Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2018 р. справа № 820/3193/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,

за участю: представника Державної екологічної інспекції України в Харківській області - Полухіна А.В., представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" - Глусь Ю.О., Юнусова Д.Г., Савенко В.В., представника Чугуївської РДА - не прибув, третьої особи - ОСОБА_6 - не прибув, представника Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Акація" - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції України в Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" до Державної екологічної інспекції України в Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у первісному позові та відповідача у зустрічному позові: Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області, Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Акація", ОСОБА_6 про скасування припису та визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач за первісним позовом - Державна екологічна інспекція України в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" у вигляді повного зупинення роботи джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: 4-ох установок термолізу, 3-ох ємностей для зберігання палива, 1 твердопаливного котлу до отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на зазначені джерела утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря шляхом опломбування (опечатування) вказаного Державною екологічною інспекцією у Харківській області; контроль за виконанням рішення покласти на Державну екологічну інспекції у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог представник Державної екологічної інспекції України в Харківській області (позивач за первісним позовом) зазначив, що позапланову перевірку ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" проведено на підставі, у межах та у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема за скаргою фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. Так, за результатом перевірки встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" з наступник джерел утворення викидів забруднюючих речовин, а саме: 4-ох установок термолізу, 3-ох ємностей для зберігання палива, 1 твердопаливного котлу. При цьому, позивач за первісним позовом зазначив, що представлений під час перевірки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 20.10.2014 року № 6325455600-14961 скасований рішенням суду, а ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" не надано нового/поновленого дозволу та не вчинено жодних дій з метою отримання такого дозволу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Відповідач (за первісним позовом) - ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП", заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у своєму відзиві на позов (вх. № 01-26/27937/18 від 08.06.2018 року) вказав, що перевірка ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" взагалі проведена не була, інспекторів не було допущено до перевірки. Представник відповідача вважає, що для початку проведення позапланового заходу за зверненням фізичної особи необхідно було попередньо отримати погодження відповідного центрального органу, що, водночас, не було дотримано позивачем. Також, на думку, представника відповідача за первісним позовом, Державною екологічною інспекцією України в Харківській області помилково зроблено висновок про наявну кількість джерел викидів забруднюючих речовин, оскільки частина такого обладнання до моменту проведення перевірки була вилучена із власності підприємства, а інша частина взагалі не працювала, тобто не створювала шкідливих викидів в атмосферне повітря. З огляду на зазначене, представники відповідача (за первісним позовом) просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Чугуївської РДА Харківської області надав пояснення щодо первісного позову (т.2 а.с. 165) та вказав, що підтримує доводи, які викладені позивачем по первісному позову. Так, представники Чугуївської РДА Харківської області вважають, що перевірку ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" було проведено належним чином із дотриманням вимог чинного законодавства та зазначили, що підприємство проводить свою діяльність без належного дозволу, чим спричинює значну шкоду навколишньому середовищу, життю та здоров'ю людей.

Від представника Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Акація" через канцелярію суду (вх. № 01-26/50951/18 від 03.10.2018 року) надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Третя особа - ОСОБА_6 під час розгляду справи підтримав правову позицію відповідача по зустрічному позову.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" в рамках справи № 820/3193/18 звернулось до суду із зустрічним позовом до Державної екологічної інспекції України в Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати припис Державної екологічної інспекції України в Харківській області від 16.04.2018 року № 82/02-09;

- визнати дії Державної екологічної інспекції України в Харківській області щодо проведення позапланового заходу державного нагляду ( контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, проведеного на підставі наказу Державної екологічної інспекції України в Харківській області від 05.04.2018 року № 265/01-04 та складання акту № 265/01-04/02-09 незаконними.

В обґрунтування позовних вимог по зустрічному позову, представники ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" вказали, що Державною екологічною інспекцією України в Харківській області складено акт проведення позапланової перевірки та припис з порушенням порядку проведення такої перевірки, без наявності законодавчо визначених підстав та в супереч вимог чинного законодавства. Так, представники позивача по зустрічному позову зазначили, що взагалі інспекторів Державної екологічної інспекції України в Харківській області не було допущено до перевірки, акт складений без проведення позапланового заходу, а припис сформовано до моменту набрання рішення суду про анулювання дозволу на викиди забруднюючих речовин.

Представник відповідача за зустрічним позовом вказав, що Державною екологічною інспекцією України в Харківській області у відповідності до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, сформовано наказ на проведення перевірки, направлення, та проведено позапланову перевірки дотримання ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, в результаті чого складено акт перевірки. У зв'язку з невиконанням підприємством вимог суб'єкта владних повноважень у законодавчо визначений строк, Державною екологічною інспекцією України в Харківській області прийнято припис від 16.04.2018 року № 82/02-09.

Представник Чугуївської РДА Харківської області надав пояснення щодо зустрічного позов (вх. № 01-26/46337/18 від 11.09.2018 року), в яких підтримав позицію відповідача по зустрічному позову та вважає, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області правомірно проведено перевірку ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" та зроблено обґрунтовані висновки про наявні в діяльності підприємства порушення. З огляду на зазначене просив відмовити у задоволенні зустрічного позову.

ОСОБА_6, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 30.11.2018 року не прибув.

Суд, дослідивши матеріали первісного позову, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.

Основним видом економічної діяльності підприємства, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік є збирання безпечних відходів (38.11).

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Державної екологічної інспекції у Харківській області 26.03.2018 року від гр. ОСОБА_7 надійшло повторне колективне звернення (скарга) громадян членів садових товариства «Потенціал» та «Акація» з приводу порушення ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" законних прав громадян на чисте довкілля та безпечне навколишнє природне середовище (т.1 а.с. 11).

З метою розгляду скарги гр. ОСОБА_7 від 26.03.2018 року, 05.04.2018 року начальником Державної екологічної інспекції у Харківській області підписано наказ № 265/01-04 про здійснення позапланового заходу (перевірки) ТОВ «ТСК Рисайклинг Групп» та сформовано відповідне направлення на проведення перевірки (т.1 а.с. 17-18). Копію направлення отримано директором ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» 06.04.2018 року під особистий підпис (т.1. а.с. 18).

З матеріалів справи вбачається, що Держекоінспекцією на підставі ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 4,6,7 Закону України «Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу від 05 квітня 2018 року за № 265/01-04, в термін з 06 по 13 квітня 2018 року проведено позапланову перевірку у діяльності ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП»

За насідками перевірки ТОВ «ТСК РГ», Держекоінспекцією складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і хорони природних ресурсів № 265/01-04/02-09 від 13.04.2018 року, який направлено на адресу підприємства супровідним листом від 13.04.2018 року № 1422/01-22/020р. (т.1 а.с. 19-32).

За результатом проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП»:

- ст. 17 Закону України № 1857/98 - ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» не надається місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи;

- п. "й" ч.1 ст. 17 Закону України № 187/98 - ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» не призначено відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;

- п. "м" ч.1 ст. 17 Закону України № 187/98 - ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» не забезпечено професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестування у сфері поводження з відходами;

- ч. 1 ст. 29 Закону України № 187/98 - ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» - на підприємстві утворюються наступні відходи, а саме: лампи люмінісцентні, дрантя замаслене, сміття з території, одяг зношений або зіпсований та ін. ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» не здійснюється моніторинг місць утворення, зберігання і видалення вищезазначених відходів;

- ст. 11 Закону України № 2707 та зафіксовано, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються від наступних джерел утворення викидів, а саме: від 4-ох установок термолізу, 3-ох ємностей для зберігання палива, 1 твердопаливного котлу. При цьому, дозвіл на викиди забрудюючих речовин в атмосферне повітря на момент перевірки відсутній. В ході перевірки представлено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 20.10.2014 року № 6325455600-1461, який анульовано рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 року.

На підставі вказаного акту перевірки, Держекоінспекцією 16.04.2018 року прийнято припис № 82/02-09, яким зобов'язано ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП», зокрема, у відповідності до ст. 11 Закону України № 2707, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 4-ох установок термолізу, 3-ох ємностей для зберігання палива, 1 твердопаливного котлу (т.1 а.с. 34).

Вказаний припис направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення 16.04.2018 року, що підтверджується відповідним записом (т.1 а.с. 35).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, як вбачається зі змісту первісного адміністративного позову, підставою для звернення до суду із даним позов Державною екологічною інспекцією у Харківській області визначено те, що ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» здійснює діяльність з порушенням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема щодо проведення підприємницької діяльності без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел - 4-ох установок термолізу, 3-ох ємностей для зберігання палива, 1 твердопаливного котлу, що створює загрозу навколишньому природному середовищу, життю та здоров'ю людей.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року N 877-V (далі - Закон N 877).

Відповідно до статті 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно із частиною першою статті 28 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.92 року N 2707-XII (з наступними змінами та доповненнями) державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.

Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року N 454/2011, визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Згідно із пунктами 1, 3 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 року N 429, державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Основними завданнями Держекоінспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території.

Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження (підпункт 6.4 пункту 6 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Як передбачено частиною п'ятою статті 11 вказаного Закону, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Згідно ч.1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підставами для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. (дію другого речення абзацу п'ятого частини першої статті 6 призупинено на час дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1728-VIII).

При цьому суд враховує, що дію другого речення абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону №877- V зупинено згідно Закону «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016р. №1728-VIII, але при цьому стаття 6 вказаного Закону передбачає, що його дія не поширюється, зокрема, на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, яким є Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи.

Отже, вищевказані положення діючого законодавства спростовують доводи відповідача (за первісним позовом) про необхідність погодження проведення перевірки відповідачем з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

При цьому суд зазначає, необхідність наявності доказів заподіяної шкоди фізичній особі, яка звернулась з приводу порушень екологічного законодавства, як передумови проведення позапланової перевірки, не є обов'язковим, оскільки в силу положень абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону №877- V, саме захід державного нагляду (контролю) спрямований на встановлення наявності, чи відсутності шкоди заподіяної заявнику.

За вимогами ч. 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

На підтвердження дотримання вищезазначених норм права позивачем (за первісним позовом) залучено до матеріалів справи копію направлення на проведення позапланової перевірки ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП», яке було отримано директором Глузь Ю.О. 06.04.2018 року ( в день проведення самого заходу перевірки) згідно її особистого підпису, а відтак уповноважена особа підприємства була обізнана про дату, час та підстави проведення позапланової перевірки.

Тобто, саме в момент особистого ознайомлення з направленням на перевірку у директора ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» Глузь Ю.О. була можливість висловити свою незгоду з проведенням перевірки підприємства та зазначити це під час підписання такого направлення.

За приписами ст. 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Судом враховується досліджений у судовому засіданні відеозапис, наданий ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» як на підтвердження факту недопуску директором ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» Глузь Ю.О. інспекторів Державної екологічної інспекцій України до перевірки підприємства.

Однак, при цьому суд зауважує, відповідачем (по первісному позову) не надано до суду доказів на підтвердження того, що директора ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» Глузь Ю.О. під час особистого отримання направлення на перевірку (що підтверджується її особистим підписом) було обмежено/позбавлено можливості зазначити у такому направленні про факт непогодження з підставами проведення перевірки та, відповідно, недопущення посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).

При цьому, за вимогами ч.6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Як вбачається з матеріалів справи, за результатом проведення позапланової перевірки ТОВ «ТСК Рисайклинг Групп» сформовано акт перевірки № 265/01-04/02-09 від 13.04.2018 року (т.1 а.с. 169-177), від підписання якого суб'єкт господарювання відмовився, що підтверджується відповідною відміткою (т.1 зворотній бік а.с. 169), а відтак акт перевірки було направлено на адресу підприємства засобами поштового зв'язку разом із супровідним листом від 13.04.2018 року № 1422/01-22/02р (т.1 а.с. 19).

Таким чином, відповідачем (по первісному позову) не надано до суду належних доказів на підтвердження того, що Державною екологічною інспекцією України у Харківській області порушено саме процедуру проведення позапланової перевірки ТОВ «ТСК Рисайклинг Групп» згідно вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з огляду на наявність законодавчо визначених підстав для такої перевірки (звернення фізичної особи), прийняття наказу та направлення на проведення перевірки, та повідомлення суб'єкта господарювання про проведення позапланового заходу.

Частиною сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частиною десятою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що у разі якщо обґрунтованість заходів реагування, зазначених у розпорядчих документах щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), відповідно до закону має бути підтверджена адміністративним судом, зазначені в таких документах строки усунення виявлених порушень, застосування до суб'єкта господарювання санкцій обраховуються з дня набрання законної сили постановою адміністративного суду про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування.

Згідно з вимогами частини 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.

Тобто, у разі встановлення порушень природоохоронного законодавства, позивач має право вказати на виявлені порушення, винести припис та надати добровільний строк на його виконання. У разі невиконання припису, на думку суду до підприємства можливо б було застосувати примусові заходи реагування у вигляді зупинення виконання робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 16.04.2018 року винесено припис № 82/02-09, яким відповідача зобов'язано усунути виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства у визначені приписом терміни.

З приводу посилання позивача за первісним позовом на наявніть у ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" 4-ох установок термолізу, 3-ох ємностей для зберігання палива, 1 твердопаливного котлу, як джерел утворення/викидів забруднюючих речовин, які експлуатувались підприємством без відповідних дозвільних документів, то суд зазначає наступне.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України «Про охорону атмосферного повітря» № 2707-XIІ (далі також - Закон № 2707-XIІ).

Так, згідно ч. 1 статті 7 Закону № 2707-XIІ, нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

Для діючих і тих, що проектуються, окремих типів обладнання і споруд залежно від часу розроблення та введення у дію, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються:

- норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела;

- технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їх суміші, які визначаються у місці їх виходу з устаткування.

До технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин належать:

- поточні технологічні нормативи - для діючих окремих типів обладнання, споруд на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів;

- перспективні технологічні нормативи - для нових і таких, що проектуються, будуються або модернізуються, окремих типів обладнання, споруд з урахуванням досягнень на рівні передових вітчизняних і світових технологій та обладнання (ч. 2 статті 7 Закону).

Частиною 1 статті 8 Закону № 2707-XIІ передбачено, що нормативи гранично допустимих рівнів впливу на атмосферне повітря встановлюються для кожного стаціонарного джерела по всіх створюваних ним видах фізичних і біологічних факторів.

Відповідно до положень статті 10 Закону № 2707-XIІ, підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані:

здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних

вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;

забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;

використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;

здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони

атмосферного повітря;

своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Згідно ч. 2 статті 10 Закону № 2707-XIІ, виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення грунтів, вод та інших природних об'єктів.

У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону № 2707-XIІ, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону № 2707-XIІ, господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 1 статті 11Закону № 2707-XIІ).

Відповідно до статті 33 Закону № 2707-XIІ, особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.

У той же час, згідно п. 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302 (далі також - Порядок) дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди.

Пунктом 3 Порядку визначено, що дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

Відповідно до п. 4 Порядку, для отримання дозволу суб'єкт господарювання:

- оформляє заяву;

- готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин;

- проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання;

- проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони;

- розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов'язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди;

- обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов'язаних з реалізацією заходів щодо їх створення;

- проводить оцінку та аналіз витрат, пов'язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря;

- готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку про те, що дозвіл визначає право суб'єкта господарювання на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря виключно стаціонарними джерелами, вказаними в документах, складених за наслідками проведення інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря такого підприємства, які подаються до обласної держадміністрації, з метою отримання такого дозволу.

Тобто, отримання дозволу не свідчить про надання суб'єкту господарювання права здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря будь-якими стаціонарними джерелами, наявними у підприємства, в тому числі тими, які можуть бути встановлені ним в майбутньому, оскільки таке право йому надається на чітко визначений перелік стаціонарних джерел, визначений у документах, які подаються для отримання дозволу.

Однак, при цьому обов'язковою умовою для проведення підприємством своєї діяльності у відповідності та з метою дотримання вимог чинного законодавства, є факт отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин щодо кожного стаціонарного джерела викидів забруднюючих речовин.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року по справі № 820/680/17 встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 6325455600-1401, виданий 20.10.2014 року Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації позивачу - ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" включає всі джерела викидів, що існують на території ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП", а саме 12 (дванадцять) джерел.

Водночас, як встановлено в рішенні суду по справі № 820/680/17 наявність 4 (чотирьох) установок термолізу за адресою: Харківська область, Чугуївський район, землі Кочетоцької селищної ради, зона №1, комплекс будівель № 11, спростовує той факт, що на підприємстві знаходиться одна установка термолізу, яка включає в себе 4 (чотири) топочних котла.

З метою достеменного з'ясування конкретного обладнання, яке є джерелом утворення або викидів забруднюючих речовин та перебуває на балансі/у власності ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" (а саме щодо наявності конкретно визначеної кількості установок термолізу на балансі ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП»), суд неодноразово зобов'язував відповідача (по первісному позові) надати до суду відповідні докази, звертаючи увагу те, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин має бути сформований на чітко ідентифіковане (індивідуально визначене) кожне джерело утворення або викидів забруднюючих речовин.

Однак, ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" надано до суду лише розширену бухгалтерську довідку про основний засіб «Промислове обладнання», під яким розуміється установка термолізу, що знаходиться за адресою: Харківська область, Чугуївський район, землі Кочетоцької велищної ради, зона № 01, № 11-Б, яка має лише інформаційний характер, та з якої не вбачається за можливе ідентифікувати наявність установок (установки) термолізу за індивідуальними характеристиками, та на які міг бути поширений чинний до 02.02.2018 року дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 6325455600-1401 від 20.10.2014 року.

Також, Наказом Мінохорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.95 № 7, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.95 за № 61/597, затверджено Інструкцію про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві (далі - Інструкція № 7), згідно з п.1.2 в Інструкції (тут і надалі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) узагальнені та викладені основні вимоги до: порядку проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин і представлення її в органи Мінекобезпеки України; оформлення звіту по проведенню інвентаризації викидів забруднюючих речовин.

Відповідно до 1.14 Інструкції № 7 інвентаризація викидів - систематизація інформації про розміщення джерел забруднення атмосфери на території, види і кількісний склад забруднюючих речовин, що викидаються у атмосферне повітря.

Інвентаризація викидів забруднюючих речовин може проводитись як в повному обсязі, так і вибірково по визначенню параметрів окремих джерел утворення або викидів, визначенню якісних і кількісних характеристик окремих забруднюючих речовин, що в атмосферне повітря при експлуатації технологічного обладнання.

У відповідності до п.1.8 Інструкції № 7 інвентаризацію викидів забруднюючих речовин підприємство проводить в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України, рішеннями місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, органів Мінекобезпеки України.

У випадку зміни параметрів джерел викидів, зареєстрованих у звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, підприємство, при необхідності, проводить інвентаризацію викидів в повному обсязі або вибірково без відповідних вказівок вищезазначених органів і представляє звіт в органи Мінекобезпеки України.

Таким чином, підприємство, маючи на своєму балансі джерела утворення /викидів забруднюючих речовин повинно проводити інвентаризацію та складати відповідні звіти, особливо у разі вибуття/зміни параметрів таких джерел утворення /викидів забруднюючих речовин.

Судом не приймається до уваги посилання ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" на те, що за договором № 26/04/18 від 26.04.2018 року ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" передано ОСОБА_9 установку термолізу до продажу, оскільки вказаний факт не відображено у звіті по інвентаризації викидів/утворення забруднюючих речовин.

Водночас підписання вказаного договору про передачу установку термолізу до продажу свідчить лише про факт досягнення сторонами згоди на передачу/отримання такого майна, однак не підтверджує факт вибуття вказаного джерела підвищеної небезпеки з балансового обліку ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" та не звільняє підприємство від обов'язку дотримання вимог чинного законодавства щодо наявності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин зі стаціонарного джерела.

Окрім того, ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" також не надано до суду нового звіту по інвентаризації викидів/утворення забруднюючих речовин, зважаючи на вибуття з балансу підприємства у 2018 році установки термолізу, а також з огляду на те, що остання інвентаризація проводилась у 2014 році, згідно наданих витягів зі звіту від 12.08.2014 року.

Додаткового суд також зауважує, що ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" надано до суду звіт по інвентаризації видиків забруднюючих речовин від 12.08.2014 року не в повному обсязі, зокрема без розділів про характеристику джерел утворення забруднюючих речовин, що унеможливлює з'ясування конкретних (ідентифікованих за персональними характеристиками) джерел викидів забруднюючих речовин, на які поширюється наданий дозвіл .

Судом не приймається до уваги посилання ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" на опечатування крану подачі газу до топочних котлів установки термолізу згідно акту про опечатування № 1 від 05.03.2018 року та подальшої передачі установки на зберігання до ТОВ «Чугуївський завод будматеріалів» № 05/03/2018 року від 05.03.2018 року, що, на думку відповідача (за первісним позовом) вказує на факт відсутності викидів забруднюючих речовин зі вказаного стаціоанарного джерела забруднюючих речовин, та, відповідно, відсутності зі сторони підприємства порушення вимог чинного законодавства, з огляду на наступне.

Згідно з визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»:

джерело викиду - це об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин;

викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин;

забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Так, у п.2.4 «Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин» Інструкції №7, зокрема, визначено, що характеристика технології виробництва та технологічного обладнання, опис продукції, яка випускається підприємством, основна сировина, що використовується, її хімічний склад по ГОСТу або аналізу заводської лабораторії (дані повинні бути пов'язані з балансовою схемою матеріальних потоків), кількість витраченого основного і резервного палива, його якісні характеристики. При цьому необхідно враховувати наявність у газах, що відходять, забруднюючих речовин, які утворюються в ході ведення технологічного процесу.

З положень п.2 Інструкції № 7 вбачається, що звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві повинен мати такі розділи як: характеристики джерел утворення забруднюючих речовин (п.2.4) та характеристики джерел викидів забруднюючих речовин (п.2.5), тобто «джерело утворення забруднюючих речовин» і «джерело викидів забруднюючих речовин» є відмінними поняттями.

Таким чином, якщо промислове обладнання не формує викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, то вказане обладнання автоматично не позбавляється характеристики джерела утворення забруднюючої речовини та джерела підвищеної небезпеки, що, в свою чергу, не вказує на відсутність обов'язку у підприємства отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зважаючи також на те, що у разі виникнення необхідності, таке обладнання може бути безперешкодно використане без належного дозволу, створюючи тим самим загрозу життю та здоров'ю людей, а також навколишньому природному середовищу.

Підсумовуючи вищезазначене, суд зазначає, що відповідачем (за первісним позовом) не надано до суду доказів на спростування факту наявності у власності (на балансі) ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" джерел викидів забруднюючих речовин - 4-ох установок термолізу, 3-ох ємностей для зберігання палива, 1 твердопаливного котлу, яке було попередньо встановлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/680/17, яке набрало законної сили 02.02.2018 року. Відповідачем (по первісному позові) не надано належних доказів на підтвердження того, що підприємство забезпечене відповідними дозвільними документами на вказані джерела викидів забруднюючих речовин.

Також, надаючи оцінку дотримання ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" у процесі своєї діяльності вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, суд зазначає, що чинним законодавством передбачено необхідність отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин на кожне, індивідуально визначене обкладання, як джерело викидів забруднюючих речовин, з огляду на те, що ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" в силу специфіки своєї господарської діяльності має обладнання, як джерела підвищеної небезпеки, які утворюють викиди забруднюючих речовин навіть у разі відсутності формування таких видів, що, водночас, не звільняє підприємство від обов'язку мати відповідний дозвіл на викиди забруднюючих речовин з метою збереження навколишнього природного середовища та уникнення загрози життю та здоров'ю людей.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" здійснює свою діяльність без дотримання вимог чинного законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, а тому позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Стосовно зустрічного позову, то суд зазначає наступне.

Так, підставою для проведення перевірки ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" слугувало повторне колективне звернення (скарга) від 26.03.2018 року громадян членів садових товариств «Потенціал» та «Акація» з приводу порушення ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" законних прав громадян на чисте довкілля та безпечне навколишнє природне середовище, з метою розгляду якої 05.04.2018 року начальником Державної екологічної інспекції у Харківській області підписано наказ № 265/01-04 про здійснення позапланового заходу (перевірки) ТОВ «ТСК Рисайклинг Групп» та сформовано відповідне направлення на проведення перевірки (т.1 а.с. 17-18). Копію направлення отримано директором ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» 06.04.2018 року (т.1. а.с. 18).

Щодо посилання позивача на те, що в направленні на проведення перевірки та в наказі про здійснення позапланового заходу різняться назви суб'єкта перевірки та не зазначено код ЄДРПОУ, то суд зазначає, що будь-які незначні порушення порядку проведення перевірки з боку суб'єкта владних повноважень, які не вплинули на результати перевірки, не можуть бути підставою для звільнення підприємства від відповідальності за порушення законодавства, що встановлені під час перевірки.

Стосовно посилань позивача (за зустрічним позовом) на необхідність попереднього погодження відповідачем з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу у разі проведення перевірки за звернення фізичної особи (фізичних осіб) згідно ст. 6 Закону № 877, то суд зазначає, що як уже було встановлено судом в рамках первісного позову, положеннями Закону «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016р. №1728-VIII зупинено дію другого речення абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону №877- V, що, в свою чергу спростовує вищезазначені доводи позивача (за зустрічним позовом).

Також, відповідно до ст. 2 Закону України від 03.11.2016 №1728-VIII "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №1728-VIII) встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються виключно з підстав, передбачених статтею 3 вказаного Закону.

Так, п. 5 ч. 1 вказаної статті передбачено, що до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю) у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Окрім того, суд звертає увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 1104 визначено перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», одним з яких є Держекоінспекція та її територіальні органи (в частині здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду нтролю) за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки).

Згідно п.п.1 п. 2 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства єкологіх та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312, зареєстрованого в Міністерстві юстицїї України 04 вересня 2017 р. за № 1080/30948 (надалі Положення) Державна екологічна лекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну безпеку, зокрема: щодо виконання вимог висновків державної екологічної експертизи; у пунктах пропуску через державний кордон і в зонах митного контролю на митній території України під час імпорту, експорту та транзиту товарів і транспортних засобів, у тому числі товарів (предметів) гуманітарної допомоги; під час здійснення операцій з металобрухтом; під час провадження видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку; під час провадження діяльності на об'єктах, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ГОВ «ТСК РГ» є збирання безпечних відходів (код КВЕД 38.11) та додатковий вид збирання небезпечних відходів (код КВЕД 38.12).

Так, п.11 постанови Кабінету Міністрів України №808 від 28.08.2013 року «Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» визначено, що поводження з відходами: небезпечними (збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення) та побутовими (оброблення, перероблення, утилізація, знешкодження і захоронення) відноситься до видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

На підставі викладеного та враховуючи, що виробнича діяльність ТОВ «ТСК РГ» відноситься до видів діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку та входить до державного нагляду (контролю) у сфері екологічної та радіаційної безпеки, дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюється на господарську діяльність ТОВ «ТСК РГ».

Стосовно посилань позивача (за зустрічним позовом) на відсутність факту перевірки, оскільки перевіряючих не було допущено до перевірки, то суд зауважує, що лише у разі проведення перевірки суб'єкт владних повноважень зобов'язаний сформувати акт перевірки, в якому зафіксувати результати проведеного заходу та викласти свою думку з приводу виявлених порушень.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах, враховуючи, що перевірка була проведена, що вбачається з наявності відповідного акту про її результати, то предметом розгляду справи у суді має бути лише суть виявлених порушень та оскарження відповідних рішень контролюючого органу, прийнятих за наслідками перевірки. Позови, спрямовані на оскарження дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

З приводу формування відповідачем (за зустрічним позовом) акту перевірки, то суд зазначає, що складання акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є виключно носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог додержання суб'єктом господарювання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, обов'язковим документом, на підставі якого контролюючим органом може бути прийняте відповідне рішення.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин та у подальшому, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених суб'єктом господарювання порушень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної екологічної інспекції та враховується керівником (заступником керівника) органу державної екологічної інспекції при їх розгляді і прийнятті відповідного рішення.

Тобто, фактично в акті перевірки викладається суб'єктивна думка перевіряючого, його оціночні судження, щодо наявності з боку суб'єкта господарювання порушень законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а вказаний акт індивідуальної дії позбавлений владних управлінських приписів щодо позивача.

Таким чином, позивачем (за зустрічним позовом) не надано до суду переконливих та беззаперечних доказів на підтвердження своєї позиції щодо порушення Державною екологічною інспекцією України в Харківській області процедури проведення позапланової перевірки ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП", в результаті чого сформовано акт перевірки, який є лише висновками перевіряючого про виявлені порушення та свідчить про фактичну реалізацією компетенції суб'єкта владних повноважень щодо проведення перевірки, то суд приходить до висновку, що Державна екологічна інспекція України в Харківській області діяла у межах, на підставі та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Стосовно вимоги позивача (за зустрічним позовом) про скасування припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 16.04.2018 року № 82/02-09 в частині необхідності одержання ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від чотирьох установок термолізу, трьох ємностей для зберігання палива, одного твердопаливного котлу, то суд зазначає наступне.

Так, обґрунтовуючи свою позицію, позивач (за зустрічним позовом) звернув увагу суду, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 року по справі № 820/3552/17 дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 20.10.2014 №6325455600-1461 та позитивний висновок державної екологічної експертизи від 12.12.2014 №114 анулювані.

Вказане рішення суду набрало законної сили 02.02.2018, що підтверджується штампом Харківського окружного адміністративного суду (т.1 а.с 42).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018 року зупинено дію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 р. по справі № 820/3552/17.

Суд враховує, що припис Державної екологічної інспекції України в Харківській області № 82/02-09 прийнято в період зупинення Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018 року дії рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 р. по справі № 820/3552/17.

Однак суд зазначає, що на момент вирішення спірних правовідносин рішення суду першої інстанції, яким анульовано дозвіл на викиди забруднюючих речовин ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" від 20.10.2014 №6325455600-1461 набрало законної сили, а позивачем (за зустрічним позовом) до суду не надано жодного доказу на підтвердження вчинення реальних дій з метою поновлення/отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами згідно переліку, як то, звернення до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, то суд приходить до висновку , що наразі відсутні підстави для скасування вищезазначеного припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 16.04.2018 року № 82/02-09.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог по первісному позову та відмови у задоволенні позовних вимог по зустрічному позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державної екологічної інспекції України в Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" (зона №01, комплекс будівель №11-Б,с. Кочеток,Чугуївський район, Харківська область,63513, код ЄДРПОУ38383324) у вигляді повного зупинення роботи джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: 4-ох установок термолізу, 3-ох ємностей для зберігання палива, 1 твердопаливного котлу до отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на зазначені джерела утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря шляхом опломбування (опечатування) вказаного Державною екологічною інспекцією у Харківській області; контроль за виконанням рішення покласти на Державну екологічну інспекції у Харківській області.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" до Державної екологічної інспекції України в Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у первісному позові та відповідача у зустрічному позові: Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області, Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Акація", ОСОБА_6 про скасування припису та визнання дій протиправними - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2018 року.

Суддя Горшкова О.О.