ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року

Львів

№ 857/1600/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,

позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 21 березня 2018 року (рішення ухвалено у м. Сарни судом у складі головуючого судді Довгого І. І., повний текст рішення виготовлений 26 березня 2018 року) у справі № 572/1471/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Позивачка просила визнати протиправною відмову Сарненської РДА щодо призначення їй державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»; зобов'язати Сарненську РДА призначити її сім'ї державну соціальну допомогу відповідно до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» і виплатити цю допомогу, починаючи з лютого 2017 року (часу звернення за даною допомогою).

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 05 грудня 2017 року замінено первинного відповідача Сарненську РДА на належного відповідача - управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 21 березня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА щодо призначення ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідно до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».

Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА призначити сім'ї ОСОБА_1 державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям відповідно до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та виплатити цю допомогу, починаючи з лютого 2017 року - часу звернення за даною допомогою.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржило управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх обставин, що призвело до неправильного вирішення справи. Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, зобов'язавши управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА призначити та виплатити позивачці державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, оскільки ОСОБА_1 на момент звернення за такою допомогою не було дотримано вимог Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям». Крім того, суд, зобов'язавши відповідача призначити і виплатити позивачці державну соціальну допомогу, втрутився в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.

Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції від 21 березня 2018 року та ухвали нове рішення про відмову позивачці в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши суддю-доповідача, позивачку, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачка має право на призначення її сім'ї державної соціальної допомоги відповідно до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», тому відповідач зобов'язаний призначити та виплатити таку допомогу.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у шлюбі не перебуває та має на утриманні чотирьох дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.

У зв'язку з тим, що сім'я позивачки має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї, вона постійно отримувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.

16 лютого 2017 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про призначення державної соціальної допомоги згідно з Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».

Відповідно до декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 16.02.2017, джерелами доходу з 01.08.2016 року по 31.01.2017 сім'ї позивачки була державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям.

Згідно з протоколом № 11 від 24.02.2017 на засіданні районної комісії при райдержадміністрації для винесення рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, субсидій та пільг на житлово-комунальні послуги, тверде паливо та скраплений газ, вирішено відмовити ОСОБА_4 у призначенні державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї.

Рішенням начальника управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА від 24.02.2017 ОСОБА_4 було відмовлено в наданні державної соціальної допомоги у зв'язку з тим, що у складі сім'ї є працездатний, що не здійснює догляду, який не працював три місяці, що передують зверненню.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем 25.10.2011, а знята з обліку - 11.01.2017.

Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям.

Зокрема, відповідно до статті 1 цього Закону державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї; малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли, зокрема, працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, за інвалідами II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги).

Статтею 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» передбачено, що заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.

Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї.

Рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги має бути вмотивованим і містити роз'яснення порядку його оскарження.

Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою КМ України № 250 від 24.02.2003, соціальна допомога не призначається у разі, коли, зокрема, працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівня акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, за інвалідами II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги).

Відповідач посилається на те, що на момент звернення за призначенням державної соціальної допомоги ОСОБА_1 не дотримала законодавчих вимог, а саме як працездатна особа не працювала протягом трьох місяців, що передували місяцю зверненню за призначенням такої допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

У справі встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем 25.10.2011, а знята з обліку - 11.01.2017, тобто в період до 11.01.2017 - вона була зайнятою особою. З заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям позивачка звернулася в лютому 2017 року.

З огляду на вказане, висновки відповідача в частині того, що позивачкою недотримано вимог Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», які дають їй право на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, є помилковими.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про державну допомогу малозабезпеченим сім'ям» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї начальником управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, визнавши протиправною відмову відповідача щодо призначення позивачці державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, та правомірно зобов'язав управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА призначити та виплатити таку допомогу ОСОБА_1, починаючи з лютого 2017 року (місяця звернення за допомогою).

Зобов'язання судом відповідача призначити та виплачувати позивачці державну соціальну допомогу, в силу положень статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, не є втручанням в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, тому підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Доводи скаржника висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 21 березня 2018 року у справі № 572/1471/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

В. М. Багрій

судді

А. І. Рибачук

Д. М. Старунський

Повний текст постанови виготовлений 23.11.2018.