open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
12 Справа № 826/15510/16
Моніторити
Постанова /18.05.2022/ Касаційний адміністративний суд Постанова /18.05.2022/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /17.05.2022/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /17.05.2022/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /13.02.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /28.01.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /17.01.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /12.12.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /12.12.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /05.11.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /05.11.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Рішення /19.09.2018/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /18.05.2018/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /07.11.2017/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /24.04.2017/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /06.10.2016/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /06.10.2016/ Окружний адміністративний суд міста Києва
emblem
Справа № 826/15510/16
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /18.05.2022/ Касаційний адміністративний суд Постанова /18.05.2022/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /17.05.2022/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /17.05.2022/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /13.02.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /28.01.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /17.01.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /12.12.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /12.12.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /05.11.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /05.11.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Рішення /19.09.2018/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /18.05.2018/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /07.11.2017/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /24.04.2017/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /06.10.2016/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /06.10.2016/ Окружний адміністративний суд міста Києва

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/15510/16 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Степанюка А.Г.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

за участю:

представника позивача Кухарської О.В.,

представника відповідача Шаповал С.А.,

представника третьої особи Пономаренко А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної служби геології та надр України, Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України «Західукргеологія» на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 вересня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» до Державної служби геології та надр України, третя особа: Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України «Західукргеологія», про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач , Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 08.09.2016 № 297 «Про продовження строку дії дозволу на користування надрами від 14.05.2002 № 1906», яким продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 14.05.2002 № 1906, виданого Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «Надра України «Західукргеологія».

В обґрунтування позову зазначено, що наказ є незаконним та таким, що порушує права позивача, з огляду на те, що, по-перше, геологічне вивчення на родовищі завершене після затвердження геолого-економічної оцінки запасів Тинівського газового родовища, по-друге, абз. 2 п. 14 Порядку № 615 передбачено, що продовження строку дії дозволу на геологічне вивчення може здійснюватися не більше двох разів на строк дії дозволу, крім дозволів на геологічне вивчення, згідно з якими роботи виконуються виключно за кошти державного бюджету.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушенням норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» є власником спеціального дозволу на користування надрами від 14.05.2002 № 1906, у зв'язку з чим, з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки газу природного Тенівського родовища, що знаходиться у Львівській області третьою особою у відповідності до вимог п. 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 , було подано заяву для продовження строку дії вказаного дозволу, тобто за 3 місяці до його закінчення строку дії. Окрім того, представник відповідача наголосив, що Порядком № 615 не визначено обмежень щодо кількості продовжень строку дії дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку.

Також, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи, порушенням норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про помилковість висновків суду про те, що фінансування робіт по геологічному вивченню Тинівського родовища здійснювалось позивачем, а також про те, що продовження спеціального дозволу на геологічне вивчення більше двох разів є неможливим.

На апеляційну скаргу надійшов відзив від позивача, в якому той вказує на правильність висновків суду першої інстанції і необґрунтованість апеляційних скарг.

В судовому засіданні представники апелянтів доводи апеляційних скарг підтримали та просили їх задовольнити, в той час, як представник позивача проти задоволення апеляційних скарг заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14.05.2002 Міністерством екології та природних ресурсів України ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» видано ліценцію (спеціальний дозвіл) № 1906 з метою геологічного вивчення, у тому числі, дослідно-промислової розробки Тинівського родовища, розташованого у Дрогобицькому районі Львівської області, а також пошуку та розвідки покладів газу у сарматських, баденських і карпатсько-юрських відкладах, у тому числі дослідно-промислова розробка, геолого-економічна оцінка запасів родовища ДКЗ України з метою передачі його у промислову розробку. Місцезнаходження родовища - між селами Грушів і Чайковичі, 132 км на північний схід від м. Дрогобич. Площа - 53,6 км.кв. Вид корисної копалини - газ природний. Фінансування згідно із спецдозволом - недержавне, що відображено і у Програмі робіт.

Ліцензію (спеціальний дозвіл) видано строком на 3 роки.

25.04.2003 між ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» та корпорацією «Укрнерудпром» укладено договір № 147 про спільну діяльність (далі - Договір), предметом якого було здійснення учасниками геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка надр Тинівського родовища, розташованого у Львівській області.

14.05.2005 Державною службою геології та надр України терміном на 3 роки продовжено ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 14.05.2002 № 1906. При цьому, як зазначено у вказаному дозволі, джерелом фінансування робіт, є недержавні кошти.

14.05.2008 Державною службою геології та надр України терміном на 3 роки, тобто, до 14.05.2011, ДП НАК «Надра України «Західукргеологія», продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 14.05.2002 № 1906, джерелом фінансування робіт, є недержавні кошти.

14.05.2011 Державною службою геології та надр України продовжено ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» строк дії спеціального дозволу терміном на 5 років, тобто до 14.05.2016. Вказаним дозволом передбачено, що джерелом фінансування робіт, які планує виконати надрокористувач під час користування надрами, є недержавні кошти.

30.11.2011 між ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» та корпорацією «Укрнерудпром» укладено додаткову угоду № 01/11 до договору № 147, відповідно до якої ТОВ «Нафтогазрембуд-1» стало повноважним учасником договору від 25.04.2003 № 147.

28.08.2014 між ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» та ТОВ «Нафтогазрембуд-1» укладено додаткову угоду № 02/14 договору від 25.04.2003 № 147, згідно якої корпорація «Укрнерудпром» вийшла зі складу учасників договору від 25.04.2003 № 147, а права та обов'язки останньої перейшли до ТОВ «Нафтогазрембуд-1» згідно договору про відступлення фінансових інвестицій від 22.08.2013.

Таким чином, у зв'язку з виходом зі складу учасників корпорації «Укрнерудпром» сторонами (учасниками) договору від 25.04.2003 № 147 є ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» та ТОВ «Нафтогазрембуд-1».

В подальшому, ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» та ТОВ «Нафтогазрембуд-1» у відповідності п. 1.1. договору проводили спільну діяльність з метою забезпечення здійснення власником спеціального дозволу геологічного вивчення, у тому числі, дослідно-промислової розробки та/або промислової розробки ділянки надр на Тинівському родовищі, в межах програмних робіт спільної діяльності та реалізації видобутих вуглеводів в процесі дослідно-промислової розробки та отримання прибутку учасниками.

Разом з тим, 19.11.2014 на засіданні комітету з управління договору від 25.04.2003 № 147 про спільну діяльність учасниками прийнято рішення про підготовку всіх необхідних матеріалів для отримання спеціального дозволу на промисловий видобуток вуглеводів на Тинівському газовому родовищі і вирішено у термін до 10.12.2014 звернутись до Держгеонадра України для вирішення даного питання. Вказане засідання оформлене протоколом № 2/2014.

Протоколом засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 04.09.2014 № 3233 затверджено геолого-економічну оцінку запасів вуглеводнів на Тинівському газовому родовищі Львівської області за матеріалами, поданими ТОВ «Нафтогазрембуд-1».

В той же час, 08.02.2016 ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» вперше звернулося до Державної служби геології та надр України із заявою № 01-152/05 на продовження строку дії спеціального дозволу від 14.05.2002 № 1906 на користування надрами Тинівського газового родовища у Львівській області. При цьому, причиною для продовження строку дії вказаного дозволу третя особа зазначила: «завершення геологічного вивчення родовища».

08.09.2016 Державною службою геології та надр України прийнято оскаржуваний наказ № 297, яким ДП НАК «Надра України «Західукргеологія», з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки газу природного продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 14.05.2002 № 1906. При цьому, наказом від 14.09.2016 № 304 у зв'язку з технічною помилкою до попереднього наказу внесені доповнення, а саме - доповнено словами та цифрою «на 5 років». Тобто, строк дії спецдозволу № 1906 від 14.05.2002 був продовжений наказом від 08.09.2016 № 297 на 5 років

Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його доводи, і не довів правомірності прийнятого оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян відповідно до ст. 2 є завданням Кодексу України про надра.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Статтею 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

При цьому, ч. 8 ст. 16 Кодексу України про надра передбачено, що переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін, врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою КМ України № 615 від 30.05.2011 (далі - Порядок № 615).

Згідно п.5 Порядку №615, дозволи надаються на такі види користування надрами: геологічне вивчення родовищ корисних копалин; геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних; копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ); будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

Отже, пунктом 5 Порядку визначено наступні види геологічного вивчення: геологічне вивчення родовищ корисних копалин; геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

При цьому, такого виду користування надрами як «геологічне вивчення» Порядком №615 не передбачено, тому посилання апелянтів на те, що п.14 Порядку №615 встановлено обмеження лише на продовження дії спеціальних дозволів на геологічне вивчення, а не на продовження дії спеціальних дозволів на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, є безпідставним.

В абз.2 п.14 зазначено, що «продовження строку дії дозволу на геологічне вивчення може здійснюватися не більше двох разів», відповідно до чого вказана норма законодавства не містить жодних виключень і застосовується до продовження строку дії усіх дозволів на геологічне вивчення, включно з геологічним вивченням, в тому числі дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Окрім цього, судом першої інстанції вірно наголошено,що безпідставними є доводи відповідача, що п.14 Порядку №615 по кількості продовження дії обмежується лише спецдозвіл на геологічне вивчення, а не на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, оскільки, власне, геологічне вивчення включає в себе дослідно- промислову розробку, що випливає з положень абзацу 10 ст.1 Закону України «Про нафту і газ». При цьому, як встановлено у ч.1 ст.14 Закону України «Про нафту і газ» на користування нафтогазоносними надрами надаються такі види спеціальних дозволів, зокрема: на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ; на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промисловою розробкою родовищ)."

Посилання Державної служби геології та надр України на те, що суд, посилаючись на ч.1 ст.14 Закону України «Про нафту і газ», застосував неіснуючу норму, не відповідає дійсності, оскільки фактично судом було застосовано ч.1 ст. 13 Закону України «Про нафту і газ», при цьому, помилково зазначено ч.1 ст.14 вказаного Закону.

В свою чергу, технічна помилка, допущена судом першої інстанції, ніяк не могла вплинути на правильне вирішення справи.

Окрім цього, скаржники в обгрунтування своїх доводів посилаються на те, що ч.2 п.14 Порядку №615 не застосовується до спірних правовідносин, оскільки, роботи за спеціальним дозволом на користування надрами №1906 від 14.05.2002 року з метою геологічного вивчення проводились за державні кошти.

Згідно абз.2 п.14 Порядку №615, продовження строку дії дозволу на геологічне вивчення може здійснюватися не більше двох разів, крім дозволів на геологічне вивчення, згідно з якими роботи виконуються виключно за кошти державного бюджету.

Отже, абз.2 п.14 Порядку №615 не застосовується до продовження строку дії дозволів на геологічне вивчення, роботи за якими виконуються виключно за кошти державного бюджету.

Водночас, апелянти зазначають, що фінансування робіт по вивченню Тинівського газового родовища було і державним, і недержавним, що виключає можливість продовження спеціального дозволу на геологічне вивчення більше, ніж два рази.

При цьому, жодних доказів оплати ДП «Західукрегологія» будь-яких робіт за спеціальним дозволом на користування надрами №1906 від 14.05.2002 року скаржниками до матеріалів справи не долучено.

Водночас, твердження скаржників навіть щодо часткового державного фінансування робіт за спеціальним дозволом на користування надрами №1906 від 14.05.2002 року також не відповідають дійсності, з огляду на наступне.

Так, оскаржуваним наказом Державної служби геології та надр України №297 «Про продовження строку дії дозволу на користування надрами» дія спеціального дозволу на користування надрами від 14.05.2002 року №1906, виданого ДП «Західукргеологія» з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки газу природного Тинівського родовища, продовжена в-четверте, що підтверджується копіями спеціальних дозволів на користування надрами.

Спеціальний дозвіл на користування надрами №1906 з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки газу природного Тинівського родовища, був виданий ДП «Західукргеологія» 14.05.2002 року, строком на 3 роки, до 14.05.2005 року.

В 2005 році термін дії спеціального дозволу на користування надрами №1906 від 14.05.2002 року був продовжений на 3 роки, до 14.05.2008 року. При цьому, джерело фінансування робіт за вказаним дозволом зазначене - недержавне.

У 2008 році термін дії спеціального дозволу на користування надрами №1906 від 14.05.2002 року вдруге був продовжений на 3 роки, до 14.05.2011 року. Джерело фінансування робіт за вказаним дозволом зазначене - недержавне.

В 2011 році Державною службою геології та надр України втретє продовжено дію спеціального дозволу на користування надрами №1906 від 14.05.2002 року, на 5 років, до 14.05.2016 року, і також зазначено, що джерело фінансування робіт - недержавне. Окрім цього, факт недержавного фінансування робіт підтверджується і програмою робіт з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки вуглеводнів Тинівського газового родовища на 2011-2016 роки, яка є невід'ємною частиною дозволу.

Таким чином, оскаржуваним наказом Державної служби геології та надр України №297 «Про продовження строку дії дозволу на користування надрами» дія спеціального дозволу на користування надрами від 14.05.2002 року №1906 продовжена в-четверте.

При цьому, в документах, долучених ДП «Західукргеологія» до заяви на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами, знову ж таки зазначено, що фінансування робіт за дозволом - недержавне. Зокрема, вказане зазначено у пояснювальній записці та програмі робіт з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки вуглеводнів Тинівського газового родовища на 2016-2021 роки.

Таким чином, спеціальним дозволом на користування надрами №1906 від 14.05.2002 року, який є предметом розгляду даної справи, передбачено виключно недержавне фінансування робіт за вказаним дозволом.

Факт виконання робіт з геологічного вивчення Тинівського газового родовища не за кошти державного бюджету, а за кошти інвестора підтверджується і умовами договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003 року.

Так, 25.04.2003 року між ДП «Західукргеологія» (Підприємство) та корпорацією «Укрнерудпром» (Інвестор) укладено договір про спільну діяльність №147, предметом якого було здійснення геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Тинівського газового родовища.

При цьому, згідно умов договору, роботи за вказаним договором виконувались на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 14.05.2002 року №1906.

Згідно умов вказаного договору та додатків до нього, зокрема, програми спільної діяльності, фінансування робіт на родовищі здійснювалось Інвестором.

Відповідно до п.1.2 вказаного договору, після закінчення геологічного вивчення Учасники докладуть усіх можливих зусиль для отримання одним із Учасників спеціального дозволу на промислову розробку Тинівського родовища.

Додатковою угодою №01/11 від 30.11.2011 року до Договору про спільну діяльність №147 від 25.04.2003 року до складу учасників договору введено ТОВ «Нафтогазрембуд-1» як Інвестора-2.

Згідно п.1 додаткової угоди №02/14 від 28.08.2014 року до Договору про спільну діяльність №147 від 25.04.2003 року корпорація «Укрнерудпром» вийшла зі складу Учасників спільної діяльності. Натомість, права та обов'язки корпорації «Укрнерудпром» перейшли до ТОВ «Нафтогазрембуд-1» згідно договору відступлення фінансових інвестицій від 22.08.2013 року, відповідно до чого ТОВ «Нафтогазрембуд-1» стало одноосібним Інвестором на Тинівському родовищі.

Відповідно до п.3.2 договору про спільну діяльність №147 від 25.04.2003 року (в редакції додаткової угоди №02/14 від 28.08.2014 року), Інвестор зобов'язаний здійснювати вклади у Спільну діяльність на проведення робіт відповідно до Загальної та Річної програм робіт спільної діяльності а також Річного бюджету спільної діяльності.

Згідно п.5.1 договору, спільна діяльність здійснюється у відповідності до Загальної та річної програми робіт спільної діяльності, що є невід'ємними частинами даного Договору, в яких Учасники визначають види робіт, термін їх виконання, вартість робіт, виконавців, джерело, термін та умови фінансування, та інші умови здійснення спільної діяльності. Річна програма робіт спільної діяльності повинна відповідати Загальній програмі спільної діяльності, а Загальна програма робіт спільної діяльності в свою чергу повинна відповідати Програмі геологічного вивчення Тинівського родовища, що є Додатком №2 до Угоди про умови користування надрами, яка є невід'ємною частиною Спеціального дозволу.

Так, відповідно до Програми геологічного вивчення Тинівського родовища на 2011-2016 роки, яка була невід'ємною частиною Спеціального дозволу на користування надрами від 14.05.2002 року №1906, фінансування всіх визначених Програмою робіт здійснювалось за недержавні кошти.

Тобто, фінансування усіх робіт з геологічного вивчення Тинівського родовища згідно спеціального дозволу на користування надрами від 14.05.2002 року №1906 здійснювалось виключно за недержавні кошти.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що строк продовження дії спеціального дозволу на користування надрами від 14.05.2002 № 1906 було вичерпано, оскільки, по-перше, останній було продовжено більше ніж два рази, по-друге, зі змісту спеціального дозволу видно, що джерелом фінансування робіт, які виконувались надрокористувачами (учасниками договору від 25.04.2003 № 147 у редакції додаткової угоди від № 02/14) під час користування надрами, були недержавні кошти.

В підтвердження своїх доводів щодо державного фінансування робіт за спеціальним дозволом на користування надрами №1906 від 14.05.2002 року скаржники посилаються на акти про початок буріння та акти про завершення буріння за 1992-1995, 1998-1999 роки, а також на пооб'єктний план геологорозвідувальних робіт на 2001 рік та реєстр виконаних геологорозвідувальних робіт на 2001 рік.

Однак, предметом розгляду у даній справі є спеціальний дозвіл на користування надрами №1906 від 14.05.2002 року, відповідно до чого даний дозвіл може бути продовженим більш, ніж два рази, якщо роботи за ним виконувались виключно за кошти державного бюджету, однак скаржниками долучено до матеріалів справи докази, які стосуються періодів до 2002 року і не можуть стосуватись здійснення робіт за спеціальним дозволом на користування надрами №1906 від 14.05.2002 року.

Окрім цього, судом першої інстанції встановлено порушення відповідачем ч.5 п.14 Порядку №615, відповідно до якого для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

Державною службою геології та надр України в обгрунтування своїх доводів, зазначено, що інформація, наведена в переліку заяв, щодо повернення заяви ДП «Західукргеологія» від 08.02.2016 року, свідчить про те, що заяву на отримання спецдозволів на користування надрами було повернуто на доопрацювання, що свідчить про дотримання строку для зверненням із такою заявою.

Водночас, Порядком №615 не передбачено повернення заяви про отримання спеціального дозволу на користування надрами на доопрацювання, відповідно до чого твердження Державної служби геології та надр України щодо повернення заяви ДП «Західукргеологія» від 08.02.2016 року на доопрацювання не підтверджено ні матеріалами справи, ні нормами чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Окрім цього, відповідно до матеріалів, які надавались третьою особою для продовження строку дії спецдозволу, оскаржуваний наказ прийнято 08.09.2016. Водночас, до матеріалів справи надано довідку органу ДФС про відсутність заборгованості перед бюджетом станом на 15.09.2016, датовану 16.09.2016, що вказує на те, що ця довідка була відсутня на час прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до п. 15 Порядку № 615 надрокористувачеві відмовляється у продовженні строку дії дозволу у разі наявності у заявника боргу зі сплати загальнодержавних податків та зборів станом на останній звітний період.

Відтак, враховуючи відсутність станом на 08.09.2016 довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом, відповідач повинен був відмовити у продовженні строку дії спецдозволу у зв'язку з відсутністю підтвердження відсутності заборгованості перед бюджетом станом на дату ухвалення спірного наказу.

Наказом Державної служби геології та надр України №297 від 08.09.2016 року «Про продовження строку дії дозволу на користування надрами» продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 14.05.2002 року №1906, виданого Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «Надра України «Західукргеологія» з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки газу природного Тинівського родовища, що знаходиться у Львівській області.

Водночас, ТОВ «Нафтогазрембуд-1» 25.11.2014 року зверталось до Державної служби геології та надр України із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами Тинівського родовища з метою видобування вуглеводнів.

У зв'язку з відмовою Державної служби геології та надр України у видачі спеціального дозволу, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016 року у справі №826/1981/15, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.03.2016 року, визнано протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» у наданні спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» від 25 листопада 2014 року та зобов'язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» від 25.11.2014 року про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів.

Так, позивач на виконання рішення суду повторно звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами Тинівського родовища з метою видобування вуглеводнів.

Однак, рішенням Державної служби геології та надр України від 30.03.2016 року повторно відмовлено у видачі дозволу, при цьому, в рішенні про відмову у видачі дозволу Державною службою геології та надр України зазначено, що 09 лютого 2016 року ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» подало заяву на продовження дії спеціального дозволу на користування надрами, а тому надання ТОВ «Нафтогазрембуд-1» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування газу природного Тинівського газового родовища Львівської області не відповідатиме вимогам пункту 3 Порядку № 615.

Отже, незважаючи на факт подання позивачем заяви про отримання спеціального дозволу ще 25.11.2014 року та на наявність рішення суду, що набрало законної сили, Державною службою геології та надр України відмовлено у виконанні рішення суду з огляду на подання ДП «Західукргеологія» заяви від 09.02.2016 року про продовження строку дії спеціального дозволу №1906.

Позивачем було оскаржено рішення Державної служби геології та надр України про відмову у видачі спеціального дозволу від 30.03.2016 року, за результатами чого постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.06.2016 року у справі №826/6102/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017 року та постановою Верховного суду України від 25.05.2018 року, Державну службу геології та надр України зобов'язано видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» спеціальний дозвіл на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів на підставі п.п. 1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.

Однак, постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.06.2016 року у справі №826/6102/16 в частині видачі ТОВ «Нафтогазрембуд-1» спеціального дозволу на користування надрами до цього часу не виконана Державною службою геології та надр України.

При цьому, як наголошено позивачем, підставою невиконання вказаної постанови, згідно листів Державної служби геології та надр України, письмових пояснень, наданих державному виконавцю в процесі виконання судового рішення, та пояснень, наданих в процесі розгляду даної справи, є наявність оскаржуваного наказу Державної служби геології та надр України №297 від 08.09.2016 року «Про продовження строку дії дозволу на користування надрами», яким продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 14.05.2002 року №1906, виданого Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «Надра України «Західукргеологія».

Таким чином, посилання відповідача та третьої особи на те, що оскаржуваний наказ не стосується прав та інтересів позивача, є безпідставним та спростовується встановленими обставинами.

Окрім цього, як наголошується позивачем, скаржники обгрунтовують свої доводи тим, що наявність судового рішення у справі №826/6102/16 жодним чином не свідчить про порушення прав та законних інтересів позивача прийняттям оскаржуваного наказу, однак скаржниками при розгляді справи судом першої інстанції подавались клопотання про зупинення розгляду даної справи до прийняття Верховним судом України судового рішення у справі №826/6102/16. При цьому, скаржники стверджували, що рішення у вказаній справі має значення для вирішення даної справи з огляду на встановлення наявності чи відсутності порушених прав позивача при прийнятті оскаржуваного наказу.

Крім того, як вказує позивач, роботи на Тинівському газовому родовищі Львівської області здійснювались ДП «Західукргеологія» та ТОВ «Нафтогазрембуд-1» на підставі договору про спільну діяльність №147 від 25.04.2003 року (в редакції додаткової угоди №02/14 від 28.08.2014 року).

Сторонами договору погоджено, що після закінчення геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки на відповідній ділянці надр повинна бути проведена та затверджена оцінка запасів надр, після чого сторони повинні отримати дозвіл на промисловий видобуток вуглеводнів на Тинівському родовищі.

Згідно ст.1 Закону України «Про нафту і газ», промислова розробка родовища нафти і газу (видобування) - технологічний процес вилучення з родовища нафти, газу та супутніх їм корисних компонентів, що здійснюється на основі відповідних проектних документів після завершення геологічного вивчення родовища, геолого-економічної оцінки і затвердження у встановленому порядку запасів нафти, газу і супутніх компонентів.

Відповідно до абз.1 п.4 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин місцевого значення ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

Відповідно до ч.2 ст.32 Закону України «Про нафту і газ» розвідувальні роботи на родовищах нафти і газу завершуються шляхом затвердження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр геолого-економічної оцінки запасів нафти і газу та супутніх компонентів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.3 ст.32 Закону України «Про нафту і газ», звіт про геолого-економічну оцінку запасів передається до Державного інформаційного геологічного фонду України.

Відповідно до повідомлення Державного науково-виробничого підприємства «Геоінформ України» №64467 від 10.12.2014 року, ТОВ «Нафтогазрембуд-1» подано на постійне зберігання матеріали щодо проведеної геолого-економічної оцінки запасів Тинівського газового родовища.

19.11.2014 учасниками спільної діяльності проведено засідання комітету з управління на підставі вимог договору від 25.04.2003 №147 про спільну діяльність, на якому учасниками (ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» та ТОВ «Нафтогазрембуд-1») прийнято рішення про завершення геологічного вивчення Тинівського газового родовища та підготовку всіх необхідних матеріалів для отримання спеціального дозволу на промисловий видобуток вуглеводів на Тинівському газовому родовищі та у термін до 10.12.2014 звернутись до Держгеонадра України для отримання спеціального дозволу.

Отже, геологічне вивчення на Тинівському родовищі завершене після затвердження геолого-економічної оцінки запасів Тинівського газового родовища, з огляду на що продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 14.05.2002 року №1906, виданого ДП «Західукргеологія» з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки газу природного Тинівського родовища суперечить нормам чинного законодавства.

Крім того, в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016 у справі № 826/6102/16, ТОВ «Нафтогазрембуд-1» не лише подано матеріали геолого- економічної оцінки запасів корисних копалин до ДЗК, а й безпосередньо здійснено саму геолого- економічну оцінку запасів корисних копалин, при цьому, вказаним судовим рішенням установлено, що факт здійснення ТОВ «Нафтогазрембуд-1» геолого-економічної оцінки запасів газу Тинівського газового родовища Львівської області також підтверджується повідомленням Державного науково-виробничого підприємства «Геоінформ України» №64467 від 10.12.2014 року, в якому зазначено, що матеріали щодо проведеної геолого-економічної оцінки запасів Тинівського газового родовища подано на постійне зберігання ТОВ «Нафтогазрембуд-1». Отже, власником геологічної інформації щодо проведеної геолого-економічної оцінки запасів Тинівського газового родовища є ТОВ «Нафтогазрембуд-1».

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення стосується прав та інтересів позивача, а відтак може бути ним оскаржене.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної служби геології та надр України, Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України «Західукргеологія» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена 18.12.2018.

Головуючий -суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

А.Г.Степанюк

Джерело: ЄДРСР 78680911
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку