ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 821/4050/14

адміністративне провадження № К/9901/3240/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 821/4050/14

за адміністративним позовом Виконавчого комітету Цюрупинської міської ради до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення,

за касаційною скаргою Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду (суддя Пекний А.С.) від 10 листопада 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Шляхтицький О.І., Джабурія О.В., Крусян А.В.) від 08 квітня 2015 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2014 року виконавчий комітет Цюрупинської міської ради звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07 серпня 2014 року № 58-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі № 26/2-14.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач, серед іншого, зазначив, що відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та неправильно застосовано норми законодавства, та зроблено помилковий висновок про наявність в діях виконавчого комітету Цюрупинської міської ради ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

3. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року, адміністративний позов задоволено повністю.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач у квітні 2015 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України 08 червня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. 03 вересня 2015 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення виконавчого комітету Цюрупинської міської ради, в яких відповідач просив оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалась.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 11 січня 2018 року касаційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року у справі № 821/4050/14 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2018 року року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 липня 2012 року виконавчим комітетом Цюрупинської міської ради прийнято рішення № 150 «Про встановлення базових тарифів на житлово-комунальні послуги».

Пунктом 1 зазначеного рішення встановлено базовий тариф на централізоване водопостачання згідно з Додатком №1; пунктом 2 встановлено базовий тариф на централізоване водовідведення згідно з Додатками № 2, 3; пунктом 3 встановлено базовий тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з Додатками №4, 5.

Відповідно до п. 4 рішення, воно набуває чинності з 01 серпня 2012 року.

12. Рішеннями виконавчого комітету Цюрупинської міськради від 17 липня 2012 року № 152, 153, 154 визначені з 01 серпня 2012 року виконавцями послуг: централізованого водопостачання - КП «Цюрупинський Водоканал», централізованого водовідведення - ТОВ «Водоканал +», утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - ТОВ «Комунхоз», а також дозволено цим суб'єктам господарювання тимчасово використовувати тарифи, затверджені рішенням від 17 липня 2012 року № 150.

13. Постановою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 01 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року, у справі № 664/235/13-а відмовлено у задоволенні позову Громадської організації «Спілка підприємців», Цюрупинського районного осередку ВГО «Громадський контроль», Районної громадської організації «Діти війни» до виконавчого комітету Цюрупинської міської ради, треті особи - Цюрупинська міська рада, ТОВ «Водоканал +», КП «Цюрупинський водоканал», ТОВ «Комунхоз», Херсонське територіальне відділення Антимонопольного комітету України про встановлення відсутності компетенції виконавчого комітету Цюрупинської міської ради щодо встановлення базових тарифів та визнання протиправними дій та визнання нечинними п. 1, 2, 3 рішення виконавчого комітету Цюрупинської міської ради від 17 липня 2012 року № 150 «Про встановлення базових тарифів на житлово-комунальні послуги».

У зазначеній справі встановлені обставини, щодо здійснення виконкомом Цюрупинської міськради розрахунків базових тарифів на житлово-комунальні послуги на підставі інформації та розрахунків економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг, зроблених комунальними підприємствами (МКП «Водоканал», МКП «Цюрупинськ-комунгосп»), які на час затвердження базових тарифів і прийняття рішення від 17 липня 2012 року № 150 надавали житлово-комунальні послуги на території м. Цюрупинська відповідно до рішень виконкому Цюрупинської міськради № 82 від 18 травня 2010 року «Про визначення виконавця послуг централізованого водопостачання холодної води та водовідведення в м. Цюрупинську» та № 199 від 21 жовтня 2010 року «Про визначення виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів, надання ритуальних послуг в м. Цюрупинську»

14. Розпорядженням адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17 червня 2014 року № 26-рп/к розпочато розгляд справи № 26/2-14 за наявністю в діях виконавчого комітету Цюрупинської міської ради ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачено ст. 17, п. 7 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Розгляд справи розпочато за зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо неправомірного нарахування ТОВ «Комунхоз» плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

15. Під час розгляду вищезазначеної справи встановлено, що рішенням виконкому Цюрупинської міськради від 17 липня 2012 року № 150 «Про встановлення базових тарифів на житлово-комунальні послуги» встановлені базові тарифи на централізоване водопостачання, централізоване водовідведення та на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, при цьому розрахунок розміру цих тарифів здійснено безпосередньо виконавчим комітетом. Виконавцями послуг, на які рішенням від 17 липня 2012 року № 150 встановлені базові тарифи, в м. Цюрупинську Херсонської області визначені КП «Цюрупинський Водоканал» (послуги з централізованого водопостачання), ТОВ «Водоканал +» (послуги з централізованого водовідведення), ТОВ «Комунхоз» (послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій). Крім того, Херсонським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України розглядалася справа № 27/2-14 за ознаками вчинення ТОВ «Комунхоз» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживанням монопольним становищем на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на цьому ринку.

16. 07 серпня 2014 року рішенням адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 58-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» визнано дії виконавчого комітету Цюрупинської міської ради, які полягають у прийнятті ним рішення від 17липня 2012 року № 150 «Про встановлення базових тарифів на житлово-комунальні послуги», яким встановлені економічно необґрунтовані тарифи на житлово-комунальні послуги - порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді створення умов виконавцям житлово-комунальних послуг для вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Цим же рішенням, зобов'язано виконавчий комітет Цюрупинської міської ради припинити порушення, шляхом скасування рішення від 17 липня 2012 року № 150 «Про встановлення базових тарифів на житлово-комунальні послуги» та встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги у м. Цюрупинську на підставі здійснених виконавцями житлово-комунальних послуг розрахунків економічно обґрунтованих витрат на їх надання.

17. Не погоджуючись з рішенням Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07 серпня 2014 року № 58-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог виходив з того, що висновок Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про вчинення виконавчим комітетом Цюрупинської міської ради порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачено ст. 17, п. 7 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є помилковим.

19. Зокрема, суди попередніх інстанцій зазначили, що рішення позивача від 17 липня 2012 року № 50 «Про встановлення базових тарифів на житлово-комунальні послуги» відповідало вимогам ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 7, 14, 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», затвердженому рішенням виконкому Цюрупинської міської ради № 135 від 12 липня 2012 року № 135 «Тимчасовому порядку подання та розгляду розрахунків економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг для встановлення тарифів на відповідні послуги», а тому не могло створювати діючим тоді виконавцям житлово-комунальних послуг умов для вчинення ними порушень законодавства про захист економічної конкуренції та не суперечило ст. 17 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

20. Також, суди попередніх інстанцій вказали на протиправність викладених у оскаржуваному рішенні відповідача приписів про зобов'язання виконкому Цюрупинської міськради припинити порушення шляхом скасування рішення від 17 липня 2012 року № 150 «Про встановлення базових тарифів на житлово-комунальні послуги» та про покладення на позивача обов'язку з установлення тарифів на житлово-комунальні послуги у м. Цюрупинську на підставі здійснених виконавцями житлово-комунальних послуг розрахунків економічно обґрунтованих витрат на їх надання, оскільки вони мають похідний характер від висновку про вчинення позивачем порушення, який визнаний судом помилковим.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

22. Скаржник зазначає, що відповідно до вимог ст. 28, 59, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 7, 19, 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», саме за виробником комунальних послуг закріплено обов'язок в проведенні розрахунків економічно обґрунтованих власних витрат, і жодним нормативно-правовим актом не передбачено делегування таких повноважень, ані виконавчому комітету міської ради, ані іншим підприємствам, які не є виробниками комунальних послуг.

23. Крім того, скаржник зазначає, що рішення у справі № 664/235/13-а не має ані прецедентного, ані преюдиційного значення для справи, що розглядається, не містить і обов'язкових для застосування правових висновків.

24. Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права в частині ненадання належної оцінки доводам та доказам відповідача щодо виявленого порушення, зафіксованого в рішенні адміністративної колегії № 58-р/к.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

26. Предметом оцінки у цій справі є рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07 серпня 2014 року № 58-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі № 26/2-14.

27. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року №2210-III (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, далі - Закон № 2210-III) державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб'єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю.

29. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 15 Закону № 2210-III, антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Вчинення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

30. Згідно ст. 17 Закону № 2210-III, забороняються дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), що полягають у схиленні суб'єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації.

31. Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону № 2210-III, за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; та інші.

32. Згідно п. 7 ч. 1 ст. 50 Закону № 2210-III, порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є вчинення дій, заборонених згідно із статтею 17 цього Закону.

33. Відповідно до ст. 59 Закону № 2210-III, підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

34. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України приймаючи оскаржуване рішення, дійшло висновку, що виконавчий комітет Цюрупинської міської ради, прийнявши рішення від 17 липня 2012 року № 150 «Про встановлення базових тарифів на житлово-комунальні послуги», яким встановив економічно необґрунтовані тарифи на житлово-комунальні послуги, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 7 ст. 50, ст. 17 Закону № 2210-III, у вигляді створення умов виконавцям житлово-комунальних послуг для вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

35. Під час розгляду справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача, наявні всі, у своїй сукупності, підстави визначені ч. 1 ст. 59 Закону № 2210-III.

Крім цього, суди дійшли висновку, що на підставі положень ст. 71 КАС України (у редакції до 15 грудня 2017 року), позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

36. Колегія суддів зазначає, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

37. Щодо доводів скаржника, викладених у п. 21 цієї постанови, колегія суддів зазначає наступне.

38. Відповідно до пп. 2 п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

39. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1875-IV), до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

40. Відповідно до п. 2, ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону № 280/97-ВР, залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи, зокрема друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території.

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

41. Згідно ст. 13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 року № 2918-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води та питного водопостачання належать, зокрема, встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення (крім тарифів на ці послуги, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг).

42. Відповідно до ч. 1 - 6 ст. 31 Закон № 1875-IV, порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

У разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді.

43. Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм права, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що у органів місцевого самоврядування є повноваження самостійно здійснити розрахунок розміру тарифів на житлово-комунальні послуги, якщо такий розрахунок відбувається на підставі наданих виконавцями (виробниками) послуг розрахунків економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг.

44. Крім цього, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач під час прийняття рішення, яке стало предметом оцінки оскаржуваного рішення відповідача у цій справі, керувався, окрім положень спеціального законодавства у сфері житлово-комунальних послуг, Тимчасовим порядком подання та розгляду розрахунків економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг для встановлення тарифів на відповідні послуги, затвердженого рішенням виконавчого комітету Цюрупинської міської ради № 135 від 12 липня 2012 року, яким визначено, що виконавчий комітет Цюрупинської міської ради має право здійснювати (проводити) розрахунки вартості економічно обґрунтованих тарифів на житлові-комунальні послуги на підставі інформації та розрахунків, які надаються комунальними підприємствами, які надають такі послуги на письмову вимогу Комісії та встановлювати тариф на житлово-комунальні послуги (базовий тариф).

45. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що на момент прийняття рішення виконавчим комітетом Цюрупинської міської ради від 17 липня 2012 року № 150 «Про встановлення базових тарифів на житлово-комунальні послуги», останнє не створювало діючим виконавцям житлово-комунальних послуг умов для вчинення ними порушень законодавства про захист економічної конкуренції та не суперечило ст. 17 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

46. Щодо доводів скаржника, викладених у п. 22 цієї постанови, колегія суддів зазначає наступне.

47. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України (у редакції до 15 грудня 2017 року), обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набуло законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

48. Згідно постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 01 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року, у справі № 664/235/13-а відмовлено у задоволенні позову Громадської організації «Спілка підприємців», Цюрупинського районного осередку ВГО «Громадський контроль», Районної громадської організації «Діти війни» до виконавчого комітету Цюрупинської міської ради, треті особи - Цюрупинська міська рада, ТОВ «Водоканал +», КП «Цюрупинський водоканал», ТОВ «Комунхоз», Херсонське територіальне відділення Антимонопольного комітету України про встановлення відсутності компетенції виконавчого комітету Цюрупинської міської ради щодо встановлення базових тарифів та визнання протиправними дій та визнання нечинними п. 1, 2, 3 рішення виконавчого комітету Цюрупинської міської ради від 17 липня 2012 року № 150 «Про встановлення базових тарифів на житлово-комунальні послуги».

Тобто, стороною у зазначеній справі був виконавчий комітет Цюрупинської міської ради, а предметом позову - компетенція виконавчого комітету Цюрупинської міської ради щодо встановлення базових тарифів та визнання протиправними дій та визнання нечинними п. 1, 2, 3 рішення виконавчого комітету Цюрупинської міської ради від 17 липня 2012 року № 150 «Про встановлення базових тарифів на житлово-комунальні послуги».

Отже, колегія суддів відхиляє доводи скаржника в цій частині.

49. Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що Конституційним Судом України в рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3) . Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

50. Зобов'язавши виконавчий комітет Цюрупинської міської ради припинити порушення, шляхом скасування рішення від 17 липня 2012 року № 150 «Про встановлення базових тарифів на житлово-комунальні послуги» та встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги у м. Цюрупинську на підставі здійснених виконавцями житлово-комунальних послуг розрахунків економічно обґрунтованих витрат на їх надання, Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України не врахувало, що зазначене рішення може бути скасовано лише у судовому порядку.

51. Отже, суди попередніх інстанцій під час розгляду справи, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених норм матеріального і процесуального права, з урахуванням повноважень органів Антимонопольного комітету України щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, та враховуючи те, що доводи відповідача, які викладені у оскаржуваному рішенні спростовані позивачем, - дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав передбачених ст. 59 Закону № 2210-III для визнання протиправним та скасування рішення Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07 серпня 2014 року № 58-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі № 26/2-14.

52. Доводи, які викладені у запереченнях позивача на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, та відповідають нормам матеріального права.

53. Щодо решти доводів викладених у касаційній скарзі, Суд виходить з того, що ці аргументи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

54. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

55. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про задоволення позовних вимог.

56. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

57. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

58. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року у справі № 821/4050/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб