Ухвала суду від 11.12.2018 по справі № Б-19/207-09 Касаційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Ухвала суду
Ухвала суду від 11.12.2018 по справі № Б-19/207-09 Касаційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № Б-19/207-09

Картка справи

Справа № Б-19/207-09

Картка справи

УХВАЛА

11 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № Б-19/207-09

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняк В.Я. - головуючий, Жукова С.В., Пєскова В.Г.

за участі секретаря судового засідання Співака С.В.

учасники справи:

боржник - Фізична особа-підприємець Кравченко Андрій Іванович ,

ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Докашенко Дмитро Віталійович, особисто,

учасник провадження - ОСОБА_6,

представник учасника провадження - ОСОБА_7, адвокат (Договір про надання правової допомоги від 19.11.2018),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ліквідатора ФОП Кравченка А.І. арбітражного керуючого Докашенко Дмитра Віталійовича

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.05.2018

у складі судді: Яризька В.О.,

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2018

у складі колегії суддів: Здоровко Л.М. (головуючий), Слободін М.М., Шутенко І.А.

у справі за заявою

Фізичної особи-підприємця Кравченка Андрія Івановича

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2009 порушено провадження у справі № Б-19/207-09 про банкрутство Фізичної особи-підприємця Кравченка Андрія Івановича (далі - ФОП Кравченко А.І., боржник), за заявою останнього в порядку ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, що діяла до 19.01.2013).

Постановою Господарського суду Харківської області від 12.05.2010 ФОП Кравченка А.І. визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Фоміна Гранта Валерійовича.

Ухвалою господарського суду від 22.08.2016 (набрала законної сили) визнано недійсними результати аукціону від 26.04.2013 з реалізації майна боржника - однокімнатної квартири АДРЕСА_1, яка була предметом забезпечення зобов'язань боржника (Договір іпотеки нерухомого майна від 15.04.2008 з ПАТ "ВТБ Банк", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" на підставі ухвали суду від 13.05.2014).

Ухвалою суду від 28.09.2016 (набрала законної сили) визнано недійсним Договір купівлі-продажу від 17.05.2013 квартири № АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Макушевою Н.В. за реєстраційним № 440, укладений за результатами проведеного аукціону.

Ухвалою місцевого господарського суду від 14.10.2014 у цій справі усунуто від виконання обов'язків ліквідатора ФОП Кравченка А.І. арбітражного керуючого Фоміна Г.В., призначено ліквідатором ФОП Кравченка А.І. арбітражного керуючого Докашенко Д.В., інше.

У листопаді 2016 ліквідатор ФОП Кравченка А.І. арбітражний керуючий Докашенко Д.В. звернувся до місцевого господарського суду, у межах справи про банкрутство ФОП Кравченко А.І., із заявою про витребування майна банкрута з володіння ОСОБА_6 та визнання права власності на витребуване майно за боржником з підстав визнання судом недійсними результатів аукціону, на якому був здійснений продаж майна банкрута, та договору купівлі-продажу майна, укладеного між арбітражним керуючим Фоміним Г.В. і переможцем за результатами проведеного аукціону.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2017 (суддя - Міньковський С.В.) задоволено заяву ліквідатора ФОП Кравченко А.І. арбітражного керуючого Докашенко Д.В. про витребування майна банкрута, ухвалено витребувати у громадянки ОСОБА_6 на користь ФОП Кравченко А.І. однокімнатну квартиру АДРЕСА_3; визнано за громадянином Кравченком Андрієм Івановичем право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_4; уповноважено ліквідатора Докашенка Д.В. здійснити дії щодо державної реєстрації права власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_5.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2017 (головуючий суддя - Плахов О.В., судді: Камишева Л.М., Лакіза В.В.) апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.01.2017 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора ФОП Кравченка А.І. арбітражного керуючого Докашенка Д.В. про витребування майна банкрута.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2017 касаційну скаргу ліквідатора ФОП Кравченка А.І. арбітражного керуючого Докашенка Д.В. задоволено частково; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2017 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.01.2017 у справі № Б-19/207-09 скасовано; справу № Б-19/207-09, в частині розгляду заяви ліквідатора про витребування майна та визнання права власності, передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

При цьому, суд касаційної інстанції вказав на те, що, вдавшись до з'ясування обставин не повідомлення належним чином ОСОБА_6 про час і місце розгляду заяви ліквідатора в суді першої інстанції, апеляційний суд не надав належної оцінки всім поданим ОСОБА_6 доказам неможливості подання клопотання про застосування строків позовної давності в суді першої інстанції з 11.11.2016 до 18.01.2017; суд апеляційної інстанції не вжив заходів щодо з'ясування наявності поважних причин пропуску строку позовної давності та можливості захисту порушеного права, без належного обґрунтування дійшов висновку, що строк позовної давності для звернення арбітражного керуючого Докашенка Д.В. за заявою про витребування майна починає перебіг з моменту вибуття майна з володіння банкрута - з 17.05.2013. Поряд з цим, враховуючи, що клопотання про застосування позовної давності не було предметом дослідження в суді першої інстанції, а правильність вирішення справи потребує встановлення всіх фактичних обставин, доводів та доказів сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про скасування як ухвали місцевого суду, так і постанови апеляційного господарського суду з передачею справи в частині розгляду заяви арбітражного керуючого Докашенка Д.В. про витребування майна та визнання права власності на новий розгляд до місцевого суду в іншому складі суду.

За результатами нового розгляду, ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.05.2018 (залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2018) відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ФОП Кравченка А.І. арбітражного керуючого Докашенка Д.В. про витребування майна банкрута та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що ФОП Кравченко А.І. скористався своїм правом та звернувся до місцевого господарського суду із заявою про визнання його банкрутом для задоволення вимог кредиторів; процедура визнання боржника банкрутом передбачає здійснення заходів щодо задоволення судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна, яке боржник у даному випадку самостійно зазначив в своїй заяві. Нерухоме майно банкрута ФОП Кравченко А.І., а саме: однокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 35, 9кв.м, житлової площею 15, 8кв.м, вибуло з володіння за наявності волі власника, а ліквідатором не доведено, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння банкрута незаконно та не з його волі, а отже таке майно згідно статті 388 Цивільного кодексу України не може бути витребувано від добросовісного набувача.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 24.05.2018 та постановою апеляційного суду від 05.09.2018, ліквідатор ФОП Кравченка А.І. арбітражний керуючий Докашенко Д.В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів, з вимогою прийняти нове судове рішення, яким заяву арбітражного керуючого про витребування майна банкрута та визнання права власності на спірне майно задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Білоус В.В., Катеринчук Л.Й. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 12.10.2018), від 24.10.2018 справу № Б-19/207-09 Господарського суду Харківської області прийнято до провадження; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора ФОП Кравченка А.І. арбітражного керуючого Докашенка Д.В. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.05.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 у справі № Б-19/207-09; розгляд справи призначено на 20.11.2018, з повідомленням сторін.

Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2018 відкладено розгляд касаційної скарги; судове засідання призначено на 11.12.2018; доручено Господарському суду Харківської області та Східному апеляційному господарському суду невідкладно надіслати всі матеріали справи №Б-19/207-09.

У зв'язку з перебування судді Катеринчук Л.Й. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № Б-19/207-09 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2018.

У зв'язку з перебування судді Білоуса В.В. на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № Б-19/207-09 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2018 прийнято справу № Б-19/207-09 до провадження у визначеному складі судової колегії та вирішено здійснити розгляд касаційної скарги у встановлену раніше ухвалою від 20.11.2018 дату - 11.12.2018.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.

Так, у провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду знаходилась справа № 908/431/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякси" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Загрія Р.О. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аура-9" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БСМ Трейд", за участю третіх осіб, про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, у межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякси", в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-V, далі - Закон про банкрутство). Підставою звернення з такою позовною заявою стало визнання недійсним другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Аякси" від 16.06.2016 в ліквідаційній процедурі.

У постанові від 01.08.2018 у справі № 908/431/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я., погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову та витребування майна з чужого незаконного володіння.

При цьому, колегія суддів вказала на те, що здійснення ліквідатором - арбітражним керуючим права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених Законом про банкрутство, не є вираженням волі власника майна - в даному випадку ТОВ "Аякси", на вибуття такого майна з володіння Банкрута (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 21.06.2018 у справі № 927/939/17). За висновками Суду, оскільки спірне майно вибуло з власності Банкрута (проведення аукціону) з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому підлягає поверненню володільцю (ТОВ "Аякси" шляхом його витребування у відповідачів як добросовісних набувачів, в порядку ч. 1 ст. 388 ЦК України

Водночас, в провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду знаходиться справа № Б-19/207-09 за заявою ліквідатора ФОП Кравченка А.І. арбітражного керуючого Докашенка Д.В. про витребування майна банкрута з володіння ОСОБА_6, у межах справи про банкрутство ФОП Кравченко А.І. Заява мотивована тим, що судом визнані недійсними результати аукціону, на якому був здійснений продаж майна банкрута, та Договір купівлі-продажу майна, укладений між арбітражним керуючим Фоміним Г.В. і переможцем проведеного аукціону.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.05.2018 (залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2018) відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ФОП Кравченка А.І. арбітражного керуючого Докашенка Д.В. про витребування майна банкрута та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2, з тих підстав, що спірне майно вибуло з володіння боржника за наявності його волі, оскільки ФОП Кравченко А.І. скористався своїм правом та звернувся до місцевого господарського суду із заявою про визнання його банкрутом, в порядку ст. 47- 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, яка діяла до 19.01.2013), положення яких передбачають задоволення судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна, яке боржник у даному випадку самостійно зазначив в своїй заяві.

Проаналізувавши конкретні обставини даної справи (№ Б-19/207-09), з метою дотримання єдності судової практики, враховуючи остаточність постанови Верховного Суду, Суд дійшов висновку про необхідність відступлення від правової позиції наведеної Верховним Судом у постанові від 01.08.2018 по справі № 908/431/14, що зумовлює необхідність передачі справи на розгляд Палати для розгляду справ про банкрутство (утвореній рішенням Зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.12.2017 № 4), з огляду на таке.

З 19.01.2013 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI від 22.12.2011 року.

Відповідно до п. 11 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VI, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури прийнято 12.05.2010, колегія суддів доходить висновку, що застосуванню підлягають положення Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013.

Системний аналіз положень Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, відтак інші законодавчі акти України, при розгляді справ про банкрутство, застосовуються з урахуванням спеціальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розділом VI та ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

До окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності законодавець відніс громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність (ст. ст. 47-49 цього Закону).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 47 Закону про банкрутство правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина-суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Згідно з ч. 7 ст. 48 Закону про банкрутство, постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом. У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Тобто, метою боржника при зверненні до суду із заявою про порушення справи про банкрутство є задоволення вимог його кредиторів, для чого і відбувається реалізація майна боржника. При цьому, фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені правові наслідки визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 13 Конституції України та ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист усіх суб'єктів права власності.

Статтею 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Правові підстави набуття права власності визначено у главі 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

За змістом положень ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Судовий захист права власності та майнових інтересів власників здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності шляхом витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, згідно з ст. 387 ЦК України (віндикаційний позов).

Предметом віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно із володіння власника в силу обставин, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України, зокрема, чи з волі власника майно вибуло із його володіння.

Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як - то факти, що підтверджують його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача поза його волею, наявність майна в натурі у незаконному володіння відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Власник вправі витребувати своє майно від особи, в якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Поряд з цим, порушення провадження у справі про банкрутство як в порядку приписів ст.ст. 47-49, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, що діяла до 19.01.2013), так і в порядку ст.ст. 91-92, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI) здійснюється за власним рішенням боржника, виключають можливість застосування до боржника таких процедур як розпорядження майном та санація, та передбачають погашення вимог кредиторів лише за результатами продажу майна боржника.

Враховуючи наведене вище, зважаючи також і на те, що висновок щодо застосування норми права у цих правовідносинах може суттєво впливати на формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне передати справу № Б-19/207-09 на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Керуючись ст.ст. 234, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

УХВАЛИВ:

1. Передати на розгляд Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № Б-19/207-09 Господарського суду Харківської області для розгляду касаційної скарги ліквідатора ФОП Кравченка А.І. арбітражного керуючого Докашенка Д.В. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.05.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2018.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков

Джерело: ЄДРСР 78750007

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!