open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2018 року

Київ

справа №9901/610/18

адміністративне провадження №П/9901/610/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Бевзенка В.М., Желтобрюх І.Л., Смоковича М.І., Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання - Носенко Л.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Белінської О.В.,

представника третьої особи - Хорольського С.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Генеральна прокуратура України про визнання незаконним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

4 червня 2018 року до Верховного Суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Генеральна прокуратура України про визнання незаконним та скасування рішення ВРП від 4 травня 2018 року № 1316/0/15-18 «Про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. про тимчасове відсторонення судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності».

Ухвалою від 6 червня 2018 року суддя-доповідач Касаційного адміністративного суду відкрив провадження у справі за вказаним позовом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, з-поміж іншого, зазначив що всупереч положенням статті 481 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) письмове повідомлення судді про підозру у вчиненні кримінального правопорушення здійснено не Генеральним прокурором України або його заступником, а суб'єктом, не уповноваженим на вчинення таких дій. На переконання позивача, це означає, що він не набув статусу підозрюваного у відповідному кримінальному провадженні, що є обов'язковою умовою для вирішення питання про відсторонення судді від здійснення правосуддя. Однак ВРП у своєму рішенні не надала юридичної оцінки цим обставинам.

Крім того, на думку позивача, наведені у спірному рішенні підстави для його тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя є необґрунтованими та неналежними. Приймаючи рішення, ВРП, на порушення принципу змагальності та рівності сторін, проігнорувала його доводи, не надавши їм юридичної оцінки. Крім того, відповідач залишив поза увагою те, що прийняття такого рішення може мати наслідком істотне погіршення матеріального становища судді ОСОБА_1 та його сім'ї.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, аналогічних тим, що їх викладено в позовній заяві, просив позов задовольнити.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що рішення є законним та обґрунтованим.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала таку позицію, просила відмовити в задоволенні позову повністю та пояснила, що ВРП не наділена повноваженнями щодо оцінки правомірності вручення підозри позивачу.

У поясненнях Генеральна прокуратура України просить відмовити в задоволенні позову повністю, оскільки за результатами розгляду клопотання заступника Генерального прокурора України рішення ВРП ухвалено в межах наданих повноважень, у спосіб, що передбачений законами України та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Суд заслухав пояснення позивача, представника відповідача та представника третьої особи, з'ясував обставини, на які покликаються учасники справи, обґрунтовуючи свою позицію, дослідив надані ними докази на підтвердження заявлених вимог та заперечень і встановив таке.

Постановою Верховної Ради України від 17 червня 2004 року №1813-IV «Про обрання суддів» ОСОБА_1 обрано на посаду судді Дзержинського районного суду міста Харкова безстроково.

19 квітня 2018 року (вх. № 3519/0/8-18) до ВРП надійшло клопотання заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження (далі - клопотання).

Рішенням ВРП від 4 травня 2018 року № 1316/0/15-18 вказане клопотання задоволено. Тимчасово, до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження, відсторонено суддю Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Так, ВРП установила, що Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015051110000059 від 31 жовтня 2015 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а саме одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії із використанням наданої їй влади та службового становища.

Матеріали цього кримінального провадження 28 березня 2016 року направлено до Чутівського районного суду Полтавської області. У зв'язку із неможливістю у цьому суді утворити склад суду для судового розгляду, апеляційний суд Полтавської області ухвалою від 26 квітня 2016 року направив зазначене кримінальне провадження до Полтавського районного суду Полтавської області.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 21 вересня 2016 року у цьому кримінальному провадженні призначено судовий розгляд, проте прокурором обвинувальний акт так і не оголошено у зв'язку із заявленими стороною захисту відводами колегії суддів, прокурорам групи прокурорів, чисельними неявками захисника та обвинуваченого до суду.

Крім того, детективами Національного антикорупційного бюро України завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000418 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. Матеріали цього кримінального провадження 29 січня 2018 року направлено до Чутівського районного суду Полтавської області.

Рішеннями Вищої ради правосуддя від 19 серпня 2017 року №2473/0/15-17 та від 29 вересня 2017 року №3041/0/15-17 суддю Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 у рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000418 двічі тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя.

Задовольняючи клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, ВРП визнала обґрунтованими та підтвердженими належними доказами наведені у ньому доводи щодо існування ризиків завдання негативних наслідків кримінальному провадженню, зокрема тим, що суддя ОСОБА_1 зможе впливати на свідків із числа працівників суду та вжити заходів щодо знищення або спотворення документів, які є ймовірними доказами вчинення кримінального правопорушення.

Також зазначено, що Вища рада правосуддя не встановила обставин, які б свідчили, що вказане клопотання є формою незаконного впливу, тиску чи втручання у діяльність судді ОСОБА_1 щодо здійснення правосуддя.

Не погодившись з правомірністю такого рішення, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.

Колегія суддів при прийнятті рішення керувалася таким.

Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя як захід забезпечення кримінального провадження закріплене у КПК України (пункт 4-1 частини першої статті 131 КПК України) у зв`язку з набранням 5 січня 2017 року чинності Законом України від 21 грудня 2016 року №1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон №1798-VIII; в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення).

Цим же Законом на ВРП покладені повноваження щодо вирішення питання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності, а також про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Так, за правилами частин першої та другої статті 63 Закону №1798-VIII тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника. На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності подається до Вищої ради правосуддя стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним), на будь-якій стадії кримінального провадження.

Аналогічні приписи стосовно порядку звернення до ВРП із клопотанням про відсторонення судді від здійснення правосуддя та підстав для його задоволення містяться і у Регламенті Вищої ради правосуддя, затвердженому рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент; в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення).

Зокрема, пунктом 19.4. Регламенту передбачено, що до Ради з клопотанням звертається Генеральний прокурор або його заступник. Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності повинне бути вмотивованим та відповідати вимогам частини другої статті 155 Кримінального процесуального кодексу України , а саме містити: а) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; б) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; в) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати суддю у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; г) назву суду, в якому суддя обіймає посаду; ґ) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді судді сприяло вчиненню кримінального правопорушення; д) виклад обставин, що дають підстави вважати, що суддя, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі й документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; е) перелік свідків, яких прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

Суддя відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Радою рішення про його тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше ніж два місяці. На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження (пункт 19.14. Регламенту).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 131 Конституції України передбачено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, до повноважень якої, з-поміж іншого, віднесено ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону №1798-VIII рішення ВРП про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, продовження строку такого відсторонення може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні; рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.

Судом встановлено, що при прийнятті рішення про відсторонення ОСОБА_1 від здійснення правосуддя відповідач виходив з того, що обґрунтованість підозри судді ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями, викладеними в заяві ОСОБА_5; протоколами допиту свідка ОСОБА_5, у яких зазначено обставини вимагання та отримання неправомірної вигоди суддею ОСОБА_1; протоколом огляду предметів; відомостями, викладеними в протоколі обшуку, відповідно до яких було виявлено предмет неправомірної вигоди - грошові кошти в сумі 300 доларів США, та оглянуто матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виселення, у якій за прийняття рішення на користь ОСОБА_6 - батька ОСОБА_5 суддя ОСОБА_1 вимагав у нього неправомірну вигоду; протоколом огляду предметів, протоколами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими доказами.

Викладені обставини підтверджують використання суддею ОСОБА_1 свого службового становища та дають підстави вважати, що перебування на посаді судді Дзержинського районного суду міста Харкова сприяло вчиненню ним кримінального правопорушення.

Прокурором встановлено обставини, які вказують на те, що подальше його перебування на посаді судді Дзержинського районного суду міста Харкова може призвести до настання негативних наслідків, оскільки суддя ОСОБА_1:

має доступ до матеріалів цивільної справи № 638/14516/15-ц, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може знищити або спотворити матеріали зазначеної цивільної справи;

має можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні з числа працівників Дзержинського районного суду міста Харкова, зокрема секретаря судових засідань, помічника судді або інших учасників кримінального провадження, яких було допитано щодо обставин вчиненого ним злочину, чим може перешкодити встановленню обставин кримінального правопорушення;

може використовувати зв'язки з працівниками правоохоронних та судових органів, інших органів державної влади для створення перешкод судовому розгляду кримінального провадження;

продовжуючи здійснювати правосуддя, може допустити інші аналогічні кримінальні правопорушення, оскільки вчиненню вказаного злочину сприяло те, що він перебував на займаній посаді.

Тобто, оскаржуване рішення містить мотиви, з яких ВРП дійшла висновку про необхідність відсторонення позивача від займаної посади.

У пункті 20 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки вказано, що судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вони є частиною суспільства, якому служать. Їм слід бути обізнаними щодо очікувань громадськості від судової системи та скарг на її функціонування.

У преамбулі Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23, йдеться про те, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

У пункті 22 Висновку №3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.

Пунктом 33 Висновку №18 (2015) Консультативної ради європейських суддів «Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії» визначено, що судді повинні поводитися доброчесно як під час виконання своїх функцій, так і в особистому житті, відповідати за свою поведінку, якщо це входить до загальноприйнятих норм.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) суддя зобов'язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно зі статтею 58 Закону №1402-VIII питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з'їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду (стаття 1 Кодексу суддівської етики).

Зазначені вище положення міжнародних документів, Закону №1402-VIII та Кодексу суддівської етики визначають, що авторитет судової влади має вселяти довіру суспільства до здійснення правосуддя.

Водночас наявність кримінального провадження за обвинуваченням судді ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, може зашкодити авторитету судової влади та довірі суспільства до неї.

Отже враховуючи те, що на даний час кримінальне провадження відносно позивача знаходиться на стадії судового провадження, Вища рада правосуддя прийняла вмотивоване рішення про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. про відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Щодо доводів позивача про те, що всупереч положенням статті 481 КПК України письмове повідомлення судді про підозру у вчиненні кримінального правопорушення здійснено не Генеральним прокурором України або його заступником, а суб'єктом, не уповноваженим на вчинення таких дій, а тому він не набув статусу підозрюваного у відповідному кримінальному провадженні, що є обов'язковою умовою для вирішення питання про відсторонення судді від здійснення правосуддя, то колегія суддів зазначає таке.

Повноваженнями щодо перевірки процесуального порядку вручення письмового повідомлення про підозру ВРП не наділена ні кримінальним процесуальним законом, ні Законом №1798-VIII, ані іншими законами.

Питання про законність і обґрунтованість вручення судді письмового повідомлення про підозру не Генеральним прокурором або його заступником, а іншим прокурором має вирішуватися в межах кримінального провадження і не належить до компетенції ВРП.

Як встановлено судом, матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, перебувають на розгляді у Полтавському районному суді Полтавської області.

Отже, надання оцінки цим обставинам не належить ні до повноважень ВРП, ані до повноважень адміністративного суду.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 листопада 2018 року (справа №800/536/17) і колегія суддів бере її до уваги.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника як на підставу для скасування спірного рішення на неврахування ВРП його доводів про неповноважність суб'єкта, який вручив судді письмове повідомлення про підозру.

З матеріалів справи вбачається, що спірне рішення було прийняте у відкритому засіданні на підставі наявних у ВРП матеріалів після їх дослідження та обговорення, за участі судді ОСОБА_1 і його адвоката, з урахуванням наданих ними відповідей на поставлені членами ВРП запитання.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що оскаржене рішення ВРП відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, зокрема таке прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та пропорційно.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 38-40, 241-243, 246, 255, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Генеральна прокуратура України про визнання незаконним та скасування рішення відмовити.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2018 року.

Головуючий суддя О.В.Білоус

Судді В.М.Бевзенко

І.Л.Желтобрюх

М.І.Смокович

Т.Г.Стрелець

Джерело: ЄДРСР 78528579
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку