open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
46 Справа № 920/1/18
Моніторити
Ухвала суду /21.03.2019/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /25.02.2019/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /14.02.2019/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /24.01.2019/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /26.12.2018/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /14.12.2018/ Господарський суд Сумської області Постанова /13.11.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /08.10.2018/ Касаційний господарський суд Постанова /14.08.2018/ Харківський апеляційний господарський суд Ухвала суду /31.07.2018/ Харківський апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.07.2018/ Харківський апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.06.2018/ Харківський апеляційний господарський суд Рішення /07.05.2018/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /10.04.2018/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /01.03.2018/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /06.02.2018/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /09.01.2018/ Господарський суд Сумської області
Це рішення містить правові висновки
Це рішення містить правові висновки
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 920/1/18
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /21.03.2019/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /25.02.2019/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /14.02.2019/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /24.01.2019/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /26.12.2018/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /14.12.2018/ Господарський суд Сумської області Постанова /13.11.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /08.10.2018/ Касаційний господарський суд Постанова /14.08.2018/ Харківський апеляційний господарський суд Ухвала суду /31.07.2018/ Харківський апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.07.2018/ Харківський апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.06.2018/ Харківський апеляційний господарський суд Рішення /07.05.2018/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /10.04.2018/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /01.03.2018/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /06.02.2018/ Господарський суд Сумської області Ухвала суду /09.01.2018/ Господарський суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 920/1/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Мачульський Г.М., Берднік І.С.

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 (головуючий суддя: Сіверін В.І., судді: Терещенко О.І., Слободін М.М.)

за позовом Керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

до 1. Сумської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Руна Петрол",

про визнання незаконним та скасування рішення і визнання недійсним договору оренди,

За участю представників:

прокуратури - не з'явився

позивача - не з'явився

відповідача-1- не з'явився

відповідача-2- не з'явився

ВСТАНОВИВ:

03.01.2018 до Господарського суду Сумської області надійшла позовна заява Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до Сумської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Руна Петрол" про: визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради від 21.12.2016 №1593-МР "Про надання в оренду земельних ділянок" в частині передачі ТОВ "Руна Петрол" в оренду земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5910136300:13:002:2003 га, вартістю 2121195,19 грн. у м. Суми по вул. 20 років Перемоги, 1/1; визнання недійсним договору оренди від 07.02.2017, укладеного між Сумської міською радою та ТОВ "Руна Петрол" щодо земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5910136300:13:002:2003 га вартістю 2121195,19 грн. у м. Суми по вул. 20 років Перемоги, 1/1.

Позовні вимоги обґрунтовано, зокрема, тим, що Сумською міською радою порушено вимоги діючого законодавства при ухваленні рішення №1593-МР від 21.12.2016 "Про надання в оренду земельних ділянок" в частині передачі ТОВ "Руна Петрол" в оренду земельної ділянки комунальної власності, оскільки передання земельної ділянки в оренду здійснено у неконкурентний спосіб. Крім того, прокурор посилався на те, що на момент ухвалення спірного рішення земельна ділянка знаходилась у постійному користуванні іншої юридичної особи - Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради, а також на визнання недійсним у судовому порядку інвестиційного договору №1 про порядок проектування, будівництва та введення в експлуатацію закінченого будівництвом центру обслуговування транспорту з адміністративно - торгівельними приміщеннями та закладом громадського харчування, укладеного між Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради (замовник) та ТОВ "Руна Петрол" (інвестор) 24.09.2014.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.05.2018 у справі №920/1/18 (суддя Котельницька В.Л.) позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що станом на час передачі земельної ділянки в оренду ТОВ "Руна Петрол" у підприємства було відсутнє право власності на нерухоме майно та в подальшому скасовано право власності на незавершене будівництво. Суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Сумської міської ради від 21.12.2016 №1593-МР та договір оренди від 07.02.2017, укладений з ТОВ "Руна Петрол", суперечать положенням ч. 2 ст. 124, ст. 134 ЗК України (щодо необхідності проведення земельних торгів) та ч. 5 ст. 116 ЗК України (щодо неможливості передавати земельну ділянку в користування до припинення права попереднього права користування).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 рішення Господарського суду Сумської області від 07.05.2018 у справі № 920/1/18 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що на момент звернення ТОВ "Руна Петрол" до Сумської міської ради з заявою про передачу в оренду земельної ділянки по вул. 20 років Перемоги, 1/1 в м. Суми знаходилось належне на праві власності ТОВ "Руна Петрол" нерухоме майно - незавершене будівництво (готовністю 70%), державну реєстрацію якого було проведено 05.08.2016р. і не скасовано на момент звернення, тому у зв'язку з відсутністю підстав для відмови 21.12.2016р. Сумською міською радою у відповідності до положень ст.ст. 123, 124, 134 ЗК України було прийнято рішення від 21.12.2016р. №1593-МР "Про надання в оренду земельних ділянок" в частині передачі ТОВ "Руна Петрол" в оренду земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5910136300:13:002:2003 по вул. 20 років Перемоги, 1/1 в м. Суми. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судові рішення про визнання недійсним інвестиційного договору, які набрали законної сили 27.02.2017, не можуть бути підставою для визнання недійсними рішення Сумської міської ради від 21.12.2016 № 1593-МР та укладеного на його підставі договору оренди землі 07.02.2017, оскільки вони були ухвалені та набрали законної сили пізніше у часі після прийняття Сумською міською радою оскаржуваних прокурором рішення 21.12.2016 та укладення договору оренди землі від 07.02.2017.

10.09.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Заступником прокурора Харківської області подано касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 920/1/18.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2018 року у справі № 920/1/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2018 відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 13.11.2018, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, до 26.10.2018.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2018 року у справі №920/1/18 у зв'язку з відрядженням судді Краснова Є.В. визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Берднік І.С.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу Заступник прокурора Харківської області (скаржник, прокурор) вказує, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Скаржник зазначає, що новостворене майно набуває юридичного статусу нерухомого після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. До цього об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки. При цьому, прокурор посилається на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі №6-159цс15 та від 07.09.2017 у справі №6-47цс16.

На спірній земельній ділянці на момент винесення рішення та укладення договору оренди нерухомого майна в розумінні ст. 331 ЦК України не перебувало, оскільки відповідні нежитлові приміщення до експлуатації в установленому порядку не вводились, право власності на нерухоме майно не реєструвалось.

Прокурор вважає, що судом залишено поза увагою доводи прокурора про те, що Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень" надає лише право реєстрації об'єкту незавершеного будівництва, не змінюючи його статусу та необхідності дотримання вимог ст.331 ЦК України щодо введення об'єкту в експлуатацію.

Скаржник вказує, що діюче законодавство не відносить незавершене будівництво до будівель чи споруд.

Прокурор також зазначає, що оскільки станом на час передачі земельної ділянки в оренду ТОВ "Руна Петрол" у підприємства було відсутнє право власності на нерухоме майно, крім того, скасовано право власності на незавершене будівництво, тому передача земельної ділянки комунальної власності в користування без проведення земельних торгів не відповідає вимогам земельного законодавства.

Також, на думку прокурора, судом апеляційної інстанції не надано оцінки доводам прокурора, що рішення Сумської міської ради від 21.12.2016р. №1593-МР та спірний договір оренди від 07.02.2017 суперечать положенням ч.5 ст. 116 ЗК України (щодо неможливості передавати земельну ділянку в користування до припинення попереднього права користування), оскільки право постійного користування Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради припинено лише 29.03.2017 на підставі рішення Сумської міської ради "Про припинення та перехід права користування земельними ділянками" №1917-МР.

Щодо обґрунтування звернення до суду в інтересах держави прокурор зазначає, що у спірних правовідносинах позивач у справі - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області не вживало заходів щодо усунення порушень земельного законодавства. Зазначена бездіяльність уповноваженого державою органу тягне за собою використання земельної ділянки без дотримання вимог земельного законодавства, що є порушенням економічних інтересів держави.

Разом з тим, прокурор звернувся до суду для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах враховуючи п.8 ч.4 ст. 247 ГПК України, оскільки йдеться про земельну ділянку площею 0,1831 га, нормативно грошова оцінка якої на момент укладення договору складала 2,12 млн. грн., участь прокурора у даному судовому спорі відповідно до ст. 53 ГПК України є обов'язковою.

З урахуванням зазначеного, у касаційній скарзі прокурор просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі №920/1/18, рішення Господарського суду Сумської області від 07.05.2018 залишити в силі.

Відповідач-2 надав відзив на касаційну скаргу, у якому просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 920/1/18 залишити без змін, касаційну скаргу залишити без задоволення. При цьому, відповідач-2 вважає, що органом, який уповноважений розпоряджатися цією земельною ділянкою, є Сумська міська рада, оскільки земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності. Крім того, на думку відповідача-2, прокурором не доведено, що Головне управління Держгеокадастру не здійснює або неналежним чином здійснює захист інтересів держави.

Прокурор та представники сторін у судове засідання 13.11.2018 не з'явилися, хоча вказані учасники справи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

До початку судового засідання від відповідача-2 до Верховного Суду надійшло електронною поштою клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання додаткових обґрунтувань своєї позиції по справі та враховуючи, що повноважний представник відповідача-2 не може бути присутнім у судовому через хворобу. Колегія суддів касаційного суду не прийняла зазначене клопотання до розгляду, оскільки воно оформлено з порушенням Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та п.5.7. Тимчасової Інструкції з діловодства Верховного Суду, а саме, клопотання не скріплено електронним цифровим підписом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Сумської міської ради від 21.12.2016 №1593-МР "Про надання в оренду земельних ділянок" надано в оренду земельну ділянку комунальної власності ТОВ "Руна Петрол" площею 0,1831 га з кадастровим номером 5910136300:13:002:2003 під розміщеним центром обслуговування транспорту з адміністративно-торгівельними приміщеннями та закладом громадського харчування адресою: вул. 20 років Перемоги, 1/1, м. Суми.

На виконання вказаного рішення 07.02.2017 між Сумською міською радою та ТОВ "Руна Петрол" укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.10.2017 за номером 22867994 на строк до 21.12.2021.

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець на підставі рішення Сумської міської ради від 21.12.2016 №1593-МР "Про надання в оренду земельних ділянок" надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку (об'єкт оренди), яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. 20 років Перемоги,1/1.

На земельній ділянці знаходяться нежитлові будівлі.

Згідно із п. 1.2 Договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становить 2121195,19 грн.

24.09.2014 між Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради і ТОВ "Руна Петрол" було укладено інвестиційний договір про порядок проектування, будівництва та введення в експлуатацію закінченого будівництвом Центру обслуговування транспорту з адміністративно-торговельними приміщеннями та закладом громадського харчування на земельній ділянці площею 0,1831 га з кадастровим номером 5910136300:13:002:2003, яка розташована в м. Суми по вул. 20 років Перемоги, 1/1.

03.10.2014 Департаментом містобудування та земельних відносин Сумської міської ради за № 134/22.01-15 були видані ТОВ "Руна Петрол" містобудівні умови та обмеження забудови вказаної земельної ділянки.

17.09.2015 ТОВ "Руна Петрол" в Управлінні державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області була зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт - нове будівництво центру обслуговування транспорту з адміністративно-торгівельними приміщеннями та закладом громадського харчування.

09.08.2016 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені відомості про зареєстроване речове право приватної власності на нерухоме майно - незавершене будівництвом нежитлове приміщення (Центр обслуговування транспорту з адміністративно-торгівельними приміщеннями та закладом громадського харчування), 70 відсотків готовності, загальною площею 2116,2 кв. м, розташований в м. Суми по вул. 20 років Перемоги, 1/1.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 06.12.2016 у справі №920/922/16, яке набрало законної сили, задоволено позов заступника керівника Сумської місцевої прокуратури та визнано недійсним вказаний інвестиційний договір. Судом було встановлено, що виділення земельної ділянки для будівництва центра обслуговування транспорту з адміністративно - торгівельними приміщеннями та закладом громадського харчування на земельній ділянці комунальної власності по вулиці 20 років Перемоги у м. Суми на підставі інвестиційного договору незаконне та порушує вимоги ст.ст. 1,2 Закону України "Про інвестиційну діяльність", ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.124 Земельного кодексу України.

За заявою місцевої прокуратури 25.10.2017 державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Суми було скасовано право власності ТОВ "Руна Петрол" на незавершене будівництво (центр обслуговування транспорту з адміністративно-торгівельними приміщеннями та закладом громадського харчування) за адресою: вул. 20 років Перемоги, 1/1, м. Суми, ураховуючи визнання недійсним в судовому порядку правовстановлюючого документа на землю - інвестиційного договору, який подавався підприємством для реєстрації незавершеного будівництва.

Суд першої інстанції, посилаючись на ч. 2 ст. 124, ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України, вказав, що однією з підстав для передачі земельних ділянок державної або комунальної власності у позаконкурентний спосіб є розміщення на них об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Перед прийняттям Сумською міською радою рішення від 21.12.2016 №1593-МР та укладенням з ТОВ "Руна-Петрол" договору оренди землі 07.02.2017 земельні торги не проводились, а земельна ділянка комунальної власності перейшла у користування товариству у позаконкурентний спосіб.

Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що інформація, наведена в п. 1.1 Договору щодо знаходження на цих землях нежитлових будівель, що дає право не проводити земельні торги, не відповідає дійсності з огляду на наступне.

З урахуванням ч. 2 ст. 331 ЦК України місцевий господарський суд зазначив, що новостворене майно набуває юридичного статусу нерухомого після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. До цього об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Відповідна правова позиція також наведена у постановах Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі № 6-159цс15 та від 07.09.2017 у справі № 6-47цс16.

Суд першої інстанції вказав, що на спірній земельній ділянці комунальної власності, переданій ТОВ "Руна-Петрол" в користування, на момент винесення рішення та укладення договору оренди нерухомого майна в розумінні ст. 331 ЦК України не перебувало, оскільки відповідні нежитлові приміщення до експлуатації в установленому законом порядку не вводились, право власності на нерухоме майно не реєструвалось.

У свою чергу, на спірній земельній ділянці було розміщено об'єкти незавершеного будівництва, що згідно з вищенаведеними нормами закону та правовими позиціями Верховного Суду України не можна віднести до нерухомого майна.

Більше того, в подальшому, було скасовано державну реєстрацію речових прав ТОВ "Руна-Петрол" на незавершене будівництво.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на час передачі земельної ділянки в оренду ТОВ "Руна Петрол" у підприємства було відсутнє право власності на нерухоме майно, та в подальшому скасовано право власності на незавершене будівництво. Відтак передача земельної ділянки комунальної в користування без проведення земельних торгів, за висновком суду, не відповідає вимогам земельного законодавства.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Разом з цим, в порушення зазначених вимог закону на час прийняття Сумською міською радою рішення №1593-МР від 21.12.2016 та укладання договору оренди щодо передачі в оренду ТОВ "Суми Петрол" земельної ділянки по вул. 20 років Перемоги, 1/1 вказана земельна ділянка ще знаходилась в постійному користуванні Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради та попередньо вилучена не була. Право постійного користування Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради припинено лише 29.03.2017 на підставі рішення Сумської міської ради №1917-МР "Про припинення та перехід права користування земельними ділянками" прийнято.

На підставі вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Сумської міської ради від 21.12.2016 №1593-МР та договір оренди від 07.02.2017, укладений з ТОВ "Руна Петрол", суперечать положенням ч. 2 ст. 124, ст. 134 ЗК України (щодо необхідності проведення земельних торгів) та ч. 5 ст. 116 ЗК України (щодо неможливості передавати земельну ділянку в користування до припинення права попереднього права користування).

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду апеляційної інстанції вказав, що частина 3 статті 331 Цивільного кодексу України в редакції на час реєстрації права власності за ТОВ "Руна Петрол" передбачала можливість реєстрації за особою права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Згідно зі ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до пункту 3 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації прав підлягає право власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Тобто дана норма спеціального Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює, що право власності на об'єкт незавершеного будівництва підлягає державній реєстрації.

У частині 2 статті З Закону встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державної реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що право приватної власності ТОВ "Руна Петрол" на нерухоме майно - незавершене будівництвом нежитлове приміщення центру обслуговування транспорту з адміністративно-торгівельними приміщеннями та закладом громадського харчування, 70 відсотків готовності, виникло з 09.08.2016 (з моменту державної реєстрації цього права).

З правового аналізу положень ст. 181, ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України та наведених положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вбачається, що об'єкт незавершеного будівництва є нерухомим майном, а право власності на об'єкт незавершеного будівництва, як нерухоме майно, підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що і було здійснено ТОВ "Руна Петрол".

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що ТОВ "Руна Петрол" правомірно набуло право приватної власності на незавершене будівництвом нежитлове приміщення (Центр обслуговування транспорту з адміністративно-торгівельними приміщеннями та закладом громадського харчування), 70 відсотків готовності, загальною площею 2116,2 кв. м розташований в м. Суми по вул. 20 років Перемоги, 1/1, яке (право приватної власності на вказаний об'єкт) 09.08.2016 було зареєстроване за ТОВ "Руна Петрол" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності або право користування земельною ділянкою на якій вони розміщенні.

Згідно ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

У зв'язку з цим на підставі рішення Сумської міської ради від 21.12.2016 № 1593-МР "Про надання в оренду земельних ділянок", між Сумською міською радою і ТОВ "Руна Петрол" 07.02.2017 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1831 га з кадастровим номером 5910136300:13:002:2003, яка розташована в м. Суми по вул. 20 років Перемоги, 1/1 під вищезазначеним нерухомим майном, право на яке 09.08.2016 було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як зазначено у пункті 1.1 (абз. 4) договору оренди землі, на земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля.

Відповідно до пункту 2.1 договору, земельна ділянка за функціональним призначенням надається в оренду під розміщеним центром обслуговування транспорту з адміністративно-торгівельними приміщеннями та закладом громадського харчування, згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель - 12.04. Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що як на день прийняття Сумською міською радою оскаржуваного рішення від 21.12.2016, так і на день укладення між ТОВ "Руна Петрол" та Сумською міською радою оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 07.02.2017, у відповідності до ст. ст. 182, 331 Цивільного кодексу України та вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за ТОВ "Руна Петрол" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.08.2016 було зареєстроване речове право приватної власності на незавершену будівництвом нежитлову будівлю 70 відсотків готовності центру обслуговування транспорту з адміністративно-торгівельними приміщеннями та закладом громадського харчування, а тому - у відповідності до наведених вище положень частини 2 статті 134 Земельного кодексу України ТОВ "Руна Петрол" мало право отримати земельну ділянку в оренду в позаконкурсний спосіб, оскільки на цій земельній ділянці було розташоване належне йому нерухоме майно, право власності на яке було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, невірними є доводи прокурора, що на момент винесення Сумською міською радою оскаржуваного рішення нежитлові приміщення у власності ТОВ "Руна Петрол" не перебували, оскільки ст. 331 ЦК України, ст.ст. 2, 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" чітко визначають, що право власності на нерухоме майно, зокрема на об'єкти незавершеного будівництва, виникає з моменту проведення його державної реєстрації.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що у зв'язку з тим, що на момент звернення ТОВ "Руна Петрол" до Сумської міської ради з заявою про передачу в оренду земельної ділянки по вул. 20 років перемоги, 1/1 в м. Суми знаходилось належне на праві власності ТОВ "Руна Петрол" нерухоме майно - незавершене будівництво (готовністю 70%), державну реєстрацію якого було проведено 05.08.2016р. і не скасовано на момент звернення, тому у зв'язку з відсутністю підстав для відмови 21.12.2016р. Сумською міською радою у відповідності до положень ст.ст. 123, 124, 134 ЗК України було прийнято рішення від 21.12.2016р. №1593-МР "Про надання в оренду земельних ділянок" в частині передачі ТОВ "Руна Петрол" в оренду земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5910136300:13:002:2003 по вул. 20 років Перемоги, 1/1 в м. Суми.

Запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Руна Петрол" було скасовано лише 25.10.2017р. на підставі рішення господарського суду, Сумської області від 06.12.2016р. по справі №920/922/16, яке набрало законної сили 27.02.2017 року після його перегляду в апеляційному порядку Харківським апеляційним господарським судом (постанова суду від 27.02.2017р.).

Щодо доводів прокурора про визнання недійсним договору укладеного між ТОВ "Руна Петрол" і Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради інвестиційний договір про порядок проектування, будівництва та введення в експлуатацію закінченого будівництвом Центру обслуговування транспорту з адміністративно-торговельними приміщеннями та закладом громадського харчування від 24.09.2014 суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

21.09.2016 ухвалою господарського суду Сумської області було порушено провадження у справі № 920/922/16 за позовом заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сумської міської ради до Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради і ТОВ "Руна Петрол" про визнання недійсним зазначеного інвестиційного договору.

Тобто, провадження у даній справі було порушено навіть після державної реєстрації 09.08.2016 за ТОВ "Руна Петрол" речового права приватної власності на вищевказаний об'єкт незавершеного будівництва.

Рішенням господарського суду Сумської області 06.12.2016 у справі № 920/922/16, яке було залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2017, визнано недійсним вказаний інвестиційний договір.

Таким чином рішення про визнання недійсним інвестиційного договору набрало законної сили лише 27.02.2017.

Отже, зазначені судові рішення про визнання недійсним інвестиційного договору, які набрали законної сили 27.02.2017, об'єктивно не могли вплинути на те, що ще до цього, рішенням Сумської міської ради 21.12.2016 ТОВ "Руна Петрол" було надано в оренду земельну ділянку під належним йому нерухомим майном та 07.02.2017 укладено відповідний договір оренди землі.

Тобто вказані судові рішення не можуть бути підставою для визнання недійсними рішення Сумської міської ради від 21.12.2016 № 1593-МР "Про надання в оренду земельних ділянок" та укладеного на його підставі договору оренди землі 07.02.2017, оскільки вони були ухвалені та набрали законної сили пізніше у часі після прийняття Сумською міською радою оскаржуваних прокурором рішення 21.12.2016 та укладення договору оренди землі від 07.02.2017.

Щодо доводів прокурора про те, що на день прийняття цього рішення та укладення договору оренди існувало не припинене право постійного користування Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради на вказану земельну ділянку, оскільки дане право було припинене лише на підставі рішення Сумської міської ради від 29.03.2017 № 1917-МР "Про припинення та перехід права користування земельними ділянками", суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

Право оренди ТОВ "Руна Петрол" на спірну земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 07.02.2017 було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.10.2017, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно, який знаходиться у справі.

За викладеного, право оренди було зареєстровано за ТОВ "Руна Петрол" після припинення права постійного користування Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради на цю земельну ділянку.

Отже, з наведеного вбачається відсутність порушень вимог ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України при прийнятті Сумською міською радою рішення від 21.12.2016 № 1593-МР "Про надання в оренду земельних ділянок" та укладення на його підставі 07.02.2017 договору оренди землі.

Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї колегія суддів касаційного суду відмічає наступне.

Частиною 2 ст. 2 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із зазначених органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.1, абз.1-2 ч.3, абз.1-2 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру":

"1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва."

Відповідно до ч.3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України:

"До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб."

Згідно з ч.ч.1, 3-5 ст.53 ГПК:

"1. У випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

3. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

5. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача."

Аналіз вищевказаних правових норм свідчить, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також обов'язково зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

При цьому, звернутися з позовом в інтересах держави без зазначення в якості позивача органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, прокурор може виключно у двох випадках:

1. у разі відсутності такого органу;

2. у разі відсутності у такого органу повноважень щодо звернення до суду.

Прокурором в даній справі, що переглядається, подано позов в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України:

"2. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

3. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб."

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.53 ГПК:

"1. У випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

2. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб."

Положення вищевказаних норм свідчать, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду у двох випадках:

1. за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

2. у випадках, встановлених законом, в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.2 Земельного кодексу України (далі - ЗК):

"1. Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

2. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади."

Згідно з ч.ч.1-3 ст.78 ЗК:

"1. Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

2. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

3. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності."

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.84 ЗК:

"1. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

2. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом."

Згідно з ч.ч.1-2 ст.83 ЗК:

"1. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

2. У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування."

Згідно з ч.ч.1 ст.116 ЗК:

"1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону."

Згідно з ч.ч.1,4 ст.122 ЗК:

"1. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

4. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб."

Відповідно до ч.2 ст.90 ЗК:

"Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом."

Згідно з ч.ч.1,2 п.п. "а,б,в" ч.3 ст.152 ЗК:

"1. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

2. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

3. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною."

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України:

"Загальними засадами цивільного законодавства є:

5) судовий захист цивільного права та інтересу."

Крім того, згідно з абз.4 ст.15-2 Земельного кодексу України:

"До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю."

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Вищенаведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різні функції, а саме:

1. функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;

2. функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Разом тим, суди попередніх інстанцій не врахували вищевикладене, не дослідили та не з'ясували з наданням відповідної оцінки в судових рішеннях доведення прокурором підстав для представництва в даному випадку інтересів держави в особі саме Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, а саме:

- чи є в даному випадку Управління органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та які саме;

- якщо так, чи наділене Управління повноваженнями щодо звернення до суду у даних спірних правовідносинах;

- з урахуванням наведеного, чи правомірно та обґрунтовано дане Головне управління Держгеокадастру у Сумській області визначене прокурором в якості позивача у даній справі.

За викладених обставин, дослідження доводів касаційної скарги щодо суті спору є передчасним.

Згідно з ч.ч.1,2,5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи."

Відповідно до п.48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року, остаточне 17.11.2014:

"Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року)."

Згідно з п.2 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду."

Відповідно до п.1 ч.3 ст.310 Господарського процесуального кодексу України:

"Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази."

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Заступника прокурора Харківської області та скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 920/1/18 задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 та рішення Господарського суду Сумської області від 07.05.2018 у справі № 920/1/18 скасувати повністю, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Г. Мачульський

І. Берднік

Джерело: ЄДРСР 77983870
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку