ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2018 року

Київ

справа №604/476/17

адміністративне провадження №К/9901/50280/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.

суддів: Бевзенка В.М., Желтобрюх І.Л.

за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,

представників учасників справи:

позивача: Борух С.В.

відповідача: не з'явився

третьої особи: не з'явився

розглянувши у судовому засіданні справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Кар'єр Новосілка" на постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 01.12.2017 у складі судді Сташківа Н.Б. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 у складі колегії суддів: Большакової О.О. (головуючого), Макарика В.Я., Глушка І.В. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кар'єр Новосілка" до виконавчого комітету Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області, третя особа - Служба автомобільних доріг в Тернопільській області про визнання незаконним та скасування рішення.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Кар'єр Новосілка" звернулося до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області, третя особа - Служба автомобільних доріг в Тернопільській області про визнання незаконним та скасування рішення №57 від 25.05.2017 «Про обмеження руху вантажних автомобілів по вул. Л.Українки та вул. Б.Хмельницького у с. Новосілка».

1.1. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що ТОВ «Кар'єр Новосілка» здійснює свою господарську діяльність (видобування вапняку) у с. Новосілка Підволочиського району Тернопільської області, відвантаження своєї продукції проводить автомобільним транспортом саме шляхами вулиць Б.Хмельницького та Л. Українки. Прийнявши рішення щодо заборони руху вантажних автомобілів по вказаних вулицях шляхом встановлення відповідного дорожнього знаку (п.3.3. Правил дорожнього руху «Рух вантажних автомобілів заборонено 10т.), відповідач фактично заблокував роботу цілого підприємства, та, як наслідок, наноситься шкода підприємству, зокрема ускладнено виплату грошових коштів у вигляді заробітної плати і винагород працівникам підприємства та ускладнено належне виконання податкових зобов'язань перед Державою Україна. Посилаючись на ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» вказує, що до повноважень органів сільських, селищних міських рад належить управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню. Вважає, що прийнятим рішенням відповідач не забезпечив належне утримання та ефективну експлуатацію доріг, що перебувають у комунальній власності, не врахував, що єдиним придатним для проїзду транспорту в напрямку с. Новосілка та на станцію Скалат регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» є шлях вулицями Б.Хмельницького та Л.Українки с. Новосілка Підволочиського району Тернопільської області, чим порушив ст. ст.1, 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики». Разом із тим, не є поважними причинами для прийняття вказаного рішення окремі заяви мешканців цих вулиць на руйнування дорожнього покриття, заподіяння шкоди їх будинкам саме через проїзд транспорту, оскільки такі твердження не відповідають дійсності. Також відповідач, приймаючи вказане рішення всупереч ст.ст.5, 8 ЗУ «Про автомобільні дороги» та п.22.5 Правил дорожнього руху України, не врахував, що дорога по вул. Л. Українки є дорогою загального користування державного значення і по цій дорозі забороняється рух транспорту з фактичною масою понад 44 тони, а дорога по вул. Б.Хмельницького у с. Новосілка Підволочиського району Тернопільської області є дорогою місцевого значення і рух по ній забороняється з фактичною масою понад 24 тони, а тому рішення суперечить вимогам ст. 20 Закону України «Про автомобільні дороги». Окрім того, відповідач порушив процедуру прийняття рішення та не оприлюднив проект рішення в порядку передбаченому частиною 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтею 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

2. Постановою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 01.12.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 в задоволенні позову відмовлено.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Рішенням виконавчого комітету Скалатської міської ради за №57 від 25.05.2017 заборонено рух вантажних автомобілів по вул. Л.Українки та вул. Б.Хмельницького в с. Новосілка встановлено відповідні заборонні дорожні знаки (3.3 Рух вантажних автомобільних заборонено 10т.)

3.2.Пунктом 2 рішення визначено погодити його у відділі забезпечення безпеки дорожнього руху Головного управління Національної поліції у Тернопільській області. Розробити і погодити схему встановлення дорожніх знаків з обмеженням руху вантажних автомобілів по вул. Л.Українки та Б.Хмельницького у с. Новосілка (3.3 Рух вантажних автомобілів заборонено 10т), проектну документацію із відділом забезпечення безпеки дорожнього руху Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, Служби автомобільних доріг, Підволочиською районною державною адміністрацією.

3.3.Пунктом 3 рекомендовано керівництву ТОВ «Кар'єр Новосілка» при здійсненні своєї господарської діяльності користуватись існуючою внутрішньогосподарською дорогою, що примикає до дороги загального користування Кам'янка - Скалат і з'єднує села Полупанівка і Новосілка з об'єктами господарювання за межами населених пунктів.

3.4.Пунктом 4 доручено МКП «Комунальник» встановити відповідні заборонні дорожні знаки (3.3 Рух вантажних автомобілів заборонено 10 т) після оформлення усіх погоджень.

3.5.Підстава для прийняття рішення - інформація заступника міського голови з питань ЖКГ Зіменка А.В. про виникнення соціальної напруги в результаті руху вулицями Л.Українки та Б.Хмельницького у с. Новосілка Підволочиського району Тернопільської області великовагового автотранспорту і нанесення значної шкоди майну громадян, а також лист начальника Підволочиського ВП ГУНП України в Тернопільській області.

4.Приймаючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем надано достатньо не спростованих представниками позивача доказів та наведено відповідні мотиви прийняття спірного рішення, а тому рішення є обґрунтованим, законним, справедливим щодо мешканців вулиць з урахування інтересів позивача, якому, в свою чергу, запропоновано користуватись альтернативною (внутрішньогосподарською) дорогою. При прийнятті рішення відповідачем враховані інтереси обох сторін та дотримано розумного балансу між суспільними й державними інтересами. При цьому, відповідач дійшов правильного висновку про переважання інтересів мешканців села над економічними інтересами позивача і з метою захисту їх прав, у відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прийняв рішення в межах наданих законом повноважень. Крім цього, рішення прийнято органом місцевого самоврядування з урахуванням приписів статтей 16, 17, 20 Закону України «Про автомобільні дороги» на виконання повноважень, передбачених статтями 29, 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтею 7 Закону України «Про дорожній рух» щодо забезпечення належного утримання та ефективної експлуатації доріг, що перебувають у комунальній власності. Суди зазначили також, що не оприлюднення відповідачем рішення не є підставою для визнання його незаконним, оскільки засідання міськради щодо обмеження руху вулицями Б.Хмельницького та Л.України було проведено позачергово у зв'язку з виникненням соціальної напруги, що з урахуванням частини 11 статті 59 Закону «Про місцеве самоврядування» є невідкладним випадком, коли проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позову.

6. Аргументи скаржника зводяться до того, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

6.1. Позивач вказує, що відповідач прийняв рішення з порушенням встановленої законом процедури та всупереч вимогам частини 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не оприлюднив проект рішення виконавчого комітету за 20 робочих днів до його прийняття. Судами попередніх інстанцій не враховано, що стаття 7 Закону України «Про дорожній рух» визначає повноваження у сфері дорожнього руху селищних рад та їх виконавчих органів, а не виконавчих органів міськради. Порушено на думку заявника також статтю 6 вказаного Закону, відповідно до якої організацію дорожнього руху на території відповідного району здійснюють районні ради та районні державні адміністрації. Тому, приймаючи спірне рішення, виконавчий орган діяв поза межами наданих законом повноважень. Крім цього, відповідач, приймаючи вказане рішення всупереч ст.ст.5, 8 Закону України «Про автомобільні дороги» та п.22.5 Правил дорожнього руху, не врахував, що дорога по вул. Л. Українки є дорогою загального користування державного значення і по даній дорозі забороняється рух транспорту з фактичною масою понад 44 тони, а дорога по вул. Б.Хмельницького у с. Новосілка Підволочиського району Тернопільської області є дорогою місцевого значення і рух по ній забороняється з фактичною масою понад 24 тони, а тому рішення суперечить вимогам п. 7 ст. 20 Закону України «Про автомобільні дороги», оскільки навантаження на вісь транспортного засобу, що перевозить камінь, не перевищує допустимі норми визначені державними стандартами. Зазначає також, що відповідно до плану забудови села Новосілка вулиця Л.Українки, на якій прийняте рішення щодо заборони руху вантажних автомобілів, є дорогою, яка використовується для руху вантажних транспортних засобів, як для проїзду в населеному пункті, так і для проїзду до сусідніх населених пунктів, що межують із селом Новосілка. Відповідач проігнорував план забудови села Новосілка, схему організації дорожнього руху, інтереси громади села Новосілка в цілому та інтереси громад інших населених пунктів.

6.2.Позивач вказує також про порушення судами норм процесуального права, а саме - статті 73 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017), в порушення вимог якої суди розглянули адміністративну справу на підставі доказів, які не є належними та допустимими, оскільки акти обстеження вулично-дорожньої мережі, житлових будинків та споруд, акти обстеження на предмет вивчення питання руху вантажного транспорту ТОВ «Кар'єр Новосілка» підписані не уповноваженими особами, у яких відсутні спеціальні звання, освіта та кваліфікація, а наведені в них обставини жодним чином не підтверджені. Крім цього, відповідні обстеження вказаних вулиць здійснені після прийняття спірного рішення, тобто не покладались в основу рішення виконкому, тому не можуть вважатись належними доказами у справі.

7. Відповідач та третя особа відзиву на касаційну скаргу не подали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. Конституція України:

"Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР

Стаття 2. Поняття місцевого самоврядування

1. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

2. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 10.Ради - представницькі органи місцевого самоврядування

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Стаття 11.Виконавчі органи рад

Виконавчими органами рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Стаття 30. Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Стаття 59. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування

6. «Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради»...

11…Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

10. Закон України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.

вулиця - автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів.

Стаття 7. Загальна характеристика

1. Автомобільні дороги загального користування є складовою Єдиної транспортної системи України і задовольняють потреби суспільства в автомобільних пасажирських і вантажних перевезеннях.

Стаття 16.Загальна характеристика та класифікація

1.Вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Стаття 17. Управління вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів

Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється органами місцевого самоврядування, у віддані яких вони знаходяться.

Стаття 19. Основні обов'язки органів місцевого самоврядування щодо управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів

Основними обов'язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є:

1) забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів;

2) організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами;

3) видача дозволів на прокладання нових та ремонт існуючих мереж у межах "червоних ліній" вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

4) завчасне оповіщення учасників руху і мешканців міст та інших населених пунктів про строки та порядок тимчасового обмеження або припинення руху транспортних засобів;

5) здійснення статистичного обліку та паспортизації вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

6) забезпечення дотримання норм природоохоронного законодавства у процесі будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

7) видача в установленому порядку дозволів на тимчасове припинення руху.

Стаття 20. Основні права органів місцевого самоврядування щодо управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів

…7) обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них державними стандартами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження…»

Стаття 32. Права та обов'язки користувачів автомобільних доріг

Користувачі автомобільних доріг мають право на: безперервні, безпечні та зручні умови руху; отримання оперативної інформації про дорожні умови та напрямки руху; відшкодування збитків у порядку, визначеному законом.

Користувачі автомобільних доріг зобов'язані:

1) дотримуватися вимог правил дорожнього руху;

2) використовувати транспортні засоби, конструкція та технічний стан яких відповідають вимогам установлених в Україні правил, норм та стандартів;

3) не забруднювати проїзну частину та смугу відведення доріг;

4) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

5) повідомляти відповідні дорожньо-експлуатаційні організації або відповідний підрозділ Національної поліції про виявлення перешкоди дорожньому руху;

6) не завдавати своїми діями шкоди автомобільним дорогам, їх складовим та користувачам цих доріг;

7) нести відповідальність за шкоду, заподіяну автомобільним дорогам, згідно із законом.

Стаття 33. Організація руху транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами

Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку (879-2007-п), визначеному Кабінетом Міністрів України.

11.Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII

Стаття 1. Завдання Закону України про дорожній рух

Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).

Стаття 3. Державне управління у сфері дорожнього руху

Державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Стаття 6. Компетенція міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій

До компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить:

виконання вимог законодавства та рішень органів виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку;

розробка, затвердження та реалізація міських і районних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки;

формування міських і районних фондів, у тому числі позабюджетних, для фінансування програм і окремих заходів, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки;

контроль за організацією навчання різних соціально-вікових груп населення Правил дорожнього руху, планування заходів, пов'язаних із профілактикою його безпеки, та контроль за їх виконанням;

контроль за підготовкою і підвищенням кваліфікації водіїв, технічним обслуговуванням і ремонтом транспортних засобів, забезпеченням розвитку сфери цих послуг;

організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами;

здійснення та фінансування заходів, пов'язаних із профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму;

проведення роботи по пропаганді безпеки дорожнього руху;

організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів;

встановлення порядку і здійснення заходів щодо забезпечення охорони транспортних засобів на платних стоянках та в колективних гаражах;

прийняття рішень про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів, здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування;

керівництво та контроль за діяльністю підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання за виконанням вимог законодавства, рішень органів державної виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку;

контроль за виявленням дорожньо-транспортних пригод та впровадженням заходів у місцях їх концентрації, на аварійно-небезпечних ділянках вулиць, доріг та залізничних переїздах;

організація системи заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху та контроль за їх реалізацією;

накладання у межах своєї компетенції адміністративних стягнень за порушення законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки;

керівництво роботою по справлянню податків, зборів та інших обов'язкових платежів у сфері дорожнього руху.

До компетенції міських рад та їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху також належить:

затвердження вимог до облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів з урахуванням норм, нормативів, стандартів у сфері благоустрою населених пунктів, державних будівельних норм, технічних умов, Правил дорожнього руху та інших нормативних документів;

впровадження в межах відповідного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування, затвердження технічних вимог та завдання до цієї системи;

уповноваження інспекторів з паркування здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів;

визначення шляхів стимулювання користування електромобілями та іншими екологічними видами транспорту.

Органи, визначені частиною першою цієї статті, мають право розглядати і вирішувати інші питання, які відповідно до чинного законодавства належать до їх відання.

Стаття 7. Компетенція сільських, селищних рад, їх виконавчих органів

12. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI

Стаття 15. Оприлюднення інформації розпорядниками

…3. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття…

13.ПРАВИЛА ДОРОЖНЬОГО РУХУ, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306

22.5. …Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

33. ДОРОЖНІ ЗНАКИ

3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено". Забороняється рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.

14. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15.12.2017)

Стаття 2. Завдання та основні засади адміністративного судочинства

2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 5. Право на звернення до суду та способи судового захисту

1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

2. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Стаття 73. Належність доказів

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Стаття 76. Достатність доказів

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 139. Розподіл судових витрат

1. При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

15.Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017)

Статті 69. Поняття доказів

1. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Стаття 138. Дослідження доказів

1.Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

2.Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

16.Колегія суддів зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди мають перевірити чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

17.Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» організація дорожнього руху та його обмеження на дорогах комунальної власності віднесені до компетенції органу місцевого самоврядування.

18.Однак, судами не враховано, що забезпечення належного утримання та ефективної експлуатації доріг, що перебувають у комунальній власності має здійснюватись виконавчим комітетом міської ради винятково в межах законодавчо закріплених повноважень визначеного суб'єкта владних повноважень.

19.Права та обов'язки органу місцевого самоврядування в сфері забезпечення дорожнього руху, їх компетенція визначені Законом України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV.

20.Особливості суспільних відносин у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, закріплено у Законі України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII.

21.Статтею 20 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що органи місцевого самоврядування щодо управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів мають право обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них державними стандартами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження.

22.Відповідно до статті 33 зазначеного Закону, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

23.Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 встановлено, що забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

24.Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що рішенням №57 від 25.05.2017 виконавчим комітетом Скалатської міської ради заборонено рух вантажних автомобілів по вул. Л. Українки та Б. Хмельницького у с. Новосілка, шляхом встановлення відповідних заборонних дорожніх знаків (3.3 Рух вантажних автомобілів заборонено 10т.).

25.Оскільки частина вулиць Л.Українки та Б.Хмельницького у с. Новосілка є дорогою загального користування місцевого значення, згідно Правил дорожнього руху по вказаній автомобільній дорозі забороняється рух транспортними засобами з фактичною масою понад 24 т.

26.Тому відповідач з перевищенням передбачених Законом України «Про автомобільні дороги» повноважень, всупереч вимогам пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, прийняв рішення щодо заборони руху вантажних автомобілів з фактичною масою понад 10 т, зокрема і на ділянках вулиць Л.Українки та Б.Хмельницького у с. Новосілка, які є дорогою загального користування, встановивши відповідні заборонні дорожні знаки (3.3. рух вантажних автомобілів заборонено 10 т).

27.Відповідно до статті 32 Закону України «Про автомобільні дороги» користувачі автомобільних доріг мають право, зокрема, на безперервні, безпечні та зручні умови руху; отримання оперативної інформації про дорожні умови та напрямки руху.

28.Приймаючи спірне рішення «Про обмеження руху вантажних автомобілів по вул. Л.Українки та вул. Б.Хмельницького у с.Новосілка» відповідач не врахував прав інших користувачів на безперервні, безпечні та зручні умови руху по вказаній автомобільній дорозі.

29.Колегією суддів приймаються також доводи позивача про неправильне застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» і частини 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

30. Частиною 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування обов'язково оприлюднюються, а проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

31.Суди попередніх інстанцій встановили, що проект оспорюваного рішення не було оприлюднено взагалі, а оприлюднено саме рішення. При цьому вони вказали, що засідання міської ради щодо обмеження руху вулицями Б.Хмельницького та Л.України було проведено позачергово у зв'язку з виникненням соціальної напруги, і це є тим невідкладним випадком, коли проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Суд апеляційної інстанції, крім того, прийшов до висновку про те, що не оприлюднення проекту оспорюваного рішення не може бути підставою для його скасування через присутність представника позивача на засіданні виконавчого комітету.

32.Поняття та сутність надзвичайних ситуацій закріплені в Кодексі цивільного захисту України, відповідно до якого надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності. Наявності таких обставин судами попередніх інстанцій не встановлено.

33.Судова колегія зазначає, що виникнення інших невідкладних випадків має бути передбачено законом. Судами попередніх інстанцій таких обставин не встановлено. Натомість скарги (заяви) мешканців села не можуть вважатись невідкладним випадком, за якого проект рішення не був оприлюднений у встановленому порядку відповідно до вимог частини 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування».

34.Зазначене процедурне порушення завадило позивачу реалізувати своє право на участь у прийнятті оскарженого рішення саме у спосіб, визначений законами України «Про місцеве самоврядування» та «Про доступ до публічної інформації». При цьому суд зауважує, що дія оспореного рішення стосується не тільки прав позивача як користувача автомобільними дорогами загального користування по вул. Л. Українки та Б. Хмельницького у с. Новосілка, а й прав інших користувачів цих доріг. Саме з цією метою законодавчо передбачено обов'язок, у цьому випадку виконавчого комітету Скалатської міської ради, оприлюднювати проекти рішень органу місцевого самоврядування не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

35.Доводи касаційної скарги стосовно відсутності у відповідача повноважень на прийняття рішень з питань регулювання земельних відносин судом не приймаються, оскільки предметом спірних правовідносин є не земельна ділянка, а автомобільна дорога, як лінійний комплекс інженерних споруд, призначених для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.

36.Натомість, колегією суддів приймаються доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та розгляд справи на підставі доказів, які не є належними та допустимими.

35. Так, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що підставою для прийняття рішення про обмеження руху автотранспортних засобів є акти обстеження вулично-дорожньої мережі щодо впливу на дорожнє покриття великовагових транспортних засобів, що перевозять вантажі з місцевих кар'єрів від 29.05.2017, акти обстеження на предмет вивчення питання руху вантажного транспорту ТОВ «Кар'єр Новосілка» від 10.11.2017 складені на виконання доручення голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 26.05.2017 та від 04.09.2017, відповідно.

37.Однак вказані обстеження, за результатами яких прийнято акти, було здійснено після прийняття рішення виконавчим комітетом Скалатської міської ради від 25 травня 2017 року і на час прийняття цього рішення їх не існувало. Тому вони не можуть вважатись належними доказами, які були покладені в основу оскаржуваного судового рішення. Відповідно, і оспорюване рішення виконавчого комітету Скалатської міської ради не відповідає критеріям обґрунтованості.

38.З урахуванням зазначеного, надаючи оцінку рішенню cуб'єкта владних повноважень в порядку, передбаченому статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у порядку, визначеному Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги», «Про доступ до публічної інформації».

39.За таких обставин колегія суддів зауважує, що оцінка спірного рішення виконкому Скалатської міської ради на предмет дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення, а саме відповідності його інтересам мешканців вулиць, якими обмежено рух автомобільним транспортом на підставі рішення органу місцевого самоврядування, має надаватися судом у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України. В іншому випадку таке рішення буде суперечити вимогам частини 2 статті 19 Конституції України.

40.Наведені порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права у сукупності з неправильним застосуванням ними до спірних правовідносин норм матеріального права дають підстави суду касаційної інстанції для скасування повністю оскаржених судових рішень та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

41.При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що обраний позивачем спосіб захисту про визнання рішення нечинним може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів.

42.Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами.

43.У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

44.Суд звертає увагу, що рішення виконавчого комітету Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області №57 від 25.05.2017 «Про обмеження руху вантажних автомобілів по вул. Л.Українки та вул. Б.Хмельницького у с. Новосілка» є індивідуальним актом та має бути скасоване як протиправне, оскільки прийняте відповідачем поза межами повноважень відповідача та з порушенням визначеної законодавством процедури ухвалення рішення.

45.Тому, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій мають бути скасовані з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.

46. За змістом статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

47.Частиною 3 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

48. З огляду на зазначене, касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Кар'єр Новосілка" має бути частково задоволена, постанова Підволочиського районного суду Тернопільської області від 01.12.2017 та постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 скасовані з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Кар'єр Новосілка".

49. Відповідно до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує стягнути на користь ТОВ "Кар'єр Новосілка" судові витрати в сумі 5685, 60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області.

СУД ПОСТАНОВИВ:

50. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кар'єр Новосілка" задовольнити частково.

51. Постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 01.12.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кар'єр Новосілка" до виконавчого комітету Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області, третя особа - Служба автомобільних доріг в Тернопільській області, про визнання незаконним та скасування рішення - скасувати.

52.Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кар'єр Новосілка" задовольнити частково.

53.Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області №57 від 25.05.2017 «Про обмеження руху вантажних автомобілів по вул. Л.Українки та вул. Б.Хмельницького у с.Новосілка».

54. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кар'єр Новосілка" (47874, Тернопільська область, Підволочиський район, с. Новосілка, код ЄДРПОУ 03575528) за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області (47851, Тернопільска область, Підволочиський район, м. Скалат, вул. Грушевського, 2, код ЄДРПОУ 04058445) судові витрати в сумі 5685, 60 грн. (п'ять тисяч шістсот вісімдесят п'ять грн. шістдесят коп).

55. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

56. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

І.Л. Желтобрюх ,

Судді Верховного Суду