open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48070/18-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Новака Р.В.,

при секретарі судових засідань - Владіміровій О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, що встановлене ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.10.2016 у справі №757/23037/16-ц.

Обгрунтовуючи вказане клопотання, адвокат зазначив, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2016 у справі №757/23037/16-ц в задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. про обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_3 у рамках зведеного виконавчого провадження №47980860 - відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19.10.2016 скасовано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2016 та постановлено нову, якою громадянина ОСОБА_3 обмежено у праві виїзду за межі України. Враховуючи, те що станом на день звернення з даною заявою, обставини справи у виконавчому провадженні №47980860 змінились, крім того, боржником здійснюється добровільне часткове погашення заборгованості, а тому тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України підлягає скасуванню.

Боржник та його представник в судове засідання не з'явилися, представник боржника подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій проти задоволення заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не заперечував, просив розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Представник стягувача ПАТ «Альфа-Банк» в судове засідання не з'явився, про час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, пояснень щодо справи суду не надав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи у відповідності до положень ст. 441 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 47980860, по виконанню виконавчих листів, що видані на підставі рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 24.03.2014 у справі 661/1456/13-ц, рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 07.02.2014 у справі № 2-5388/2011, рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 31.10.2013 року у справі № 2117/5981/12, про стягнення з ОСОБА_3, як з поручителя, сум заборгованості основного боржника.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2016 у справі №757/23037/16-ц в задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. про обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_3 у рамках зведеного виконавчого провадження №47980860 - відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19.10.2016 скасовано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2016 та постановлено нову, якою громадянина ОСОБА_3 обмежено у праві виїзду за межі України. Як вбачається із ухвали Апеляційного суду м. Києва від 19.10.2016, колегія суддів задовольняючи подання державного виконавця щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 виходила з того, що боржником, зокрема, не надано державному виконавцю в строк для добровільного виконання рішення суду, відомостей про наявність у нього нерухомого майна у вигляді ? частини квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а також рухомого майна, зокрема транспортного засобу (BMW 750Li, д.н. НОМЕР_1, 2008 р.в.), суден з реєстраційними номерами НОМЕР_3

Разом з тим, представник боржника зазначає, що на день звернення до суду державний виконавець керувався відомостями, що були надані Державною службою України з безпеки на транспорті відповідно до електронної версії Державного суднового реєстру України та Суднової книги України, в яких недостовірно було зазначено, що вказані судна зареєстровані за ОСОБА_3, хоча права власності на них він втратив з різних підстав протягом 2006-2012 рр.

Так, відповідно до рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 18.10.2010 у справі № 2-2141/10 право власності на судна з бортовими реєстраційними номерами НОМЕР_4 визнано за ОСОБА_6. (а.с. 22-25).

Крім того, згідно Свідоцтва Серія НОМЕР_5 виданого 31.05.2017 Державною службою України з безпеки на транспорті під №001982 судно НОМЕР_6 виключено із Державного суднового реєстру України та відповідно до Свідоцтва Серія НОМЕР_7 виданого 31.05.2017 Державною службою України з безпеки на транспорті під №001981 судно НОМЕР_8 виключено із Державного суднового реєстру України (а.с. 19, 20).

Також, відповідно до свідоцтва № НОМЕР_9 від 25.06.2012 виданого Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, судно з бортовими реєстраційними номером НОМЕР_10 вибуло із володіння ОСОБА_3 у 2012 році (а.с. 21).

Як вбачається із матеріалів справи право власності ОСОБА_3 на ? частину квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 припинено на підставі рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 12.01.2016 №661/4987/15-ц, яке було залишено в частині припинення права власності рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 11.10.2016 - без змін.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що належний на праві власності ОСОБА_3 транспортний засіб BMW 750 Li, д.н. НОМЕР_1, 2008 р.в. станом на день розгляду судом справи про обмеження права виїзду за кордон, було добровільно передано державному виконавцю для реалізації в установленому порядку на прилюдних торгах (аукціонах), про що виконавцем було складено відповідний акт опису й арешту майна від 08.07.2016. При цьому, відповідно до акту про проведення електронних торгів від 16.01.2017 року такий транспортний засіб був реалізований під час прилюдних торгів у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно довідки від 28.09.2018 №20-25/2293, виданої керівником Управління кадрів Апарату Верховної Ради України, ОСОБА_3 є народним депутатом України і працює на посаді секретаря Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. Відповідно до Звіту про здійснені відрахування та виплати грошових коштів із заробітної плати у 2018 році на виконання рішень судів, які виконуються у зведеному виконавчому провадженні систематично з 01.01.2018 по 30.09.2018 Управління справами Верховної Ради України здійснює відрахування та виплати із заробітної плати ОСОБА_3 (а.с. 40).

Крім цього, ОСОБА_3 систематично здійснюється добровільне часткове погашення заборгованості, що стягується в межах вказаного провадження, шляхом перерахування відповідних коштів на рахунки Міністерства юстиції України, що підтверджується копіями квитанцій долучених до матеріалів справи (а.с. 41,42)

Представник боржника у заяві посилаючись на полодення ч. 4 ст. 1 та ст.. 33 Закону України «Про статус народного депутата України», вважає що обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі території України призвело, крім обмеження конституційного права на свободу пересування, до часткових обмежень повноважень народного депутата України, оскільки встановлене обмеження унеможливлює виконання розпоряджень керівництва Верховної Ради України, керівництва Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони щодо вибуття у закордонні відрядження, які є складовою роботи секретаря Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, на посаді якого працює ОСОБА_3

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Згідно ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі - Закон № 3857-XII).

Пунктом 5 ч. 1 ст. 6 Закону України « Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Враховуючи вищевикладене а також підтвердження факту не ухилення боржником від виконання рішення суду, сплати періодичних платежів на виконання рішення суду, необхідності захисту конституційних прав на працю та свободу пересування, відсутності інших підстав для подальшої дії ухвали суду про тимчасове обмеження в праві у виїзді за межі України, суд приходить до висновку про можливість задоволення вимог заяви в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України», ст.441 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, - задовольнити.

Скасувати встановлене ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19.10.2016 у справі № 757/23037/16-ц тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянину України ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстрований у АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_2).

Копію ухвали направити для виконання до Головного центру обробки інформації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття громадянина України ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстрований у АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_2) з контролю осіб, яким встановлене тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, а також до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду м. Києва або через Печерський районний суд м. Києва

Суддя Р.В. Новак

Джерело: ЄДРСР 78308291
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку