open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2018 р. Cправа № 902/546/18

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГНЕТ-ЦЕНТР"

(вул. Заводська, 5, с. Андрушки, Попільнянський район, Житомирська область, 13543)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "РІА Козятин"

(вул. Подільська, 2, с. Пляхова, Козятинський район, Вінницька область, 22132)

про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації

за участю секретаря судового засідання Недамай Д.Д.,

представників сторін:

позивача - Лопотюк Т.О. за довіреністю;

Кучерява І.П. за довіреністю;

відповідача Моргай С.І. за довіреністю

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІГНЕТ-ЦЕНТР" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "РІА Козятин", в якому просить:

- Визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГНЕТ-ЦЕНТР" на недоторканість ділової репутації, інформацію, що опублікована Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "РІА Козятин" на шпальтах та на веб-сайті https:Ukazatin.com/ газети "РІА Козятин" наступного змісту: "представники ТОВ "СІГНЕТ-ЦЕНТР" залучають "тітушок" для блокування трактору ТОВ "САНАГРОСІД" з метою доведення до банкрутства останнього та протидії його посівній кампанії"; "ТОВ "СІГНЕТ-ЦЕНТР" ігнорує закон та загальноприйняті норми поведінки при веденні агробізнесу" та "менеджмент ТОВ "СІГНЕТ-ЦЕНТР" "зрощує" корупційні схеми та злочинні дії з владою на селі";

- Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "РІА Козятин" на наступний день після набрання чинності рішення суду опублікувати найближчому номері та на веб-сайті (https://kazatin.com) газети "РІА Козятин" спростування недостовірної інформації змісту, наведеного в позовній заяві;

- Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "РІА Козятин" на наступний день після набрання чинності рішення суду видалити з веб-сайту газети "РІА Козятин" (https://kazatin.com) статті (публікації), які містять недостовірну інформацію, зокрема:

"Сігнет-центр в Махаринцях попирають закон і мораль. Ціль: знищити конкурента, не давши йому засіятись" від 18.04.2018 р., за посиланням: https://kazatiп.com/Podii/predstavniki-signet-tsentru-vaharintsyah-popirayut-zakon+moral-tsi-10686339.html;

"Громади сіл Сигнал, Махаринці та Сестринівка: не сприйняття ТОВ СІГНЕТ- ЦЕНТР - до колективного опору" від 24.04.2018 р., за посиланням: https://kazatin.com/Podii/oburennya-gromad-signalu-maharintsia-sestrenivki-pereroslo-vid-i nd iv-10687531.html;

"Громади сіл Сигнал, Махаринці та Сестринівка: не сприйняття "сігнету" аж до колективного опору" від 04.05.2018 р., за посиланням: https://kazatin.com/lyudi/gromadi-sil-signal-maharintsi-ta-sestrinivka-ne spriynyattya-signetu-a-10689570.html;

"У районі продовжують перебувати тітушки" від 27.04.2018 р., за посиланням: https://kazatin.com/Kryminal/u-rayoni-prodovzhuyut-perebuvati-titushki-10688352.html;

"СІГНЕТ" продається в інші руки" від 25.05.2018р, за посиланням: https://kazatin.com/lyudi/povertayuchis-do-nadrukovanogo-signet-prodaetsya-v-inshi-ruki-10694067. html;

"Поліція на службі у комерційної агро-промислової корпорації" від 25.04.2017 р., за посиланням: https://kazatin.com/lyudi/politsiya-na-sluzhbi-u-komertsiynoyi-agro-romislovoyi-korporatsiyi-10700017.html;

"З редакційної пошти: визнати правду недостовірною інформацією не можу" від 21.07.2018 р. за посиланням: https://kazatiп.соm/KryminaІ/z-redaktsiynoyi-poshti-10706З64..html.

Ухвалою суду від 19.09.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/546/18 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.10.2018.

В судовому засіданні 16.10.2018 оголошено перерву до 19.11.2018 (протокольна ухвала від 16.10.2018).

14.11.2018 на електрону адресу суду надійшла заява б/н від 14.11.2018 представника Відповідача за довіреністю Моргай С.І. про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спорі на стороні Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Санагросід».

Відповідно до п. 1.5.17. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.02.2013р. N 28, документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Оскільки клопотання Відповідача на адресу суду надіслане без електронного цифрового підпису, тому не є офіційним, а відтак зазначене клопотання не підлягає розгляду.

При розгляді справи 19.11.2018, за письмовою згодою представників сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті. Оголошено перерву в судовому засіданні до 22.11.2018 (протокольна ухвала від 19.11.2018)

На визначену судом з'явились представники Позивача та Відповідача. Представники Позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову.

У судовому засіданні 22.11.2018 прийнято судове рішення.

Стислий виклад позицій учасників судового процесу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, в позовній заяві №б/н від 27.08.2018, посилається на неодноразове згадування та поширення Відповідачем неправдивої інформації на шпальтах газети "РІА Козятин" та їх веб-сайті відносно Позивача, чим порушено особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації ТОВ "СІГНЕТ-ЦЕНТР".

Як зазначає Позивач, Відповідач поширив недостовірні відомості про Позивача такого змісту: «представники ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» залучають «тітушок» для блокування трактору ТОВ «САНАГРОСІД» з метою доведення до банкрутства останнього та протидії його посівній кампанії»; ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» ігнорує закон та загальноприйняті норми поведінки при веденні агро бізнесу»; «менеджмент ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» «зрощує» корупційні схеми та злочинні дії з владою на селі»; ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» не планує збирати врожай у зв'язку із продажем в «інші руки».

Позивач стверджує, що використані мовні засоби та зміст висловлювань вказують про поширення негативної та перекрученої інформації про Позивача. За твердженням Позивача така інформація є вигаданою та недостовірною. 17.04.2018 трактор без жодних ідентифікаційних номерів, здійснив заїзд на земельні ділянки, які на законних підставах орендуються Позивачем. Вказане було зафіксовано поліцією, яка прибула на місце події. За зазначеним фактом зареєстровано кримінальне провадження. Таким чином, зупинення трактору відбувалося виключно з метою захисту земельних ділянок, які орендуються Позивачем. Ці ж земельні ділянки охоронялися виключно працівниками останнього, а не «тітушками», як це зазначено Відповідачем. Здійснюючи охорону земельних ділянок, працівники Позивача діяли на підставі закону, не порушуючи нічиїх прав. Тобто, інформація, поширена Відповідачем є перекрученою та недостовірною, що негативно впливає на ділову репутацію Позивача. В основу всіх спірних публікацій покладено вищенаведені твердження та факти, які не відповідають дійсності. У спірних статтях Відповідач неодноразово називає охоронців позивача «тітушками». Також 24.04.2018 охоронці Позивача поряд з кладовищем Козятина, як його згадує автор, виконували свої посадові обов'язки та охороняли земельні ділянки, які на законних підставах орендуються Позивачем. Конфлікт виник внаслідок чергового проїзду трактору ТОВ «САНАГРОСІД» через земельні ділянки, орендовані Позивачем. Всі статті, опубліковані у газетах дублюються на веб-сайті газети за відповідними посиланнями, зазначеними у позові. Враховуючи недостовірність інформації, остання підлягає видаленню з веб-сайту газети, а інформація опублікована у номері газети - спростуванню. З метою врегулювання спору в досудовому порядку, Позивач 12.07.2018 р. направив Відповідачу цінний лист з описом вкладення на юридичну адресу та адресу, яка зазначена на веб-сайті Відповідача з вимогою спростувати недостовірну інформацію, яка опублікована на шпальтах газети «RIA-Козятин» та видалити недостовірну інформацію, яка опублікована на веб-сайті Відповідача (https://kazatin.com/) Позивач стверджує, що Відповідач, замість того, щоб урегулювати спір в досудовому порядку, опублікував статтю з назвою «Визнати правду недостовірною інформацією не можу», в якій вчергове викладено спірні твердження.

Відповідач у відзиві № б/н від 09.10.2018 заперечує проти позову з наступних підстав. Всі відомості, що містяться в статті «У Махаринцях орудували тітушки» є дослівним відтворенням Сергія Бенедичука - директора ТОВ «САНАГРОСІД», інформація в статті «СІГНЕТ» продається в інші руки» щодо якості посіяної кукурудзи є дослівним відтворенням спеціаліста-агронома Петра, відтак, ні автор, ні редакція не несуть відповідальності за публікацію таких відомостей.

В статтях під назвою «У районі продовжують перебувати «тітушки», «Поліція на службі у комерційної агропромислової корпорації» автор статті висловив свої погляди та переконання щодо цих подій. У тексті статті «У районі продовжують перебувати «тітушки» наведена інформація, яка є лише власними думками, переконаннями, поглядами, оціночними судженнями автора.

Щодо інформації, що зазначена у статті «Не сприйняття «Сігнету», аж до колективного спору», Відповідач, звертає увагу на останній абзац статті, та вказує, що така інформація є власною гіпотезою, припущенням, спростування якого можливе лише після розслідування. Тобто, автор чітко вказав, що це лише його припущення, а не факти, конкретні події чи обставини. Таким чином, автор підкреслив, що він всього лише висловив свою думку, власні погляди, на що він має право відповідно до ч.1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 34 Конституції України.

Щодо інформації, що містилася в статті під заголовком «СІГНЕТ» продається в інші руки», то така інформація є власним оціночним судженням автора, сатиристичним виразом, її не можна вважати фактом, оскільки вона не містить жодних фактичних даних, лише є критикою та оцінкою дій автора, висловлена із використанням мовно-стилістичних засобів.

Таким чином Відповідач вказує, що інформація, що міститься у зазначених статтях є виключно вираженням свободи поглядів, думок та переконань автора статті, його власними оціночними судженнями, оцінкою, які не містять жодних фактичних даних. Такі оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Окрім того Відповідач наголошує, що інформація про подій опублікована в статтях мала неабиякий громадський інтерес, стосувалися громад декількох сіл, досягала районного конфлікту. Тому, Редакція, як засіб масової інформації лише виконувала свій обов'язок щодо повідомлення суспільству інформації, яка має громадський інтерес та на яку громадськість має право.

Позивач, у відповіді на відзив № б/н від 12.10.2018 не погоджується з доводами Відповідача на наголошує на слідуючому. При цьому зазначає, що інтерв'ю із Сергієм Бенедичуком опубліковано лише в одній статті у газеті «РIA-Козятин» №16 від 19.04.2018 Однак, позивач не оспорює інформацію інтерв'ю, а оспорює висловлювання, викладені журналістом у перший двох абзацах цієї статті. Інші статті взагалі не містять будь-яких інтерв'ю чи посилань на першоджерело. Висловлювання журналіста відповідача не є оціночними судженнями, а містять фактичні вказівки, а також вигадані факти. Обрані назви спірних статей формують основну думку та мету для впливу на читачів. Відповідачем опубліковано відомості, які не підтверджені жодними доказами та Відповідачем не виконано обов'язку стосовно перевірки достовірності інформації.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

У газеті «РIA-Козятин» №16 від 19.04.2018 на 2 (другій) сторінці опубліковано статтю з назвою «У Махаринцях орудують Тітушки». Автором цієї статті є журналіст Влад Повх. У перших двох абзацах цієї статті, серед іншого, зазначено:

«представники ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» залучають «тітушок» для блокування трактору ТОВ «САНАГРОСІД» з метою доведення до банкрутства останнього та протидії його посівній кампанії»;

«представники ТОВ СІГНЕТ-ЦЕНТР» намагались заблокувати проїзд трактору до земель, що орендує інше підприємство «САНАГРОСІДд», щоб зірвати посівну та спричинити банкрутство конкурента» ( сайт 20.04.2018, газета 19.04.2018);

«ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» ігнорує закон та загальноприйняті норми поведінки при веденні агробізнесу» ( сайт 20.04.2018, газета 19.04.2018);

«ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» тісно переплелись в стосунках з головами сільрад, що ще більше надало їм можливості і преференцій в оренді землі, ігноруванні законом, загальноприйнятих норм поведінки» ( сайт 20.04.2018, газета 19.04.2018);

У інших послідуючих абзацах цієї ж статті викладено інтерв'ю із Сергієм Бенедичуком, директором ТОВ «САНАГРОСІД».

Аналогічну публікацію розміщено в мережі Інтернет з назвою: «Сігнет-центр в Махаринцях попирають закон і мораль. Ціль: знищити конкурента, не давши йому засіятись» за посиланням https://kazatin.com/Podii/predstavniki-signet-tsentru-v-maharintsyah-popirayut-zakon-i-moral-tsi-10686339.html.

У газеті «РIA-Козятин» №17 від 26.04.2018 на 2 (другій) сторінці опубліковано статтю з назвою «У районі продовжують перебувати «тітушки» та у газеті «РIA-Козятин» №18 від 03.05.2018 на 2 (другій) сторінці опубліковано статтю з назвою «Не сприйняття «СІГНЕТУ» аж до колективного опору», у яких, серед іншого, зазначено:

«ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» «зрощує» корупційні схеми та злочинні дії з владою на селі» (сайт 27.04.2018, газета 26.04.2018);

«представники Сігнету явно не зробили належних маркетингових покращень, що свідчить про відсутність у їх середовищі адекватних кризових менеджерів; вони вступили у відверте протистояння, що граничить з порушенням діючого законодавства» ( газета 26.04.2018, сайт 27.04.2018);

«Сігнет організував в селі Махаринці перебування до 30 тітушок. Їх мета перешкодити засіятись та довести до банкрутства конкурента» ( сайт 24.04.2018, сайт від 04.05.2018, газета 03.05.2018);

«ТОВ Сігнет Центр» протидіє законній господарській діяльності ТОВ «САНАГРОСІД» …. намагаючись не правовими методами його знищити як конкурента….» ( сайт 18.04.18) « Їх мета перешкодити засіятись та довести до банкрутства ТОВ «СанАгроСід»….. так хочуть знищити конкурента» ( сайт 04.05.18, сайт 24.04.18)

Аналогічні публікації розміщено в мережі Інтернет за посиланням: https://kazatin.com/Kryminal/u-rayoni-prodovzhuyut-perebuvati-titushki-10688352.html; «Громади сіл Сигнал, Махаринці та Сестринівка: не сприйняття ТОВ СІГНЕТ- ЦЕНТР - до колективного опору» від 24.04.2018 р., за посиланням: https://kazatin.com/Podii/oburennya-gromad-signalu-maharintsi-ta-sestrenivki-pereroslo-vid-indiv-10687531.html; «Громади сіл Сигнал, Махаринці та Сестринівка: не сприйняття «сігнету» аж до колективного опору» від 04.05.2018 р., за посиланням: https://kazatin.com/lyudi/gromadi-sil-signal-maharintsi-ta-sestrinivka-ne-spriynyattya-signetu-a-10689570.html

У газеті «РIA-Козятин» №21 від 24.05.2018 на 4 (четвертій) сторінці опубліковано статтю з назвою «Сігнет продається в інші руки», в якій зазначено:

«Село окупували до 30 осіб, які там поселились…..проявились нещодавні хуліганські дії «тітушок» на кладовищі Козятина, це було у вівторок, коли заблокували трактора майже на могилах, де по сусідству техніка обробляла поле» ( сайт 27.04.2018р.); «тітушки поїхати з села не ображеними, вони з'їли пару кабанчиків за місяць та отримали на свою спільноту 27 тисяч баксів» (сайт 25.05.2018, газета 24.05.2018р.)

Аналогічну публікацію розміщено в мережі Інтернет за посиланням: https://kazatin.com/lyudi/povertayuchis-do-nadrukovanogo-signet-prodaetsya-v-inshi-ruki-10694067.html.

У газеті «РIA-Козятин» №29 від 19.07.2018 опубліковано статтю, в якій, серед іншого, зазначено:

«Сігнет найняв групу «тітушок», яким заплатили кошти» ( сайт 25.06.2018, сайт 21.07.2018, газета 19.07.2018р) …

«Керівництво Сігнету подавало заяви завідомо неправдивих кримінальних доносів…поліція була задіяна марнотратно в рейдерських іграх, що затіяв Сігнет» ( сайт 25.06.2018р, сайт 21.07.2018, газета 19.07.2018);

«слово «тітушки» було застосовано лише у зв'язку з тим, що на орендованій позивачем земельній ділянці були присутні особи, які не представлялись, вони пересувались за технікою ТОВ «САНАГРОСІД», не охороняючи майна ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР»;

«редакція не дає жодних оцінок діям ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР», а лише висвітлює обставини та факти, що були встановлені журналістами».

Аналогічну публікацію розміщено в мережі Інтернет за посиланням: https://kazatin.com/Kryminal/z-redaktsiynoyi-poshti-10706364.html.

Факт опублікування Відповідачем спірної інформації не заперечував представник Відповідача під час розгляду справи.

17.04.2018 ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» звернувся із заявою до поліції про самовільне захоплення орендованих земельних ділянок працівниками ТОВ «САНАГРОСІД», що знаходяться на території Махаринецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, що вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018020170000341.

02.06.2018 представник ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» Довбня А.С звернувся із заявою до Калинівської місцевої прокуратури про перевищення працівниками поліції службових повноважень при вирішенні конфлікту між працівниками ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» та працівниками ТОВ «САНАГРОСІД», що вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42018021160000032.

12.07.2018 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про спростування недостовірної інформації, яка отримана останнім згідно із рекомендованим повідомлення про вручення 16.07.2018.

З матеріалів справи вбачається, що 13.04.2018 між ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» (замовник) та фізичними особами ( виконавці) було укладено договори про надання послуг з охорони, за якими замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати послуги по цілободовій охороні та патрулюванню земельних ділянок на території Махаринецької, Сестринівської, Сокілецької ради Козятинського району, які перебувають в оренді ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР».

У матеріалах справи містяться грамоти та подяки, видані ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР», на які Позивач посилається як на докази позитивної репутації товариства.

До матеріалів справи Позивачем долучено заяви з вимогами про розірвання договорів оренди земельних ділянок.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 32 Конституції України гарантовано кожному судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 34 Конституції України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, 3) припинення дії, яка порушує право; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Згідно із ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

Згідно із ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. У ч.1 ст. 5 Закону України "Про інформацію" реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Згідно із ч.2 ст. 7 Закону України "Про інформацію", суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

За змістом статті 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 Цивільного кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

Відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутись до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливим у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

З огляду на наведене, Позивач має право на недоторканість ділової репутації, а також право на відповідь та на спростування недостовірної інформації.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України «Про засоби масової інформації» підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників) здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції.

Згідно із ст. 25 Закону України «Про засоби масової інформації» журналістом редакції друкованого засобу масової інформації відповідно до цього Закону є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням, що підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації.

Згідно із ч.1 ст. 21 Закону України «Про інформаційні агентства» журналіст інформаційного агентства - це творчий працівник, який збирає, одержує, створює та готує інформацію для інформаційного агентства і діє від його імені на підставі трудових чи інших договірних відносин з ним або за його уповноваженням. Належність журналіста до інформаційного агентства підтверджується службовим посвідченням цього агентства чи іншим документом, виданим йому цим агентством.

Тобто, журналіст діє від імені редакції друкованого засобу масової інформації, відтак, автором слід вважати редакцію друкованого засобу масової інформації.

Представником Відповідача під час розгляду справи не заперечувався факт поширення спірної інформації Відповідачем.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації юридичної особи» №1 від 27.02.2009, п.9, роз'яснено, що, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

У п.10 зазначеної постанови зазначено, якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі.

Судом встановлено, що спірні статті викладено на шпальтах газет «РIA-Козятин» та підписано журналістом відповідача Владом Повхом та у редакційній статті. Випуск засобу масової інформації здійснено Відповідачем. Відтак, Позивачем подано позов до належного Відповідача, яким поширено спірну інформацію.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» визначено, що:

- веб-сайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об'єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов'язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом; веб-сторінка - складова частина веб-сайту, що може містити дані, електронну (цифрову) інформацію, інші об'єкти авторського права і (або) суміжних прав тощо;

- власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу;

- власник веб-сторінки - особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка управляє і (або) розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо останній володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею;

- доменне ім'я - ім'я, що використовується для адресації комп'ютерів і ресурсів в Інтернеті.

Власником сайту є особа, на яку зареєстроване відповідне доменне ім'я. Доменне ім'я, зареєстроване у відповідному домені, використовується для позначення відповідного сайту. Для того, щоб сайт був позначений конкретним доменним ім'ям, спочатку необхідно зареєструвати доменне ім'я у відповідному домені.

Таким чином, виникають правовідносини з реєстрації доменного імені, суб'єктами яких є: реєстрант, реєстратор та адміністратор адресного простору українського сегмента мережі Інтернет у відповідному домені:

реєстрант - особа, що бажає користуватися та розпоряджатися певним доменним іменем в публічному домені. Це і є особа, якій належить доменне ім'я, а отже і сайт, для позначення якого воно використовується;

реєстратор - суб'єкт господарювання, який надає реєстранту послуги, необхідні для технічного забезпечення делегування і функціонування доменного імені;

адміністратор - адміністратор публічного домену, в якому відбувається делегування.

Під час реєстрації доменного імені реєстрант надає контактну інформацію про себе реєстратору, а, отже, ці дані є в розпорядженні реєстратора та адміністратора. Факт реєстрації доменного імені означає делегування прав на нього реєстранту, який використовує відповідне доменне ім'я для позначення сайту, тобто є власником цього сайту з відповідним доменним ім'ям.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації юридичної особи» №1 від 27.02.2009, у п. 12, зазначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Судом встановлено, що спірну інформацію поширено на веб-сайті https://kazatin.com/.

Із загальнодоступної інформації WHOIS, отриманої з сайту http://imena.ua, вбачається, що домен kazatin.com зареєстровано Компанією "GoDaddy.com, LLC; реєстрант - LLC EDITORIAL OF THE NEWSPAPER RIA KAZATIN. Тобто, власником сайту https://kazatin.com/ є Відповідач.

З наведеного суд приходить до висновку, що Позивачем правильно встановлено особу належного Відповідача.

Суд враховує, що при розгляді даної справи слід встановити наявність юридичного складу правопорушення, яким є:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або

перекручені). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Матеріали справи свідчать, що спірну інформацію поширено шляхом опублікування у пресі та в мережі Інтернет. Таку інформацію поширено невизначеному колу осіб. Всі спірні публікації стосуються Позивача.

Суд дійшов висновку про недостовірність спірної інформації, з огляду та не, що надані Позивачем докази підтверджують невідповідність дійсності поширеної інформації. Тоді як Відповідач не надав доказів, які б свідчили про протилежне.

Твердження Відповідача про залучення Позивачем так званих «тітушок» спростовано наданням договорів про надання послуг з охорони. Відомості про ігнорування Позивачем вимог закону та отримання преференцій від органів державної влади, а також доведення ТОВ «САНАГРОСІД» до банкрутства не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження існування будь-яких обставин, які б свідчили або дозволяли обґрунтовано припускати про здійснення Позивачем таких діянь.

Суд також враховує, що на шпальті газети «РІА Козятин» від 19.07.2018 та в мережі Інтернет на сайті від 21.07.2018 Відповідач, заперечуючи спростування інформації, вказує: «слово «тітушки» було застосовано лише у зв'язку з тим, що на орендованій Позивачем земельній ділянці були присутні «особи, які не представлялись, вони пересувались за технікою ТОВ «САНАГРОСІД», не охороняючи майна ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР».

Таким чином, Відповідач поширив неправдиву інформацію.

Метою будь-якої інформаційної статті є донесення до читача інформації про певний предмет статті з метою формування у читача певного уявлення про цей предмет. У даному випадку, предметом спірних публікацій є недостовірна інформація про діяльність ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР».

Частиною 2 статті 34 Господарського кодексу України передбачено, що дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Внаслідок поширення відповідачем спірної інформації відбулося порушення особистих немайнових прав Позивача, оскільки спірна інформація шкодить діловій репутації Позивача та дискредитує останнього.

Поширеною інформацією порушено право позивача на недоторканість ділової репутації, така інформація принижує репутацію Позивача.

Таким чином, з огляду на встановлені вище обставини, господарський суд дійшов висновку, що Позивачем доведено наявності усіх елементів юридичного правопорушення.

Суд відхиляє доводи Відповідача про те, що спірна інформація є оціночними судженнями з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції

Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Зважаючи на зміст спірних публікацій, викладена у них інформація є саме фактичним твердженням, а не оціночним судженням:

«представники ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» залучають «тітушок» для блокування трактору ТОВ «САНАГРОСІД» з метою доведення до банкрутства останнього та протидії його посівній кампанії»;

«ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» ігнорує закон та загальноприйняті норми поведінки при веденні агробізнесу» ( сайт 20.04.2018, газета 19.04.2018);

«менеджмент ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» «зрощує» корупційні схеми та злочинні дії з владою на селі» ( сайт 27.04.2018, газета 26.04.2018);

«представники ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» намагались заблокувати проїзд трактору до земель, що орендує інше підприємство «САНАГРОСІД», щоб зірвати посівну та спричинити банкрутство конкурента» ( сайт 20.04.2018, газета 19.04.2018);

ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» тісно переплелись в стосунках з головами сільрад, що ще більше надало їм можливості і преференцій в оренді землі, ігноруванні законом, загальноприйнятих норм поведінки» ( сайт 20.04.2018, газета 19.04.2018);

«представники Сігнету явно не зробили належних маркетингових покращень, що свідчить про відсутність у їх середовищі адекватних кризових менеджерів; вони вступили у відверте протистояння, що граничить з порушенням діючого законодавства» ( газета 26.04.2018, сайт 27.04.2018);

«ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» протидіє законній господарській діяльності ТОВ «САНАГРОСІД» …. намагаючись не правовими методами його знищити як конкурента….» ( сайт 18.04.18) « Їх мета перешкодити засіятись та довести до банкрутства ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» ….. так хочуть знищити конкурента» ( сайт 04.05.2018 сайт 24.04.2018) ;

«Сігнет організував в селі Махаринці перебування до 30 тітушок. Їх мета перешкодити засіятись та довести до банкрутства конкурента» ( сайт 24.04.2018, сайт від 04.05.2018, газета 03.05.2018);

«Сігнет найняв групу «тітушок», яким заплатили кошти» ( сайт 25.06.2018, сайт 21.07.2018, газета 19.07.2018р).

Застосування у спірних статтях дієслів: «протидіє, найняв, організував» у минулому часі та виклад речення у категоричній формі виключає можливість сприйняття викладеного як припущення, критику чи інше оціночне судження.

Поширена Відповідачем спірна інформація не є оціночним судженням, а відповідає ознакам фактичного твердження, оскільки містить посилання на фактичні обставини, які можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності.

У спірних публікаціях використано такий мовно-стилістичний виклад, який не має ознак оціночного характеру, у них не застосовано метафори, гіперболи, чи інші мовні елементи, а містяться прямі твердження, які створюють у читачів враження про дійсні протиправні дії Позивача, що апріорі завдає шкоду діловій репутації підприємства.

Суд враховує також те, що на шпальті газети «РІА Козятин» від 19.07.2018 та в мережі Інтернет на сайті від 21.07.2018 опубліковано статті, в яких Відповідач зазначає, що «редакція не дає жодних оцінок діям ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР», а лише висвітлює обставини та факти, що були встановлені журналістами».

За наведеного, суд критично оцінює твердження Відповідача про застосування мовних зворотів, які свідчать про викладення інформації шляхом оціночних суджень.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про засоби масової інформації» редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо: 1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);

2) вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" або у відповіді на звернення, подане відповідно до Закону України "Про звернення громадян" 3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб'єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб; 4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього; 5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом; 6) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.

Згідно з п.1 ст. 35 ЗУ «Про інформаційні агентства», інформаційне агентство, суб'єкти діяльності інформаційних агентств не несуть відповідальності за розповсюдження інформації, як не відповідає дійсності, принижує честь і гідність громадян та організацій, порушує їх права і законні інтереси або являє собою зловживання свободою діяльності інформаційних агентств і правами журналіста, якщо ця інформація: 1). одержана від інших інформаційних агентств або засобів масової інформації і є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих цими агентствами чи засобами масової інформації, та якщо вони були спростовані відповідно до ст.33 Закону; 3) є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб'єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб.

З матеріалів справи слідує, що спірними є п'ять публікацій у газеті та сім публікацій у мережі Інтернет. Разом з цим, інтерв'ю із Сергієм Бенедичуком, директором ТОВ «САНАГРОСІД», міститься лише у одній статті газети від 19.04.2018 та на сайті у мережі Інтернет від 20.04.2018 Ці ж публікації, в яких викладено інтерв'ю, мають три абзаци самостійного висловлювання журналіста, де зазначено: « представники Сігнет намагались заблокувати проїзд трактору до земель, що орендує СанАгроСід, щоб зірвати посівну та спричинити банкрутство останнього»; « вказана структура тісно переплелась в стосунках з головами сільрад, що ще більше надало їм можливостей та преференцій в оренді землі, ігноруванні законом, загальноприйнятих норм поведінки у вказаних громадах».

Здійснивши порівняльний аналіз тексту автора та інтерв'ю, суд дійшов висновку, що текст автора не є дослівним відтворенням тверджень, викладених у інтерв'ю. Також зазначені вислови не є припущеннями та не мають оціночного характеру, а викладено як встановлений факт.

Інші спірні публікації взагалі не містять інтерв'ю та не містять посилань на першоджерела.

Отже, твердження Відповідача на те, що спірну інформацію викладено дослівно з інтерв'ю із Сергієм Бенедичуком, директором ТОВ «САНАГРОСІД» не знайшло свого підтвердження у ході розгляду даної справи.

Статтею 26 Закону України «Про засоби масової інформації» передбачено права та обов'язки журналіста, до яких, серед іншого, належить, подавати для публікації об'єктивну і достовірну інформацію.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про засоби масової інформації» «громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність. Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.

Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується. Обсяг спростування не може більше ніж удвічі перевищувати обсяг спростовуваного фрагменту опублікованого повідомлення або матеріалу. Забороняється вимагати, щоб спростування було меншим, ніж половина стандартної сторінки машинописного тексту. Спростування може бути підготовленим у формі відповіді, обсяг якої не перевищує спростовуваного матеріалу.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації юридичної особи» №1 від 27.02.2009, п.24, вказано, що задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.

У пункті 25 зазначеної Постанови роз'яснено, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Крім того, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до вимог статті 37 Закону про пресу та положень іншого відповідного законодавства може зобов'язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у запланованому найближчому випуску. При спростуванні відомостей по радіо чи телебаченню суд може вказати органу масової інформації, щоб резолютивна частина судового рішення була зачитана диктором у тій самій передачі або циклі передач і в той самий час - не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили. Редагування органом масової інформації тексту судового рішення або коментар до нього не допускаються. У такому ж порядку здійснюється оприлюднення відповіді особи, права якої порушено. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з припиненням його випуску, то така відповідь та спростування можуть бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Звернути увагу судів, що спеціальний порядок спростування недостовірної інформації передбачений для випадків, коли ця інформація набула поширення через документ, який прийняла (видала) юридична особа (частина п'ята статті 277 ЦК) У такому випадку документ, який містить таку недостовірну інформацію, що порочить особисті немайнові права фізичних осіб, має бути відкликаний.

Таким чином, законом передбачено різні способи захисту порушених прав, зокрема, й шляхом вилучення публікацій. Вимоги Позивача щодо зобов'язання Відповідача вчинити дії по спростуванню повністю відповідають предмету спірної недостовірної інформації. Тобто, викладення позивачем свого тексту спростування не виходить за межі вимог позову.

Зміст кожної із всіх спірних публікацій базуються на твердженнях щодо того, що позивач найняв тітушок з метою знищення конкурента; порушує закон та загальноприйняті норми поведінки, пов'язаний з незаконних діях з органами влади та органами місцевого самоврядування, та отримує від них преференції. У всіх спірних статях вбачається єдність мети статті та викладеної в них інформації, відтак, статті оцінюються в цілому.

Законом не врегульовано порядку спростування інформації, викладеної у мережі Інтернет, так як поняття шпальти на сайтах в мережі Інтернет не передбачено, тому, заявлений Позивачем спосіб спростування шляхом вилучення публікацій є ефективним способом захисту порушеного права позивача.

Згідно з частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У Рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005).

У Рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У Рішенні у справі «Селістьо проти Фінляндії» від 16.11.2004р., заява №56767/00, Європейський суд з прав людини зазначив, що, водночас з повідомленням інформації на пресу покладається обов'язок цю інформацію не спотворювати і не викривляти. Суд наголошує, що стаття 10 Конвенції не гарантує абсолютно необмеженої свободи вираження поглядів, навіть стосовно висвітлення пресою питань, що викликають законне занепокоєння у суспільстві. Відповідно до пункту 2 статті 10, здійснення цієї свободи породжує «обов'язки і відповідальність», які стосуються також і преси. В силу того, що здійснення свободи вираження поглядів пов'язане з «обов'язками і відповідальністю», гарантії, надані журналістам статтею 10 щодо висвітлення питань, які викликають загальний інтерес, супроводжуються застереженням, що журналісти діятимуть добросовісно і передаватимуть точну та достовірну інформацію згідно з вимогами журналістської етики.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення Відповідачем прав Позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт поширення недостовірної інформації Відповідачем.

Відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Cуду від 11.09.2018 у справі №910/16027/17.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги Позивача про визнання інформації недостовірною та зобов'язання її спростувати, правомірними та обґрунтованими, з огляду на що задовольняє їх в повному обсязі.

Як визначає ст. 72 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду Відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог Позивача .

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі з мотивів наведених вище.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Позов задоволити.

2. Визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГНЕТ-ЦЕНТР» на недоторканість ділової репутації, інформацію, що опублікована Товариством з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «РІА Козятин» на шпальтах та на веб-сайті https://kazatin.com/ газети «РІА Козятин» наступного змісту: «представники ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» залучають «тітушок» для блокування трактору ТОВ «САНАГРОСІД» з метою доведення до банкрутства останнього та протидії його посівній кампанії»; «ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» ігнорує закон та загальноприйняті норми поведінки при веденні агробізнесу» та «менеджмент ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» «зрощує» корупційні схеми та злочинні дії з владою на селі».

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «РІА Козятин» (вул. Подільська, 2, с. Пляхова, Козятинський район, Вінницька область, 22132, код ЄДРПОУ 42051005) на наступний день після набрання чинності рішення суду опублікувати найближчому номері та на веб-сайті (https://kazatin.com) газети «РІА Козятин» спростування недостовірної інформації наступного змісту:

«Спростування

Редакція газети «РІА Козятин», повідомляє, що відомості, які висвітлені у наступних статтях містять недостовірну інформацію, опубліковані без перевірки їх дійсності та спростовуються, зокрема:

1. «У Махаринцях орудують Тітушки»; газета «РІА-Козятин» №16 від 19.04.2018 р 2 (друга) сторінка.

2. «У районі продовжують перебувати «тітушки»; газета «РІА-Козятин» №17 від 26.04.2018 р 2 (друга) сторінка.

3. «Не сприйняття «СІГНЕТУ» аж до колективного опору»; газета «РІА-Козятин» №18 від 03.05.2018 р 2 (друга) сторінка.

4. «СІГНЕТ» продається в інші руки»; газета «РІА-Козятин» №21 від 24.05.2018 р 4 (четверта) сторінка.

5. «Визнати правду недостовірною інформацією не можу» газета «РІА-Козятин» №29 від 19.07.2018 р 4 (четверта) сторінка.

Так, у журналістів газети «РІА-Козятин» відсутні докази про те, що ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» здійснювало будь-які протиправні або незаконні дії щодо представників ТОВ «САНАГРОСІД». Більше того, у журналістів газети «РІА-Козятин» не має достеменних відомостей про факти вчинення представниками ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» дій, які суперечать чинному законодавству України або нормам моралі, або ж фактів, що менеджмент ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» зрощує корупційні схеми та злочинні дії з владою на селі. Крім цього, представники газети «РІА-Козятин» не мають реальних доказів або фактів, які свідчать про відкриття кримінальних проваджень щодо працівників ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР», здійснення щодо них досудових розслідування або будь-яких перевірок.

Від імені ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» у села Козятинського району не приїжджали, так звані, «тітушки», а попередня інформація про це отримана з недостовірних джерел та не відповідає дійсності. Представники газети «РІА-Козятин» не володіють фактами та доказами, які вказують на зв'язок ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» з будь-якими законними/незаконними силовими структурами, які можуть підпадати під термін «тітушки».

Журналіст газети «РІА-Козятин» Влад Повх, стверджуючи про дії представників ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» щодо протидії діяльності ТОВ «САНАГРОСІД», зокрема, з наміром довести останнє до банкрутства та зірвати посівну кампанію, зробив неправильні висновки щодо конфлікту та не перевірив достовірність інформації, яку він отримав з відповідного джерела. Наразі у представників газети «РІА-Козятин» відсутні відомості щодо кримінальних розслідувань стосовно ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» за фактом вчинення останніми протидії господарській діяльності ТОВ «САНАГРОСІД».

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «РІА Козятин» (вул. Подільська, 2, с. Пляхова, Козятинський район, Вінницька область, 22132, код ЄДРПОУ 42051005) на наступний день після набрання чинності рішення суду видалити з веб-сайту газети «РІА Козятин» (https://kazatin.com) статті (публікації), які містять недостовірну інформацію, зокрема:

«Сігнет-центр в Махаринцях попирають закон і мораль. Ціль: знищити конкурента, не давши йому засіятись» від 18.04.2018, за посиланням: https://kazatiп.com/Podii/predstavniki-signet-tsentru-vaharintsyah-popirayut-zakon-і-moral-tsi-10686339.html;

«Громади сіл Сигнал, Махаринці та Сестринівка: не сприйняття ТОВ «СІГНЕТ- ЦЕНТР» - до колективного опору» від 24.04.2018, за посиланням: https://kazatin.com/Podii/oburennya-gromad-signalu-maharintsia-sestrenivki-pereroslo-vid-indiv-10687531.html;

«Громади сіл Сигнал, Махаринці та Сестринівка: не сприйняття «сігнету» аж до колективного опору» від 04.05.2018, за посиланням: https://kazatin.com/lyudi/gromadi-sil-signal-maharintsi-ta-sestrinivka-nespriynyattya-signetu-a-10689570.html;

«У районі продовжують перебувати тітушки» від 27.04.2018, за посиланням: https://kazatin.com/Kryminal/u-rayoni-prodovzhuyut-perebuvati-titushki-10688352.html;

«СІГНЕТ» продається в інші руки» від 25.05.2018, за посиланням: https://kazatin.com/lyudi/povertayuchis-do-nadrukovanogo-signet-prodaetsya-v-inshi-ruki-10694067. html;

«Поліція на службі у комерційної агро-промислової корпорації» від 25.04.2017, за посиланням: https://kazatin.com/lyudi/politsiya-na-sluzhbi-u-komertsiynoyi-agro-promislovoyi-korporatsiyi-10700017.html;

«З редакційної пошти: визнати правду недостовірною інформацією не можу» від 21.07.2018 за посиланням: https://kazatiп.соm/KryminaІ/z-redaktsiynoyi-poshti-10706З64.html.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «РІА Козятин» (вул. Подільська, 2, с. Пляхова, Козятинський район, Вінницька область, 22132, код ЄДРПОУ 42051005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГНЕТ-ЦЕНТР» (вул. Заводська, 5, с. Андрушки, Попільнянський район, Житомирська область, 13543, код ЄДРПОУ 38180739) 5 286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

6. Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 03 грудня 2018 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Заводська, 5, с. Андрушки, Попільнянський район, Житомирська область, 13543)

3 - відповідачу (вул. Подільська, 2, с. Пляхова, Козятинський район, Вінницька область, 22132)

Джерело: ЄДРСР 78247120
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку