ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 440/3858/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання дій ГУПФУ в Полтавській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років за період з 01.01.2018 по 26.03.2018 з 90% до 70% грошового забезпечення, а пенсії по інвалідності з розрахунку 80% сум грошового забезпечення за період з 27.03.2018 по теперішній час, - протиправними;

- зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років за період з 01.01.2018 по 26.03.2018 та з 27.03.2018 пенсії по інвалідності з врахуванням вислуги років у розмірі 90% грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2018.

Також просив на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати в місячний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що є пенсіонером військової служби, перебуває на обліку в ГУПФУ в Полтавській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". За доводами позивача, здійснюючи перерахунок пенсії з 01.01.2018 по 26.03.2018, відповідач протиправно нарахував позивачу пенсію за вислугу років у розмірі не 90, а 70% від грошового забезпечення з посиланням на статтю 13 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону, що діяла на час перерахунку пенсії. Зауважував, що приписи зазначеної статті не повинні застосовуватися до вже призначених пенсій. Поряд з цим, на переконання позивача, здійснюючи перерахунок пенсії з 27.03.2018, відповідач протиправно нарахував позивачу пенсію по інвалідності у розмірі не 90%, а 80% від грошового забезпечення, оскільки в результаті переведення з пенсії за вислугою років на пенсію по інвалідності розмір останньої може призначатися у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).

21.11.2018 відповідач надав відзив на позов (а.с. 40-41), в якому вказує на те, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 було проведено згідно Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45. Зазначає, що на момент виникнення у позивача права на перерахунок 01.01.2018, чинною є редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено максимальний розмір пенсії у розмірі 70% від грошового забезпечення. Тому при проведенні перерахунку на підставі поданої уповноваженим органом довідки про нове грошове забезпечення починаючи з 01.01.2018 пенсія позивачу була встановлена в розмірі 70% від грошового забезпечення, оскільки це максимальний розмір пенсії передбачений на час проведення перерахунку Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". З 27.03.2018 на підставі статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення. В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії позивача збільшився, чим забезпечено дотримання норм чинного законодавства щодо недопущення звуження обсягу прав пенсіонера на існуючий рівень пенсійних гарантій, оскільки відбулося підвищення розміру пенсії позивача. Отже, управлінням не було допущено звуження обсягу пенсійного забезпечення позивача та не вчинено жодних неправомірних дій (бездіяльності) щодо перерахунку його пенсії.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з 31.10.2009 звільнений з військової служби у запас з посади помічника військового комісара з правової роботи начальника юридичної групи ІНФОРМАЦІЯ_1 у званні підполковника (а.с. 12).

З 01.11.2009 позивачу згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" призначено пенсію за вислугу років, виходячи з 90% грошового забезпечення (а.с. 24).

01.07.2012 вказану пенсію було перераховано виходячи з 90% грошового забезпечення (а.с. 31).

22.03.2018 Полтавським обласним військовим комісаріатом ОСОБА_1 видано довідку від 22.03.2018 №ФП73494 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, згідно з якою розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018, за посадою помічник військкома з правової роботи начальник юридичної групи становить 9510,00 грн, з яких: посадовий оклад - 4930,00 грн, оклад за військовим званням (підполковник) - 1410,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 3170,00 грн (а.с. 32).

На підставі вказаної довідки 23.03.2018 позивачу здійснено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2018 по 26.03.2018, виходячи з її максимального розміру на рівні 70% від грошового забезпечення (а.с. 33).

До 27.03.2018 позивач отримував пенсію за вислугу років.

З 27.03.2018 на підставі статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 29).

Позивач звернувся до ГУПФУ в Полтавській області із заявою від 15.09.2018 про перерахунок пенсії, у якій просив перерахувати йому з 01.01.2018 пенсію по інвалідності з врахуванням вислуги років у розмірі 90% згідно статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки Полтавського обласного військового комісаріату з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, як це було визначено при призначенні пенсії, та виплачувати її без обмеження 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону №3668-VІ від 08.07.2011 обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності зазначеним Законом (а.с. 36).

У відповідь на вказану заяву листом від 27.09.2018 №1470/Н-03 (а.с. 37-38) перший заступник начальника ГУПФУ в Полтавській області ОСОБА_2 повідомив, що пенсію по інвалідності ОСОБА_1 призначено з 27.03.2018 відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи в розмірі 80% грошового забезпечення. Пенсію призначено згідно довідки, виданої Полтавським обласним військовим комісаріатом про грошове забезпечення на загальну суму 9510,00 грн. Основний розмір пенсії обчислений на рівні 80% грошового забезпечення складає 7608,00 грн. До пенсії додатково нараховано: 1902,00 грн - збільшення основного розміру пенсії на 25%, як інваліду війни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381; 580,80 грн - підвищення як інваліду війни ІІ групи відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; 50,00 грн - цільова допомога інваліду війн відповідно до Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни". Загальний розмір пенсії згідно оновленого грошового забезпечення склав 10140,80 грн. Розмір пенсії станом на 31.12.2017 складав 5715,23 грн. Розмір підвищення пенсії становить 4425,57 грн (10140,80 грн 5715,23 грн). Виплата перерахованої пенсії проводиться в таких розмірах: з 01.01.2018 50% суми підвищення пенсії; з 01.01.2019 75 % суми підвищення пенсії; з 01.01.2020 100% суми підвищення пенсії. Розмір пенсії з 01.01.2018 становить 7928,02 грн (в тому числі 2212,79 грн 50% від підвищення). Здійснити перерахунок пенсії по інвалідності з врахуванням вислуги років у розмірі у розмірі 90% грошового забезпечення не вбачається за можливе, оскільки нині діючою нормою статті 13 Закону визначено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років становить 70% від грошового забезпечення. При цьому, до поданої ОСОБА_1 заяви від 15.09.2018 не додані документи, які дають право на подальше підвищення пенсії згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Не погодившись з наданою відповіддю, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

09.04.1992 був прийнятий Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" №2262-XII, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР та членів їх сімей.

Відповідно до статті 13 вказаного Закону пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.

У подальшому, редакція частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.

Так, частина 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції Закону України від 25.03.1996 №103/96-ВР) викладена в такій редакції: "Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів".

Далі частина 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ була змінена Законом України від 04.07.2002 №51-ІV "Про внесення змін до Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (чинний з 31.07.2002) - цифри "85" замінено цифрами "90" та загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ від 08.07.2011 (надалі - Закон №3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011, внесені зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", змінено у відсотках розмір обчислення пенсії від грошового забезпечення.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Надалі Законом України від 27.03.2014 №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (надалі - Закон №1166-VІІ), який набрав чинності з 01.05.2014, внесені до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ зміни встановлювали, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Позивачу первісно призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90 % грошового забезпечення (а.с. 24) у відповідності до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України від 04.07.2002 №51-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (чинний з 31.07.2002).

Законом України від 27.03.2014 №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (набрав чинності з 01.05.2014) змінено у відсотках максимальний розмір пенсії від грошового забезпечення, та визначений на рівні 70%.

При цьому, позивачу виплачувалася пенсія за вислугу років у первісно призначеному розмірі 90% грошового забезпечення аж до 23.03.2018 до моменту перерахунку пенсії позивачу відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб".

За змістом статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Зміна відсотку максимального розміру пенсії від грошового забезпечення при призначенні пенсії особам у відповідності із вищевказаним Законом не визначена підставою для перерахунку раніше призначених пенсії.

Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У рішенні від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України витлумачила зміст принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1 ст. 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 90% від розміру грошового забезпечення.

При перерахунку пенсії за вислугу років позивачу розрахунок розміру підвищення до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" повинен здійснюватися виходячи із первісно встановленого розміру у 90% грошового забезпечення, право на які останній набув на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Тому, застосувавши при перерахунку пенсії 70%, а не 90% від грошового забезпечення відповідач діяв протиправно.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що при перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям повинні застосовуватися саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії, а внесені зміни Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Отже, при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому, застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 08.07.2015 у справі №732/48/15 (номер в ЄДРСР 46803612), Верховним Судом в постанові від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17 (номер в ЄДРСР 72505932), в постанові від 19.06.2018 у справі 583/2264/17 (номер в ЄДРСР 74784827).

За змістом частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, суд вважає необґрунтованими та відхиляє доводи відповідача про необхідність застосування при перерахунку пенсії за вислугу років позивача статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на 01.01.2018, якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Отже, дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 26.03.2018 пенсії за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення вчинені не на підставі, не у межах повноважень та у не спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій ГУПФУ в Полтавській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років за період з 01.01.2018 по 26.03.2018 з 90% до 70% грошового забезпечення та зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років за період з 01.01.2018 по 26.03.2018 з врахуванням вислуги років у розмірі 90% грошового забезпечення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій ГУПФУ в Полтавській області, які полягають у зменшенні при перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з розрахунку 80% сум грошового забезпечення за період з 27.03.2018 по теперішній час, та зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 27.03.2018 пенсію по інвалідності з врахуванням вислуги років у розмірі 90% грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2018, то суд не вбачає підстав для їх задоволення, з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що за заявою позивача останнього з 27.03.2018 було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності (а.с. 29).

Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Таким чином, органом пенсійного фонду, у зв`язку з поданням ОСОБА_1 заяви про переведення на інший вид пенсії, переведено позивача з 27.03.2018 на бажаний вид пенсії та призначено згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсію по інвалідності з 27.03.2018 довічно.

Пунктом "а" частини 1 статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в таких розмірах: а) інвалідам війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку); б) іншим інвалідам I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Керуючись приписами вказаної норми, пенсійний орган протоколом від 27.03.2018 призначив позивачу пенсію по інвалідності у розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення як інваліду ІІ групи (а.с. 29).

Вказаний протокол управління є чинним та позивачем у визначеному законодавством порядку не оскаржувався, з чого суд вважає за можливе дійти висновку, що позивач погодився з визначенням йому такого розміру пенсії по інвалідності.

Посилання позивача на приписи статті 23 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якими в разі наявності у особи з інвалідністю з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт "а" статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт "а" статті 13), судом оцінюються критично, оскільки вказана норма регулює саме питання призначення пенсій по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років, а не питання перерахунку вже призначених пенсій по інвалідності.

У даній справі позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, у якій просив перерахувати йому з 01.01.2018 пенсію по інвалідності з врахуванням вислуги років у розмірі 90% згідно статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, як це було визначено при призначенні пенсії.

Однак, як встановлено судом, при призначенні пенсії по інвалідності відповідач призначив її у розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення як інваліду ІІ групи відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішення про призначення пенсії по інвалідності у розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення позивачем не оскаржено. А відтак, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій ГУПФУ в Полтавській області, які полягають у зменшенні при перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з розрахунку 80% сум грошового забезпечення за період з 27.03.2018 по теперішній час, та зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 27.03.2018 пенсію по інвалідності з врахуванням вислуги років у розмірі 90% грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2018.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили, а тому вжиття заходів судового контролю не є необхідним.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років за період з 01 січня 2018 року по 26 березня 2018 року включно зі зменшенням відсоткового розміру пенсії з 90 відсотків на 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 01 січня 2018 року по 26 березня 2018 року включно у розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава