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;

- необхідності застосування більш суворого покарання;

- скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;

- неправильного звільнення обвинуваченого від відбуття покарання.

Як убачається, підстави для ухвалення нового вироку, на які посилається прокурор, вказаною нормою процесуального закону не передбачені, тому суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості ухвалити таке рішення.

Разом з тим, не можна не погодитись, що суд першої інстанції, призначаючи покарання за кримінальне правопорушення, не вказав його вид.

Однак, із мотивувальної частини вироку видно, що суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо обрання виду та розміру покарання з урахуванням вимог ст. ст. 65-67 КК, прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_7 покарання саме у виді штрафу.

Крім того, як це видно із резолютивної частини вироку, призначаючи покарання, суд першої інстанції розстрочив ОСОБА_7 виплату штрафу в розмірі 1700 грн. на три місяці зі сплатою першого платежу в розмірі 566,66 грн. та двох наступних по 566,67 грн. відповідно, які можуть бути сплачені в строк до 31числа кожного місяця, після набрання законної сили вироком.

Сукупність вказаних даних приводить колегію суддів до висновку про те, що вирок містить в собі неточності, однак вони усунені подальшим змістом щодо розстрочення виплати штрафу і не викликають сумнівів в тому, який саме вид покарання обрано щодо обвинуваченого ОСОБА_7 .

Не можна не звернути уваги на те, що процесуальним законом учасникам провадження надається право звернутись до суду згідно зі ст. 380 КПК, за роз`ясненням судового рішення, і що така процесуальна процедура не може потягти за собою скасування вироку з ухваленням нового.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вид та міра покарання, призначені судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_7 , відповідають нормам кримінального закону України, а тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2018 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана до Кримінального касаційного суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

________________ ________________ ________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4