АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/749/18 Справа № 700/367/18

Головуючий у 1 інстанції Яценко Г. М.

:ст.164 ч.1 КУпАП

Доповідач в апеляційній інстанції Дмитренко М. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2018 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Дмитренко М.І., за участю особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, представника управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області ОСОБА_5 та головного державного інспектора управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області ОСОБА_6 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Лисянського районного суду Черкаської області від 13 липня 2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень) 00 коп. в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 352 грн.40 коп.

в с т а н о в и в :

Постановою судді Лисянського районного суду Черкаської області від 13 липня 2018 року встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 25 квітня 2018 року о 17 год. 45 хв. при проведенні рибоохоронного рейду згідно плану наказу №000042, та звернення громадян с.Хижинці, Лисянського району, Черкаської області про порушення орендарем ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності гр. ОСОБА_7, здійснював господарську діяльність на ставку 11,1 га. в адміністративних межах Хижинської сільської ради, Лисянського району, Черкаської області, а саме: зі слів ОСОБА_3 проводив зариблення, вирощування, благоустрій ставка, ремонт гідроспоруди, який буде проводити у квітні - травні 2018 року, реалізацію риби, чим порушив ст.17 Закону України «Про тваринний світ» не отримав дозвільних документів та здійснював господарську діяльність без них, а саме без Режиму СТРГ або паспорту рибогосподарської експлуатації водного об'єкта, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.

Не погодившись з указаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 13.07.2018 р., як незаконну, та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення та стягнути з управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області судові витрати, які складаються з оплати рахунку про надані юридичні послуги фахівцем у галузі права - 3975.00 грн. та 1000.00 грн. витрат, необхідних для прибуття до суду.

Свої апеляційні вимоги ОСОБА_3 мотивував тим, що зимою 2018 року орендар ставка ОСОБА_7, який є його батьком захворів, і він як його син приїхав йому на допомогу. У зв'язку з таненням снігу пошкодилася дамба ставка, він - ОСОБА_3 звернувся до Лисянської РДА, як сторони договору оренди з попередженням про можливість прориву дамби і екологічної катастрофи на водному об'єкті. 16.04.2018 р. голова Лисянської РДА направив комісію для обстеження гідроспоруди водоймища, і нею були виявлені промивини в грунті між шахтною спорудою та греблею, це в свою чергу спричинило зміщення залізобетонних плит та утворення промивин у грунті, що створює небезпеку прориву греблі та затоплення прилеглих територій. 18.04.2018 р. на розгляд Лисянської РДА був представлений план заходів по ліквідації аварійної ситуації на дамбі водного об'єкта, розташованого в адміністративних межах с.Хижинці Лисянського району Черкаської області, і комісія Лисянської РДА план заходів розглянула і рекомендувала провести ремонт гідроспоруди ставка. Зазначив, що поки він чекав на висновок Державної екологічної інспекції у Черкаській області - дамбу прорвало, однак він відремонтував дамбу і на даний час рівень води у ставку поступово відновлюється. Окрім того, апелянт зазначає, що орендар займається не рибальством, не промисловим виловом риби, а рибництвом, тобто вирощуванням товарної риби, і на нього не розповсюджується компетенція Державної інспекції рибоохорони, а тому протокол державного інспектора є актом, який обмежує право орендаря на вироблену продукцію і є незаконним. Що стосується здійснення діяльності без Режиму СТРГ то вважає, що оскільки ставок є штучно створений водний об'єкт, який має верховину, земляну дамбу і гідротехнічну споруду для спуску води, то даний режим на нього не поширюється. Щодо наявності паспорту рибогосподарської експлуатації водного об'єкта то це питання не відноситься до компетенції орендаря водного об'єкта, оскільки замовником такого паспорту є орендодавець, тобто, або сільські, селищні, міські ради - для водойм, які розташовані в межах населеного пункту або областні державні адміністрації - для водойм розташованих поза межами населених пунктів та у населених пунктах обласного підпорядкування.

Окрім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції порушив вимоги ст.268 КУпАП, обмежив право особи, яку притягують до відповідальності на подання доказів, і в порушення ст.277-2 КУпАП неналежним чином повідомив про дату і місце розгляду справи, так суд відхилив клопотання його представника про надання часу, два дні, для вивчення матеріалів справи і підготовки правової позиції, надання доказів на її підтвердження, а в самій постанові, суд не вказав строки і спосіб її оскарження.

В судовому засіданні ОСОБА_3, підтримав вимоги апеляційної скарги та пояснив, що його батько ОСОБА_7 займається господарською діяльністю, є приватним підприємцем і має в оренді ставок, та проводив благоустрій ставка, ремонт гідроспоруди, та вирощував в ньому рибу. Однак, зимою 2018 р. його батько тяжко захворів, перебував у комі та знаходився у Черкаській обласній лікарні, а тому він, як син приїхав допомогти йому у справах. У зв'язку з таненням снігу була пошкоджена дамба ставка, і він звернувся до Лисянської РДА, як сторони договору оренди з попередженням про можливість прориву дамби і екологічної катастрофи на водному об'єкті, однак замість рішучих дій та допомоги у недоведенні прориву дамби з боку державних органів він був притягнутий до адміністративної відповідальності. Наголосив, що будь-якого доручення на господарську діяльність від свого батька він не отримував, він не є суб'єктом господарської діяльності, а тому не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП.

Представник апелянта ОСОБА_4 також підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Разом з тим, апеляційні вимоги в частині стягнення з управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області судових витрат, які складаються з оплати рахунку про надані юридичні послуги фахівцем у галузі права - 3975.00 грн., та 1000.00 грн. витрат, необхідних для прибуття до суду, апелянтом ОСОБА_3 та його представникам ОСОБА_4 не були підтримані в судовому засіданні, а тому дане питання судом апеляційної інстанції не вирішувалось.

Представник управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області ОСОБА_5 та головний інспектор даного управління ОСОБА_6, заперечили проти апеляційної скарги та просили залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення оскільки вважають, що в діях ОСОБА_3 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

За клопотанням ОСОБА_8 був допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, який повністю заперечив факт зайняття ОСОБА_3 господарською діяльністю та підтвердив, що він приймав участь у ліквідації аварійної ситуації на дамбі ставка, що перебуває в оренді його батька ОСОБА_7, лише з причин тяжкої хвороби батька, який на той час за станом здоров'я фізично не міг займатися усуненням аварійної ситуації, що склалася на ставку.

Також в судовому засіданні були досліджені диск з фотографіями та диск відеозапису з нагрудного значка надані головним державним інспектором управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області ОСОБА_6 з ставка, що знаходиться в адміністративних межах Хижинської сільської ради, Лисянського району Черкаської області та перебуває в оренді ОСОБА_7

Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, представника управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області ОСОБА_5, інспектора ОСОБА_6, свідка ОСОБА_9, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тобто при розгляді справи суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюється наявними у справі доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до ст. 252 КУпАП.

Зазначені вимоги закону при розгляді і вирішенні справи судом першої інстанції в повному обсязі не дотриманні, а висновок суду про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є необґрунтованим і не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП, адміністративна відповідальність встановлена за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Таким чином діянням, яке становить об'єктивну сторону вказаного правопорушення, є провадження або здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Враховуючи це, для належної кваліфікації діяння певної особи за ч. 1 ст. 164 КУпАП, необхідно обґрунтовано встановити, що ця особа не просто здійснила певне діяння, яке може носити ознаки господарювання, а займається цим як певною діяльністю, тобто системними діями, спрямованими на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Втім зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та з показів самого ОСОБА_3 його представника ОСОБА_4, пояснень представника управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області ОСОБА_5 та інспектора даного управління ОСОБА_6, який склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, свідка ОСОБА_9 допитаного в судовому засіданні апеляційної інстанції, вказана вище обставина не випливає.

Згідно зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення №000206 від 25.04.2018 р. ОСОБА_3 здійснював господарську діяльність на підставі доручення, проводив зариблення, вирощування, благоустрій ставка, ремонт гідроспоруди, який буде проводити у квітні - травні 2018 року, реалізацію риби, чим порушив ст.17 Закону України «Про тваринний світ», не отримав дозвільних документів та здійснював господарську діяльність без них, а саме без Режиму СТРГ або паспорту рибогосподарської експлуатації водного об'єкта.

Як вбачається з матеріалів справи та доданих до апеляційної скарги документів орендарем ставка 11,1 га. в адміністративних межах Хижинської сільської ради, Лисянського району, Черкаської області, згідно договору оренди водного об'єкту від 15.05.2002 р. є приватний підприємець ОСОБА_7 (а.с.6,7). Підтвердженням того, що орендарем вказаного ставка є саме ОСОБА_7, є і письмові пояснення жителів с.Хижинці, Лисянського району, Черкаської області (а.с.3-5).

Щож, до існування доручення на господарську діяльність ОСОБА_3, на яке посилається у протоколі про адмінправопорушення головний державний інспектор управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області ОСОБА_6 то воно у матеріалах справи відсутнє, факт існування такого доручення заперечує і сам ОСОБА_3, як і проведення ним господарської діяльності. Крім того матеріали справи не містять даних про отримання доходу ОСОБА_3 від господарської діяльності.

Що стосується порушення ст.17 Закону України «Про тваринний світ» на який послався інспектор ОСОБА_6 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, то відповідно ч.2 ст.1 цього закону, його дія не поширюється на відносини у галузі охорони, використання і відтворення сільськогосподарських, свійських тварин, а також діяльність, пов'язану з охорони і використання залишків викопних тварин, ці правовідносини регулюються іншими законами. Риба є об'єктом тваринного світу, а її розведення є галуззю тваринництва, якою, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні займається орендар ОСОБА_7, а не його син ОСОБА_3 Розведена і вирощена за рахунок орендаря в обладнаній для цього водоймі риба є його власністю. Згідно ст.7 ЗУ «Про тваринний світ» об'єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних чи фізичних осіб. Це положення має відношення до діяльності орендаря з вирощування риби.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_3 не є суб'єктом господарювання, він не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Згідно ст.294 КУпАП в разі скасування постанови суду першої інстанції суд апеляційної інстанції повинен розглянути справу по суті з винесенням нового рішення, або закрити провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП не можна вважати законним та обґрунтованим, тому постанова судді Лисянського районного суду Черкаської області від 13.07.2018 р. підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову судді Лисянського районного суду Черкаської області від 13 липня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М. І. Дмитренко