open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 821/1049/18
Моніторити
emblem
Справа № 821/1049/18
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /25.02.2021/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /24.02.2021/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /24.02.2021/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /26.02.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /06.02.2019/ Херсонський окружний адміністративний суд Ухвала суду /04.02.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /29.01.2019/ Херсонський окружний адміністративний суд Постанова /19.12.2018/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /20.11.2018/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /23.10.2018/ П'ятий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /27.08.2018/ Одеський апеляційний адміністративний суд Рішення /03.07.2018/ Херсонський окружний адміністративний суд Ухвала суду /03.07.2018/ Херсонський окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.06.2018/ Херсонський окружний адміністративний суд

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1049/18

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Бойка А.В., Шевчук О.А.,

при секретарі Іщенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року (м. Херсон, дата складання повного тексту рішення - 09.07.2018 року) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01.06.2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмов, викладених у листах від 20.09.2016 року №У-7784/0-1880/6-16-СГ та від 19.02.2018 року №841/0-448/0/95-18, щодо затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0 га, контур АДРЕСА_1 із земель державної власності;

- зобов'язати відповідача затвердити погоджений проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0 га, контур АДРЕСА_1 із земель державної власності;

- зобов'язати відповідача у місячний строк з дня набрання рішенням законної подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до розпорядження голови Бериславської РДА в липні 2012 року отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з визначенням місячного строку для укладення договору із землевпорядною організацією для розробки такого проекту землеустрою. У вересні 2013 року до зазначеного розпорядження були внесені зміни, за змістом яких проект землеустрою повинен бути розроблений протягом встановленого законодавством строку, тобто вимога щодо місячного строку була виключена. Разом з тим, протиправно та без законних на те підстав, в затвердженні проекту землеустрою відмовив, посилаючись на пропуск місячного строку на укладення договору з проектною організацією.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Херсонській області щодо відмов, викладених у листах від 20.09.2016 року №У-7784/0-1880/6-16-СГ та від 19.02.2018 року №841/0-448/0/95-18, у затвердженні погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0 га, контур АДРЕСА_1 із земель державної власності. Зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Херсонській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0 га, контур АДРЕСА_1 із земель державної власності. Зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Херсонській області протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили подати до Херсонського окружного адміністративного суду звіт про його виконання.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник ГУ Держгеокадастру у Херсонській області 10.08.2018 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони з невідомих причин не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були своєчасно та належним чином повідомленні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом 1-ї інстанції встановлено наступні обставини справи.

Позивач - ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1.) є громадянином України та має право на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм, визначених законом.

19.07.2012 року розпорядженням голови Бериславської РДА №744 гр.ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду Одрадокам'янської сільської ради у контурі №22.

Пунктом 2 цього Розпорядження встановлено строк - «протягом місяця» укласти договір із землевпорядною організацією, яка має відповідну ліцензію на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

19.09.2013 року розпорядженням голови Бериславської РДА №543, з метою врегулювання земельних відносин було внесено зміни до Розпорядження від 19.07.2012 року №744, а саме п.2 цього розпорядження викладено в новій редакції: «Громадянам, протягом встановленого законодавством строку, розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в землевпорядній організації, яка має відповідну ліцензію, та, після погодження з усіма відповідними органами, надати його на затвердження Головного управління Держземагенства у Херсонській області».

17.08.2015 року ОСОБА_1 уклав договір №3714/Б з ФОП ОСОБА_3 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

08.10.2015 року вказаний проект землеустрою був погоджений сектором містобудування та архітектури Бериславської РДА, а 12.05.2016 року - Відділом Держгеокадастру у Бериславському районі Херсонської області.

09.03.2016 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру (земельній ділянці присвоєний кадастровий номер НОМЕР_1).

Для затвердження проекту землеустрою позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.

Однак, 25.07.2016 року управління Держгеокадастру листом №У-5811/0-1303/6-16-СГ, за наслідками розгляду звернення позивача, повідомило останнього, що дозвіл на розробку проекту землеустрою було надано Розпорядженням від 19.07.2012 року №744, таким чином, з моменту видання вказаного розпорядження минуло понад чотири роки, повторний розгляд питання стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки можливий після надання інформації щодо чинності розпорядження.

З метою отримання інформації щодо чинності Розпорядження від 19.07.2012 року №744 позивач звернувся до Бериславської РДА.

Бериславська РДА своїм листом від 09.08.2016 року №15-1294/0/16 надала відповідь, в якій вказала, що Розпорядження від 19.07.2012 року №744 не скасоване та не втратило чинність, а п.2 розпорядження встановлений конкретний термін для розробки проекту землеустрою.

Після цього, позивач знову звернувся до управління Держгеокадастру із заявою про затвердження проекту землеустрою.

Проте, листом від 20.09.2016р. №У-7784/0-1880/6-16-СГ управління Держгеокадастру знову відмовило позивачу у затвердженні проекту землеустрою, мотивуючи свою відмову посланням на лист Бериславської РДА від 09.08.2016р. №15-1294/0/16 та п.2 Розпорядження від 19.07.2012р. №744, а також, в свою чергу, зазначило, що позивачу необхідно було протягом місяця укласти договір із землевпорядною організацією, яка має відповідну ліцензію, та в шестимісячний термін подати проект на затвердження. Договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки між позивачем та ФОП ОСОБА_3 було укладено 17.08.2015 року за №3714/Б, що є невиконання умов, передбачених п.2 розпорядження.

В січні 2018 року позивач в черговий раз звернувся до управління Держгеокадастру для затвердження проекту землеустрою.

Однак, листом від 19.02.2018 року №841/0-448/0/95-18 позивачу було надано відповідь, згідно з якою його звернення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності вимог та, відповідно, з неправомірності дій відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту ст.ст.1,78 Земельного кодексу України, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній і державній власності та є, в свою чергу, основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною Держави.

Спірні правовідносини врегульовані Земельним кодексом України, Законом України «Про землеустрій» та іншими нормативними актами.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно із ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч.9 ст.118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

За приписами ч.17 ст.186-1 ЗК України, підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Так, як встановлено судами обох інстанцій, позивач, реалізовуючи своє право на відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, звернувся до Бериславської РДА, отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Як вбачаться з матеріалів справи, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблено та погоджено згідно з чинним законодавством з відповідними органами, до компетенції яких віднесено вирішення зазначених питань. Погоджено також і відділом Держгеокадастру в Бериславському районі. Сформованій земельній ділянці присвоєно кадастровий номер та зареєстровано в Державному земельному кадастрі.

Проте, відмовляючи позивачу в погодженні проекту землеустрою, відповідач посилається на те, що останній повинен був укласти договір із землевпорядною організацією для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність протягом місяця з моменту прийняття Розпорядження від 19.07.2012 року №744, яким йому наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою, та в шестимісячний строк подати проект на затвердження. Оскільки такий договір було укладено в серпні 2015 року, то, як зазначає відповідач, позивач не виконав умови зазначеного розпорядження.

Разом з тим, як встановлено судами обох інстанцій та зазначалось вище, 19.09.2013 року розпорядженням голови Бериславської РДА №543 до Розпорядження від 19.07.2012 року №744 внесено зміни, п.2 цього розпорядження викладено в новій редакції: «Громадянам, протягом встановленого законодавством строку, розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в землевпорядній організації, яка має відповідну ліцензію, та, після погодження з усіма відповідними органами, надати його на затвердження Головного управління Держземагенства у Херсонській області».

Тобто, фактично, вимоги щодо необхідності укладення договору із землевпорядною організацією для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність протягом місяця з моменту прийняття Розпорядження від 19.07.2012 року №744 та шестимісячного строку для подання проекту на затвердження були скасовані новим розпорядженням.

Також, слід зазначити й про те, що 27.06.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою» від 02.06.2015 №497-VIII, яким ст.22 Закону України «Про землеустрій» доповнено ч.2, відповідно до якої рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Крім того, як вбачається з пояснень представника відповідача, управлінню Держгеокадастру було відомо про прийняте Розпорядження від 19.09.2013 року №543.

Таким чином, враховуючи вказані обставини, судова колегія погоджується з висновками суду 1-ї інстанції, що відповідачем, в даному випадку, фактично було проігноровано розпорядження голови Бериславської РДА від 19.09.2013 року №543 та порушено право позивача щодо набуття ним безоплатно права власності на земельну ділянку, а отже, протиправно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою.

Одночасно, з приводу доводів відповідача про неможливість задоволення позову у спосіб зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою, оскільки таким чином відбудеться втручання суду у дискреційні повноваження відповідача, необхідно зазначити наступне.

Згідно приписів ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Втручання суду в повноваження суб'єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Як вбачається з матеріал справи та встановлено вище, порушення права позивача на отримання земельної ділянки у власність є триваючим і не припинено на день звернення до суду.

Тобто, враховуючи вищевказане, колегія суддів приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку, що з метою належного та ефективного захисту прав позивачів, відповідача слід зобов'язати прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок кожна площею 2,0 га та наданні у власність для ведення особистого селянського господарства позивачам.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 26.12.2018р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук

Джерело: ЄДРСР 78955460
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку